Про ризики фальсифікату пестицидів і агрохімікатів: як боротися та працювати легальному бізнесу?
Микола Кошик, керуючий партнер Koshyk & Partners Law Firm
В матеріалі розібрали:
Якісна агрохімія є ключовим елементом вирощування агропродукції. Проте іноді бажання агровиробників зекономити призводить до використання незареєстрованих препаратів. І ця проблема виходить далеко за межі юридичної площини, оскільки несе загрозу людям та довкіллю.
Яка ситуація на сьогодні із питанням використання незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів?
Питання використання незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів стояло доволі гостро ще до війни. За різними оцінками експертів доля фальсифікату на ринку України до початку повномасштабного вторгнення становила близько 30 %, а в сегменті роздрібної торгівлі — понад 50 %.
З початком повномасштабної війни ситуація погіршилась, оскільки експортна потужність агропродукції знизилась, ціни на агрохімікати та пестициди зросли, фермеру не вистачає обігових грошей, тому він шукає альтернативні варіанти. На це швидко зреагував сірий ринок.
Почнемо з основи. Головним законодавчим актом, що регулює відносини в сфері агрохімії, є Закон України «Про пестициди і агрохімікати». У ст. 4 Закону зазначено, що забороняється ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, рекламування, застосування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації, крім випадків, встановлених цим Законом. Тобто законом встановлено певний перелік препаратів, які не потребують державної реєстрації, але це, як правило, досить прості препарати, як-от КАС чи NPK без мікроелементів, але в тому випадку, якщо вони відповідають чітко встановленим нормам щодо вмісту.
Щодо фальсифікату. В розумінні Закону фальсифіковані пестициди і агрохімікати — це продукція, яка не відповідає встановленим вимогам, що висуваються до пестицидів і агрохімікатів, у тому числі вимогам щодо маркування та пакування, розміщення інформації про товар на його упаковці тощо, та/або продукція, на упаковці якої зареєстрований знак для товарів та послуг використано з порушенням прав власника.
Тобто фальсифікатом є не лише перефасований у брендовану тару підроблений продукт, але й просто той препарат, який не пройшов процедуру державних випробувань та державної реєстрації.
Які загрози створює фальсифікат?
Проте дуже часто буває так, коли до вас потрапляє фальсифікат під виглядом оригіналу, тобто зафасований в брендовану тару від відомого виробника. В такому разі ви повинні вимагати від постачальника сертифікат якості на конкретну партію товару, засвідчений виробником та бажано провести лабораторний аналіз проб на відповідність хімічного складу препарату такому сертифікату якості.
Законодавець поступово впроваджує норми, скеровані на боротьбу з фальсифікатом, а саме нещодавно статтю 4 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» доповнили пунктом «Ввезення (пересилання) фізичними особами на митну територію України будь-яких пестицидів і агрохімікатів заборонено». Тобто відповідно до нововведення ввезення на територію України пестицидів й агрохімікатів фізичними особами для власних потреб, буде забороненим, щоб перекрити канал потрапляння контрабанди та фальсифікату на територію України. Це насправді має бути дієва норма, оскільки дуже багато фальсифікату потрапляє в Україну через ввезення фізичними особами начебто для власних потреб.
Даний вид діяльності належить до першої категорії видів планованої діяльності та до об’єктів, які можуть справляти значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» — «хімічне виробництво, в тому числі виробництво основних хімічних речовин, хімічно-біологічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво з використанням хімічних або біологічних процесів, виробництво засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин, виробництво та зберігання наноматеріалів потужністю понад 10 тонн на рік».
Дуже часто невеликі виробники нехтують цим обов’язком, однак категорично не рекомендую робити цього, адже відповідальність за здійснення діяльності за відсутності ОВД, досить серйозна та передбачає повне зупинення діяльності/експлуатації підприємства чи його цехів/ділянок/одиниць обладнання, що для працюючого підприємства рівнозначно закриттю бізнесу.
Далі можна розпочинати реєстрацію вашого препарату. Процес реєстрації умовно можна поділити на наступні етапи, і він однаковий як для виробників, так і для імпортерів:
Ключовим етапом процедури Державної реєстрації препаратів є державні випробування, які проводяться з метою оцінки безпечності їх застосування та запобіганню завдавання шкоди родючості ґрунтів та екології в цілому.
Вартість такого проєкту зависока (і це лише про дозвільну документацію, я не кажу про виробничу лінію та інше обладнання). На жаль, далеко не кожен виробник чи імпортер/трейдер готовий брати на себе такі витрати, що і призводить до появи на ринку сірого неконтрольованого продукту сумнівної якості.
Проблема не нова і добре відома контролюючим і правоохоронним органам, які, на жаль, дуже часто не діють. І це ще один фактор, який сприяє появі фальсифікату на ринку — відсутність контролю.
Статтею 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» визначено, що порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
На жаль — ні!
Основна проблема забруднення довкілля та зокрема ґрунтів це відсутність дієвої відповідальності, а саме повне свавілля та відсутність екоконтролю у сфері використання пестицидів та агрохімікатів! І якщо на «сірих» виробників ще можна вплинути шляхом зупинки діяльності підприємства через відсутність ОВД, то на «торгашів» це не подіє.
Проблема в тім, що на сьогодні чинні закони зовсім не захищають довкілля. Це, так би мовити, абстрактне поняття. На жаль, довкілля нами всіма сприймається як щось постійне і належне, а відсутність дієвої відповідальності не спонукає недобросовісний бізнес придавати цьому хоча б якогось значення.
У глобальному сенсі ситуація з відповідальністю в сфері використання незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів — плачевна.
Велика надія на проєкт Закону № 3091 «Про державний екологічний контроль», який чомусь не поспішають приймати ще з 2020 року, що має врегулювати всі проблеми і захистити довкілля в частині використання пестицидів і агрохімікатів.
Загалом цей закон має встановити прозорі та зрозумілі правила роботи для бізнесу, які буде складно обійти та основне створити єдиний контролюючий орган, й усунути розпорошеність повноважень контролюючих органів.
А станом на сьогодні в боротьбі з фальсифікатом зацікавлені лише легальні виробники і дистриб’ютори імпортних препаратів, оскільки подолати тіньовий ринок агрохімії це тільки в їхніх інтересах.
По-перше, виробники контролюють свою тару та накладають великі штрафи на агровиробників за неналежну утилізацію, деякі виробники навіть самостійно забирають її для належної утилізації та запобігання використання її для фальсифікованого продукту. Активно моніторять місця продажу на інтернет платформах та співпрацюють з правоохоронними органами.
Та сьогодні з’явилась ще одна проблема, що підіграє тіньовому ринку і забрудненню довкілля — це відсутність можливості утилізації тари.
Реформа управління відходами з 9 січня цього року залишила на ринку всього 9 утилізаторів відходів, з яких 2 займаються утилізацією тари від агрохімії.
Тобто, сьогодні виникає така ситуація, що законодавство надміру зарегульовує певні процеси і водночас не контролює їх. Щоб зареєструвати препарат на території України, потрібно пройти щонайменше 2 роки бюрократичного пекла, а далі ще потрібно вести боротьбу з недобросовісними конкурентами самотужки.
Повна версія – в цифровому журналі «Sustainability leaders guide» №2, 2024, який розміщено на платформі «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW
Тоді невідкладно заходьте в свій кабінет
Тоді ознайомтесь з продуктом та замовте рахунок на абонплату
Матеріал є частиною цифрового журналу «Sustainability leaders guide» №4, 2024, який розміщено на платформі «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW
Замовити доступ можна, звернувшись безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351 або
(050) 549 27 42, i.kovalenko@ukraine-oss.com
(068) 602-42-33, v.skrypnyk@ukraine-oss.com
(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
Будьте уважні – уникайте підробок!
Підключення здійснює виключно команда «Офісу сталих рішень»!
Вам може бути цікаво:
