Спалювати рослинність (листя, траву, побутове сміття) в Україні заборонено законом! Тобто, кожен, хто порушує – злочинець.
Які штрафи за спалювання листя і трави
Спалювання трави, листя, сміття та іншої рослинності заборонено законом та карається штрафом у розмірі від 3060 до 6120 гривень для фізичних осіб.
Штраф для посадових осіб – від 15000 до 21000 гривень.
| Однак і ці штрафи можуть суттєво збільшитись, якщо спалювання листя призвело до займання лісу, поширення вогню на великій території (поле, луг, пасовища) та пожежі на території природно-заповідного фонду. |

Штрафом у розмірі від 90 до 150 тисяч гривень або обмеження волі на строк від 2 до 5 років карається знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених посадок навколо населених пунктів, вздовж залізниці, а також суха трава, рослинність чи її залишки на землях сільськогосподарських призначень.
Якщо ж наслідки були ще серйознішими чи через пожежу загинули люди – можна отримати тюремний термін від 2 до 5 років.
Але шкода, насправді, вимірюється не лише коштами, вона багато більша:
Спалена тонна рослин = 9 кг мікрочастинок диму
При горінні опалого листя в повітря виділяються важкі метали, канцерогени, бензо(а)пірен, чадний газ, діоксини та пил. Бензопірен може провокувати у людини онкологічні захворювання, а чадний газ блокує постачання кисню до тканин організму. Через це отруєння чадним газом викликає головний біль, запаморочення, пришвидшене серцебиття, ускладнене дихання. Під час згоряння тони рослинних залишків у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. Дихання таким повітрям тривалий час провокує у людини розвиток хронічних хвороб дихальної системи.
Від паління сухостою руйнується ґрунтовий покрив і вся його мікрофлора, знищуються насіння і коріння рослин. Після такого підпалу для відновлення ґрунту, життя рослин і комах потрібно 5-6 років. А ще спалювання сухої трави та листя збільшує промерзання ґрунту у 2-4 рази.
Нерідко підпал сухої трави призводить до степових, лісових і торф’яних пожеж. Таке вогнище є некотрольоване і вогонь може швидко поширюватись не лише на природу, а й на населені пункти. Під час пожежі руйнуються цілі екосистеми: згорають гнізда птахів та гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту – зайці, їжаки, плазуни, земноводні.
Алгоритм дій при взаємодії з паліями
Зверніть увагу, в Протоколі має бути відображено дату, місце, суть порушення, хто склав протокол, свідки та пояснення палія, підписи. Далі протокол надсилається до органу, який буде його розглядати. Це може бути виконавчий комітет місцевої ради або адміністративна комісія.
| До відома! Справа про адміністративне правопорушення розглядається протягом 15 діб з дня одержання протоколу відповідним органом. За результатами розгляду справи про адмінпорушення виноситься постанова і надсилається протягом 3-х днів особі, щодо якої її винесено. |
Спалювання твердих побутових відходів забороняється також місцевими правилами.
Що робити із Органічними відходами?
Особливістю біологічної частини відходів є те, що вони як правило, вологі і здатні до швидкого розкладу («гниття» кажуть в народі), в ході якого на полігоні генерується рідина та парникові гази – метан та СО2.
Саме через це на полігонах та звалищах, куди потрапляє велика кількість біо-відходів, утворюється неприємний запах та токсичний фільтрат. Рідина, що утворюється в процесі розкладу, вбирає у себе важкі метали та інші хімічні речовини, присутні у змішаних побутових відходах та проникає у грунт і грунтові води. Ці явища дуже неприємні і шкідливі для довкілля, тому захоронення необроблених біо-відходів разом з іншими відходами є вкрай небажаним, а з 1 січня 2018 року взагалі забороненим в Україні. Спалювання цих відходів також небажане та, більш того, малоефективне через їхню низьку теплотворну здатність – на їхнє спалювання може знадобитися більше енергії, ніж вони здатні згенерувати.
Однак за певних умов і ці відходи можуть бути корисними.
Якщо біо-відходи збираються разом з іншими у «змішаний» бак, в подальшому на заводах механіко-біологічної обробки їх можна відділити від інших видів відходів за допомогою спеціальних автоматичних ліній з просіювання та сортування і спрямувати, наприклад, на анаеробну ферментацію – контрольований процес розпаду в спеціальних закритих установках. Під час анаеробної ферментації процеси розпаду відбуваються швидше, ніж у природі, завдяки спеціальній температурі та іншим заходам.
В результаті такої ферментації отримують біогаз, в якому близько 50% становить метан, що інакше потрапив би в атмосферу.
Завдяки спалюванню біогазу отримують енергію, електричну та теплову. Залишки ж відходів після процесу ферментації стають інертними, біологічно неактивним і можуть бути спрямовані на полігони для безпечного захоронення або використані в інших технічних цілях при будівництві, рекультивації полігонів тощо.
Окрім анаеробної ферментації, що дозволяє отримувати біогаз, існує ще не менше 10 інших видів та підвидів технологій, які дозволяють переробляти біологічну фракцію побутових відходів, отримуючи з неї користь або, принаймні, готуючи до безпечного захоронення.
| Останні зміни в європейському законодавстві зобов’язали держави-члени ЄС поступово впроваджувати роздільне збирання на рівні домогосподарств не тільки вторинної сировини, але і біологічної фракції відходів. |
Це робиться для того, щоб спростити процеси сортування і переробки, а також зменшити кількість відходів, що будуть спрямовуватися на спалювання чи захоронення. Україні до цього ще далеко, але хочеться вірити, що і ми незабаром прийдемо до такої системи.
Окремо хочемо зупинитись на міфі про те, що з біологічної частини побутових відходів можна виробляти добрива у вигляді органічного компосту і це дуже прибутково. На жаль, це не зовсім так:
Тож компостування – це не така проста і приваблива історія, як може видатись на перший погляд. А ось компостування в домашніх умовах, коли ви ретельно відбираєте те, що годиться для компостеру, і робите це в невеликих обсягах – це чудова річ, і для саду/городу та вазонів буде дуже і дуже корисна.
Прес-служба PAEW