Перейти до вмісту

Свіжий номер журналу «Sustainability Leaders Guide» №9, 2026

ЗМІСТ № 09/2026 (ВЕРЕСЕНЬ)

КАЛЕНДАР ЕКОЛОГА

Важливі події на вересень/жовтень 2026 року

ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА

Ключові зміни законодавчого поля: дайджест за вересень 2026 року

АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА

Спрощений дозвіл на оброблення відходів: чи припиняється його дія після завершення експериментального проєкту?

Строк дії дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, отриманих за спрощеною процедурою, став предметом правової колізії: закон встановлює їх безстроковість, тоді як у межах експериментального проєкту фігурують конкретні дати. У матеріалі експерти PAEW аналізують норми законодавства та судову практику й пояснюють, чи залишаються такі дозволи чинними після завершення експериментального проєкту.

Використання гною в агровиробництві: що вимагає законодавство?

Агровиробнику важливо не просто правильно внести добриво, а й мати документи, які підтверджують дотримання встановлених вимог. У матеріалі розбираємо, що передбачає законодавство та які плани, журнали й матеріали агрохімічного моніторингу доцільно мати підприємству.

Від ордера до реалізації деревини: як оформити видалення зелених насаджень?

Підготовка майданчика під будівництво нерідко передбачає видалення дерев та інших зелених насаджень, а разом із цим виникають практичні питання: які документи оформити та що робити з отриманою деревиною. Чи потрібно обліковувати її як відходи, чи може підприємство використати її для власних потреб або реалізувати? У матеріалі розбираємо покроковий порядок видалення зелених насаджень та подальші варіанти поводження з деревиною.

КЛІМАТИЧНА ПОЛІТИКА

CBAM виходить за межі металургії: до чого готуватися українським підприємствам?

CBAM поступово перестає бути питанням лише металургії: ЄС рухається до поширення механізму на готову продукцію зі значною часткою сталі та алюмінію. Для українського машинобудування, металообробки та інших експортерів це означає нові вимоги до даних про склад продукції, постачальників і вбудовані викиди. Хоча запропоновані зміни ще не стали остаточним законодавством, підприємствам уже варто оцінити власний CBAM-ризик. У матеріалі розбираємо, кого може торкнутися розширення та що доцільно перевірити вже у 2026 році.

ESG АКАДЕМІЯ

Від ESG до бізнес-моделі: як L’Oréal інтегрує сталий розвиток у щоденні рішення

Сталий розвиток дедалі менше залишається окремою ESG-функцією і дедалі більше стає частиною самої бізнес-моделі компанії. Він впливає на те, як бізнес створює продукт, обирає сировину й паковання, працює з постачальниками, управляє ресурсами та ухвалює інвестиційні рішення. На прикладі L’Oréal говоримо про те, як міжнародний бізнес інтегрує сталість у щоденні процеси — від Green Sciences і refill-моделей до доказовості ESG-даних та нової відповідальності за продукт. І головне — які з цих підходів уже сьогодні варто брати до уваги українським підприємствам, незалежно від галузі та масштабу.

ІНВЕСТИЦІЇ ТА ФІНАНСУВАННЯ

Дозвільні документи підприємства перед отриманням фінансування: що перевірити?

Отримання фінансування дедалі частіше залежить не лише від фінансових показників підприємства, а й від його екологічної та ESG-відповідності. Чинні дозволи, фактичні обсяги викидів і водокористування, управління відходами, готовність до ОВД та ІДД, а також ESG-дані можуть стати предметом уваги банку, інвестора чи великого замовника. У цьому матеріалі експерти на практичних ситуаціях пояснюють, що підприємству варто перевірити до подання заявки на фінансування, де найчастіше виникають ризики та як діяти, якщо документи вже не відповідають фактичній діяльності. Використовуйте ці роз’яснення як основу для власної самоперевірки — до того, як прогалини виявить банк, партнер або контролюючий орган.

ЕКОЛОГІЧНІ ПЛАТЕЖІ

Спецводокористування на практиці: коли потрібен дозвіл і за що доведеться платити?

Водокористування підприємства — це не лише лічильник і дозвіл, а ціла система вимог: від свердловин, лімітів і рентної плати до контролю стічних вод та звітності. Помилки на будь-якому з цих етапів можуть призвести до додаткових нарахувань, спорів із контролюючими органами та фінансових ризиків. У матеріалі систематизуємо ключові вимоги та практичні нюанси й пояснюємо, що підприємству варто перевірити у власній системі водокористування та обліку води.

НОРМУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ

ГДС по-новому: які забруднюючі речовини тепер має враховувати підприємство?

У центрі нового підходу — фактичний вплив скиду на хімічний та екологічний стан водного масиву, технологічні процеси підприємства та значно ширше коло потенційних забруднювачів. Це потребує перегляду підходів до лабораторного контролю, визначення фонових концентрацій і планування водокористування. У матеріалі пояснюємо, як працюватиме нова логіка нормування та з чого підприємству почати перевірку власних скидів.

7 типових помилок у спецводокористуванні: як уникнути відмови, штрафів і донарахувань?

У 2026 році вимоги до спеціального водокористування та скидання зворотних вод зазнали важливих змін, а для частини підприємств додатковим викликом стає перехід на інтегрований довкіллєвий дозвіл. Помилки у дозволах, нормативах ГДС, звітності чи обліку води можуть призвести до відмови у видачі документів, донарахування ренти та інших ризиків. У матеріалі розбираємо нові вимоги, перехідні правила та типові помилки, які підприємству варто перевірити вже зараз.

