Скорочення санітарно-захисної зони: новий алгоритм для бізнесу та питання, які ще залишилися
Майже три роки підприємства, яким потрібно було обґрунтувати менший розмір санітарно-захисної зони, перебували у правовій невизначеності. Нормативні відстані залишалися обов’язковими, але звичний механізм державної санітарно-епідеміологічної експертизи припинив діяти. Підприємство могло провести розрахунки, лабораторні дослідження та підготувати наукове обґрунтування, однак не мало чіткого маршруту до офіційного рішення.
У 2026 році МОЗ поступово сформувало нову модель. Спочатку були змінені Державні санітарні правила планування та забудови територій, потім визначені установи, уповноважені проводити медико-санітарну регламентацію.
14 вересня 2026 року наказом № 1350 затверджено Методичні рекомендації щодо розроблення та обґрунтування нормативів розмірів санітарно-захисних зон.
Таким чином, держава нарешті визначила, які саме дані, розрахунки та дослідження повинні лежати в основі зміни СЗЗ. Проте для бізнесу важливо правильно оцінити масштаб змін: процедура стала зрозумілішою, але не перетворилася на просте погодження індивідуального проєкту.
Чому підприємства опинилися у нормативному розриві
До 1 жовтня 2023 року підприємства використовували висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Він підтверджував можливість установлення або зміни розміру СЗЗ і використовувався у дозвільних, проєктних та контрольних процедурах.
Після набрання чинності Законом України «Про систему громадського здоров’я» старий механізм припинив існування. Водночас вимоги щодо дотримання СЗЗ нікуди не зникли.
У результаті підприємства могли зіткнутися з парадоксальною ситуацією: нормативна СЗЗ перетиналася з житловою забудовою, це блокувало отримання дозволу на викиди, проходження ОВД, реконструкцію або реалізацію інвестиційного проєкту, але органу, який міг би затвердити обґрунтований інший розмір зони, фактично не було.
Наукові установи продовжували готувати медико-санітарні оцінки. Такі матеріали могли використовуватися у складі документації з ОВД, під час отримання дозволів або у судових спорах, однак самі по собі вони не замінювали рішення держави.
Що змінилося у 2026 році
Наказом МОЗ № 40 від 13 січня 2026 року внесено зміни до ДСП-173. Для нових об’єктів, нормативи для яких відсутні, а також для збільшення або зменшення встановлених розмірів СЗЗ передбачено механізм медико-санітарної регламентації.
Порядок її проведення визначає наказ МОЗ № 1915 від 6 листопада 2023 року. У березні та серпні 2026 року МОЗ визначило установи, уповноважені здійснювати відповідне наукове обґрунтування.
Останньої важливої складової бракувало: єдиних підходів до змісту досліджень і структури наукового звіту. Саме цю прогалину частково закрив наказ МОЗ № 1350 від 14 вересня 2026 року.
Тепер визначено, що для обґрунтування іншого розміру СЗЗ необхідно оцінити не лише викиди, а весь комплекс чинників, які можуть впливати на здоров’я населення.
Спочатку потрібно визначити, який саме шлях застосовується
До замовлення дорогих досліджень підприємству варто перевірити, до якої з трьох ситуацій належить його об’єкт.
Якщо відстань від джерел шкідливого впливу до житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів відповідає ДСП-173, окрема процедура зміни нормативу не потрібна.
Водночас слід перевірити правильність визначення джерел, від яких вимірюється зона, актуальність містобудівної документації та наявність перспективної житлової забудови поблизу промислового майданчика.
Для окремих категорій об’єктів Правила вже встановлюють змінені розміри СЗЗ та умови їх застосування. Якщо підприємство відповідає таким умовам, воно може провести оцінку відповідності за чек-листом.
Чек-лист потрібно зберігати протягом усього періоду діяльності об’єкта, а його копію протягом місяця надсилати відповідному центру контролю та профілактики хвороб.
Цей варіант слід перевіряти першим. Він не потребує проходження повної медико-санітарної регламентації.
Якщо підприємству потрібно встановити новий, зменшити або збільшити чинний нормативний розмір СЗЗ, а відповідного рішення немає у додатку 24, необхідно проходити медико-санітарну регламентацію.
І тут виникає принципова відмінність від старої моделі. Підприємство не просто підтверджує допустимість конкретної межі для свого виробничого майданчика. Воно ініціює розроблення медико-санітарного нормативу, який після затвердження МОЗ може стати частиною загальнодержавної нормативної бази.
Саме тому обсяг досліджень може бути значно ширшим, ніж оцінювання одного об’єкта у конкретному місці.
Які докази доведеться підготувати
Методичні рекомендації передбачають комплексну оцінку об’єкта. До наукового обґрунтування мають увійти дванадцять змістовних блоків:
Отже, лише розрахунку розсіювання забруднюючих речовин буде недостатньо. Підприємству доведеться показати, як на рівень впливу впливають технологія, потужність, транспортні потоки, режим експлуатації, рельєф, метеорологічні умови, фонова якість повітря, інші джерела забруднення та близькість житлової забудови.
Якщо діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля, у матеріалах мають бути зазначені номер справи в Єдиному реєстрі з ОВД та реквізити висновку. Результати ОВД рекомендовано використовувати під час обґрунтування СЗЗ. Тому ці процедури потрібно планувати узгоджено, а не готувати паралельно різними командами без обміну даними.
