Учасники міжрегіонального навчально-практичного форуму «Ліси України: євроінтеграція, війна, зміни клімату та сучасні реформи», що відбувся 21-22 лютого 2023 у Києві напрацювали Резолюцію, що була надіслана Офісу Президента та КМУ.

Структура лісів України історично склалась під впливом залісення великих площ після Другої світової війни, та створення монокультурних лісів на значних площах у 50-70 роках минулого століття, тому найбільшу питому вагу у насадженнях мають швидкорослі, загущені деревостани (сосни, ялини, ялиці тощо). Така структура не відповідає сучасним світовим практикам лісовідтворення. На даний час, в умовах зміни клімату в лісах природного походження, а особливо у висаджених лісах (плантаціях) суттєво погіршується санітарний стан та прогресують процеси патологічного всихання; відбувається спрощення генетичної та видової різноманітності лісів та розбалансування структури лісового фонду, розподілу лісів за їх функціональним призначенням.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну знищило або пошкодило майже третину українських лісів. Повністю вигоріло понад 23 300 гектарів, а збитки від забруднення ґрунту оцінювались у 18 мільярдів доларів США станом на лютий 2023. 

Враховуючи той факт, що всі заходи з реабілітації природного середовища, а також роботи з відновлення лісів мають починатися з розмінування, щоб надати безпечний доступ для відновлення та відбудови, всім учасникам процесу необхідно узгодити загальний комплексний підхід зі співпраці. 

Щодо довготривалих перспектив лісовідновлення в Україні, необхідно також врахувати впливи зміни клімату, які є різноманітними для різних кліматичних зон, умов місцезростання, видового складу насаджень і типу лісу та проявляються в наступному:  

• порушення екосистемних функцій лісів, зокрема: зменшення поглинання вуглекислого газу, зниження здатності утримувати та фільтрувати воду та порушення колооббігу речовин в лісових екосистемах; 
• втрата біорізноманіття – зникнення вразливих видів рослин і тварин, що пов’язані з лісовими екосистемами, або ж поява чужих для даної території видів; 
• зміна географічних і ландшафтних територій придатних для вирощування тих чи інших деревних порід, а також зміни репродуктивного циклу лісових порід  внаслідок зсуву меж кліматичних зон; 
• збільшення чи зменшення стійкості та продуктивності лісових екосистем: наприклад, внаслідок масових спалахів комах-шкідників та грибкових хвороб; 
• ріст вірогідності масштабних лісових пожеж внаслідок тривалого впливу високих температур в теплий період року та можливої нестачі опадів і ґрунтової вологи; 
• всихання лісів, через хвороби або низьку зволоженість лісового ґрунту, особливо на посушливих територіях півдня та сходу України; 
• зміна частоти та наслідків негативних природних явищ  (буревії, сніголами, криголами повені тощо); 
• посилення ерозії та деградації лісових ґрунтів;   
• зменшення кількості та погіршення якості деревини; 
• зміни продуктивності недеревинних лісових продуктів, таких як гриби, ягоди, горіхи, мед, лікарські рослини, живиця – смола тощо; 
• погіршення якості соціальних та рекреаційних послуг (зменшення туристичної привабливості у пошкоджених масивах лісів);  

 Ці явища, очікувано, будуть поглиблюватись, оскільки прогнозується подальше підвищення температури, особливо на півдні, з одночасним зменшенням опадів. 

Підтримка та просування методів наближеного до природи лісівництва і сталого ведення лісового господарства має на меті посилення багатофункціональної ролі лісів та удосконалення лісовпорядних інструкцій та нормативів з метою врахування різносторонніх аспектів проблем антропогенного впливу та зміни клімату при плануванні, проєктуванні та організації лісогосподарської діяльності.  

Багатоцільове або комплексне лісокористування дає можливість раціонально використовувати різні лісові ресурси, примножуючи екологічний потенціал і соціальну значущість лісу. Недеревні продукти лісу в багатьох країнах є джерелом доходу громадян, місцевих громад та держави в цілому.

1. Першочерговим завданням є збереження та відтворення природного різноманіття лісів країни, у зв’язку з чим, недопустимим є введення у лісові насадження таких інтродукованих видів, які здатні негативно впливати на природні біоценози, витісняти, пригнічувати аборигенні види або утворювати з ними природні гібриди. 

