І. ПІДГОТОВЧІ ДІЇ

1. Інженерний захист територій, що включає:

–  проведення зонування територій за наявністю об’єктів підвищеної небезпеки і небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів, ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ними, а також інших небезпечних зон;

–  обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій, розроблення та здійснення заходів щодо їх безпечної експлуатації;

2. Навчання працівників суб’єктів господарювання із числа керівного складу і фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, організовується роботодавцем відповідно до порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту, затвердженого Кабінетом Міністрів України zakon.rada.gov.ua

Для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях з урахуванням особливостей виробничої діяльності суб’єкта господарювання у кожному суб’єкті господарювання обладнується інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.

Особи під час прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях.

Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з пожежної безпеки, забороняється.

Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

3. Страхування майнових інтересів суб’єктів господарювання і громадян від шкоди, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, спричинених військовими діями має на меті:

1) страховий захист майнових інтересів суб’єктів господарювання і громадян від шкоди, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій або проведення робіт із запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

2) страхове відшкодування суб’єктами господарювання, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки, шкоди, яка може бути заподіяна третім особам або їхньому майну, а також іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що може виникнути на такому об’єкті.

Страховий захист населення від надзвичайних ситуацій забезпечується добровільним страхуванням.

4. Забезпечення пожежної охорони, основним завданням якої є:

1) забезпечення пожежної безпеки;

2) запобігання виникненню пожеж та нещасним випадкам під час пожеж;

3) гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій, спричинених військовою агресією.

Порядок функціонування добровільної пожежної охорони визначається Кабінетом Міністрів України zakon.rada.gov.ua

ІІ. АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ ДІЇ

Залежно від обставин, що склалися у зоні надзвичайної ситуації, спричиненої військовою агресією, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації організовує наступне:

1. Оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації, спричиненої військовою агресією

У випадку виникнення надзвичайної ситуації, спричиненої військовою агресією, необхідно здійснити оповіщення  (інформування) всіх зацікавлених осіб.

Оповіщення полягає у своєчасному доведенні такої інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, територіальних органів влади (РВА, ОМ, Департаменту екології у складі ВА) та Держекоінспекції, та забезпечується шляхом використання електронних комунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного зв’язку, відомчих електронних комунікаційних мереж.

 Інформація має містити дані про:

– суб’єкта господарювання, який зазнав військової агресії та сферу його діяльності,

– опис надзвичайної ситуації, спричиненої військовими діями та їх наслідки,

– природу негативного впливу  надзвичайної ситуації, спричиненої військовою агресією, на людей та навколишнє природне середовище.

2. Здійснення заходів з евакуації.

Обов’язкова евакуація населення завчасно планується та проводиться у разі виникнення загрози:

1) аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

2) катастрофічного затоплення місцевості;

3) масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

4) збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій, які визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України на особливий період, у безпечні райони);

5) надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил України та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.

3. Приймає рішення про зупинення діяльності суб’єкта господарювання чи частини виробничих потужностей та обмеження доступу населення до такої зони.

4. Приймає рішення про залучення в установленому порядку до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт аварійно-рятувальних служб.

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в особливий період включає:

– розвідку районів, зон, ділянок, об’єктів проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

– визначення та локалізацію зони надзвичайної ситуації;

– виявлення та позначення ділянок, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження (крім районів бойових дій);

– прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуації та масштабів можливих наслідків;

– ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації;

– пошук та рятування постраждалих, надання їм екстреної медичної допомоги і транспортування до закладів охорони здоров’я;

– спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження;

– запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину;

– проведення першочергового ремонту та відновлення роботи пошкоджених об’єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв’язку;

– проведення інших робіт та заходів залежно від характеру та виду надзвичайної ситуації.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, гасіння пожеж проводяться в максимально стислі строки, безперервно до їх повного завершення, з найбільш повним використанням можливостей сил і засобів, неухильним дотриманням вимог встановлених режимів робіт та правил безпеки.

5. Вирішує питання про зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

6. Забезпечує фіксування правопорушень та їх наслідків.

Методика фіксації шкоди, завданої довкіллю внаслідок надзвичайних ситуацій, спричинених військовою агресією, на рівні нормативного акту відсутня.

Проте доцільно застосовувати загальні правила підтвердження збитків:

6.1 Зібрати копії всіх документів, що підтверджують право власності на майно, основні засоби, обладнання (договори купівлі-продажу, витяги з реєстрів, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, тощо);

6.2  Провести інвентаризацію відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань» з метою визначення наявного та втраченого майна — основних засобів, коштів, сировини, виготовленої та нереалізованої продукції;

6.3  Зібрати максимально точну інформацію про дату та обставини пошкодження майна. Для цього можна використовувати повідомлення від ЗМІ та органів влади і місцевого самоврядування, правоохоронних органів, у яких поінформовано про факти дій збройних формувань агресора, а також їхні наслідки;

6.4 Зафіксувати пошкоджене майно на фото та/або відео.

Фіксацію фактів руйнації/пошкодження/ забруднення бажано здійснювати у максимально близький день після вчинення акту агресії РФ, з урахуванням безпекової ситуації, із залученням уповноважених осіб з боку Державної служби з надзвичайних ситуацій, Держекоінспекції для усунення наслідків та складення відповідного акту або ж представників місцевої адміністрації (у разі функціонування останньої або після відновлення її функціонування) з метою складення акту обстеження.