Як виглядає новий маршрут
Практично процедура складається з кількох послідовних етапів.
Спочатку підприємство визначає нормативну СЗЗ для свого виду діяльності та перевіряє фактичні відстані до житлової забудови й інших чутливих об’єктів.
Далі потрібно провести попередню діагностику впливів. Вона має показати, чи існують реальні підстави для іншого розміру зони та яких даних бракує. На цьому етапі варто перевірити джерела викидів, шуму, вібрації, запахів та інших факторів, результати попередніх досліджень і відповідність фактичної діяльності проєктній документації.
Після цього підприємство звертається до установи, уповноваженої МОЗ на проведення робіт із медико-санітарної регламентації. Установа аналізує матеріали, розрахунки та результати досліджень, за потреби організовує додаткові вимірювання і готує науковий звіт.
Заяву та науковий звіт подають у паперовій та електронній формі до Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України.
Комітет розглядає матеріали до 60 календарних днів. За результатами він або рекомендує МОЗ затвердити норматив, або повертає документи на доопрацювання. У разі позитивного рішення проєкт нормативу протягом 15 робочих днів має бути направлений до Міністерства.
Завершальним результатом повинно стати затвердження нормативу наказом МОЗ та його державна реєстрація в Міністерстві юстиції.
На що звернути увагу до укладення договорів
Головний фінансовий ризик для підприємства полягає не у вартості одного документа, а у можливості послідовного замовлення кількох пакетів робіт, які не були сплановані як єдина доказова система.
До початку процедури потрібно провести інвентаризацію матеріалів, які вже є у підприємства:
Особливо важливо перевірити сферу акредитації лабораторії. Дослідження повітря робочої зони не замінюють дослідження атмосферного повітря населених місць. Якщо лабораторія не акредитована саме на необхідний вид вимірювань, протоколи можуть не прийняти як належне обґрунтування.
Не менш важлива репрезентативність даних. Разовий замір за сприятливих погодних умов не завжди підтверджує безпечність об’єкта. Програма контролю повинна враховувати режими максимального навантаження, сезонність, метеорологічні умови та розташування найближчої житлової забудови.
Методика з’явилася, але всі ризики не зникли
Наказ № 1350 суттєво зменшує невизначеність щодо змісту наукового обґрунтування. Бізнес тепер краще розуміє, що саме потрібно досліджувати і як структурувати матеріали.
Водночас документ має статус методичних рекомендацій. Формулювання наказу переважно визначають рекомендовані підходи, хоча на практиці саме вони, ймовірно, стануть орієнтиром для оцінювання повноти поданих матеріалів.
Не встановлено і загального строку проходження всієї процедури. Передбачені 60 календарних днів стосуються розгляду матеріалів Комітетом, а 15 робочих днів потрібні для передання проєкту нормативу до МОЗ. Окремого строку, протягом якого Міністерство має затвердити норматив після отримання матеріалів, Порядок № 1915 не визначає.
Також немає спеціального перехідного механізму для досліджень і наукових матеріалів, які підприємства підготували у 2023–2025 роках. Тому можливість їх використання необхідно оцінювати індивідуально, щоб не оплачувати повторно роботи, результати яких залишаються актуальними.
Саме тому говорити про повне усунення всіх процедурних проблем поки зарано. Правильніше сказати, що новий наказ закрив важливу методичну прогалину і дав підприємствам реальну основу для початку процедури.
Кому потрібно діяти вже зараз
Відкладати аналіз не варто підприємствам, які:
Починати доцільно не з автоматичного замовлення повного проєкту, а з регуляторної діагностики: визначити нормативний розмір СЗЗ, перевірити фактичні відстані, проаналізувати додаток 24, оцінити наявні документи та встановити, яких доказів справді бракує.
Санітарно-захисна зона не повинна бути формальною лінією на плані. Її призначення полягає у захисті здоров’я людей на підставі реальних даних про вплив підприємства. Водночас держава має забезпечити, щоб витрати бізнесу на розрахунки, вимірювання та наукові матеріали приводили до передбачуваного юридичного результату, а не до нового кола документів без остаточного рішення.
Підготовано експертами Асоціації професіоналів довкілля PAEW спеціально для Офісу сталих рішень
Сертифікація відповідності виконавців звіту з ОВД
Асоціація професіоналів довкілля PAEW впроваджує добровільну Сертифікацію відповідності виконавців звіту з ОВД, акумулювавши досвід і знання найкращих експертів
ЗУСТРІЧАЙТЕ — Новий практичний журнал для еколога-практикавід Офісу сталих рішень та PAEW
Environmental Practice Guide – професійний журнал еколога-практика.
Журнал для тих, хто впроваджує рішення.
Нове видання буде присвячене питанням, з якими природоохоронні фахівці стикаються щодня: дозвільним процедурам, оцінці впливу на довкілля, інтегрованим довкіллєвим дозволам, управлінню відходами, охороні атмосферного повітря, водокористуванню, екологічним платежам, державному контролю, судовій практиці та змінам законодавства.
Ми не створюємо ще один інформаційний ресурс про екологію. Ми створюємо робочий інструмент для тих, хто не має часу на теоретичні дискусії і щодня відповідає за екологічну відповідність підприємства.
Корисне за темою СЗЗ: