Відповідь. Такого права у державних інспекторів з ОНПС немає. Закон України «Про охорону атмосферного повітря», положення про Державну екологічну інспекцію України яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, наказ Мінприроди «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» таких повноважень та переліку питань для ДЕІ не передбачає.

Відповідь. Порядок здійснення контролю врегульовано Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». 

Повноваження Державної екологічної інспекції чітко визначені у положенні про Державну екологічну інспекцію України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 (положення). Згідно з положенням основними завданнями Держекоінспекції є: здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони земель, надр.

Більш детально повноваження уточнені в підпункті б) п. 4 положення. Зокрема, ДЕІ здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами — нерезидентами вимог законодавства: 

б) про охорону земель, надр, зокрема щодо:

• консервації деградованих і малопродуктивних земель;
• збереження водно-болотних угідь;
• виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок;
• здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;
• додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;
• додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель.

Досить часто інспектори з ОНПС перебирають на себе повноваження органів Держгеокадастру. При цьому потрібно їм вказувати на не припустимість дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання. Вказана норма визначена статтею 3 Закону № 877.

Відповідь. Пунктом 6 ст. 7 Закону № 877 визначено, що:

• в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом;
• якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
• зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
• у разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
• один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі — підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Із наведеного вбачається, що акт перевірки повинен бути підготовлений та підписаний саме на об’єкті перевірки.

Вимога прибути посадових осіб в Інспекцію є протиправною, та здійснюється з метою вчинення психологічного тиску на посадових осіб підприємства.

Відповідь. Для розуміння суті справи, потрібно звернутися до визначення поняття припис. Згідно з п. 6 ст. 7 Закону № 877 припис — обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Таким чином вимога надання довідки є протиправною та не відповідає законодавчо визначеному поняттю припис (не містить ознак правопорушення яке повинно усунути підприємство). Незаконна вимога припису підлягає оскарженню.

Відповідь. Ні, розкривні породи не відносяться до категорії відходів. Статтею 4 Закону України «Про відходи» визначено особливості регулювання відносин щодо поводження з розкривними породами гірничодобувних підприємств, які за технологією зворотного відвалоутворення використовуються для закладення виробленого простору. Проєктом розробки та рекультивації кар’єру повинно бути передбачено об’єми розривних порід для закладання виробленого простору та заходів із рекультивації.

Відповідь. Ні, така вимога є незаконною. Це пояснюється тим, що розкривні породи не відносяться до категорії відходів. Розкривні породи згідно з Робочим проєктом рекультивації родовищ використовуються для закладання виробленого простору. Скоріше за все, такі сплати підприємствами здійснюються добровільно аби не псувати стосунки із податківцями. 

Відповідь. Уточнімо. Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють громадські інспектори з охорони довкілля (далі — громадські інспектори). Стаття 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища. Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Повноваження громадських інспекторів з охорони довкілля визначені в положенні про громадських інспекторів з охорони довкілля, затвердженому наказом Мінприроди від 27.02.2002 р. № 88. Хотів би привернути увагу на то факт, що посвідчення громадського інспектора з охорони довкілля видають терміном на один рік з наступним його продовженням за результатами оцінки роботи. Тому вказаний факт потрібно перевіряти. Згідно з п. 4.3 положення керівник підрозділу (державний інспектор), за яким закріплений громадський інспектор залучає його до участі в перевірках, які збігаються з напрямком природоохоронної діяльності громадського інспектора. 

Громадські інспектори мають право спільно з працівниками органів Держекоінспекції, інших державних органів, які здійснюють контроль за охороною, раціональним використанням та відтворенням природних ресурсів, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, брати участь у проведенні перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами вимог природоохоронного законодавства, норм екологічної безпеки охорони, раціонального використання та відтворення природних ресурсів. Таким чином громадський інспектор може бути залучений до перевірки при оформленні наказу, видачі повідомлення та направлення на перевірку. Серед іншого громадський інспектор має право складати протоколи про адміністративні правопорушення при виявленні порушень природоохоронного законодавства, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, і подавати їх відповідному органу Держекоінспекції для притягнення винних до відповідальності. Проте в більшості випадків існує практика залучення громадських інспекторів до рейдів по боротьбі із браконьєрством.

Відповідь. Оцінка впливу на довкілля (ОВД) з’явилася із введенням в дію ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено що до проєктної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Статтею 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який розробляється у складі проєкту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Згідно з постановою КМУ «Про затвердження Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 11 травня 2011 р. № 560 зі змінами та доповненнями визначено, що до проєктної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля. Перед затвердженням проєктів будівництва для проведення їх експертизи до проєктної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», додаються результати проведення такої оцінки.

Для об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, розробляється звіт з оцінки впливу на довкілля. За наявності звіту з оцінки впливу на довкілля матеріали (розділ) оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проєктної документації не розробляються. В даному випадку ОВД та ОВНС тотожні.