У разі неможливості залучити представників влади, необхідно складати акт самостійно, у довільній формі із застосування засобів фото та відеофіксації.

Вимоги до відео:

• відео має бути знято таким чином щоб можна було ідентифікувати місце події;
• необхідно перевірити правильність налаштування дати та часу в камері (аби вони відповідали дійсним);
• необхідно увімкнути геолокацію, але не розповсюджувати таке відео в соціальних мережах та месенджерах (це лише для Вас та для подання до уповноважених органів, суду). Геолокація дозволить в майбутньому об’єктивно перевірити та підтвердити місце зйомки;
• необхідно докладно зняти на відео всі пошкодження, якість відео – максимальна, оскільки в майбутньому доведеться за цими відео проводити експертизу розміру шкоди

– на початку відео озвучують вголос дату, час, адресу (місце) проведення зйомки, анкетні дані  суб’єкта господарювання (це підтвердить, що запис має відношення саме до Вашого підприємства);

– проводиться опис обставин яким чином, від чого відбулося пошкодження/руйнування/ забруднення, якщо є відомості – від якого виду зброї й типу боєприпасу, траєкторію руху боєприпасу вкажіть (з якого напрямку), вкажіть, що руйнування відбулося саме від зброї та дій військових загонів армії Російської Федерації;

– відео необхідно зберегти на декількох пристроях та у хмарних сховищах. Це мінімізує ризик втрати цього доказу.

Вимоги до фото:

– знімок має бути таким щоб можна було ідентифікувати місце події;

– необхідно перевірити правильність налаштування дати та часу в камері (аби вони відповідали дійсним);

– необхідно увімкнути геолокацію, але не розповсюджувати такі фото в соціальних мережах та месенджерах (це лише для Вас та для подання до уповноважених органів, суду). Геолокація дозволить в майбутньому об’єктивно перевірити та підтвердити місце зйомки;

– доцільно докладно зняти на фото всі пошкодження (загальне фото з прив’язкою до оточуючої місцевості, детальні фото окремих об’єктів, фото пошкоджень, забруднення зблизька) в максимальній якості.

– необхідно зберегти фото на декількох пристроях та у хмарних сховищах, це мінімізує ризик втрати цього доказу.

• Рекомендується перевірити ЗМІ (в тому числі телеграм-канали новин, спільноти у Вайбері). Якщо там розміщено новини про пошкодження підприємства, спричинені негативні наслідки (тим більше з фото та відео, де все це зафіксовано) – варто зробити скріншоти та зберегти посилання на ці інтернет-сторінки. Це додатковий незалежний доказ на підтвердження факту завдання шкоди. Вказані відомості необхідно розмістити на декількох пристроях та у хмарних сховищах.
• Свідчення очевидців, пояснення свідків:

• необхідно зафіксувати письмово (у вигляді пояснень від імені свідків) або на відео їх свідчення

– в письмових поясненнях на початку вказують докладні анкетні дані свідка (прізвище, ім’я, по батькові, дата і місце народження, адреса реєстрації та адреса фактичного проживання, контакти для зв’язку – номери телефонів, адреси електронної пошти, профілі в соціальних мережах)

– складені письмові пояснення мають бути  підписані свідком власноруч

– складені акти, письмові пояснення свідків необхідно відсканувати  та розмістити скани на декількох пристроях та у хмарних сховищах

6.7. Отримати акт знищення/пошкоджень, складений працівниками місцевої влади, військово-цивільних адміністрацій

6.8. Зібрати документи щодо невиконаних договорів з контрагентами, нездійснених ними зобов’язань розрахуватися за поставлений товар, виконану роботу чи надані послуги;

6.9. Провести експертну оцінку розміру завданих збитків: прямих від знищення та пошкодження майна, його втрати, забруднення природних ресурсів; непрямих у вигляді упущеної вигоди, втрати грошових надходжень, вартості бізнесу.

7. Крім того, доцільно ініціювання кримінальних проваджень, що дасть змогу в належній процесуальній формі зафіксувати наслідки протиправних дій та зібрати доказову базу для майбутніх позовів, заяв і скарг.

Для реалізації зазначеного шляху необхідно:

– якщо є очевидці вчиненого кримінального правопорушення, відібрати у них пояснення, зафіксувати їхні особисті дані для можливості подальшого зв’язку з ними, щоб у подальшому ініціювати їхній допит у ролі свідків;

– звернутися із заявою до відповідного правоохоронного органу щодо реєстрації кримінального провадження та початку досудового розслідування. Протиправні дії може бути кваліфіковано за статтею 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України, та відповідними статтями, передбаченими розділом VIII «Кримінальні правопорушення проти довкілля» Кримінального кодексу України;

– ініціювати питання про визнання потерпілим від злочину (нормами чинного Кримінального процесуального кодексу України передбачено можливість визнання потерпілою не лише фізичної, а й юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням заподіяно майнову шкоду);

– надати органу досудового розслідування необхідні правоустановчі та інші документи, ініціювати витребування/виїмку документів, які перебувають в інших осіб;

– ініціювати фіксацію органами досудового розслідування та Держекоінспекції фактів порушення прав шляхом огляду місця події, огляду пошкодженого чи залишків знищеного майна;

– ініціювати допит свідків;

– заявити клопотання про проведення судових експертиз із метою визначення розміру пошкоджень та вартості втраченого чи пошкодженого майна, а також загального розміру завданих збитків.

Підготовано Людмилою Хоміч, віце-президентом Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