Водночас у вирішенні проблем, пов’язаних зі зміною клімату, а також нарощуванням лісоресурсного потенціалу та посиленням екологічних функцій лісів важлива роль також належить інтродукованим видам. Для задоволення потреб економіки у певних видах сортиментів деревини, деревній біомасі недеревних ресурсах (плоди, лікарська сировина, продукти бджолярства тощо) доцільно також використовувати інтродуковані види, здатні до продукування цінних сортиментів деревини, плодів, лікарської сировини, меду тощо. Тому гостро постає завдання, пов’язане із визначенням інтродукованих видів, які є найбільш цінними та не виявляють ознак інвазійності.

Україна характеризується значним різноманіттям природних умов. На території нашої держави виділено три природно-кліматичні зони (Полісся, Лісостеп, Степ) і два інтразональні регіони – Українські Карпати та Гірський Крим. Тому ведення лісового господарства, зокрема лісовідновлення та лісорозведення, має здійснюватися на зонально-типологічній основі в рамках впровадження екосистемно-ландшафтної стратегії землекористування. Виходячи з цього, переліки інвазійних видів доцільно розглядати виключно в межах окремих природно-кліматичних зон.

Після затвердження переліку інтродукованих видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів, для розуміння, як саме контролювати їхнє поширення, доцільно розробити порядок поводження з ними в існуючих лісових насадженнях, який би передбачав моніторинг за розповсюдженням цих видів, а також комплекс заходів щодо запобігання прояву їхньої інвазійної активності.

При плануванні науково-дослідних робіт науковим установам лісової галузі, а також установам НАН України, НААН України, вищим навчальним закладам лісівничого профілю доцільно передбачити: 

1.1. оцінювання ризиків використання у лісовому господарстві інтродукованих видів, здатних до прояву інвазійної активності в певних регіонах і типах лісорослинних умов; 

1.2. розроблення наукових рекомендацій щодо запобігання прояву інвазійної активності певних видів у певних регіонах і типах лісорослинних умов; 

1.3. удосконалення підходів до збереження генофонду аборигенних і інтродукованих лісових деревних рослин, зокрема із використанням сучасних молекулярно генетичних методів; 

1.4. відбір і випробування генотипів та популяцій лісових деревних видів на стійкість проти шкідників й збудників хвороб, а також на ширшу толерантність до низки кліматичних стресів й екстремальних явищ.

2. Розробка систем моніторингу лісів, зокрема: 

2.1. заходи з протидії лісовим пожежам: створення ґрунтово-піщаних протипожежних смуг в лісах, формування мереж лісових доріг для машинного доступу для тушіння,  

2.2. розроблення онлайн та офлайн-додатків для швидкої навігації в лісі та сповіщення про місце виникнення пожежі;

2.3. моніторинг та раннє виявлення осередків шкідників та хвороб лісу за допомогою дистанційного зондування землі (ДЗЗ);

3. В лісозаготівельній та деревообробній галузях необхідні наступні кроки:

1. Скасування мораторію на експорт лісоматеріалів необроблених у будь-який спосіб без прийняття відповідних законодавчих документів та підзаконних актів, які сприятимуть ефективному розвитку різних галузей лісового сектора України, є неприйнятним. У цих законодавчих документах та підзаконних актах необхідно забезпечити правові механізми, які не суперечитимуть міжнародним зобов’язанням України. 

Одним з важливих законодавчих документів є Закон України «Про ринок деревини», прийняття якого до цього часу є заблокованим. У цьому Законі доцільно врахувати пропозиції та рекомендації учасників ринку деревини (представників деревообробного бізнесу, лісового господарства, товарних бірж) та науковців, зокрема запропонованих на Першому, Другому та Третьому Всеукраїнських лісопромислових форумах. Принциповою пропозицією представників деревообробного бізнесу є впровадження принципу оферти під час торгівлі деревиною, який передбачає реалізацію таких основних підходів: 

