Питання, які адресували екологи підприємств в ЦЕНТР ЮРИДИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ
Відповіді будуть в нагоді і вам:
| 1. Чи потрібно отримувати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, якщо підприємство проводить відновлення (регенерацію) розчинників, які утворюються в технологічному циклі і відновлення (регенерація) передбачається в цьому ж технологічному циклі? Чи відносяться дані розчинники до відходів виробництва? Листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 2798/26-8 від 2 квітня 2003 року надано роз’яснення, що дана діяльність не підлягає ліцензуванню. Та чи чинне воно станом на сьогодні? | 2. У зв’язку з нововведенням у законодавстві необхідно переліцензовуватись, тобто повністю все переробляти заново. У нинішній час це дуже дорого. Чи будуть певні «пільги» для тих, хто вже має всі необхідні документи по старій ліцензії? |
| 3. Якщо об’єкти становили підвищену екологічну небезпеку згідно Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, який був затверджений лише 28 серпня 2013 року, які підтверджуючі документи можна надати Департаменту екології для отримання дозволу на викиди? | 4. Підприємство виробляє теплову та електричну енергію. Основною сировиною для вироблення продукції є природний газ. У якості резервного палива — мазут. Протягом останніх 20 років мазут на підприємстві не використовується. Залишок мазуту на теперішній час — 210 тон. Зараз постало питання про списання залишку мазуту, який вже не придатний до застосування та демонтажу мазутного господарства.
Чи можливо списати резервне пальне не порушуючи законодавство? Та чи обов’язково мати резервне паливо і чим його можливо замінити? Як провести демонтаж мазутного господарства, не порушуючи законодавство? |
| 5. В розділі VI «Відомості про системи спостережень (моніторинг) за якістю вод, ґрунтів та атмосферним повітрям у районі МВВ» треба вказати на наявність чи відсутність відповідних спостережень та в разі наявності зазначити їх характеристику, але при проведенні аналізу діючого законодавства визначення терміну «район МВВ» не виявлено.
То ж який район в даному випадку треба розглядати для моніторингу — мабуть район впливу місця видалення відходів, а саме район в межах встановленої санітарно-захисної зони від об’єкту? |
6. У пункті 4 розділу V «Загальна характеристика відходів, що видаляються» Інструкції про зміст і складання паспорту місць видалення відходів вказується на наявність тих чи інших газових виділень на МВВ. Підприємство в МВВ розміщує розкривні породи — малонебезпечні інертні відходи (IV класу), тобто які не зазнають фізичних хімічних чи біологічних змін і трансформацій, не горять, не розкладають.
Газові виділення за своїм походженням є результатом хімічної реакції, а в місцях видалення відходів підприємства розміщуються розкривні породи, які є інертними. Чи можливо стверджувати в такому разі, що газові виділення на МВВ відсутні? |
| 7. Ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено ведення щоденного обліку часу роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Яким чином можна здійснювати облік часу роботи стаціонарних неорганізованих та залпових джерел викидів, а також організованих стаціонарних джерел, які наприклад є дихальними патрубками від ємностей з дизпаливом? |
8. Проєктами з реконструкції об’єктів виробництва підприємства передбачається географічне розширення території, що відведена під них. Землі визначені під розширення вказаних об’єктів віднесені до сільської ради (не входять до меж населеного пункту). Перед початком робіт за проектами планованої діяльності на вказаних землях необхідно виконати видалення зелених насаджень, а саме дерев і кущів, що виросли в результаті самозаростання на вказаних землях, які не використовувались у народному господарстві.
Яким буде алгоритм дій для виконання робіт у вказаних умовах та яку Методику треба застосовувати для визначення відновлювальної вартості дерев та кущів, що внаслідок самозаростання виросли на землях, віднесених до сільської ради, але знаходяться за межами населеного пункту? |
| 9. Підприємство має у власності свердловини, на яких розробляє поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води для отримання дозволу на спеціальне водокористування. Термін дії закінчився 17 лютого 2022 року. Ми пробурили в 2022 році нову свердловину і плануємо використовувати її для питного розливу, фасування у пляшки та хочемо включити її в перелік до дозволу на спеціальне водокористування. Чи потрібно на неї робити Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води? | 10. Хочемо прийняти до видалення шляхом спалювання органічні відходи (борошно), які є протермінованими. Чи є якась законодавча норма, яка визначає протерміновану продукцію не ресурсоцінною? Чи потрібно вимагати документ, який говорить про те, що борошно не є ресурсоцінним компонентом? Довідка – ми є комунальним підприємством, на балансі є полігон та установка для спалювання. |
Відповіді на ці та безліч інших гарячих питань місяця – у №7, 2023 журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» від «Офісу сталих рішень» та експертів Асоціації PAEW.
Замовити на 2-ге півріччя 2023 р.
З питань, що виникають, зверніться в редакцію: