Перейти до вмісту

Про ризики фальсифікату пестицидів і агрохімікатів: як боротися та працювати легальному бізнесу?

Микола Кошик, керуючий партнер Koshyk & Partners Law Firm

В матеріалі розібрали:

  • Яка ситуація на сьогодні із питанням використання незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів?
  • Які загрози створює фальсифікат?
  • Якщо планується виводити на ринок новий продукт (виробляти чи імпортувати), то які дозвільні документи необхідно для цього оформити?
  • Чи реально українське законодавство захищає довкілля сьогодні?
  • На що націлений проєкт Закону № 3091 «Про державний екологічний контроль» в питанні  боротьби з фальсифікатами?

Якісна агрохімія є ключовим елементом вирощування агропродукції. Проте іноді бажання агровиробників зекономити призводить до використання незареєстрованих препаратів. І ця проблема виходить далеко за межі юридичної площини, оскільки несе загрозу людям та довкіллю.

Яка ситуація на сьогодні із питанням використання незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів?

Питання використання незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів стояло доволі гостро ще до війни. За різними оцінками експертів доля фальсифікату на ринку України до початку повномасштабного вторгнення становила близько 30 %, а в сегменті роздрібної торгівлі — понад 50 %.

З початком повномасштабної війни ситуація погіршилась, оскільки експортна потужність агропродукції знизилась, ціни на агрохімікати та пестициди зросли, фермеру не вистачає обігових грошей, тому він шукає альтернативні варіанти. На це швидко зреагував сірий ринок. 

Почнемо з основи. Головним законодавчим актом, що регулює відносини в сфері агрохімії, є Закон України «Про пестициди і агрохімікати». У ст. 4 Закону зазначено, що забороняється ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, рекламування, застосування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації, крім випадків, встановлених цим Законом. Тобто законом встановлено певний перелік препаратів, які не потребують державної реєстрації, але це, як правило, досить прості препарати, як-от КАС чи NPK без мікроелементів, але в тому випадку, якщо вони відповідають чітко встановленим нормам щодо вмісту.

Щодо фальсифікату. В розумінні Закону фальсифіковані пестициди і агрохімікати — це продукція, яка не відповідає встановленим вимогам, що висуваються до пестицидів і агрохімікатів, у тому числі вимогам щодо маркування та пакування, розміщення інформації про товар на його упаковці тощо, та/або продукція, на упаковці якої зареєстрований знак для товарів та послуг використано з порушенням прав власника.

Тобто фальсифікатом є не лише перефасований у брендовану тару підроблений продукт, але й просто той препарат, який не пройшов процедуру державних випробувань та державної реєстрації. 

Які загрози створює фальсифікат?

