Як уникнути конфлікту між енергетичними потребами, інтересами громад, інвестиціями й збереженням природи
Централізована чи децентралізована генерація? Великі енергетичні об’єкти чи сотні локальних рішень? Як жити, розвивати економіку та планувати відновлення, коли стара енергетична система руйнується під щоденними ударами, а нова формується просто зараз, без права на тривалу паузу і водночас без права на непоправну помилку?
Україна вже не готується до енергетичної трансформації. Ми перебуваємо в самому її епіцентрі, де під ударами і руйнуваннями знаходиться нинішня енергосистема, а кожне рішення одночасно стосується безпеки, економіки, інвестицій, територій, громад і природи.
Чого сьогодні боїться суспільство?
Найгостірше питання на сьогодні – баланс між енергетичним переходом і збереженням довкілля. Наприклад, що під гаслом енергетичного переходу можуть бути безповоротно втрачені особливо цінні карпатські полонини. Що рішення ухвалюватимуться наосліп, без належних даних і оцінки наслідків або в інтересах окремих груп. А коли помилку нарешті визнають, виправляти її буде вже запізно. Саме тому суспільна дискусія навколо можливого будівництва близько 300 вітряків у Карпатах є настільки гострою.
З одного боку, Україні потрібні нові енергетичні потужності, енергетична незалежність і розвиток відновлюваної енергетики. З іншого, існує цілком реальна загроза, що під правильними гаслами окремі ділки намагатимуться фактично відрейдерити особливо цінні території.
І тут не можна спрощувати питання до суперечки про те, що вигідніше: атомна чи вітрова енергетика, сонце чи будь-яка інша технологія.
Енергетичний об’єкт можна порахувати в мегаватах, строках окупності та вартості електроенергії. Втрату унікальної природної території так порахувати неможливо. Навіть якщо через кілька років держава, інвестор або суспільство визнають певне рішення помилковим, зруйновану полонину, порушений ландшафт чи втрачений осередок біорізноманіття неможливо буде швидко відновити. На це можуть знадобитися сотні років, якщо відновлення взагалі буде можливим.
Але Карпати є лише одним, хоча й надзвичайно гострим, прикладом значно ширшої проблеми.
Ще задовго до початку повномасштабного вторгнення ми в Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) розуміли, що рано чи пізно Україна зіткнеться з масштабним розвитком відновлюваної енергетики, а разом із ним із питанням: де саме краще будувати нові об’єкти, за якими критеріями обиратимуться території та як уникнути конфлікту між енергетичними потребами, інтересами громад, й збереженням природи.
Ми розуміли, що відповідь не можна шукати окремо для кожного нового проєкту, коли ділянку вже обрано, кошти вкладено, а громада й природоохоронна спільнота дізналися про наміри постфактум. Україні потрібен системний інструмент, який допоможе бачити можливості, обмеження та ризики території ще до початку проєктування.
Саме тому ми свого часу об’єднали команду й почали працювати над підходами, які дозволили б перевести цю дискусію з площини емоцій та ситуативних рішень у площину даних, просторового аналізу і зрозумілих критеріїв.
Сьогодні разом із латвійськими партнерами («Estonian, Latvian & Lithuanian Environment» (ELLE)) ми працюємо над створенням національного GIS-інструменту для визначення територій прискореного розвитку відновлюваної енергетики. www.ukraine-oss.com
«Важливо правильно зрозуміти його призначення.», – пояснює Президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок, – «Цей інструмент нічого автоматично не дозволяє і нічого не забороняє. Він не ухвалює рішення замість держави, громади чи інвестора. Він не створює додаткового бар’єра для розвитку відновлюваної енергетики.
Навпаки, він має стати помічником для всіх сторін. Його завдання полягає не в тому, щоб знайти якомога більше територій для розміщення вітрових, сонячних чи інших об’єктів ВДЕ. Він має допомогти ще на етапі просторового планування побачити не лише енергетичний потенціал, доступ до мереж і характеристики земельної ділянки, а й правові режими, екологічні обмеження, природну цінність території та ризики майбутнього конфлікту.
До системи мають бути інтегровані дані про природоохоронні території, Смарагдову мережу, цінні природні комплекси, екологічні коридори, оселища, міграційні шляхи, місця концентрації біорізноманіття, ландшафтну цінність та інші фактори, які необхідно враховувати під час планування».
