Охорона атмосферного повітря-2023: які обовʼязки підприємств

Увага! Цей матеріал є частиною Модуля 8 до Курсу з екологічної інженерії

Нагадуємо, кожен модуль має Відеоурок, конспект за темою та консультаційну підтримку

Одним із найактуальніших завдань, що постають сьогодні перед Україною, є проблема збереження, поліпшення та відновлення сприятливого для життя стану атмосферного повітря. На сьогодні створено досить розгалужену законодавчу і наукову базу для розвитку правової охорони атмосферного повітря, яка постійно вдосконалюється та інтегрується в напрямку європейського законодавства, а отже, потребує постійного моніторингу, детального аналізу й розуміння поточних процесів. З цією метою в статті наведені основні моменти, що останнім часом зазнали змін.

Які обов’язки суб’єктів господарювання?

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і діяльність яких пов’язана із впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані дотримуватися вимог, установлених ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі — ЗУ№ 2707-XII).

Зверніть увагу!

У другому півріччі минулого року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» від 9 липня 2022 року № 2393-IX перелік зобов’язань було суттєво розширено.

Станом натепер суб’єкт господарювання повинен:

• здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
• вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
• забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
• здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
• заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;
• забезпечувати здійснення періодичних та/або автоматизованих інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та організованих стаціонарних джерел викидів і ефективності роботи газоочисних установок відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
• забезпечувати розроблення методик вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;
• використовувати методики вимірювань та засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах організованих стаціонарних і пересувних джерел;
• здійснювати контроль за проєктуванням, будівництвом й експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;
• завчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок;
• вести щоденний облік часу роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
• обладнати місця відбору проб організованих стаціонарних джерел викидів для вимірювання параметрів газопилового потоку з метою здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів та дозволів на викиди.

Які зміни щодо дозвільної системи у сфері охорони атмосферного повітря?

Положеннями ч. 5, 6 ст. 11 Закону № 2707-XII передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання дозволу.

Відповідно до Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (далі — Порядок № 302):

• дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі — Дозвіл на викиди) — це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Для отримання Дозволу на викиди суб’єкт господарювання:

• Встановлює необхідність взяття об’єкта на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря, у разі потреби вживає заходів для взяття об’єкта на державний облік.

Критерії взяття на державний облік об’єктів у залежності від видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, та обов’язкові вимоги щодо єдиного на території України порядку подання матеріалів для взяття на державний облік підприємств, установ, організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел (далі — об’єкти) встановлені Інструкцією про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 травня 2002 року № 177 (далі — Інструкція № 177).

• Готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Вимоги в частині побудови, оформлення та змісту документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі — документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів), для отримання дозволу на викиди існуючими та новоствореними об’єктами з урахуванням даних, які отримані в результаті проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об’єкті/промисловому майданчику наведено в Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006 року № 108.

Зверніть увагу!

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27 червня 2023 року № 448 затверджено нову Інструкцію про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, яка набуде чинності з моменту її офіційного оприлюднення.

• Інформує…

---

Увага! Цей матеріал публікується частково!

Повна версія модуля, підготованого Мариною Тимошенко, інженером-екологом, аудитором, головою Комітету промислової екології та інновацій Асоціації професіоналів довкілля PAEW для головного журналу енвайронменталіста «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» №10, 2023

---

	Візьміть участь у Семінарі «Охорона атмосферного повітря та екологічні вимірювання: Правова регламентація та практичні аспекти» вже 26 жовтня 2023 року, 11:00 -15:00, онлайн
	Радимо забезпечити своє підприємство на 2024 рік якісним інструментом для роботи еколога