Вимоги до приймання відходів, що не є небезпечними

На полігон для відходів, що не є небезпечними, дозволяється приймати:

1. побутові відходи, що  не є небезпечними, та пройшли попередні операції з оброблення перед захороненням, без перевірки на відповідність критеріям приймання відходів на полігон для відходів, що не є небезпечними;
2. інші відходи, що не є небезпечними, будь-якого іншого походження, крім побутових, які відповідають критеріям приймання відходів на полігон для відходів, що не є небезпечними;
3. стабілізовані і нереактивні небезпечні відходи, здатність яких до вилуговування подібна до тієї, що властива іншим відходам, що не є небезпечними, крім побутових відходів, і які відповідають критеріям приймання небезпечних відходів на полігон для відходів, що не є небезпечними. Такі небезпечні відходи захоронюються у окремих відсіках та не змішуються з біорозкладними відходами та відходами, що не є небезпечними;
4. відходи, що не є небезпечними, що містять гіпс, якщо показники розчинного органічного вуглецю та загального органічного вуглецю, не перевищують відповідні гранично-допустимі значення вилуговування та критеріїв для стабілізованих та нереактивних небезпечних відходів. Такі відходи, що містять гіпс або матеріали, що містять гіпс, захоронюються у окремих відсіках та не змішуються з біорозкладними відходами та відходами, що не є небезпечними;
5. небезпечні відходи, що містять зв’язаний азбест або азбестові волокна, солідифіковані (затверділі) чи упаковані в пластик, за умови, що ці відходи не містять інших небезпечних речовин, крім азбесту.

Критерії приймання відходів на полігони для відходів, що не є небезпечними

На полігони для відходів, що не є небезпечними, приймаються без випробування змішані побутові відходи, які класифікуються як відходи, що не є небезпечними згідно групи 20, відповідно до Національного переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року  № 1102. Окремо зібрані фракції побутових відходів можуть бути допущені без перевірки, за умови, що вони не є небезпечними та пройшли попереднє оброблення.

Гранично-допустимі значення вилуговування для відходів, що не є небезпечними вказано в таблиці 3.

Таблиця 3. Гранично-допустимі значення вилуговування зернистих (гранульованих) відходів, що не є небезпечними, які приймаються в ту саму карту/відсік, що й стабілізовані, нереактивні небезпечні відходи на полігони для відходів, що не є небезпечними

Примітки:

* Якщо відходи не відповідають гранично-допустимим значенням DOC за власного значення рН, їх можна альтернативно перевірити при L/S = 10 л/кг і рН 7,5 – 8,0. Відходи можуть вважатися такими, що відповідають критеріям приймання відходів на полігони для DOC, якщо результат такого визначення не перевищує 800 мг/кг.

** Гранично-допустиме значення загальної кількості розчинених твердих речовин (TDS) можна використовувати як альтернативу значенням сульфату та хлориду.

Крім вказаних гранично-допустимих значень гранульовані небезпечні відходи повинні відповідати додатковим критеріям, зазначеним у таблиці 4.

Таблиця 4. Гранично-допустимі значення інших показників
для зернистих (гранулоподібних) небезпечних відходів,
які приймаються на полігони для відходів, що не є небезпечними

Такі небезпечні відходи повинні мати достатню фізичну стабільність і несучу здатність.

Критерії приймання монолітних відходів на полігони для відходів, що не є небезпечними

Монолітні відходи – всі відходи, які не є зернистими, з розмірами часток більше ніж 10 мм.

Монолітні відходи, що не є небезпечними, приймаються на полігони для відходів, що не є небезпечними, якщо відповідають гранично-допустимим значенням вилуговування для зернистих (гранулоподібних) відходів, зазначених у таблиці 3.

До відходів, які захороняються разом з відходами гіпсу та відходами матеріалів, що містять гіпс, які не є небезпечними, застосовуються гранично-допустимі значення TOC і DOC, наведені в таблицях 3 і 4.