  1. Найбільш оптимістичний — це викинуті гроші на вітер, оскільки препарат банально не працює. Тобто заявлена діюча речовина просто відсутня. Щось із чимось змішали, намалювали сертифікат якості і все.
  2. Знищення родючості ґрунтів. Потрібно розуміти, що будь-який препарат який вноситься в ґрунт (або безпосередньо на рослину), має пройти біологічні, екологічні та токсиколого-гігієнічні випробування на безпечність його застосування. Тобто при використанні зареєстрованого препарату ми чітко розуміємо культуру його застосування та ефект на даній культурі, вплив на представників ґрунтової нецільової біоти, бджіл водний фонд тощо. У випадку ж використання фальсифікату вплив даного препарату може мати значні негативні наслідки як на родючість ґрунту, так і на організм людини, як кінцевого споживача вирощеної продукції, може призвести до вимирання бджіл та забруднення водного фонду шляхом потрапляння у річки та озера через підземні води. Одним словом, непідконтрольне використання препаратів, що не пройшли державних випробувань, може мати катастрофічні наслідки для екології. 
  3. Економічні збитки. Крім зазначених вище загроз використання фальсифікату, не потрібно забувати і про наслідки для економіки країни. Отримання дозвільної документації на виробництво або реалізацію агрохімікатів або пестицидів (особливо пестицидів) недешеве задоволення, і дуже часто не лише фермер, як споживач агрохімії, але й виробник чи трейдер в цілях «економії», на жаль, роблять свій вибір на користь незареєстрованої продукції. Звісно, без наявної дозвільної документації ви не зможете офіційно рекламувати та розповсюджувати такі препарати, а тому залишається один варіант — «кеш». На виході ми отримуємо сірий ринок, з якого жодної копійки податків в бюджет не сплачується, а в масштабах нашої аграрної країни це сотні мільйонів доларів на рік. Крім того, добросовісний трейдер/виробник агрохімії, який витратив чималі кошти на реєстрацію своїх препаратів та, звісно, який сплачує всі податки з господарської діяльності, апріорі не зможе запропонувати таку ціну на свою продукцію, як це може зробити сірий ринок. Це все призводить до повільного вимирання малого та середнього бізнесу в даному сегменті. Проте є й такі компанії, які не соромляться реалізовувати «в білу» незареєстровані препарати. Але тут покваплюсь застерегти в першу чергу покупців такої продукції. Ви ризикуєте паралізувати свій бізнес. Поясню, що маю на увазі. Припустимо, ви як агровиробнича компанія придбали певну кількість добрив під посівну. Ваш постачальник виписує податкову накладну, реєстрацію якої ДПС зупиняє та вимагає надати пояснення і документальне підтвердження даної господарської операції. Постачальник, не маючи належної дозвільної документації на добрива, не може пояснити походження товару. В результаті ви втрачаєте податковий кредит. А якщо ваш постачальник таких операцій здійснив декілька, то він потрапляє до переліку ризикових платників податків і ви туди ж автоматично, як його контрагент. Ба більше, у податкової тепер наявна інформація про придбання вами продукції, яка заборонена до застосування, й у випадку внесення цих добрив в поле — «добрий день, ми з екологічної прокуратури». Єдиний надійний спосіб убезпечити себе від придбання незареєстрованих препаратів — це перевірити наявність даного препарату в Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Проте дуже часто буває так, коли до вас потрапляє фальсифікат під виглядом оригіналу, тобто зафасований в брендовану тару від відомого виробника. В такому разі ви повинні вимагати від постачальника сертифікат якості на конкретну партію товару, засвідчений виробником та бажано провести лабораторний аналіз проб на відповідність хімічного складу препарату такому сертифікату якості. 

Законодавець поступово впроваджує норми, скеровані на боротьбу з фальсифікатом, а саме нещодавно статтю 4 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» доповнили пунктом «Ввезення (пересилання) фізичними особами на митну територію України будь-яких пестицидів і агрохімікатів заборонено». Тобто відповідно до нововведення ввезення на територію України пестицидів й агрохімікатів фізичними особами для власних потреб, буде забороненим, щоб перекрити канал потрапляння контрабанди та фальсифікату на територію України. Це насправді має бути дієва норма, оскільки дуже багато фальсифікату потрапляє в Україну через ввезення фізичними особами начебто для власних потреб.

Якщо планується виводити на ринок новий продукт (виробляти чи імпортувати), то які дозвільні документи необхідно для цього оформити?
  • Якщо ви виробник, то в першу чергу вам потрібно провести оцінку впливу на довкілля (ОВД) щодо планованої діяльності. 

Даний вид діяльності належить до першої категорії видів планованої діяльності та до об’єктів, які можуть справляти значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» — «хімічне виробництво, в тому числі виробництво основних хімічних речовин, хімічно-біологічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво з використанням хімічних або біологічних процесів, виробництво засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин, виробництво та зберігання наноматеріалів потужністю понад 10 тонн на рік». 

Дуже часто невеликі виробники нехтують цим обов’язком, однак категорично не рекомендую робити цього, адже відповідальність за здійснення діяльності за відсутності ОВД, досить серйозна та передбачає повне зупинення діяльності/експлуатації підприємства чи його цехів/ділянок/одиниць обладнання, що для працюючого підприємства рівнозначно закриттю бізнесу. 

  • Якщо ви виробляєте, то відповідно і зберігаєте вироблену продукцію, а для цього вам потрібні складські приміщення та майданчики відкритого зберігання, тобто відповідний об’єкт, на який вам потрібно буде оформити санітарний паспорт.

Далі можна розпочинати реєстрацію вашого препарату. Процес реєстрації умовно можна поділити на наступні етапи, і він однаковий як для виробників, так і для імпортерів:

  1. Заявка на включення в план випробувань, в якій зазначається: заявник, виробник, торгова назва, препаративна формула, спосіб і норми внесення, культури застосування тощо. Тобто та інформація, яка зазначена в MSDS або ТУ (якщо це українського виробництва). 
  2. Складання плану випробувань міністерством.
  3. Отримання дозволу на ввезення дослідних зразків (якщо мовиться про імпортний препарат).
  4. Далі етап державних випробувань (екологічні, біологічні та токсиколого-гігієнічні). Це найдовший етап в процедурі реєстрації, оскільки досліди проводяться на кожній заявленій культурі. 
  5. Заявка на реєстрацію.
  6. Експертиза реєстраційних документів на рівні міністерства.
  7. Внесення в Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Ключовим етапом процедури Державної реєстрації препаратів є державні випробування, які проводяться з метою оцінки безпечності їх застосування та запобіганню завдавання шкоди родючості ґрунтів та екології в цілому.

