Асоціація професіоналів довкілля звернулась у березні Офіційним листом до Голови екокомітету ВРУ п. О. Бондаренка, народних депутатів, Міністра захисту довкілля і природних ресурсів п. Р. Стрільця і акцентувала увагу на неприйнятності деяких положень Законопроекту No 3091 від 19.02.2020р. (доопрацьований).
За поданням групи народних депутатів 09.03.2021 р. був зареєстрований у Верховній Раді України доопрацьований проект Закону України «Про державний екологічний контроль» (надалі Законопроект) положеннями якого пропонується впровадження окремого механізму регулювання суспільних відносин що виникають у зв’язку із здійсненням державного екологічного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, а також відповідальності суб’єктів господарювання за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Однак, ми в Асоціації професіоналів довкілля «PAEU» наголошуємо, зазначений Законопроект у запропонованій редакції не може бути прийнятий та потребує повторному поверненню суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання з огляду на нижченаведене.
Запропонований у ст. 15 Законопроекту порядок здійснення позапланових перевірок («проведення у вихідні, неробочі, святкові дні та/або у нічний час» (ст. 15 Законопроекту), «без попередження суб’єкта господарювання» (п. 5 ст.13 Законопроекту) суперечить як основним принципам державного нагляду (контролю) щодо відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду,викладених у ст. 3 Закону так і безпосереднього п. 3) ст. 5 самого Законопроекту.
Визначені у п. 11 ст. 14 Законопроекту повноваження посадової особи органу державного екологічного контролю щодо тимчасової зупинки перебігу перевірки (на 10 робочих днів) є необґрунтованим та суперечать принципам державної регуляторної політики (фактично це є завуальованим збільшенням встановленого граничного терміну проведення заходу державного нагляду лише за рішенням державного інспектора).
Також, зазначені у ст. 15 Законопроект підстави проведення позапланового заходу щодо суб’єктів господарювання такі як: «письмове та електронне звернення фізичної особи (фізичних осіб)», «громадського об’єднання», «повідомлення органів державної влади про виявлення недостовірних даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності або неподання суб’єктом господарювання обов’язкової звітності в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів», «настання надзвичайної ситуації на території суб’єкта господарювання та/або окремій території, що була пов’язана з діяльністю суб’єкта господарювання, та спричинила або могла спричинити значний негативний вплив на довкілля чи здоров’я людини», «даних моніторингу що вказують на значне погіршення стану довкілля, чи окремих його компонентів» є неприпустимими та протирічать діючому законодавству.
Так, згідно із ЗУ «Про Центральні органи виконавчої влади» не передбачено процедури та повноважень ЦОВВ що до залучення центрального або територіальних органів Державного екологічного контролю з метою здійснення позапланової перевірки суб’єкта господарювання, який подав статистичну звітність із недостовірними даними або не подав її.
Також, відповідно до норм ЗУ «Про державну статистику», не передбачені повноваження органів Держкомстату щодо перевірки достовірності наданої респондентом статистичної інформації шляхом ініціювання проведення позапланової перевірки і це суперечить вимогам законодавства щодо умов її конфіденційності.
Так, за недопущення до проведення перевірки (створення перешкод у її проведенні) на суб’єкта господарювання запропоновано накладання штрафу у розмірі 100-300 мінімальних заробітних плат (з 01.01.2023р. (6700 грн.) – 670 – 2010 тис.грн); за здійснення господарської діяльності без документів дозвільного характеру – штраф у розмірі 402 тис.грн.; за відсутність договору страхування – штраф 268 тис.грн.; невиконання законного припису щодо усунення порушення – 67 тис.грн.; провадження господарської діяльності без здійснення оцінки впливу на довкілля (надалі – ОВД) – 402 тис.грн.; недотримання екологічних умов, визначених у висновку з ОВД та умов нормативів, визначених у інших документах дозвільного характеру у сфері охорони довкілля – 202 тис.грн., ненадання, або надання неправдивої інформації на запит посадових осіб органу державного екологічного контролю протягом 10 робочих днів – 34 тис. грн., незабезпечення протягом 4-х годин від початку заходу державного екологічного контролю присутність керівника або уповноваженої ним особи суб’єкта господарювання під час здійснення заходу державного екологічного контролю.
Окремо хочемо наголосити на неприпустимості та суперечливості нормам Господарського Кодексу України та іншим нормам законодавства положень підпунктів 15) та 16) п.1 ст.23 Законопроекту, яким, зокрема, передбачається введення «накопичувальної» системи збільшення штрафів за усі види правопорушень у двічі або втричі в залежності від проміжку часу за який вони повторювались (протягом трьох або п’яти років відповідно).