АГРОЕКОЛОГІЯ

Як агропідприємству організувати моніторинг поверхневих вод: від фонової точки до оцінки впливу

Для агропідприємства вода — не лише ресурс для зрошення та виробництва, а один із ключових чинників стабільності бізнесу й продовольчої безпеки. Водночас аграрна діяльність сама може впливати на якість поверхневих вод через стік із полів, внесення добрив, використання агрохімікатів і діяльність тваринницьких комплексів. Тому важливо перейти від формального відбору проб до системного моніторингу, який допомагає вчасно виявити джерело та масштаб впливу. У статті розберемо, що, де і як часто контролювати, щоб ефективно управляти водними ризиками агропідприємства.

ЗЕЛЕНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТГ

Водопостачання та водовідведення: стратегічна інфраструктура для громад

У матеріалі розглядаємо практичні кейси українських громад та пропонуємо робочий алгоритм, який допоможе оцінити стан системи, визначити пріоритети й перейти від аварійного реагування до системного управління водною інфраструктурою.

ОВД 360°: ВІД ЕКОЛОГА ДО КЕРІВНИКА

МОДУЛЬ 8. Інтеграція ОВД у проєктування

У матеріалі розбираємо, як врахувати результати ОВД на стадії ТЕО та проєктування, налагодити взаємодію між фахівцями та проконтролювати відповідність проєкту екологічним умовам. А також пропонуємо практичні алгоритми й матриці, які допоможуть інтегрувати ОВД у проєктування не формально, а на рівні конкретних рішень.

БАЗОВИЙ КУРС З ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ–2026

МОДУЛЬ 9. 41 контрольне питання: як перевірити «водний блок» підприємства до приходу інспектора?

Наявність дозволу на спеціальне водокористування ще не означає, що підприємство готове до перевірки. Інспектори зіставляють умови дозволів із фактичними точками водозабору та скиду, показниками лічильників, первинним обліком, лабораторним контролем, звітністю і платежами. Критичними стають саме розбіжності між документами та реальною діяльністю підприємства. У матеріалі пропонуємо практичний чекліст із 41 питання, за яким можна провести самоперевірку «водного блоку» ще до візиту контролюючого органу.

ЕКСПЕРТ НА ЗВ’ЯЗКУ

10 робочих ситуацій з екологічної безпеки

  1. Чи вважається збиранням відходів перевезення кількох малих партій відходів, здійснене в межах одного рейсу (маршруту) від різних суб’єктів господарювання, із дозавантаженням автотранспортного засобу з урахуванням його вантажопідйомності для раціонального використання палива та зменшення викидів?
  2. Щодо перевезення медичних відходів:
            • Чи поширюється вимога як на сумісне перевезення різних видів відходів одним транспортним засобом, так і на окреме перевезення партій медичних відходів?
            • Чи обов’язково встановлювати в автомобілі відповідні контейнери?
            • Чи підлягають ці контейнери маркуванню під час кожного перевезення?
            • Чи потрібно зазначати у маркуванні перелік усіх закладів, від яких прийнято відходи, а також сумарну вагу партій?
  3. Підприємство, що займається розведенням та вирощуванням свиней, планує започаткувати садівництво. Які документи необхідно підготувати для впровадження цієї діяльності? Якими нормативно-правовими актами регулюються відповідні вимоги?
  4. Підприємство подрібнює частину пластикових відходів до стану грануляту, який надалі використовує у виробництві продукції. Чи вважається це вторинною переробкою відходів та використанням вторинної сировини? Чи потрібен для цього спеціальний дозвіл, якщо підприємство вже здійснює обробку, різання пластику та металу? Чи потрібен дозвіл на здійснення операцій із пресування відходів картону та плівки?
  5. Чи можуть обрізки алюмінію, що утворюються під час виробництва алюмінієвих банок, бути виключені з категорії відходів і визнані побічними продуктами, якщо вони повертаються постачальнику для виготовлення нової сировини? Чи достатньо вести їх облік як побічних продуктів? Чи передбачений механізм віднесення речовин до побічних продуктів та які документи необхідні для цього?
  6. Під час розрахунку обсягів стічних вод для об’єктів тваринництва згідно з ВНТП-АПК-01.05 (таблиця 26), чи слід враховувати загальний обсяг екскрементів чи лише сечу? Чи передбачається відведення 100% стічних вод, що утворюються в результаті технологічних процесів під час доїння у доїльному залі, до вигрібної ями?
  7. На підприємстві щомісяця утворюються побутові відходи, які відображено в річній декларації. Чи потрібно вказувати обсяг таких відходів, що утворились і були передані комунальному підприємству, під час щомісячного заповнення даних до 5 числа місяця, наступного за звітним?
  8. Підприємство подає інформацію через ЕкоСистему щомісяця до 5 числа наступного за звітним місяця. Чи потрібно подавати інформацію одразу після передачі відходів на утилізацію, якщо передача відбувається кілька разів на місяць?
  9. За якою методикою можна розрахувати викиди в атмосферне повітря від перероблення гуми (шин) у чіпси та гумову крихту?
  10. Яка рекомендована періодичність та за якими показниками необхідно проводити дослідження повітря, ґрунту та спостережних свердловин на полігоні ТПВ?

 З питань, що виникають:

  • 0 800 330 351
  • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
  • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
  • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
  • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com