Вартість такого проєкту зависока (і це лише про дозвільну документацію, я не кажу про виробничу лінію та інше обладнання). На жаль, далеко не кожен виробник чи імпортер/трейдер готовий брати на себе такі витрати, що і призводить до появи на ринку сірого неконтрольованого продукту сумнівної якості. 

Проблема не нова і добре відома контролюючим і правоохоронним органам, які, на жаль, дуже часто не діють. І це ще один фактор, який сприяє появі фальсифікату на ринку — відсутність контролю. 

Статтею 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» визначено, що порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Усе нібито прописано, а чи реально це захищає довкілля?

На жаль — ні!

Основна проблема забруднення довкілля та зокрема ґрунтів це відсутність дієвої відповідальності, а саме повне свавілля та відсутність екоконтролю у сфері використання пестицидів та агрохімікатів! І якщо на «сірих» виробників ще можна вплинути шляхом зупинки діяльності підприємства через відсутність ОВД, то на «торгашів» це не подіє. 

Проблема в тім, що на сьогодні чинні закони зовсім не захищають довкілля. Це, так би мовити, абстрактне поняття. На жаль, довкілля нами всіма сприймається як щось постійне і належне, а відсутність дієвої відповідальності не спонукає недобросовісний бізнес придавати цьому хоча б якогось значення.

У глобальному сенсі ситуація з відповідальністю в сфері використання незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів — плачевна.

На що націлений проєкт Закону № 3091 «Про державний екологічний контроль» в питанні боротьби з фальсифікатами?

Велика надія на проєкт Закону № 3091 «Про державний екологічний контроль», який чомусь не поспішають приймати ще з 2020 року, що має врегулювати всі проблеми і захистити довкілля в частині використання пестицидів і агрохімікатів. 

Загалом цей закон має встановити прозорі та зрозумілі правила роботи для бізнесу, які буде складно обійти та основне створити єдиний контролюючий орган, й усунути розпорошеність повноважень контролюючих органів.

А станом на сьогодні в боротьбі з фальсифікатом зацікавлені лише легальні виробники і дистриб’ютори імпортних препаратів, оскільки подолати тіньовий ринок агрохімії це тільки в їхніх інтересах.

По-перше, виробники контролюють свою тару та накладають великі штрафи на агровиробників за неналежну утилізацію, деякі виробники навіть самостійно забирають її для належної утилізації та запобігання використання її для фальсифікованого продукту. Активно моніторять місця продажу на інтернет платформах та співпрацюють з правоохоронними органами.

Та сьогодні з’явилась ще одна проблема, що підіграє тіньовому ринку і забрудненню довкілля — це відсутність можливості утилізації тари.

Реформа управління відходами з 9 січня цього року залишила на ринку всього 9 утилізаторів відходів, з яких 2 займаються утилізацією тари від агрохімії.

Тобто, сьогодні виникає така ситуація, що законодавство надміру зарегульовує певні процеси і водночас не контролює їх. Щоб зареєструвати препарат на території України, потрібно пройти щонайменше 2 роки бюрократичного пекла, а далі ще потрібно вести боротьбу з недобросовісними конкурентами самотужки.

Повна версія – в цифровому журналі «Sustainability leaders guide» №2, 2024, який розміщено на платформі «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW

Ви вже абонент?

Тоді невідкладно заходьте в свій кабінет

Ви ще не абонент?

Тоді ознайомтесь з продуктом та замовте рахунок на абонплату

Матеріал є частиною цифрового журналу «Sustainability leaders guide» №4, 2024, який розміщено на платформі «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW

Замовити доступ можна, звернувшись безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351 або 

(050) 549 27 42, i.kovalenko@ukraine-oss.com

(068) 602-42-33, v.skrypnyk@ukraine-oss.com

(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com


Будьте уважні – уникайте підробок!

Підключення здійснює виключно команда «Офісу сталих рішень»!

Вам може бути цікаво:

Banner close