Окрім того, згідно із преамбулою Законопроекту та сферою його дії (ст.3, ст.4) визначено, що завданням державного екологічного контролю є забезпечення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та його дія поширюється на суспільні відносини, що виникають у зв’язку зі здійсненням державного контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Тоді як наведені у ст. 23 Законопроекту види порушень, як «не допуск до проведення та/або перешкоджання у проведенні заходу державного екологічного контролю» не є порушенням природоохоронного законодавства (перелік порушень встановлений у ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» тощо), та підпадає під кваліфікацію адміністративного правопорушення. За ці правопорушення необхідно передбачити адекватну адміністративну відповідальність шляхом внесення відповідних змін ст. 188 5 до Кодексу України при адміністративні порушення (надалі – Адмінкодекс).
Окрім того, з метою врегулювання питань щодо відповідальності суб’єктів господарювання за «створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) – невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначенні законом» ВР України 04.03.2021р. прийнятий закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання» No1320-IX, яким були внесені відповідні зміни до ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Зазначене у п. 8 ст. 23 порушення щодо відсутності «обов’язкового страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна… на об’єктах підвищеної небезпеки» не є порушенням природоохоронного законодавства, так як правовідносини в частині експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки регулюються ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки» та ст. 9 ЗУ «Про страхування».
Замість цього, вважаю за доречне впровадження механізму реалізації ст.49 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»» в частині обов’язкового екологічного страхування суб’єктів господарювання, які віднесені до високого ступеня ризику.
Запропоноване у ст. 23 Законопроекту встановлення додаткових штрафів (як виду адміністративного стягнення) «за провадження господарської діяльності, яка підлягає ОВД без отримання висновку та недотриманням екологічних умов, визначених у висновку у розмірах 402 тис.грн. та 201 тис.грн. відповідно суперечить діючим статтям Адмінкодексу No 91 5 та 172 9-2 , введених ст. 17 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», за якими розміри штрафу за такі ж самі порушення встановлені на рівні від 200 – 400 та 200- 500 неоподатковуваних мінімумів відповідно (3400 – 6800 та 3400 – 8500 грн.).
Окрім того, за експлуатацію джерел викидів без дозволу на викиди, здійснення спеціального водокористування без дозволу, перевищення встановлених нормативів ГДС (у дозволах на спецводокористування), забруднення підземних вод, зняття та перенесення родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, засмічення та забруднення земель в діючому законодавстві вже затверджені відповідними Постановами КМУ методики нарахування збитків, які розраховуються та стягуються з суб’єктів господарювання органами Держекоінспекції, обсяги яких можуть бути суттєво меншими чим запропоновані у Законопроекті розміри штрафів (Наказ Мінприроди України No 389 від 20.07.2009р., Наказ Мінприроди України No 149 від 04.04.2007р., Постанова Кабінету Міністрів України No963 від 25.07.2007р., тощо) та у Адмінкодексі існують відповідні статті за порушення усіх вище перелічених вимог природоохоронного законодавства.
У підпункті 2) п.6 ст.19 Законопроекту наприкінці необхідно доповнити фразою: «Перелік документів та форма надання такої інформації затверджуються Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного екологічного контроля».
Норми ст.21 Законопроекту щодо комплексного «інспектування» суб’єкта господарювання з питань дотримання вимог охорони навколишнього природного середовища водночас декількома органами державного нагляду суперечить нормам ст.3 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та потребують вилучення.
У п.11 розділу VI Законопроекту, в частині запропонованих змін до ст.10 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» щодо обов’язку суб’єктів господарювання виконувати при здійсненні державного екологічного контролю обов’язки передбачені ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» та «Про державний екологічний контроль» доцільно виключити так як сама по собі норма Закону вже є обов’язковою для виконання.
У останньому абзаці запропонованих у п.11 розділу VI Законопроекту змін до ст.34 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» необхідно доповнити фразою: «…,якщо інше не передбачено умовами договору оренди». Не введення такого уточнення призведе до колізії норми права зазначеного Законопроекту з нормами Господарського Кодексу України.
Зміст п.25 розділу VI Законопроекту необхідно вилучити, так як норма вже затверджена у складі Закону України No2393 – IX від 09.07.2022р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря».
