Перейти до вмісту

КЛІМАТИЧНА ПОЛІТИКА

CBAM виходить за межі металургії: до чого готуватися українським підприємствам?

АВТОР:

ТЕТЯНА ЗАВГОРОДНЯ, експертка із Системи торгівлі викидами та МЗВ

12 червня 2026 року Рада ЄС погодила свою позицію щодо посилення CBAM перед переговорами з Європейським парламентом. Основні запропоновані зміни полягають у тому, щоб розширити CBAM з переважно базових матеріалів на окремі downstream products, насамперед товари, у виробництві яких використовується значна частка заліза, сталі або алюмінію; запровадити щорічний перегляд можливого подальшого розширення переліку таких товарів; посилити заходи проти обходу механізму, зокрема включити pre-consumer metal scrap до сфери CBAM та надати Єврокомісії більше повноважень реагувати на оманливі практики звітування компаній із підвищеним ризиком; а також чіткіше визначити умови, за яких у разі серйозних і непередбачуваних обставин окремі товари можуть тимчасово звільнятися від CBAM. Водночас ці зміни ще не є остаточним законодавством: вони є переговорною позицією Ради, а фінальний текст має бути погоджений з Європейським парламентом.

Що таке CBAM і що робити українським підприємствам?

Європейський Союз поступово запроваджує нову систему, за якою вуглецеві викиди, пов’язані з виробництвом імпортованої продукції, стають економічним фактором доступу товарів на ринок ЄС.

Ця система називається Carbon Border Adjustment Mechanism — CBAM, українською — механізм вуглецевого коригування імпорту.

Якщо пояснити максимально просто, логіка CBAM така: європейські виробники вже сплачують ціну за викиди CO₂ у межах системи EU ETS. Тому ЄС поступово створює аналогічне вуглецеве навантаження для певних імпортованих товарів, щоб виробництво не переносилося до країн із менш жорстким кліматичним регулюванням.

З 1 січня 2026 року CBAM працює у своїй основній, фінансовій фазі. Наразі механізм охоплює найбільш вуглецевоємні сектори: залізо і сталь, алюміній, цемент, добрива, електроенергію та водень.

Однак ЄС уже переходить до наступного етапу.

12 червня 2026 року Рада ЄС погодила свою позицію щодо подальшого посилення CBAM. Головна зміна — планується поширити механізм з базових матеріалів на частину готової продукції, що містить значну кількість сталі або алюмінію.

Для України це особливо важливо, оскільки CBAM потенційно перестає бути питанням лише металургійних комбінатів. Він значно розширюється в сферах:  металообробка, машинобудування, на виробників металоконструкцій, обладнання, комплектуючих та іншої металомісткої продукції.

Чому ЄС вирішив розширювати CBAM?

Початкова модель CBAM була побудована переважно навколо базових вуглецевоємних матеріалів.

Наприклад, імпорт певної сталі до ЄС уже входить до CBAM. Але якщо цю сталь за межами ЄС перетворити на готовий виріб і вже потім ввезти його до Європейського Союзу, частина таких товарів сьогодні може не потрапляти під CBAM.

ЄС бачить у цьому ризик.

Європейський виробник готового металевого виробу несе в собівартості вуглецеву ціну EU ETS, а аналогічний товар, виготовлений за межами ЄС із вуглецевоємної сталі або алюмінію, потенційно може отримати конкурентну перевагу.

Саме тому Європейська комісія запропонувала поширити CBAM далі по виробничому ланцюгу — на так звані downstream products, тобто продукцію наступних стадій переробки.

Рада ЄС підтримала сам принцип такого розширення, хоча уточнила запропонований Комісією перелік продукції.

Практично це означає зміну головного питання для українського бізнесу.

Раніше підприємство переважно запитувало: «Чи експортуємо ми товар, який уже входить до CBAM?»

Тепер дедалі важливішим стає інше питання: «Чи виробляємо ми товар із використанням сталі або алюмінію, який може бути включений до наступного етапу CBAM?»

Важливо: нові правила ще не набули остаточної чинності

Рішення Ради ЄС від 12 червня 2026 року не означає, що новий перелік товарів уже автоматично став обов’язковим.

