Як агропідприємству організувати моніторинг поверхневих вод: від фонової точки до оцінки впливу
АВТОР:
ВІТА СТРОКАЛЬ, доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю НУБіП України
Україна є одним із провідних світових експортерів аграрної продукції та володіє значними масивами орних земель. За даними 11th edition of the infographic report: «Agribusiness of Ukraine MY 2023/2024», аграрний сектор формує близько 7 % валового внутрішнього продукту країни та забезпечує до 60 % експорту. Частка України у світовому експорті зернових та олійних культур оцінюється приблизно на рівні 10 %, що підкреслює її роль у забезпеченні продовольчої безпеки не лише внутрішнього ринку, а й Європи та інших регіонів.
Сьогодні, аграрні підприємства України працюють у поєднанні двох системних чинників ризику – змін клімату та наслідків війни. Кліматичні зміни проявляються у зростанні частоти й тривалості посух, нестабільності режиму опадів і поступовому зниженні вологозабезпеченості ґрунтів. Це призводить до зміщення строків сівби, насамперед озимих культур, та підвищує невизначеність у плануванні виробництва.
Додатково ситуацію ускладнюють руйнування водогосподарської інфраструктури – дамб, каналів, очисних споруд і систем зрошення. В окремих регіонах це сформувало дефіцит води для аграрного сектору та обмежило можливості підтримувати стабільний рівень виробництва. Зокрема, руйнування Каховської греблі лише на правобережжі Херсонщини призвело до втрат врожаю на понад 100 тисяч тон та 94 % зрошувальних систем залишилися без водопостачання.
У сукупності це виявило вразливість аграрного сектору до водних факторів і підкреслило потребу у більш системному управлінні водними ресурсами.
Агровиробництво та якість поверхневих вод: взаємозв’язок і ризики
Стійкість аграрних підприємств є важливою умовою соціально-економічного розвитку та продовольчої безпеки. Водночас агровиробництво створює додатковий тиск на поверхневі води – річки, озера та водосховища.
Основні види впливу пов’язані з:
На рис. 1 схематично показано точкові й дифузні джерела цього впливу та його наслідки для водойм. Однією з найпоширеніших проблем є евтрофікація, зумовлена надходженням біогенних речовин разом зі стоком із полів і територій тваринництва. За оцінками дослідників, значна частина такого забруднення має дифузний характер і пов’язана з розорюванням прибережних смуг та неконтрольованим внесенням органічних і мінеральних добрив.
Рис. 1. Джерела впливу діяльності аграрних підприємств на стан масивів поверхневих вод
Приклад з практики: басейн малої річки Унава
Прикладом впливу є проведена оцінка якісного стану басейну малої річки Унава за 2022 та 2024 роки. В басейні річки переважає сільськогосподарська діяльність (як приватні селянські господарства, так і фермерські комплекси).
Під час обстежень було виявлено:
Дані чинники спричинили зарегулювання річки та надходження до неї разом із сільськогосподарським стоком біогенних та органічних речовин, спричинивши нітратне забруднення.
За вмістом фосфат-іонів якість води у 2022 році була віднесена до 3 класу («задовільна»), тоді як у 2024 році – до 4–5 класів («погана» і «дуже погана»). За концентраціями мінеральних форм азоту (NH₄⁺, NO₂⁻, NO₃⁻) у 2022 та 2024 роках вода відповідала 4–5 класам якості («погана» і «дуже погана»).
Отримані результати свідчать про зростання концентрацій біогенних речовин у воді річки в період 2022–2024 років, що корелює з посиленням розорювання прибережних зон і розширенням площ сільськогосподарських культур у межах водозбору.
Моніторинг вод у зоні впливу агропідприємств: показники та періодичність
Моніторинг поверхневих вод – це система послідовних спостережень, збирання, оброблення даних про стан водних об’єктів, прогнозування їх змін, розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень.
