Багато українських підприємств впроваджують системи екологічного менеджменту (СЕМ) незалежно від своїх діяльності, історії створення, розміру.
Впровадження СЕМ не є обов’язковою вимогою законодавства, проте багато підприємств застосовують цю систему, оскільки розуміють її значущість у глобальному масштабі. Достатньо лише подивитися на статистику. Екологічні катастрофи у світі відбуваються практично щороку. Багато таких лих трапляються внаслідок впливу промислових підприємств на навколишнє середовище в невеликому або великому розмірі.
Приклади промислових катастроф:
1984 рік. Бхопал (Індія).
Завод, який виробляв пестициди, 3 грудня 1984 викинув в атмосферу тонни отруйних речовин. За кілька хвилин померло 3000 людей. Ще тисяча померла найближчими днями. Сотні тисяч тяжко захворіли. Діти з аномаліями розвитку з’являються на світ досі. Аварія у Бхопалі вважається найгіршою хімічною катастрофою в історії.
2001 рік.
Тулуза (Франція). 21 вересня 2001 року в місті Тулузі на хімічному комбінаті AZF стався вибух, наслідки якого вважають однією з найбільших техногенних катастроф. Вибухнуло 300 тон нітрату амонію (сіль азотної кислоти), які знаходилися на складі готової продукції.
Загинуло 30 осіб, поранено понад 300 осіб, було зруйновано або пошкоджено тисячі житлових будинків та будівель, понад 130 підприємств фактично припинили свою діяльність. Загальна сума збитків – 3 млрд євро.
2006 рік.
Брянська область (росія). Пробоїна у нафтопроводі «Дружба». Витік 5 тонн нафти. Забруднення ґрунту та води.
2006 рік.
Чувашія, Новочебоксарськ
Викид 50 кг хлору на АТ “Хімпром”. Постраждало понад 1000 людей.
2010 рік.
Айка (Угорщина).
Вибух на заводі з виробництва алюмінію. Руйнування платини резервуару з отруйними відходами (червоний шлам). Катастрофа торкнулася території 40 квадратних кілометрів у трьох областях. Загальна кількість постраждалих понад 140 осіб.
Впровадження системи екологічного менеджменту дозволяє підприємствам оцінювати ризики та можливості, пов’язані з її екологічними аспектами, зобов’язаннями дотримання, контекстом, вимогами та очікуваннями зацікавлених сторін, а також розробляти дії щодо усунення/зниження несприятливих екологічних впливів та посилення сприятливих екологічних впливів.
Добровільне застосування СЕМ свідчить як про те, що системи компанії відповідають міжнародним вимогам, але й зрілості компанії.
Наявність на підприємстві системи екологічного менеджменту повідомляє про те, що компанія зацікавлена в оптимізації своїх процесів з метою зниження їх негативного впливу на навколишнє середовище, а не лише отримання прибутку.
Досягнення балансу між довкіллям, суспільством та економікою вважається необхідною умовою задоволення існуючих потреб без створення ризиків для майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.
Стійкий розвиток як мета може бути досягнутий тільки за рахунок балансу між цими трьома складовими стійкості.
Асоціація професіоналів довкілля запрошує на вебінар-дискусію «Екологічні міжнародні стандарти на підприємстві та системи екологічного менеджменту: зайві затрати чи крок до сталого розвитку?», що відбудеться 28 лютого о 15.00