Рада погодила свою переговорну позицію.

Далі Європейський парламент має сформувати власну позицію, після чого розпочнуться переговори між Радою, Парламентом та Європейською комісією щодо остаточного тексту.

Рада ЄС очікує почати переговори після ухвалення позиції Парламенту та прагне досягти домовленості до кінця 2026 року.

Тому зараз потрібно чітко розділяти: чинний CBAM — те, що вже діє з 1 січня 2026 року; і майбутнє розширення CBAM — законодавство, яке ще проходить процедуру прийняття.

Для українських підприємств це означає: панікувати або негайно перебудовувати всю систему обліку не потрібно, але вже зараз доцільно перевірити, чи може продукція підприємства потрапити до нового переліку та необхідно буде звітувати по СВАМ в 2027 році.

CBAM поступово переходить від сировини до готової продукції

Рада ЄС прямо зазначає, що чинний CBAM сьогодні охоплює переважно базові матеріали.

Новий підхід передбачає включення вибраних товарів наступних стадій виробництва, які містять значну кількість заліза, сталі або алюмінію.

Це принципово важлива зміна.

Вона означає, що потенційна зона CBAM поступово може розширитися: металургія → металообробка → компоненти → обладнання → готові металомісткі вироби.

Для української економіки це може стосуватися значно ширшого кола підприємств, ніж сьогодні.

Які товари можуть потрапити до розширеного CBAM?

У початковій пропозиції Європейської комісії щодо downstream extension міститься широкий перелік продукції зі сталі та алюмінію або продукції, яка містить ці матеріали.

Серед потенційних категорій — металоконструкції, резервуари, ємності, кріпильні вироби, литі вироби, інші вироби зі сталі, окремі види промислового обладнання, холодильне обладнання, транспортні компоненти, металеві меблі та інша продукція.

Тому потенційно CBAM може стосуватися не лише великих металургійних підприємств, а й виробників:

        • металоконструкцій;
        • машин і промислового обладнання;
        • резервуарів та ємностей;
        • трубних і металевих компонентів;
        • кріпильних виробів;
        • автомобільних компонентів;
        • металевих меблів;
        • іншої продукції зі значною часткою сталі або алюмінію.

Водночас остаточний перелік ще не затверджений. Рада ЄС прямо зазначила, що вона уточнила перелік нових продуктів, запропонований Комісією.

Тому для конкретного підприємства відповідь повинна будуватися не за загальною назвою товару, а за його CN code.

Як зрозуміти, чи ваш товар підпадає під CBAM: починаємо з CN code

CBAM поширюється не просто на «метал», «металовироби» чи «обладнання», а на конкретні товари, визначені за спеціальними товарними кодами — CN code (код Комбінованої номенклатури ЄС)

Такий код використовується при ввезенні товару до ЄС і дозволяє точно визначити, чи входить продукція до переліку CBAM. 

Тому перший крок для українського експортера — скласти просту карту: який товар ми продаємо → який у нього CN code → скільки експортуємо до ЄС → до якої країни → хто є імпортером у ЄС

У разі майбутнього розширення CBAM для готової продукції аналіз може стати глибшим: потрібно буде розуміти не лише код товару, а й з чого він виготовлений, скільки в ньому сталі або алюмінію, звідки отримані ці матеріали та які викиди CO₂ пов’язані з їх виробництвом

Тобто логіка поступово змінюється від «що ми експортуємо?» до «що ми експортуємо, з чого це зроблено і який вуглецевий слід стоїть за використаними матеріалами?».

Матеріальний склад готової продукції стане значно важливішим

Для металургійного підприємства основним предметом CBAM є безпосередньо вироблений матеріал.

Для машинобудівника або виробника готового виробу ситуація складніша.

У готовій продукції можуть використовуватися:

        • сталь різних марок;
        • алюміній;
        • прокат;
        • труби;
        • кріплення;
        • литі компоненти;
        • зварні конструкції;
        • інші металеві деталі.

Якщо downstream extension буде прийнято, вуглецева характеристика таких матеріалів може безпосередньо впливати на embedded emissions готового виробу.

Тому звичайна виробнича інформація — BOM, специфікації матеріалів, дані про масу компонентів і постачальників — поступово перетворюється на частину CBAM data chain.

