Україна має високий потенціал розвитку сільського господарства і тримає лідерство на світових аграрних ринках по виробництву зерна, цукру, меду і соняшникової олії. Проте, російське повномасштабне воєнне вторгнення завдало відчутного удару по аграрному сектору економіки.
Із загального масиву сільськогосподарських земель, цьогоріч планують засіяти приблизно 13 млн гектарів, що за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, складає лише 45 % від показників у сезони 2021-2022 років.
Інша частина сільськогосподарських земель не придатні для використання – заміновані або перебувають в тимчасовій окупації, в зоні активних бойових дій, підтопленні внаслідок теракту на Каховській ГЕС тощо.
Поряд із тим, окрім вищенаведених чинників в Україні існують і інші, які впродовж 30 років обмежують використання понад 5 млн га земель для ведення сільського господарства, що складає майже 40 % від загальної кількості земель, які наразі придатні для використання в аграрному секторі.
Так, в 1991 році, всі землі, що зазнали суттєвого радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС були поділені на 3 категорії, залежно від рівня забруднення, та Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено різний режим їх подальшого використання, зокрема введено обмеження щодо ведення сільського господарства.
| Також, на виконання вищевказаного Закону постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 затверджено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, який є єдиним чинним нормативно-правовим актом, що передбачає розмежування зон радіоактивного забруднення. |
Разом із тим, встановлено, що земельні ділянки, сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів, та межують із населеними пунктами, віднесеними до зон радіоактивного забруднення, на підставі вищевказаної постанови вважаються радіоактивно забрудненими землями, про що до Державного земельного кадастру внесено відповідні обмеження щодо їх використання.
В свою чергу, Національною комісією з радіаційного захисту населення України у 2011 році в 2163 населених пунктах 12 областей (Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Житомирської, Київської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей), території яких радіоактивно забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, проведено дозиметричну паспортизацію населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення.
| У результаті аналізу даних дозиметричних паспортизацій та враховуючи тенденцію змін радіологічної ситуації в населених пунктах областей, експертна група зробила висновки, що з 2163 населених пунктів, 1730, що складає 79 %, знаходяться поза межами будь-якої з зон радіоактивного забруднення, що обумовлює беззаперечне зняття і будь-яких обмежень щодо використання земель, які знаходять поза межами вказаних населених пунктів. |
Незважаючи на те, що вже понад 10 років встановлено підстави для зміни статусу населених пунктів, у тому числі зміни меж зон забруднення, жодних змін не ухвалено.
Поряд із тим, дозиметрична паспортизація повинна проводитись щорічно, а з 2014 року в державному бюджеті України така стаття видатків не передбачалась.
У зв’язку з чим, в умовах воєнного стану, територіальні громади, позбавлені можливості використовувати за призначенням вказані земельні ділянки, що призводить до:
Враховуючи викладене, з метою законодавчого врегулювання даного питання необхідно провести:
Мета:
Підготувала експертка Асоціації PAEW, адвокатка Адвокатських об’єднань «LES» та «Екобезпека» Багінська Леся
Розгляд цього питання та дискусія відбудеться вже 29 червня на Національному конгресі енвайронменталістів у м. Києві.
Більше за темою – на Конгресі фахівців довкілля у м. Києві 29 червня.