При цьому для різних видів відновлюваної енергетики критерії не можуть бути однаковими. Територія, потенційно придатна для сонячної генерації, не обов’язково підходить для вітрової. Кожна технологія має свої просторові потреби, можливі впливи та обмеження. Саме тому йдеться не про одну карту «вільних земель», а про значно складніший інструмент зіставлення даних і підтримки рішень.
Система має допомагати попередньо визначати:
Водночас GIS-інструмент не підмінятиме оцінку впливу на довкілля, стратегічну екологічну оцінку, дозвільні процедури чи участь громадськості. Він повинен допомогти зробити ці процеси більш обґрунтованими та передбачуваними.
Не все в цій роботі йде гладко. Просторові та екологічні дані в Україні фрагментовані, частина з них неповна або недоступна, частина потребує актуалізації, а під час війни необхідно ще й захищати інформацію, пов’язану з критичною інфраструктурою. Є різні інтереси, різне розуміння критеріїв і різні очікування від майбутнього інструменту.
Але саме тому його не можна створювати у вузькому колі.
До роботи мають долучитися органи державної влади й місцевого самоврядування, оператори енергетичної інфраструктури, інвестори та девелопери, науковці, експерти з ОВД і СЕО, природоохоронна спільнота, профільні асоціації та громади.
Марія Лопушанська, провідний експерт проєкту, науковиця, голова комітету PAEW з СЕО та ОВД зазначає: «Уже понад п’ять років ми системно досліджуємо екологічні обмеження, пов’язані з реалізацією проєктів відновлюваної енергетики. Два роки тому на основі накопиченого досвіду нами було розроблено методику оцінки впливу об’єктів відновлюваної енергетики на довкілля на всіх етапах життєвого циклу проєкту.
Під час створення нового GIS-інструменту особливу увагу ми приділяємо вітровій енергетиці та екологічній складовій вибору потенційних ділянок. Сьогодні вже існує низка якісних геоінформаційних рішень, тому наша мета – не дублювати напрацювання колег, а доповнити їх екологічними даними та зробити просторові обмеження більш наочними й доступними для аналізу.
Ми розглядаємо цей GIS-інструмент як основу для формування уніфікованого комплексного ресурсу, який у майбутньому зможе об’єднати різні категорії просторових даних, необхідних для попереднього скринінгу та вибору потенційних ділянок для об’єктів відновлюваної енергетики.
Водночас робота над інструментом виявила одну з ключових проблем – нестачу актуальних, систематизованих і просторово повних даних. Частина доступної інформації охоплює лише окремі території та не має загальнонаціонального покриття. Це визначає важливий напрям подальшої роботи для науковців і практиків: наповнювати, актуалізувати та вдосконалювати цей інструмент, поступово формуючи комплексну базу для більш обґрунтованого планування розвитку відновлюваної енергетики в Україні.
В Асоціації PAEW акцентують, що нам важливо не просто презентувати готове рішення, а разом сформувати методологію, перевірити критерії, визначити доступні дані, побачити прогалини та домовитися, як цей інструмент має використовуватися надалі.
Це не боротьба проти вітроенергетики чи будь-якого іншого виду ВДЕ. І не спроба загальмувати енергетичний перехід.
Це спроба допомогти Україні пройти його професійно: швидше знаходити території, де розвиток ВДЕ справді доцільний, заздалегідь бачити ризики й не допускати рішень, після яких може бути запізно щось виправляти.
Україні потрібна нова енергетика. Але нам не потрібен енергетичний перехід, ціною якого стане безповоротна втрата Карпат чи інших цінних природних територій.
Тому питання має звучати не лише «будувати чи не будувати». Воно має звучати інакше: що саме будувати, де, чому саме там, на яких умовах, якими даними це підтверджено і що ми ризикуємо втратити назавжди.
Саме над створенням такого інструменту ми зараз працюємо. І запрошуємо всі зацікавлені сторони долучатися до цієї роботи, поки правила ще формуються і кожна професійна позиція може бути почута та врахована.
Пропозиції просимо надсилати – liudmyla.paeu@gmail.com
Прес-служба PAEW