У майбутньому підприємству може знадобитися простежуваний ланцюг: готовий товар → матеріальний склад → кількість сталі / алюмінію → precursor → постачальник → embedded emissions → підтвердні дані.

Що таке precursor і чому він стає критично важливим?

У CBAM використовується поняття precursor — проміжний матеріал або товар, викиди від виробництва якого враховуються у вбудованих викидах складнішого товару.

Для downstream products це може стати центральним питанням.

Наприклад, українське підприємство може виконувати лише:

        • різання;
        • механічну обробку;
        • зварювання;
        • фарбування;
        • складання.

Його власні виробничі викиди можуть бути відносно невеликими.

Але значна частина embedded emissions готового виробу вже міститься у сталі або алюмінії, які підприємство придбало.

Тобто постачальник металу фактично починає впливати на CBAM-характеристику кінцевого продукту.

Це означає важливу зміну для закупівель.

Раніше головними параметрами могли бути: ціна → якість → строк поставки.

У перспективі до них додається ще один: carbon intensity / embedded emissions.

Постачальник металу може стати частиною CBAM-ризику підприємства

Якщо виробник готової продукції хоче використовувати фактичні дані про embedded emissions, він повинен мати можливість отримати необхідну інформацію по ланцюгу постачання.

Тому виникають нові питання:

        • Чи знаємо ми, хто фактично виробив метал?
        • Чи можемо простежити матеріал від постачальника до конкретного продукту?
        • Чи є дані щодо embedded emissions?
        • Чи є документи, що підтверджують ці дані?
        • Чи можуть ці дані бути перевірені під час верифікації?
        • Для багатьох підприємств саме це може стати складнішим завданням, ніж формула розрахунку CO₂.

CBAM стає питанням не лише еколога

Ще одна важлива зміна — організаційна.

CBAM не можна ефективно вести силами лише екологічної служби.

Для downstream products у систему потенційно входять:

        • експорт — які товари і кому продаються;
        • митна функція — які CN codes використовуються;
        • закупівлі — звідки походять сталь і алюміній;
        • виробництво — де і як використовуються матеріали;
        • технологи — матеріальний склад продукції;
        • енергетики — енергетичні дані;
        • ERP / IT — простежуваність інформації;
        • фінанси — потенційний вплив вуглецевої вартості;
        • еколог / CBAM-фахівець — розрахунок і звітність.

Отже, CBAM поступово стає міжфункціональною системою управління даними.

ЄС одночасно посилює боротьбу з обходом CBAM

Розширення переліку товарів — лише одна частина реформи.

Друга важлива частина — anti-circumvention measures, тобто заходи проти обходу механізму.

Рада ЄС у цілому підтримала пропозицію Комісії щодо нових повноважень для реагування на ситуації, коли використовуються оманливі або штучні практики, здатні занижувати CBAM-зобов’язання.

Практичний висновок для підприємства дуже простий: недостатньо мати цифру в Excel.

Потрібно мати: дані → джерело → методику → простежуваність → підтвердні документи → можливість перевірки.

Тобто CBAM дедалі більше переходить від простої логіки «розрахувати викиди» до повноцінної системи: monitoring → calculation → reporting → evidence → verification.

Окремо змінюється підхід до металобрухту

Серед anti-circumvention measures Рада підтримала напрям включення до CBAM pre-consumer metal scrap.

Йдеться про металобрухт, який виникає ще до використання продукції кінцевим споживачем — наприклад, виробничі обрізки або технологічні залишки.

Це важливо для металургії та металообробки, оскільки походження scrap та його класифікація можуть стати окремим елементом CBAM evidence chain.

Коли може початися розширення?

Європейська комісія визначила посилення CBAM як поетапний процес.

У своєму звіті від грудня 2025 року Комісія зазначила, що протягом 2026–2027 років планує працювати над:

        • downstream extension;
        • додатковими anti-circumvention measures;
        • правилами щодо електроенергії;
        • питаннями carbon leakage;
        • правилами врахування carbon price, сплаченої в третіх країнах;
        • подальшим узгодженням CBAM із EU ETS.