Також, враховуючи повноваження, що надаються Законопроектом органам з державного екологічного контролю (в т.ч. у ст.17) доцільно в ст. 18 Законопроекту зазначити, що «органи державного екологічного контролю мають статус правоохоронного органу» (як це передбачено в ЗУ «Про природно – заповідний фонд України»), при цьому норму п.36 розділу VI Законопроекту вилучити.
Пункт 2 ст.2 Законопроекту вважаємо за доцільне вилучити так як аналогічна норма вже закріплена у ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України».
Пункт 3 ст.13 Законопроекту записано двічі.
Із тексту п.1 ст.4 Законопроекту фразу «…для існування живої і неживої природи» необхідно вилучити, бо зазначені терміни відсутні в законодавчому полі.
Окрім того, текст ст.9 приведений у Законопроекті двічі.
Норма, передбачена підпунктом а) п.2 ст.9 Законопроекту щодо участі громадських інспекторів у проведенні заходів державного екологічного контролю спільно із державними інспекторами з охорони довкілля в частині перевірок суб’єктів господарювання потребує вилучення з огляду на те, що на громадських інспекторів не розповсюджуються положення ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади» і норми ст.16 Конституції України, внаслідок чого вони не будуть нести ніякої відповідальності за ймовірну шкоду яку вони можуть нанести суб’єкту господарювання (у т.ч. і розповсюдження службової та комерційної інформації щодо діяльності суб’єктів господарювання).
Норма п.4 ст. 10 Законопроекту в частині проведення позапланових заходів державного екологічного контролю без погодження із відповідними ЦОВВ також потребує вилучення, так як може призвести до певного збільшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання виключно за рішенням та на підставі лише територіального органу державного нагляду.
Підпункти 4) та 5) п.2 ст.10 Законопроекту потребують вилучення так як здійснення позапланового заходу без попередження суб’єкта господарювання та без включення інформації про це до комплексного плану перевірок при встановленні адміністративно господарської відповідальності за перешкоджання у здійсненні заходу суперечить вимогам щодо відкритості, прозорості і плановості зазначеним у ст.5 Законопроекту.
Передбачена в п.7 ст.14 Законопроекту періодичність проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, які віднесені до високого ступеня ризику – один рік, потребує збільшення до 2-х років, враховуючи те, що така норма перенесена із відповідної Директиви ЕС щодо державного екологічного контролю, однак, вищезазначена Директива не підлягає обов’язковій імплементації в рамках Додатку XХX до Угоди про Асоціацію із ЕС, тому не є обов’язковою для виконання в Україні.
В п.10 ст.19 Законопроекту фразу: «строк виконання припису встановлює державний інспектор з охорони довкілля залежно від порушень…та із врахуванням об’єктивно необхідного часу для усунення порушень…» необхідно доповнити: «…та виходячи із терміну фактично необхідного для одержання необхідних документів дозвільного характеру, погоджень тощо». Також, норму п.2 ст.23 в частині встановлення терміну на усунення порушень, визначених п.п.6, 7, 9, 10 частини першої цієї статті (провадження господарської діяльності без документа дозвільного характеру (висновок з ОВД, ліцензії на користування надрами, Дозвіл на викиди тощо) протягом 3-х місяців потребує вилучення так як неможливо протягом 3-х місяців провести необхідні роботи та отримати вищезазначені документи дозвільного характеру.
Враховуючи введений в Україні правовий режим воєнного стану та фактичну неможливість значної кількості суб’єктів господарювання виконувати деякі встановлені вимоги природоохоронного законодавства у тому числі внаслідок їх релокації в п.1 розділу VI необхідно зазначити, що «цей закон вводиться в дію через шість місяців після припинення або скасування воєнного та/ або надзвичайного стану».
Окрім того, вважаємо за доцільне деякі положення Законопроекту гармонізувати із положеннями проекту закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)» No5837 від 05.08.2021р., включеного до порядку денного сесії ВРУ розпорядженням 2911- IXвід 07.02.2023р.
Також Законопроект містить низку внутрішніх невідповідностей та неузгодженостей термінологічного апарату та у ньому відсутнє чітке визначення деяких критеріїв та понять, що може призвести до неоднозначного (множинного) трактування прав та обов’язків як суб’єкта господарювання, так і повноважень органів державного екологічного контролю.
Враховуючи вищевикладене та виходячи з міркувань суттєвого збільшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання, погіршення умов ведення бізнесу та, як наслідок, інвестиційної привабливості України, прошу Вас підтримати позицію Асоціації професіоналів довкілля «ПАЕУ» стосовно неприпустимості прийняття доопрацьованої редакції Законопроекту та його повернення на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.
Прес-служба Асоціації професіоналів довкілля