Побічні продукти: відносно якої сировини може бути припинено статус відходу?

1. брухту алюмінію — металобрухту, який складається в основному з алюмінію та алюмінієвого сплаву;
2. брухту заліза і сталі — металобрухту, який складається в основному з заліза і сталі;
3. брухту міді — металобрухту, який складається в основному з міді або мідних сплавів;
4. склобою — скла, отриманого в результаті здійснення операцій з відновлення відходів скла.

Критерії щодо оголошення припинення статусу відходів

• відходи, які використовуються як вхідна фракція для операції з відновлення відходів, відповідають вимогам, встановленим критеріям оголошення припинення статусу відповідних відходів. Зокрема:

1. Тільки відходи, які містять алюміній або алюмінієві сплави, що підлягають відновленню, можуть використовуватися як вхідна фракція.
2. Небезпечні відходи не повинні використовуватися як вхідна фракція, за винятком випадків, коли надається доказ того, що процеси та методи були застосовані для усунення всіх небезпечних властивостей.
3. Наступні види відходів не повинні використовуватись як вхідна фракція:

• токарна та свердлильна стружка, які містять рідини, такі як масло або масляні емульсії;
• бочки та контейнери, за винятком обладнання з транспортних засобів, у яких закінчився термін експлуатації, які містять або містили масло або фарби.

1. Як вхідні фракції можуть використовуватися лише відходи, які містять скло, що підлягає відновленню, таке як тарне скло, листове скло або скло від столового посуду, яке не містить свинцю. Зібрані відходи, які містять скло, можуть містити незначні кількості інших видів скла.
2. Склобій зі змішаних твердих побутових або медичних відходів не повинен використовуватися як вхідна фракція.
3. Небезпечні відходи не повинні використовуватися як вхідна фракція.

• операції з відновлення відходів, що застосовуються до відходів, які використовуються як вхідна фракція, здійснюються відповідно до встановлених вимог:

1. Вхідні фракції з відходів повинні бути оброблені для відокремлення брухту від інших компонентів і повинні зберігатися окремо. 
2. Всі види механічного оброблення (такі як різання, оброблення механічними ножицями, подрібнення або гранулювання; сортування, розділення, очищення, знешкодження, випорожнення), необхідні для підготовки брухту до безпосереднього використання як вхідної фракції, повинні бути завершені. 
3. Для відходів, які містять небезпечні компоненти, повинні застосовуватися наступні специфічні вимоги:

• вхідні фракції з відходів електричного та електронного обладнання або транспортних засобів, у яких закінчився термін експлуатації, повинні проходити оброблення відповідно до законодавства у сфері управління відходами електричного та електронного обладнання та законодавства у сфері утилізації транспортних заходів;
• хлорфторвуглеці з відпрацьованого обладнання повинні бути відокремлені згідно із законодавством про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами;
• кабелі повинні бути зняті або від’єднанні. Якщо кабель містить органічні покриття (пластмаси), органічні покриття повинні бути видалені відповідно до найкращих доступних технологій;
• бочки та контейнери повинні бути спорожнені та очищені;
• небезпечні речовини у відходах повинні бути ефективно видалені згідно із законодавством про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами.

1. Відходи, що містять скло, повинні бути зібрані, розділені та оброблені, і з цього моменту постійно зберігатися окремо від будь-яких інших відходів.
2. Усі операції з оброблення, такі як: подрібнення, сортування, розділення або очищення, необхідні для підготовки склобою до безпосереднього використання (через повторне плавлення) у виробництві скла та виробів зі скла, мають бути завершені.

• матеріали, речовини або предмети, отримані в результаті здійснення операцій з відновлення відходів, будуть використовуватись для певних цілей, їх використання не призведе до негативного впливу на здоров’я людей або навколишнє природне середовище, вони відповідають встановленим вимогам:

1. Брухт повинен оцінюватися відповідно до ДСТУ 3211:2009/ГОСТ 1639:2009 «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови» або аналогічного міжнародного стандарту, або технічних умов (технічних специфікацій) для безпосереднього використання у виробництві металевих речовин або предметів шляхом перероблення або переплавлення. 
2. Загальна кількість домішок повинна бути ≤ 5 % від ваги або металеві залишки повинні бути ≥ 90 %;

Домішками є:

• метали, інші ніж алюміній, мідь та їх сплави;
• не металеві матеріали, такі як земля, пил, ізоляційні матеріали та скло;
• горючі неметалеві матеріали, такі як гума, пластмаса, тканина, дерево та інші хімічні або органічні речовини;
• великі деталі (розміром від 240 × 115 × 71 мм), які не є провідниками електрики, такі як шини, труби, заповнені цементом, деревом або бетоном; 
• залишки, що утворюються в результаті плавлення, нагрівання, очистки поверхні від окалини (включаючи абразивну очистку), шліфування, розпилювання, зварювання та різання, такі як шлак, окалина, відходи та пил від шліфування, пил з рукавного фільтра та пиловловлювача, шлам.