• обсяг продажу деревини на умовах оферти повинен становити на першому етапі (впродовж двох років) не менше 50 (п’ятдесяти) відсотків від обсягу деревини, придбаного суб’єктом перероблення деревини за попередні 12 місяців, з поступовим збільшенням до 80 (вісімдесяти) відсотків впродовж наступних трьох років. Ефективність такого підходу підтверджено досвідом Республіки Польща, яка станом на 2021 рік за даними офіційної статистики, стала третім у світі експортером меблевих виробів; 
• ціни на лісоматеріали необроблені (деревину), що пропонуються до придбання на умовах оферти, повинні формуватися з урахуванням міжнародних індексів ринкових цін;
• впровадження відповідальності за невиконання договірних зобов’язань та недобросовісних дій для покупця та організатора (лісокористувача), окрім випадків, пов’язаних з форс-мажорними обставинами;
• забезпечити прийняття Регламенту ЄС 995/2010 «Про зобов’язання операторів, які розміщують лісоматеріали та продукцію з деревини на ринку» від 20 жовтня 2020 року для спрощення митних операцій з ЄС, узгодженості вимог щодо забезпечення торгівлі продукцією з деревини, сприяння торгівлі законною і сталою лісовою продукцією та відповідно до ст. 294 Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу.

1.  Рекомендувати профільним міністерствам розробити регіональні та національні програми для стимулювання розвитку лісового сектора (наприклад: програма підтримки дерев’яного будинкобудування; розвиток регіональних економік на основі базових принципів функціонування «смарт спеціалізацій») з можливістю залучення грантових коштів. 
2.  З метою розширення джерел фінансування дерев’яного будинкобудівництва: Рекомендувати забудовникам сертифікувати свої проекти через міжнародно визнані організації, такі, наприклад, як Verra для можливості отримання вуглецевих кредитів. 
3.  Обласним державним адміністраціям, обласним радам спільно з місцевими асоціаціями деревообробників розглянути можливість започаткування та сертифікації проектів дерев’яного будинкобудівництва на рівні областей. 
4.  Залучити асоціації та установи, які можуть стати гарантами відповідності критеріям сталості лісоуправління постачальників деревини та підтримати інформаційну кампанію на міжнародному рівні. Наприклад, розглянути в якості гаранта й коммунікатора Асоціацію «Національної Системи Лісової Добровільної Сертифікації», як Національний орган управління PEFC.
5.  Створити Раду лісового сектора при Кабінеті Міністрів України. До складу Ради лісового сектора України необхідно включити представників усіх зацікавлених сторін, які мають справу з унікальним ресурсом під назвою «ліс» (йдеться про представників лісового господарства, деревообробної промисловості, меблевої промисловості, целюлозно-паперового виробництва, представників підприємств із вироблення енергії з деревини, дерев’яного будинкобудування, виробництва столярних виробів, «зеленого» туризму, представників екологічних організацій, громадськості, «лісової» освіти й науки, профільних медіа та інших зацікавлених сторін). Логіка створення Ради лісового сектора полягає у забезпеченні можливості прийняття системних рішень у лісовому секторі України, оскільки саме цей сектор вирізняється виключною економічною, соціальною та екологічною важливістю і відтак потребує прийняття виважених державних системних рішень на основі всебічного аналізу, що враховує думку всіх представників цього сектора. Основною метою функціонування Ради лісового сектора є напрацювання пропозицій, законодавчих ініціатив та виконавчих рішень, впровадження яких сприятиме ефективному розвитку всього лісового сектора на основі забезпечення національних інтересів у парадигмі сталого розвитку. 

---

Пропозиції надали:

– Асоціація професіоналів довкілля «ПАЕУ»,

– Національний Університет біоресурсів і природокористування України -НУБіП,

– Український Науково -Дослідний Інститут Лісового Господарства – УкрНДІЛГА,

– Національний лісотехнічний університет України – НЛТУ,

– Асоціація Деревообробників та Лісозаготівельників Львівщини,

– Асоціація «Національна Система Лісової Добровільної Сертифікації»

---

Довідка:

У форумі взяло участь понад 150 учасників – представники законодавчої та виконавчої влади, громадських організацій, соціально відповідальних підприємств, провідні національні та міжнародні експерти, науковці та новатори – долучилися до заходу в м. Київ та онлайн.

Форум мав на меті напрацювання пропозицій щодо збереження та відновлення лісів, оцінку галузевої реформи в контексті війни, енергетичної кризи та відновлення економіки, популяризацію міжнародного досвіду та мережування фахівців галузі.

Прес-служба Асоціації PAEU