Модуль №9 про фінансування водних рішень: як перетворити проблему на проєкт, який отримує гроші
Фінансування водних рішень: як перетворити проблему на проєкт, який отримує гроші
Сьогодні відбувся Модуль №9 навчальної програми, присвячений фінансуванню водних рішень та підготовці проєктів для державних програм, міжнародної допомоги та фінансових установ. У заході взяли участь понад 300 учасників, які вже третій місяць працюють з темою управління водними ризиками та формування практичних рішень для громад і бізнесу.
Модуль з темою «Фінансування водних рішень: підготовка проєктів для державних програм, міжнародної допомоги та фінансових установ» став одним із ключових у програмі, адже фокусувався не на теорії, а на практичному питанні: чому одні отримують фінансування, а інші залишаються на рівні ідей.
Людмила Циганок, Президентка Асоціації PAEW, Генеральний директор «Офісу сталих рішень» наголосила:
У більшості громад і підприємств проблема не в тому, що немає грошей на воду. Проблема в тому, що немає проєктів, які можна профінансувати. Бо коли ви приходите до донора або банку з історією «ой, у нас зношені мережі, не вистачає води, треба щось робити!..» – це не проєкт. Це опис проблеми. І за це ніхто не платить. Платять за інше. За чітку логіку: що саме ви змінюєте, який буде ефект, як це вимірюється і чому це знижує ризики для міста, бізнесу або інфраструктури.
Це про недовикористану можливість. Бо гроші на ринку є. І багато. Є державні програми, є міжнародні фінансові організації, є банки, є донори. Але всі вони працюють за однаковим принципом: вони фінансують не щось, що погано і потребує виправлень, а вони фінансують те, що зміниться після. І саме тут більшість і громад, і бізнесів програє.
Наприклад. Дві громади з однаковими проблемами водопостачання. Перша каже: у нас 40% втрат у мережі, потрібна заміна труб, дайте фінансування. Друга каже: у нас 40% втрат, це мінус 25 млн грн щороку, ми пропонуємо поетапну модернізацію трьох ділянок, що дасть мінус 15% втрат за два роки, мінус 18% енергоспоживання і стабілізацію подачі води в пікові періоди. Фінансування отримує друга. Не тому що проблема більша. А тому що відповідь зрозуміліша.
І це перше, що треба усвідомити: вас оцінюють не по проблемі, а по здатності її пояснити і вирішити.
Друге. Інвестор дивиться не на труби чи насоси. Він дивиться на гроші і ризики. Коли ви говорите – нам потрібно модернізувати насосну станцію– це нічого не означає. Коли ви говорите «ми знижуємо енергоспоживання на 20%, а це мінус 6 млн грн щороку і стабільний тариф без різких стрибків» – це вже геть інша розмова.
Або інший кейс – потрібно відновити водойму. Можна це подати як екологічний проєкт. І не отримати нічого. А можна подати як рішення, яке зменшує навантаження на систему водопостачання, покращує якість води і знижує витрати на очищення. І тоді це стає економікою.
І тут проста порада: кожне ваше технічне рішення має бути перекладене в три речі – гроші, ризики, стабільність.
Третє. Більшість проєктів не доходять до фінансування не через ідею, а через слабку підготовку. Приходить заявка без нормальних розрахунків, без чіткого обсягу робіт, без розуміння, скільки це коштує і як це буде реалізовано. Інвестор бачить одне: ризик. І просто не заходить.
Четверте. Є невидима зона, де помиляються навіть сильні команди. Це юридична складова і регуляторка. Наприклад, громада хоче зробити дощові сади або відновити заплаву – і потім отримує питання від контролюючих органів, бо не врахували статус земель або вимоги ОВД.
П’яте. Швидкість. Зараз виграють не найкращі. Виграють ті, хто готовий.
І головне. Ви стаєте перспективними з точки зору фінансування не тоді, коли у вас складна ситуація. А тоді, коли у вас є відповідь на питання: що саме зміниться після того, як ми вкладемо в вас гроші.
Тому цей модуль – це не про знання. Це про зміну позиції. З позиції, що у нас проблема – на формат, що у нас є рішення, яке дає результат.
Юридичні аспекти розкрила Людмила Хоміч, Віцепрезидентка Асоціації PAEW з питань екологічного права та законотворчості, екоаудитор, адвокат
У межах практикуму учасники працювали з реальними кейсами: як юридично оформити природоорієнтовані рішення, зокрема відновлення заплав і створення дощових садів, як враховувати такі заходи в рамках ОВД та екологічних зобов’язань, а також хто несе відповідальність за вже порушені екосистеми.
Окремий блок був присвячений структурі фінансування: від визначення цілей і джерел до формування соціально-економічного ефекту, критеріїв відбору та алгоритму подачі заявок.
Практика муніципального рівня від Роман Кізима, Виконавчий директор Асоціації «Львівська агломерація», заступник директора КВ «Львівводоканал» продовжила заняття.
Експерт показав, як на практиці пояснювати інвесторам вплив втрат води, аварійності мереж і якості ресурсів на економіку міста та безпеку населення.
Було розглянуто, як формуються інвестиційні пріоритети у водопостачанні та водовідведенні, які елементи мають бути включені в техніко-економічне обґрунтування та як підготувати проєктну документацію для міжнародного фінансування.
Досвід підготовки заявок розкрила Поліна Мурашевська, Начальник відділу екології та природних ресурсів Житомирської міської ради
Було представлено практичний досвід підготовки проєктних заявок для програм фінансування, зокрема для реконструкції водопровідних мереж, насосних станцій та очисних споруд, із фокусом на реальні вимоги та помилки, які виникають у процесі.
Системне бачення фінансування показав Леонід Бицюра, Завідувач кафедри екології та охорони здоров’я ЗУНУ, член Ради Української водної асоціації
Учасники отримали цілісне розуміння екосистеми фінансування: від державних програм і системи DREAM до міжнародних фінансових інституцій та європейських грантів.
Було детально розібрано проєктний цикл – від ідеї до реалізації, вимоги до ТЕО, підходи донорів до оцінки заявок, а також матрицю готовності проєкту до фінансування.
Інвестиційні проєкти та міжнародна практика – така тема виступу від Максима Свірського, Директора з розвитку бізнесу, координатора проєктів ТОВ «EGIS Україна»
Експерт представив досвід участі у міжнародних інвестиційних програмах, підходи до розробки та реалізації інфраструктурних проєктів, а також механізми залучення фінансування для громад.
Модуль №9 став практичним орієнтиром для учасників: як перейти від опису проблем до підготовки проєктів, які відповідають вимогам фінансування і здатні реально змінювати ситуацію з водними ресурсами в громадах і бізнесі.
Нагадуємо, Проєкт ініційовано Асоціацією професіоналів довкілля PAEW та підтримується Посольством Королівства Нідерландів в Україні та фінансується Програмою розвитку приватного сектору Нідерландського агентства з питань підприємництва (RVO.nl) в рамках Політики міжнародного розвитку Уряду Нідерландів.