Після наступного перегляду наприкінці 2027 року можливі нові пропозиції щодо ще ширшого охоплення CBAM та indirect emissions.

Це означає, що нинішнє розширення, ймовірно, не буде останнім.

Що це означає для українського машинобудування і металообробки?

Для металургії CBAM уже став реальністю у 2026 році.

Для частини українського машинобудування та металообробки наступний етап може стати аналогічною точкою переходу.

Потенційно підприємство, яке сьогодні не вважає себе суб’єктом CBAM, через декілька років може зіткнутися з ситуацією, коли європейський покупець почне запитувати:

        • який CN code має товар;
        • яка кількість сталі та алюмінію міститься у виробі;
        • хто виробив метал;
        • які embedded emissions має цей метал;
        • чи використовуються actual data;
        • чи підтверджені ці дані;
        • чи можуть вони пройти незалежну верифікацію.

Тому підготовку краще починати не з розрахунку CBAM-сертифікатів, а з перевірки власного продуктового та інформаційного контуру.

Що українському підприємству доцільно зробити вже у 2026 році?

На цьому етапі оптимальним є не повне впровадження ще не затверджених вимог, а попередня діагностика CBAM downstream risk.

Доцільно виконати такі кроки:

        • Скласти повний перелік продукції, що експортується до ЄС. Не загальні групи, а конкретні товари.
        • Перевірити CN codes. Для кожної позиції має бути підтверджений код Combined Nomenclature.
        • Зіставити продукцію з proposed downstream scope. Необхідно визначити, які товари потенційно можуть бути охоплені новим законодавством.
        • Проаналізувати матеріальний склад. Для потенційно релевантних товарів потрібно зрозуміти кількість сталі, алюмінію та інших основних матеріалів.
        • Побудувати карту precursors. Які основні металеві матеріали використовуються у виробництві кожного товару.
        • Побудувати карту постачальників. Хто виробляє або постачає відповідні матеріали.
        • Перевірити доступність carbon data. Чи можна отримати embedded emissions для сталі або алюмінію.
        • Перевірити доказову базу. Чи можна підтвердити походження використаних даних.
        • Перевірити ERP та виробничий облік. Чи можна пов’язати конкретний матеріал із конкретною готовою продукцією.
        • Провести gap analysis. Визначити, яких даних, документів, процедур та відповідальних осіб підприємству бракує.

Що керівнику підприємства варто запитати вже сьогодні?

Для першої управлінської оцінки достатньо п’яти запитань:

        • Які наші товари експортуються до ЄС і які вони мають CN codes?
        • Чи є серед них металомістка продукція, яка може потрапити до downstream CBAM?
        • Чи знаємо ми точну кількість сталі й алюмінію у кожному такому товарі?
        • Чи можемо ми отримати дані про embedded emissions від наших постачальників металу?
        • Чи дозволяє наш облік довести весь ланцюг: постачальник → матеріал → виробництво → готовий товар?

Якщо на декілька з цих питань відповідь «ні», підприємству вже варто планувати підготовчу роботу.

Головний висновок для українського бізнесу

12 червня 2026 року ЄС зробив ще один важливий крок до розширення CBAM.

Нові правила ще не набули остаточної чинності, тому говорити про обов’язкове включення конкретного нового товару поки зарано.

Але напрям регулювання вже очевидний.

CBAM поступово переходить від базових матеріалів до готової продукції та далі по виробничих ланцюгах.

Для України це означає, що питання, яке сьогодні переважно стоїть перед металургією, надалі може перейти до металообробки, машинобудування та інших виробників металомісткої продукції.

Тому 2026 рік доцільно використати для: screening → CN codes → material composition → precursors → suppliers → carbon data → gap analysis.

А не чекати моменту, коли запит на підтверджені embedded emissions вперше надійде від європейського клієнта.

Для українських підприємств найважливіша зміна полягає саме в цьому: вуглецеві характеристики сировини та матеріалів поступово стають характеристикою готового експортного продукту.

І компанії, які раніше почнуть управляти цими даними, матимуть більше можливостей контролювати майбутню вуглецеву вартість своєї продукції та її конкурентоспроможність на ринку ЄС.

З питань участі в курсі:

        • 0 800 330 351

або

        • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
        • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
        • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
Banner close