Залежно від цілей та завдань моніторингу вод існують наступні процедури:
Щоб моніторинг вод поблизу сільськогосподарських угідь і тваринницьких комплексів був не формальним, а прикладним, важливо правильно підібрати показники для аналізу. Саме вони дозволяють відрізнити фонові природні коливання від впливу аграрної діяльності та своєчасно виявляти ознаки дифузного забруднення – доцільно систематизувати показники.
Детальніше аналізуємо у таблиці:
Група показників | Показники – маркери певного виду забруднення | Причина включення та зв’язок із дифузним джерелом забруднення | Рекомендована періодичність для базового моніторингу |
Загальні фізико-хімічні | Температура, рН, електропровідність (ЕС), розчинений кисень (О2) | ЕС – інтегральний показник мінералізації, маркер загального солевого вмісту, який може зростати через дренаж з полів або надходження гною. рН – показник кислотно-лужного балансу, відхилення якого від норми можуть свідчити про надходження стічних вод або хімічних речовин. О2 – показник розчиненого кисню який є критично важливим для гідробіонтів, низький вміст його можу посилити процеси евтрофікації, зниження рівня його відбувається через розклад органічних речовин. | Щомісяця |
Показники евтрофікації водойм та біогенного забруднення | Біогенні речовини: нітрати (NO3–), нітрити (NO2–), амоній (NH4+), розчинні фосфати (PO43-) | Всі вони є ключовими маркерами дифузного забруднення. Присутні в стоках з полів та тваринницьких приміщень як у розчиненій формі, так і у складі органічної речовини ґрунту та органічних добрив. Провокують евтрофікацію води, кисневі дефіцити. Високі концентрації нітратів (NO3–) є індикатором нещодавнього надходження забруднювачів. | Щомісяця, з посиленням контролю в період внесення добрив та вегетації (квітень – вересень) |
Показники органічного забруднення | Біохімічне споживання кисню (BOD5, БСК5), хімічне споживання кисню (COD, ХСК) | БСК5 – використовується для оцінки рівня забрудненості води органічними речовинами, які входять до складу добрив, гною, відходів. Високі концентрації свідчать про фекальне або органічне забруднення. ХСК – показник забруднення органічною речовиною та деякими неорганічними сполуками | Щомісяця, з посиленням контролю в період внесення добрив та вегетації (квітень – вересень) |
Мутність / прозорість (за Секкі) | Показник наявності завислих речовин (частинки ґрунту з ерозії полів, органіка). Зростає після дощів на зораних полях без ґрунтозахисних заходів. Призводить до замулення водойм, погіршення умов для гідробіонтів. | Щомісяця | |
Показники агрохімічного забруднення | Пестициди, важкі метали. | Пестициди (гербіциди, інсектициди, фунгіциди) – визначають найбільш вживані у фермах чи певному регіоні (наприклад гліфосат, атразин). Дорогий але критично важливий. Важкі метали (мідь, цинк, свинець, кадмій) – можуть міститися в деяких добривах, певних видах гною. | Безпосередньо після обприскування полів та через 1-2 тижні щоб відстежити міграцію та розпад |
Мікробіологічні | Кількість бактерій групи кишкової палички або E.coli, ентерококи | Показники фекального забруднення. Прямий маркер надходження гною, неочищених стічних вод з тваринницьких комплексів. | Щомісяця, особливо влітку та після опадів |
Такий підхід дозволяє не просто фіксувати стан води, а пов’язувати результати аналізів із конкретними джерелами навантаження – внесенням добрив, стоком із полів, впливом тваринницьких комплексів і порушенням прибережних захисних смуг.
Де і коли відбирати проби: логіка контролю якості води
Періодичність відбору проб води з масивів поверхневих вод та обґрунтування точок забору проб води має базуватися на прогнозованих джерелах забруднення, таких як тваринницькі комплекси (точкові джерела) та сільськогосподарські земельні ділянки, що знаходяться в обробітку (дифузні джерела).
Точки відбору мають обов’язково залежати від цілей, ресурсів та сезонності сільськогосподарських робіт.