Відходи будівництва і знесення, та інші відходи, що містять зв’язаний азбест або азбестові волокна, солідифіковані або упаковані в пластик, можуть бути прийняті та захоронені на полігонах для відходів, що не є небезпечними, без випробувань

Вимоги до приймання інертних відходів

На полігон для інертних відходів дозволяється приймати інертні відходи, які відповідають наступним критеріям

Інертні відходи приймаються на полігони для інертних відходів без випробування на відповідність критеріям приймання відходів за умови, що вини:

• надходять єдиним потоком з одного джерела утворення і є одного виду. Різні види відходи, що містяться в переліку, можуть прийматися разом, за умови, що вони походять з одного джерела утворення;
• не забруднені та містять інші матеріали чи речовини, такі як метали, азбест, пластмаси, хімікати тощо, настільки, що вини повинні бути захоронення на полігонах інших класів. 

Таблиця 5. Перелік інертних відходів, які приймаються на полігони для інертних відходів без випробування на відповідність критеріям приймання відходів

Гранично-допустимі значення вилуговування для інертних відходів, розраховані при співвідношенні рідини до твердого матеріалу L/S = 2 л/кг і 10 л/кг та безпосередньо виражені в мг/л для C0 (перший елюат тесту на перколяцію при L/S = 0,1 л/кг, наведено в таблиці 6.

Таблиця 6. Гранично-допустимі значення для вилуговування інертних відходів, які приймаються на полігони для інертнихвідходів

Примітки: 

* Якщо відходи не відповідають гранично-допустимим значенням для сульфатів, вони можуть вважатися такими, що відповідають критеріям приймання відходів на полігони, якщо вилуговування не перевищує жодного з наступних значень: 1500 мг/л як C0 при L/S = 0 ,1 л/кг і 6 000 мг/кг при      L/S = 10 л/кг. 

Для визначення гранично-допустимого значення при L/S = 0,1 л/кг за початкових рівноважних умов необхідно використовувати тест на перколяцію, тоді як значення при L/S = 10 л/кг можна визначити шляхом випробування методом порційного вилуговування або випробування перколяції в наближених до реальних умовах.

** Якщо відходи не відповідають  гранично-допустимим значенням DOC за власного значення рН, їх можна альтернативно перевірити при L/S = 10 л/кг і рН між 7,5 і 8,0. Відходи можуть вважатися такими, що відповідають критеріям приймання відходів на полігони для DOC, якщо результат такого визначення DOC не перевищує 500 мг/кг. 

*** Гранично-допустиме значення загальної кількості розчинених твердих речовин (TDS) можна використовувати як альтернативу значенням сульфату та хлориду.

Таблиця 7. Гранично-допустимі значення загального вмісту
органічних показників для інертних відходів

Інертні відходи дозволяється використовувати як ізолюючий матеріал, в тому числі для спорудження технологічного екрану на полігонах для небезпечних відходів і на полігонах для відходів, що не є небезпечними.

Організаційні заходи забезпечення експлуатації полігонів

Під час  технічної експлуатації полігона оператор полігона повинен вести та постійно зберігати технічну, експлуатаційну документацію, а також матеріали інвентаризації

Інструкція з експлуатації полігона

В інструкції з експлуатації полігона має бути врахована специфіка виробничого процесу, наявність та порядок використання техніки, машин, механізмів та устаткування, а також процедури закриття і забезпечення догляду за полігоном, після припинення його експлуатації. 

Інструкція з експлуатації полігона розробляється та затверджується до початку експлуатації полігона, а для полігона, що вже експлуатується, протягом одного року після набрання чинності цих Правил.

Інструкція переглядається оператором полігона у разі зміни умов і режимів експлуатації полігона, схем, технології і устаткування, а також внесення змін до нормативно-правових актів.

Вимоги до персоналу

Для експлуатації та догляду за полігоном після припинення його експлуатації оператор полігона повинен залучити кваліфікований персонал. Склад, чисельність і кваліфікація працівників визначається оператором полігона залежно від потужності полігона та ступеня складності технологічних процесів.