1. Брухт не повинен містити ПВХ у вигляді покриттів, фарб або залишкового пластику.
2. Брухт не повинен містити видимих ознак наявності олив, масляних емульсій, мастильних матеріалів або мастил, за винятком незначних кількостей що не призведуть до витікання. 
3. Радіоактивність брухту алюмінію не повинна перевищувати допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами та правилами з безпеки.
4. Брухт не повинен мати жодних небезпечних властивостей, визначених у Додатку 3 до Закону України «Про управління відходами».
   Брухт повинен відповідати обмеженням концентрації, встановленим законодавством про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами.
   Властивості інших елементів, що входять до складу алюмінієвих сплавів, не підпадають під цю вимогу. 
5. Брухт не повинен містити жодних контейнерів, які знаходяться під тиском, закриті або недостатньо відкриті, які могли б спричинити вибух у металевій печі.

1. Брухт повинен оцінюватися відповідно до ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови» або аналогічного міжнародного стандарту, або технічних умов (технічних специфікацій) для безпосереднього використання у виробництві металевих речовин або предметів на металургійних і ливарних цехах.
2. Загальна кількість домішок повинна бути ≤ 2 % від ваги.

Домішками є:

• кольорові метали (за виключенням легуючих елементів в будь-якому субстраті з чорних металів) і неметалеві матеріали, такі як земля, пил, ізоляційні матеріали та скло; 
• горючі неметалеві матеріали, такі як гума, пластмаса, тканина, дерево та інші хімічні або органічні речовини;
• великі деталі (розміром від 240 × 115 × 71 мм), які не є провідниками електроенергії, такі як шини, труби, наповнені цементом, деревиною або бетоном; 
• залишки, що утворюються в результаті плавлення сталі, нагрівання, очистки поверхні від окалини (включаючи абразивну очистку), шліфування, розпилювання, зварювання та різання, такі як шлак, окалина, пил з рукавних фільтрів, пил від шліфувальних машин, шлам. 

1. Брухт не повинен містити надмірної кількості оксиду металу в будь-якій формі, за винятком типових кількостей, які виникають під час зберігання готового брухту поза межами приміщення за нормальних атмосферних умов.
2. Брухт не повинен містити видимих ознак наявності олив, масляних емульсій, мастильних матеріалів або мастил, за винятком незначних кількостей що не призведуть до витікання. 
3. Радіоактивність брухту заліза та сталі не повинна перевищувати допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами та правилами з безпеки.
4. Брухт не повинен мати жодних небезпечних властивостей, визначених у Додатку 3 до Закону України «Про управління відходами».
   Брухт повинен відповідати обмеженням концентрації, встановленим законодавством про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами.
   Властивості інших елементів, що входять до складу сплавів заліза та сталі, не підпадають під цю вимогу. 
5. Брухт не повинен містити жодних контейнерів, які знаходяться під тиском, закриті або недостатньо відкриті, які могли б спричинити вибух у металевій печі.

1. Склобій повинен відповідати вимогам ДСТУ 3165-95 «Виробництво скла, сировина. Терміни та визначення» або аналогічного міжнародного стандарту, або технічних умов (технічних специфікацій) для безпосереднього використання у виробництві скла або виробів зі скла, шляхом повторного плавлення на підприємствах з виробництва скла. 
2. Вміст домішок, які не є склом, повинен бути:

• чорні метали: ≤ 50 ppm (частин на мільйон);
• кольорові метали: ≤ 60 ppm (частин на мільйон);
• неметалеві не скляні неорганічні речовини:
• < 100 ppm (частин на мільйон) для склобою розміром > 1 мм;
• < 1500 ppm (частин на мільйон) для склобою розміром ≤ 1 мм;
• органічні речовини: ≤ 2000 ppm (частин на мільйон).

1. Склобій не повинен мати жодних небезпечних властивостей, визначених у Додатку 3 до Закону України «Про управління відходами». 
2. Склобій повинен відповідати обмеженням концентрації, встановленим законодавством про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами.

• суб’єкт господарювання, що оголошує припинення статусу відходів, відповідає встановленим вимогам:

• контролю перевірки відходів, які використовуються як вхідна фракція;
• моніторингу процесів та технологій під час здійснення операцій з відновлення відходів;
• моніторингу якості матеріалів, речовин або предметів, отриманих в результаті здійснення операцій з відновлення відходів (включаючи відбір та аналіз проб);
• відгуків покупців щодо відповідності якості матеріалів, речовин або предметів, отриманих в результаті здійснення операцій з відновлення відходів;
• ведення обліку результатів моніторингу та контролю;
• ефективного контролю щодо вибухобезпечності, контролю хімічної та радіаційної безпеки (для металобрухту);
• аналізу та заходів для покращення системи управління;
• навчання персоналу.

про відповідність критеріям припинення статусу відходів

Суб’єкт господарювання, що оголошує припинення статусу відходів, або імпортер повинен зберігати копію повідомлення про відповідність протягом одного року після дати її видачі та надавати її на запит центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та контролюючих органів.

Якщо ваш субʼєкт господарювання дбає про довкілля, прагне дотримання вимог природоохоронного законодавства, відсутності порушень і забезпечує екотрансформацію всіх ланок виробництва, – вам необхідно подбати про передплату на 2-ге півряччя від Офісу сталих рішень!