Принцип має бути наступний: від контрольної (фонової точки) → через точки впливу (точкові та дифузні джерела) → до інтеграційної точки нижче за течією.
Ключову концепція організації розміщення точок відбору проб води та періодичності взяття проб води проаналізовано у таблиці:
Тип точки відбору | Місце розташування | Мета | Рекомендована періодичність |
1. Контрольна (фонова) точка | Вище за течією від усіх потенційних джерел сільськогосподарського (точкового, дифузного) забруднення | Оцінка природного фону та вихідних концентрацій |
|
2. Точки прямого впливу | Гирла дренажних каналів, струмків, що стікають з с.г. полів / ферм господарств, тваринницьких комплексів. Ділянки без прибережно-захисної смуги, або вони розорені. Безпосередньо нижче за течією від ферм. | Фіксація максимального локального впливу конкретного джерела забруднення | Рекомендовано:
Загалом не менше 1 разу у місяць, проте час обирати відповідно до ситуації А чи В, що зазначена вище. |
3. Точки змішування та транзиту | На відстані 50-500 м нижче за течією від точок прямого впливу (точкового чи дифузного джерела), а також можна після злиття з іншими притоками. | Оцінка здатності водойми до розбавлення та самоочищення | Щомісяця (синхронно з групами точок 1-2 для порівняння). |
4. Інтеграційна (кінцева) | Нижче за течією всіх сільськогосподарських об’єктів, перед впаданням у велику річку / водосховище | Оцінка сукупного впливу всієї водозбірної території на більш водну артерію. | Щомісяця. Особливо важливо навесні (талий стік) і восени (після збору врожаю). |
Правильний вибір точок відбору проб і частоти контролю дозволяє перейти від формального моніторингу до практичного інструменту управління водними ризиками. Логіка «від фону – через точки впливу – до інтеграційної ділянки» дає змогу відокремити природні коливання якості води від наслідків аграрної діяльності, локалізувати проблемні зони та оцінювати сумарний ефект для водного об’єкта. Такий підхід забезпечує не лише фіксацію перевищень, а й розуміння причин забруднення, що є необхідною основою для планування природоохоронних заходів і зменшення навантаження на поверхневі води.
Методичні вимоги до відбору проб води
Щоб результати аналізів були придатними для оцінки впливу агровиробництва, під час організації відбору проб доцільно дотримуватися таких принципів:
У документі «План розвитку моніторингу поверхневих вод: біологічний моніторинг», що розроблене у 2021 році консорціумом країн-членів ЄС за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту ENI/2016/372-403 «Водна ініціатива Європейського Союзу плюс Для країн Східного партнерства» (EUWI+ 4 EaP) – наведено вимоги до проведення моніторингу вод та обґрунтовано принципи вибору постів спостереження, які можна використати для організації періодичності проведення досліджень за відбором проб води з масивів поверхневих вод.
Обов’язково варто дотримуватися наступних рекомендації щодо організації:
Нормативна база у впровадженні кращих сільськогосподарських практик
Впровадження кращих практик у тваринництві та рослинництві допоможе мінімізувати забруднення масивів поверхневих вод, та підвищити конкурентоспроможність аграрний підприємств на ринку праці.
Відповідно до інтеграційних принципів держави стосовно впровадження Водної Рамкової Директиви ЄС (№ 2000/60/ЄС від 23 жовтня 2000 р.), та відповідно до реалізації положень Водної стратегії України на період до 2025 року були розроблені нормативи для оцінки екологічного стану масивів поверхневих вод. Також, для мінімізації нітратного забруднення поверхневих вод від агробізнесу та відповідно до впровадження принципів Нітратної Директиви (91/676/ЄEC від 12 грудня 1991 року) була розроблена Методика визначення уразливих зон до забруднення нітратами в Україні (Наказ Міндовкілля № 244 від 15.04.2021), що визначає уразливі зони до нітратного забруднення.