Посадові обов’язки, права, відповідальність встановлюються посадовими інструкціями. 

Особи, під час прийняття на роботу та працівники, щороку за місцем роботи повинні проходити інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях. Оператор полігона забезпечує професійний розвиток і навчання працівників відповідно до функціональних обов’язків, у тому числі ознайомлення із вимогами нормативно-правових актів у сфері управління відходами, необхідними для роботи.

Облік відходів

На полігоні, що експлуатується, оператор полігона по кожному виду відходів повинен вести їх облік за обсягом, джерелами утворення, даними про утворювача відходів та робочими картами/відсіками полігона, де було складовано/розміщено відходи, згідно з вимогами Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності, затвердженого Міндовкілля. 

Технічні заходи забезпечення експлуатації полігонів

Доступ до полігону

Доступ на полігон має бути обмежений, в’їзд здійснюється через КПП з воротами, які мають залишатися зачиненими в позаробочий час та огорожею, улаштованою по всьому периметру полігона.

Територія полігона для небезпечних відходів повинна мати огорожу з пристроєм автоматичної охоронної сигналізації.

На кожному полігоні, що експлуатується, в межах КПП повинні бути встановлені: 

1. ваги зі шлагбаумом, які повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, а технічні характеристики – типу транспортних засобів, які перевозять відходи, та інтенсивності їх руху. Пропускна здатність вагів має бути не менше ніж 16 зважувань на годину;
2. вишка/оглядовий майданчик для візуального контролю відходів, що завозяться бортовими і самоскидними транспортними засобами та/або камери відеоспостереження з роздільною здатністю не менше 1080Р (2 Мп) та фокусною відстанню не менше 2,8 мм, що дають змогу візуального контролю вмісту кузова транспортного засобу; 
3. спеціальні прилади для радіометричного контролю відходів;
4. щит з наступною інформацією:

• назва та клас полігона;
• рік введення в експлуатацію;
• проєктна (номінальна) потужність полігона;
• види відходів, що приймаються на полігон;
• найменування оператора полігона та власника полігона (якщо не співпадають);
• номер та дата видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, а також ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами для полігона для небезпечних відходів;
• режим роботи полігона;
• поточні тарифи на здійснення операції із захоронення відходів (у разі надання послуг із захоронення відходів);
• поточні тарифи на здійснення операції із видалення побутових відходів;
• найменування суб’єкта господарювання, що здійснює охорону полігона

Облаштування території

Територія кожного полігона повинна складатися із виробничої та господарської зон, розділених смугою завширшки не менше 25 м.

На полігонах, що експлуатуються, якщо це не передбачено проєктно-кошторисною документацією, в межах виробничої зони мають бути виділені робочі карти, майданчики підготовки відходів та зберігання ізолюючого матеріалу. В межах господарської зони мають розміщуватись будівлі і споруди, необхідні для забезпечення експлуатації полігона, а також можуть бути розміщені будівлі та споруди для сортування відходів.

На полігонах, експлуатація яких припинена, в межах господарської зони можуть розміщуватись будівлі та споруди, які необхідні для здійснення догляду за полігоном.

Для різних видів відходів залежно від їх властивостей та джерел утворення мають бути виділені різні робочі карти або відсіки в межах однієї робочої карти, які мають бути розділені між собою за допомогою спеціально споруджених дамб обвалування завширшки по верху 10 м. 

В межах робочої карти виділяють майданчик розвантаження і майданчик складування, розміри яких можуть змінюватись залежно від технології складування та потужності полігона.

Якщо відходи перед захороненням потребують проведення попередніх операцій перед захороненням у виробничій зоні полігона влаштовується майданчик підготовки з необхідним обладнанням.

Кожна робоча карта, включаючи майданчики підготовки, має бути обладнана відповідними табличками або знаками, що містять інформацію про види відходів, які готуються до видалення або захоронюються в її межах.

Розміри робочих карт та їх кількість визначаються залежно від проєктної (номінальної) потужності полігона, обсягу відходів, що надходять, і розрахункового строку експлуатації робочої карти. Рекомендована ширина робочої карти становить до 15 м, а довжина – від 50 до 120 м. Ці розміри можуть змінюватись залежно від технології складування та проєктної (номінальної) потужності полігона/ робочої карти.

Охорона полігону

Оператор полігона забезпечує цілодобову охорону полігона для виявлення та попередження несанкціонованого доступу на територію полігона сторонніх осіб. Територія  полігона, під’їзна дорога у темний час доби повинні бути освітлені.

Матеріально-технічне забезпечення транспортними засобами

Для виконання всіх технологічних операцій полігони мають бути оснащені технікою, машинами, механізмами та устаткуванням у відповідній кількості. Потреба у них визначається у проєктній документації полігона залежно від потужності полігона, продуктивності техніки і тривалості робочого дня

Захоронення відходів на полігоні

Для забезпечення стабільності тіла полігона захоронення відходів необхідно здійснювати у такий спосіб, щоб забезпечити стабільність накопиченої маси відходів, уникнення їх зсування, обвалу та займання, а також периферійних та опорних насипів та інших технічних споруд полігона.

Припинення експлуатації полігона

Припинення експлуатації полігона або його робочої карти здійснюється у разі дотримання умов, визначених у дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів, ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та виконання плану управління відходами полігона, зокрема у випадках:

• рішення суду;
• рішення про анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів;
• рішення про анулювання ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами;
• за рішенням оператора полігона або власника полігона, яке він затверджує своїм розпорядчим документом у встановленому порядку, із зазначенням однієї або декількох підстав, а саме:
• вичерпання проєктної (номінальної) потужності полігона або його робочої карти, що підтверджується даними топографічної зйомки; 
• виконання або невиконання заходів, передбачених регіональним та місцевим планом управління відходами.

Оператор полігона розробляє та затверджує план припинення експлуатації полігона, що включає таку інформацію: 

• опис заходів, які необхідно виконати для припинення експлуатації полігона;
• розрахунок максимальної кількості відходів, які захоронені на полігоні протягом строку його експлуатації;
• відомості про проєктну (номінальну) потужність та розрахунковий строк експлуатації полігона;
• детальний опис методів закриття та технологій, включаючи видалення відходів та дезактивацію полігона; 
• опис будь-яких інших необхідних заходів, таких як моніторинг підземних вод та управління фільтратом; 
• графік закриття полігона.

Припинення експлуатації полігона або його робочої карти здійснюється в такому порядку:

1. оператор полігона подає до територіального органу Держекоінспекції письмову заяву про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням з метою перевірки виконання вимог цих Правил, звітності і результатів моніторингу;
2. оператор полігона зобов’язаний протягом п’яти днів з дня підписання акта перевірки, яким встановлено відсутність порушень вимог природоохоронного законодавства, повідомити Міндовкілля про припинення експлуатації полігона або його робочої карти в електронній формі шляхом використання інформаційної системи управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема», та додати копії затвердженого розпорядчого документу про припинення експлуатації полігона або його частини та копії акта перевірки у форматі PDF із накладанням на них електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

У разі встановлення за результатами перевірки територіальним органом Держекоінспекції порушень вимог природоохоронного законодавства, оператор полігону, на виконання припису про усунення порушень, зобов’язаний їх усунути. 

Після завершення заходів з припинення експлуатації полігона або його частини оператор полігона підтверджує завершення припинення експлуатації полігона або його частини, надіславши підтвердження через інформаційну систему управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема».

Остаточне припинення експлуатації полігона або робочої карти здійснюється після проведення Держекоінспекцією перевірки та отримання відповідного акта про відсутність порушень вимог природоохоронного законодавства.

Вимоги до рекультивації

Після припинення експлуатації полігона оператор полігона забезпечує проведення його рекультивації на основі розробленої та затвердженої відповідно до державних будівельних норм та земельного законодавства проєктної документації, що має передбачати спорудження верхнього захисного комбінованого екрану поверхні з метою забезпечення інтеграції території полігона після припинення його експлуатації чи його частини в ландшафт та використання такої  території у майбутньому.

