Аналіз ситуації щодо руйнування Каховської ГЕС: будь-який варіант, окрім внутрішнього підриву ніколи б не привів до таких руйнувань

Руйнування Каховської ГЕС російськими загарбниками має бути прирівняне до застосування зброї масового знищення із відповідними наслідками для російської сторони згідно міжнародного права!

СЕРГІЙ ПОРОВСЬКИЙ, спеціаліст з інженерно-гідротехнічних споруд та ГЕС (2002, Національний Університет Водного Господарства та Природокористування), голова комітету енергоефективності в Асоціації PAEW, MS Watershed Management / Environmental Management and Policy (2005 University of Arizona) спільно з ОЛЕКСАНДРОМ РЯБЕНКОМ, професором, Завідувачем кафедри Гідроенергетики, Теплоенергетики та Гідравлічних машин (Національний Університет Водного Господарства та Природокористування) підготували фахове роз’яснення

1. Технічний аспект руйнування та можливого відновлення

1. • О 02:50 6.06.2023 російські загарбники підірвали Каховську ГЕС. Це було виконано шляхом «внутрішнього» підриву – закладання вибухівки у внутрішні приміщення машинного залу — як мінімум у двох місцях, а скоріше у 3-х, по напірному фронту. Внаслідок чого було зруйновано саму будівлю Каховській ГЕС, 16 прогонів водозливної греблі, вставку із земляної греблі між будівлею ГЕС і судноплавним шлюзом та адміністративний корпус
   • Особливо важливо зазначити, що будь який варіант окрім внутрішнього підриву не є правдоподібним та ніколи б не привів до таких руйнувань: клас капітальності залізобетонних споруд Каховської ГЕС передбачав надійний запас міцності навіть від повторного (! НЕ одноразового!) попадання ракетних снарядів; частина земляної греблі взагалі не могла бути зруйнована від ракетної атаки ( не кажучи про всі інші нісенітниці поширювані рос.пропагандою)
   • Закладання такої кількості вибухівки можливо було тільки з окупованої частини, так як ще восени 2022, російські загарбники підірвали міст та автомобільну дорогу над шлюзом, щоб унеможливити проїзд техніки ЗСУ на лівий берег р.Дніпро.
   • Внаслідок підриву не утворилась хвиля прориву, що б мало ще більш негативні наслідки та швидкість затоплення територій у нижньому б’єфі.
   • З того часу швидкість спорожнення Каховського водосховища становила від 16 см/год. Період спорожнення Каховського водосховища оцінюється в 2-4 доби.
   • Оцінка щодо стану залишків зруйнованих споруд та їх можливого відновлення може бути виконана лише після стабілізації рівней води та за наявності безпечного доступу. Реконструкція або будь-які технічні рішення по цій ситуації – для забезпечення відновлення напірного фронту – будуть складними у виконанні як по часу так і по вартості.

2. ЕКОЦИД. Це найважчий довгостроковий, з глобальними наслідками, аспект руйнування Каховської ГЕС. Він має 2 основних компоненти:

a. Спорожнення самого водосховища (Каховське водосховище було #48 з найбільших водосховищ у світі[1]):

1. 1. • це проблеми водопостачання населених пунктів, яке раніше відбувалося за рахунок водних ресурсів Каховського водосховища
      • неможливість іригації сільськогосподарських земель, включно з подачею води в Каховську зрошувальну систему та Північно-Кримський канал – це призведе до ДУЖЕ значних втрат у отриманні с/г продукції у найближчі роки!
      • b. Масовий мор риби та поширення збудників хвороб – водосховище, яке за своїм об’ємом становило 18.2 км3 та було, наприклад втричі більше за озеро Лугано (Lago di Lugano), слугувало для промислового розведення цінних порід риб – зараз більшість цієї риби помре та розпочнеться процес біологічного розкладу
      • Посухи та вітри з рознесенням потенційних збудників хвороб та забрудників – більш точна оцінка цих наслідків буде можлива з часом та з’ясуванням як відбудеться стабілізація рівня ґрунтових вод[2] та оцінки складу наносів, що стануть відкритими на поверхні.

b. Затоплення та забруднення земель вниз за течією:

1. • Забруднення води внаслідок підриву агрегатів ГЕС: понад 150 тон мастила потрапило у воду р.Дніпро ще понад 300 тон мастила може попасти та забруднити воду в результаті руйнації та затоплення
   • Затоплення населених пунктів та об’єктів потенційно небезпечних з точки зору хімічного та біологічного забруднення
   • Жертви серед цивільного населення та масова загибель тварин

3. Окремі Ризики та негативні наслідки:

1. • Існує серйозна загроза нормальній роботі Запорізької атомної електростанції. Ця загроза пов’язана з необхідністю постійної подачі води для охолодження агрегатів ЗАЕС. Раніше така подача води здійснювалася з водосховища Каховської ГЕС. За нинішніх умов такий варіант подачі води є неможливим. Наразі є потреба проробити варіант подачі води для охолодження агрегатів Запорізької АЕС із водосховища Дніпровської ГЕС.
   • Ризик припинення судноплавства річкою Дніпро від Запоріжжя: каскад ГЕС на Дніпрі був створений саме також для забезпечення рівней води для судноплавства. Наразі, кінцевий елемент каскаду є зруйнований
   • Вироблення електроенергії: Внаслідок руйнування будівлі ГЕС виробництво електричної енергії є неможливим. (Після захоплення російськими загарбниками Каховська ГЕС не виробляла електричну енергію). Наразі немає загрози стабільній роботі Об’єднаної енергетичної системи України внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Проте основною задачею роботи ГЕС було покриття пікових навантажень та маневрування генерацією, особливо з урахуванням збільшення потужностей генерації з ВДЕ, що є важливим елементом для відновлення регіону після повернення контролю України над тимчасово окупованими територіями.

[1] en.wikipedia.org

[2] Коренева система багатьох рослин не зможе пристосуватись до такого різкого падіння рівня ґрунтових вод та просто загине