Нижче висвітлені нормативні документи, які є частиною інтеграції Директив ЄС в державі у сфері ефективного ведення сільського господарства та зменшення забруднення водойм пестицидами, нітратами та іншими органічними й неорганічними речовинами.
Ключові аспекти для кращого розуміння імплементації Директив ЄС у аграрному бізнесі
Нормативні документи, які є частиною інтеграційних змін | Корисні аспекти для фермерів | Ключові аспекти реалізації |
Водна Рамкова Директива (2000/60/ЄС від 23 жовтня 2000 року) | Визначає комбінований підхід до оцінки точкових та дифузних джерел забруднення (Стаття 10) | Розроблені Плани управління річковими басейнами, які представлені на офіційному сайті Державного агентства водних ресурсів України |
Екологічні нормативи якості води для визначення екологічного стану масиву поверхневих вод (Наказ Міндовкілля від 01.04.2024 № 332) | Розкривають нормативи для синтетичних та несинтетичних речовин для оцінки масивів поверхневих вод | Екологічні нормативи впровадженні в оцінюванні екологічного та хімічного статусів масивів поверхневих вод в розрізі басейнів України. Інформація наводиться в Планах управління річковими басейнами. |
Водної стратегії України на період до 2050 року (Розпорядження КМУ від 9 грудня 2022 р. № 1134-р.) | Надає рекомендації для визначення зон, уразливих до накопичення нітратних сполук для кожного району річкового басейну (Ціль 2) | Розроблена Методика визначення уразливих зон до забруднення нітратами в Україні (Наказ Міндовкілля № 244 від 15.04.2021). Основною метою є контроль надходження нітратів з агросектору та запобігання евтрофуванню водних об’єктів. Знаходиться на етапі впровадження. Розроблений у 2025 році Міністерством аграрної політики та продовольства України у межах EU4SmallFarms проєкту Посібник «Правила належної сільськогосподарської практики для фермерів, виробників та землекористувачів в Україні» безпосередньо для фермерів. Посібник включає принципи дотримання вимог Нітратної Директиви. |
Нітратна Директива | Визначає критерії для вразливих зон, де висока концентрація нітратів у воді або є ризик перевищення концентрацій. Це дозволить запровадити правила для фермерів, що передбачають впровадження сільськогосподарських практик у виробництво (внесення добрив, планування, зберігання тощо) |
Варто зазначити, що важливо не лише контролювати діяльність аграрних підприємств, а варто також вести діалог між урядовцями, громадськістю, науковцями, освітянами та бізнесом. Зокрема бізнес може допомогти фермерам у реалізації нових правил та впровадженні інноваційних технологій для зменшення забрудненості як ґрунтів, так і масивів поверхневих вод. Освітяни та науковці можуть обґрунтувати економічну доцільність впровадження технологій та їхню екологічну значимість у вирішенні проблем забруднення водойм. Громадські організації є зв’язком між урядовцями, міжнародною спільнотою та бізнес і потужною рушійною силою для впровадження ресурсо-ефективних технологій у господарствах.
Цей матеріал публікується частково і є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» №9, 2026 від «Офісу сталих рішень».
Оформлюйте передплату на 2027 рік!
Environmental Practice Guide — журнал еколога-практика
Від законодавчих змін — до готових рішень для підприємства!
Environmental Practice Guide — професійний журнал для екологів, керівників екологічних служб, консультантів та всіх, хто відповідає за екологічну безпеку бізнесу.
У кожному випуску:
Менше часу на пошук інформації — більше готових рішень для щоденної роботи!
Sustainability Leaders Guide — цифровий журнал про сталий розвиток та ESG
ESG, сталий розвиток і відповідальне управління — від стратегій до реальних бізнес-рішень!
Sustainability Leaders Guide — цифровий журнал для керівників компаній, ESG-менеджерів, фахівців зі сталого розвитку та всіх, хто впроваджує принципи відповідального бізнесу.
На сторінках журналу:
Рішення, досвід та ідеї для тих, хто формує майбутнє відповідального бізнесу!
Маєте запитання? Звертайтеся:
або
