На веб-сайті Міндовкілля опублікований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління природоохоронними територіями та об’єктами природно-заповідного фонду»
Асоціація професіоналів довкілля ПАЕУ, проаналізувавши його, звертає увагу на деякі важливі зауваження та надає пропозиції (нижче).
Людмила ЦИГАНОК, президентка Асоціації ПАЕУ окремо зазначає: «Вкрай важливо статус та природоохоронний режим Смарагдових мереж визначити окремим законом (вже зареєстровані №4461, 4461-1 – ред.), який комплексно врахує і врегулює всі спірні питання. Не можна підміняти реальну імплементацію територій Смарагдових мереж»
ПРОБЛЕМАТИКА
Опублікованим на веб-сайті Міндовкілля законопроектом про «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління природоохоронними територіями та об’єктами природно-заповідного фонду» пропонується доповнити статтю 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» такою новою частиною:
«До природоохоронних територій належать території Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення та інші, визначені Угодою Про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованою Законом України 16 вересня 2014 року № 1678-VII та міжнародним законодавством.»
Зазначена норма пропонує встановлення на законодавчому рівні так званих територій Смарагдової мережі (далі – СМ).
При цьому зазначається, що території СМ відносяться до так званих природоохоронних територій, статус яких та обмеження щодо діяльності на яких чітко не визначені відповідним законопроектом.
Відтак, існують обґрунтовані ризики того, що території СМ будуть відноситись до об’єктів ПЗФ та на них будуть поширюватись усі відповідні обмеження.
ПРОПОНУЄМО
Таким чином пропонуємо виключити відповідну згадку про території СМ із тексту законопроекту, як такі що повинні бути врегульовані окремим актом законодавства (закон про території СМ).
Як альтернативний варіант (у разі неможливості виключення згадки про території СМ) пропонуємо доповнити прикінцеві та перехідні положення тексту законопроекту положеннями, які виключатимуть ризик припинення (суттєвого обмеження) діяльності, що на момент набрання чинності законом провадилась в межах або мала суттєвий вплив на території СМ, а саме:
«Вимоги цього Закону не поширюються на:
– діяльність, що провадиться на підставі документів дозвільного характеру, договорів, інших рішень та актів уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування, які є чинними на момент набрання чинності цим Законом -щодо спеціального використання природних ресурсів з територій та об’єктів природно-заповідного фонду та природоохоронних територій;
– осіб, що здійснюють діяльність, що провадиться на підставі документів дозвільного характеру, договорів, інших рішень та актів уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування, які є чинними на момент набрання чинності цим Законом, – щодо передачі у власність чи користування земель природно-заповідного фонду та природоохоронних територій.»
ПРОБЛЕМАТИКА
Законопроектом передбачається спрощена процедура внесення відомостей до ДЗК без необхідності розроблення землевпорядної документації у разі встановлення їхніх меж на підставі проектів створення цих території та об’єктів природно-заповідного фонду.
Зазначена пропозиція не узгоджується із нормами статті 791 Земельного Кодексу України в якій зазначено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, а також статті 29 Закону України «Про землеустрій», яка встановлює вимоги до документації із землеустрою. Таким чином незрозуміло яким чином має проводитись державна реєстрація об’єктів ПЗФ без дотримання вимог до землевпорядної документації. Це, в свою, чергу може призвести до так званого накладення меж земельних ділянок та подальшого поширення практики оскарження в судовому порядку меж відповідних об’єктів ПЗФ, а також порушення прав власників та користувачів таких ділянок.
ПРОПОНУЄМО
Встановити єдиний підхід до внесення відомостей до ДЗК на підставі землевпорядної документації та виключити відповідні положення щодо відсутності необхідності розроблення землевпорядної документації та розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій ПЗФ та іншого природоохоронного призначення у разі встановлення їхніх меж на підставі проектів створення цих території та об’єктів природно-заповідного фонду.
ПРОБЛЕМАТИКА
У підпунктах 11), 25), 31) пункту 1 Законопроекту передбачається, що функції уповноваженого органу державного управління в галузі організації, охорони та використання природно – заповідного фонду (ПЗФ), економічне обґрунтування розвитку ПЗФ, а також економічна оцінка природних комплексів та об’єктів, що входять до його складу та надання витягів з Державного Кадастру територій та об’єктів ПЗФ (у т.ч. на платній основі) покладається на Центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ), що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. При цьому, у самому Законопроекті для цілей реалізації державної політики у сфері ПЗФ та природоохоронних територій передбачено утворення окремого (нового) ЦОВВ.
ПРОПОНУЄМО
З метою уніфікації підходу до формування та реалізації державної політики у сфері ПЗФ та природоохоронних територій необхідно утворити відповідний ЦОВВ в функції якого буде входити повноваження як по формуванню так і по реалізації державної політики у цієї сфері із виключенням із тексту п.п.11), 25), 31) п.1 Законопроекту відповідних посилань на повноваження ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
ПРОБЛЕМАТИКА
В підпункті 18) пункту 1 Законопроекту передбачається ЗУ «Про природно – заповідний фонд України» додатково доповнити ст.181 «Біосферні резерванти», при цьому будь – яке чітке закріплення у національному законодавстві цього поняття та механізм регулювання правовідносин в цієї сфері практично відсутній.
ПРОПОНУЄМО
Враховуючи наявність в Україні 8-ми біосферних резервантів (4-ри з яких класифіковані як біосферні заповідники, що, в деякій мірі, є фактично спорідненим поняттям), доцільно в тексті Законопроекту визначити посилання на повноваження по затвердженню та оголошенню територій «Біосферними резервантами», (наприклад: Біосферний заповідник вводиться Указом Президента України) та відповідні нормативні – правові акти, якими би була врегульована допустимість здійснення господарської діяльності в окремих його зонах.
ПРОБЛЕМАТИКА
Передбачається викладення в новій редакції ст.61 ЗУ «Про природно – заповідний фонд України» із зміною «служби державної охорони природно – заповідного фонду України» на «службу охорони природи», при цьому у запропонованій редакції не визначений статус служби як правоохоронного органу при тому, що перелічені повноваження служби передбачають низку позицій, які притаманні лише правоохоронним органам (затримання порушників, особистий огляд та вилучення речей, рейдування, носіння та застосування табельної зброї тощо).
ПРОПОНУЄМО
Необхідно доповнити текст нової редакції ст.61 ЗУ «Про природно – заповідний фонд України» фразою, що: «Служба охорони природи має статус правоохоронного органу», або вилучити із переліку повноважень функції, які відносяться до повноважень лише правоохоронних органів.
Також, враховуючи діючий на території України правовий режим воєнного стану, тимчасову окупацію деяких територій та наявність територій у тому числі віднесених до ПЗФ та природоохоронних територій, на яких ведуться або велись бойові дії, у пункті 1 розділу ІІ Законопроекту вважаю за необхідне визначити, що цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію після скасування або припинення воєнного стану.
Всі зауваження та пропозиції надіслано до Міндовкілля та народних депутатів – членів екологічного комітету ВР України
Прес-служба ПАЕУ