Відповідь. Хотів би ще раз звернутися до визначення поняття припис. Припис — обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (п. 6 ст. 7 Закону № 877.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, ДЕІ за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

 У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, необхідною умовою складання припису є здійснення перевірки та складання акта перевірки у разі виявлення порушення законодавства.

Отже, дії посадової особи ДЕІ протиправні та підлягають оскарженню. 

Відповідь. Досить типова ситуація. Щоб ґрунтовно проаналізувати вказану ситуацію потрібно мати акт перевірки, припис, результати інструментально лабораторного контролю тощо. Не маючи вказаних матеріалів відповідь буде мати загальний характер. Статтею 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено що, джерело викиду — об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Тобто, щоб класифікувати ваше обладнання як джерело викиду, має бути встановлений факт надходження від нього в атмосферне повітря забруднюючих речовин. Це може бути встановлено шляхом здійснення інструментально-лабораторного контролю.

Якщо такі вимірювання не проводилися та така вимога суперечить чинному законодавству та є протиправною. Такі дії слід оскаржувати. Вказана правова позиція підтвердження рішеннями судів.

Відповідь. Ні, не можуть. Однак контролюючий орган може виправляти технічні помилки в річному плані. Відповідні зміни також вносяться, якщо суб’єкт господарювання змінив своє найменування, згідно з абз. 1 частини 1 статті 5 Закону № 877.

Відповідь. Кожний інспекційний орган повинен скласти свій річний план перевірок. Окремі інспекції здійснюють контроль у кількох сферах — для кожної з них затверджується окремий річний план перевірок.

Наприклад, Державна служба з питань праці затверджує два річних плани перевірок:

• додержання законодавства у сфері гірничого нагляду;
• додержання законодавства у сферах промислової безпеки і охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового значення.

Відповідь. Це залежить від кількості працівників та доходів від будь-якої діяльності за рік підприємства. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва — п’яти робочих днів, згідно з частиною 5 статті 5 Закону № 877.

Суб’єкти господарювання залежно від кількості працівників та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України.

Відповідь. Періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) залежить від ступеня ризику господарської діяльності підприємства, яка віднесена:

• до високого ступеня ризику — не частіше одного разу на два роки;
• до середнього ступеня ризику — не частіше одного разу на три роки;
• до незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на п’ять років

на підставі частини 2 статті 5 Закону № 877.

Наприклад, що більше порушень виявляється на підприємстві, що більше недопусків до перевірки які не оскаржені, то частіше перевірятимуть підприємство.

Тож слід намагатися, щоб перевірка закінчилася без значних порушень.

Відповідь. Віднесення суб’єкта господарювання до одного з трьох ступенів ризику (високий, середній, незначний) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері відповідно до шкали балів. Щороку, не пізніше 15 жовтня поточного року, що передує плановому, перелік оновлюється шляхом:

• здійснення перерахунку сум балів, нарахованих суб’єктам господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері, за результатами державного нагляду (контролю) за попередній рік;
• включення до нього суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у наступному плановому періоді;
• розташування всіх включених до нього суб’єктів господарювання у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб’єкту.

Відповідну інформацію про своє підприємство можна знайти на сайті Державної екологічної інспекції в розділі: Діяльність — Перелік суб’єктів господарювання.

Роз’яснення підготовано експертами Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ

Ставте свої запитання

Нагадуємо, передплатники «ЖУРНАЛ ЛІДЕРА СТАЛОГО РОЗВИТКУ» у 2023 році від Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ та Офісу сталих рішень отримують

• ЕКСПЕРТНУ ПІДТРИМКУ НА ВЕСЬ РІК з гострих робочих питань (сервіс консультацій без додаткових оплат)
• ВІДЕО-КОЛЕКЦІЮ кращих навчальних програм з екобезпеки та відповідальності для бізнесу (перші 6 відеокурсів в подарунок при швидкій оплаті передплати)
• Підбірку ЗРАЗКІВ ДОКУМЕНТІВ ТА ШАБЛОНІВ для роботи Фахівця з екобезпеки на підприємстві
• ЖУРНАЛ ЛІДЕРА СТАЛОГО РОЗВИТКУ (12 випусків, щомісяця у 2023 році у друк. та ел.форматі)
• Можливість якісно і вчасно ПІДГОТУВАТИСЬ ДО ПЕРЕВІРОК – вони точно будуть після перемоги
• Можливість ініціювати зміни законодавства, звернувшись до експертів Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ

Тільки разом ми сильні!

Щоб оформити передплату

на 2023 рік, заповніть форму і наші фахівці зв’яжуться з вами невідкладно.

---

Для довідок: 

 (068) 602-42-33, v.skrypnyk@ukraine-oss.com

 (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com