У разі поділу полігона на робочі карти рекультивація проводиться поетапно. 

Рекультивація здійснюється відповідно до регіонального та місцевого плану управління відходами (у разі його затвердження), вимог земельного законодавства, нормативно-правових актів, що регулюють будівництво об’єкта відповідної категорії, до якої віднесено полігон, та згідно з графіком виконання робіт з рекультивації відповідно до планів запроєктованих заходів, визначених в робочому проєкті землеустрою щодо рекультивації порушених земель.

Догляд за полігоном після припинення експлуатації

Власник (балансоутримувач) полігона або суб’єкт господарювання, що здійснює управління полігоном забезпечує догляд за полігоном після припинення його рекультивації протягом 30 років.

Догляд за полігоном після припинення його експлуатації має включати підтримку цілісності верхнього захисного комбінованого екрану поверхні полігона, забезпечення вилучення та знешкодження фільтрату і, за наявності, біогазу,  а також відведення стічних (дощових, снігових) вод. Перелік заходів догляду за полігоном, які заплановані до реалізації, повинен міститися в інструкції з експлуатації полігона та догляду за ним після припинення його експлуатації.

Протягом періоду догляду за полігоном оператор полігона повинен попереджати можливість несанкціонованого доступу до закритих робочих карт або полігона.

Для забезпечення тривалого функціонування верхнього захисного комбінованого екрану поверхні полігона, протягом періоду догляду за полігоном здійснюється його огляд, шляхом його обходу та/або аерозйомки з періодичністю 1 раз на квартал. Під час огляду виявляються (за наявністю) та документуються тріщини та зсуви захисного екрану, місця ерозії та просідання його поверхні, а також ділянки з відсутнім рослинним покривом та наявність численних нор гризунів для подальшого ремонту, відновлення або обробки.

Для визначення динаміки просідання відходів необхідно щорічно виконувати топографічні дослідження полігона або його робочої карти, для підтвердження стабілізації відходів, коли рівень землі змінюється не більше ніж на 5 % порівняно з результатами досліджень попередніх двох років. Результати топографічних досліджень повинні мати деталізацію, достатню для виявлення локальних заглиблень та просідань відходів.

Під час догляду за полігоном щомісячно проводиться перевірка систем відведення стічних (дощових, снігових) вод, а також, за необхідності, здійснюється їх технічне обслуговування і ремонт.

Контроль та моніторинг полігона

Оператор полігона здійснює контроль та моніторинг протягом всього життєвого циклу полігона.

Оператор полігона розробляє та забезпечує виконання протягом періоду експлуатації полігона програму моніторингу полігона

Оператор полігона щоквартально повинен звітувати про результати контролю та моніторингу в цілях підтвердження дотримання умов дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами

На кожному полігоні оператор полігона зобов’язаний виконувати заходи програми моніторингу полігона та забезпечувати проведення лабораторного контролю за:

• станом атмосферного повітря у виробничій зоні полігона та на межі його санітарно-захисної зони з періодичністю 1 раз на квартал під час експлуатації полігона та 1 раз на пів року під час догляду за полігоном, після припинення його експлуатації;
• станом підземних вод через спостережні свердловини з періодичністю 1 раз на квартал під час експлуатації полігона та 1 раз на пів року під час догляду за полігоном, після припинення його експлуатації;
• станом поверхневих вод, якщо вони потрапляють в межі його санітарно-захисної зони, з періодичністю 1 раз на квартал під час експлуатації полігона та 1 раз на пів року під час догляду за полігоном, після припинення його експлуатації;
• дослідженням ґрунту на території полігона та на межі його санітарно-захисної зони з періодичністю 1 раз на пів року під час експлуатації полігона та під час догляду за полігоном, після припинення його експлуатації;
• дослідженнями шумового впливу на межі його санітарно-захисної зони з періодичністю 1 раз на рік під час експлуатації полігона.