Перейти до вмісту

Еко-радар

Управління відходами від руйнувань: які базові кроки для громад

Відходи від руйнувань є специфічною категорією відходів, яка виникла в Україні внаслідок повномасштабної війни. До них належать уламки пошкоджених або зруйнованих об’єктів, а також матеріали та предмети, що перебували всередині або поряд з такими об’єктами та втратили повністю або частково свої споживчі властивості.

Нормативне регулювання такими відходами вже передбачає для громад значний обсяг повноважень, від обліку, визначення місць тимчасового зберігання до підготовки до повторного використання, відновлення або видалення.

Проте на практиці система залишається фрагментарною. В багатьох громадах до цього часу не визначені місця тимчасового зберігання відходів, а громади, які намагаються організувати управління такими відходами, – зіштовхуються з питаннями значних і непрогнозованих обсягів таких відходів, неможливістю їх оперативного оброблення наявними потужностями, наявністю різних компонентів за наслідками одного «прильоту», накопиченням відходів без визначеності їх подальшої долі, відсутністю спеціальних потужностей, відсутністю інтеграції управління відходами руйнувань у систему місцевого планування, відсутністю довгострокової моделі управління щодо вказаної категорії відходів.

Мінекономіки пропонує вирішити питання управління відходами шляхом внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 і від 27 вересня 2022 р. № 1073

Зокрема передбачається:

1. Визначення регіональними комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань.

Під час виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, ОМС розглядає акти комісійного обстеження, звіти та акти технічного обстеження, на підставі яких з метою вжиття заходів щодо забезпечення техногенної безпеки складає та подає на розгляд регіональній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій переліки:

визначених місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань,

пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, місцезнаходження яких визначені місцями тимчасового зберігання відходів від руйнувань.

Власник / управитель пошкодженого (зруйнованого) об’єкта, може звернутися до уповноваженого органу або місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, утвореної у відповідності до Кодексу Цивільного захисту України, з проханням визначення його місцем тимчасового зберігання відходів від руйнувань та включення до відповідного переліку.

2. Облік відходів від руйнувань, у т.ч. на підставі комісійного обстеження

Виявлення та облік відходів від руйнувань організовується ОМС за результатами оглядів або комісійних обстежень пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, зокрема об’єктів підприємств торгівлі та громадського харчування, в тому числі складських будівель, розгляду заяв (повідомлень) громадян, суб’єктів господарювання, власників/управителів пошкодженого (зруйнованого) об’єкта, інших юридичних осіб, засобів масової інформації, центральних органів виконавчої влади, військових формувань чи надходження інформації про виявлення відходів від руйнувань.

Обстеження пошкодженого (зруйнованого) об’єкта, на якому утворилися відходи від руйнувань, здійснюється за рішенням уповноваженого органу шляхом комісійного обстеження із обов’язковим залученням власника/управителя пошкодженого (зруйнованого) об’єкта або за участі його уповноважених представників.

Проте, чи вирішають запропоновані зміни питання, з якими стикаються громади? Стовідсотково, – ні.

Враховуючи тривалість війни, непрогнозованість її завершення, значні обсяги накопичення відходів від руйнувань, громадам рано чи пізно необхідно будувати систему управління відходами від руйнувань.

Базові кроки, які доцільно зробити громадам

Інвентаризація та облік відходів від руйнувань

Громадам необхідно провести реальну інвентаризацію та сформувати реєстри:

пошкоджених та зруйнованих об’єктів;

місць фактичного накопичення відходів;

місць тимчасового зберігання;

орієнтовних обсягів відходів;

основних компонентів відходів, їх обсяги;

наявності небезпечних компонентів, їх обсяги;

власників об’єктів/відходів;

наявних або потенційних операторів, здатних здійснювати їх оброблення.

Залучення спеціалізованих суб’єктів

Громада не може вирішувати питання з відходами власними силами, та має сформувати відповідну інфраструктуру та залучати суб’єктів господарювання, які можуть виконувати окремі операції: збирання,

перевезення, сортування та підготовку до подальшого оброблення, відновлення та видалення

Облаштування місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань

Місце тимчасового зберігання не повинно перетворюватися на постійне звалище. Громадам варто одразу планувати місце тимчасового зберігання відходів як логістично-технологічний вузол.

Актуалізація місцевого плану управління відходами

Місцевий план має містити фактичну модель управління відходами від руйнувань: обсяги, місця утворення, інфраструктуру, операторів, технології та цільові показники.

Для відходів руйнувань необхідно додатково передбачити:

перелік місць тимчасового зберігання, їх потужність;

відстань до основних потенційних зон утворення;

перелік наявних, необхідних потужностей оброблення;

потенційних операторів;

потребу у дробильно-сортувальному обладнанні;

потенційних споживачів отриманої сировини;

частку, яка підлягатиме видаленню;

потребу у фінансуванні;

джерела фінансування;

механізми можливого міжмуніципального співробітництва.

Отже, ключове завдання для громад залишається відкритим і передбачає як знайти місце, куди скласти відходи руйнувань, так і сформувати ланцюг їх подальшого руху від місця утворення до конкретного оператора оброблення та конкретного напрямку використання отриманих матеріалів.

На жаль, механізми та ресурси для вирішення цього завдання, запропоновані зміни не передбачають.

Підготувала віцепрезидентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Хоміч, юрист, еколог, адвокат, екоаудитор – спеціально для журналу №10, 2026 «Sustainability leaders guide» (ТОВ «Офіс сталих рішень»)