Захист прав людини як умова безпечних інвестицій: президентка PAEW виступила на багатосторонньому діалозі у Львові
14 вересня у Львові відбувається багатосторонній діалог «Доступ до засобів правового захисту та відповідальне ведення бізнесу у відновленні України».
Зустріч присвячена одному з ключових питань майбутньої відбудови: як забезпечити реальний захист людей і громад, права яких можуть бути порушені внаслідок діяльності бізнесу, реалізації інвестиційних та інфраструктурних проєктів, публічних закупівель і процесів відновлення.
Метою заходу є посилення компонента доступу до засобів правового захисту в Національному плані дій України з відповідального ведення бізнесу. Учасники розглядають, як мають взаємодіяти суди, державні органи, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Національний контактний пункт ОЕСР, корпоративні механізми розгляду скарг, центри правничої допомоги, громадські організації та місцеві громади.
До діалогу долучилися представники Міністерства економіки та довкілля України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Ради Європи, ПРООН, Агентства Європейського Союзу з основних прав, юридичної та академічної спільноти, правозахисних і громадських організацій.
Захід організовано в межах проєкту Ради Європи Сприяння відновленню України через відповідальне інвестування, що реалізується в рамках Плану дій Ради Європи для України Стійкість, відновлення та відбудова на 2023–2026 роки, у співпраці з проєктом Erasmus Plus Корпоративна повага до прав людини в регіонах, що постраждали від конфлікту, та зонах підвищеного ризику.
У панельній дискусії Погляд громадянського суспільства: як забезпечити дієвий правовий захист для постраждалих осіб і громад взяла участь президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок.
У своєму виступі вона наголосила, що захист прав людини не є благодійністю бізнесу або соціальним додатком до інвестиційного проєкту. Це повноцінна частина управління ризиками. Йдеться про ризики зупинення робіт, скасування дозволів, втрати фінансування, тривалих судових спорів, конфліктів із громадами, репутаційних криз та незворотної шкоди, яку вже неможливо компенсувати грошима.
За словами Людмили Циганок, відповідальне інвестування починається задовго до того, як кошти зайшли в проєкт, землю придбано, обладнання замовлено, а будівництво розпочато. Воно починається з розуміння того, на кого впливатиме проєкт, які права можуть бути зачеплені, які екологічні та соціальні ризики існують та чи залишається у людей реальна можливість вплинути на рішення.
Перед запуском великого або потенційно ризикового проєкту недостатньо перевірити земельні документи, дозволи й технічну документацію. Необхідно провести належну оцінку впливу на права людини та громади, визначити вразливі групи, проаналізувати екологічні ризики, перевірити доступність інформації та передбачити зрозумілий механізм подання і розгляду скарг.
Особливо важливо залучати людей тоді, коли ще існують альтернативи: на етапі вибору території, технології та основних проєктних рішень. Якщо громаду запрошують до діалогу після того, як усі ключові рішення вже прийнято, така участь часто зводиться до формальної процедури, під час якої від людей фактично очікують лише погодження.
Окрему увагу президентка PAEW звернула на фактичну нерівність сторін у конфліктах, пов’язаних із впливом підприємств на довкілля і здоров’я людей. У компанії є юристи, екологи, технічні фахівці, лабораторні дослідження та доступ до документації. Людина або громада часто мають лише власні спостереження, занепокоєння за здоров’я та складну офіційну відповідь із посиланнями на нормативні документи.
Саме тому право подати скаргу ще не означає, що людина отримала ефективний захист. Вона повинна мати доступ до незалежного моніторингу, лабораторних досліджень, екологічної та медичної експертизи, а також до фінансово доступної правничої допомоги.
У своєму виступі Людмила Циганок окреслила практичні положення, які, на її думку, необхідно закласти в Національний план дій з відповідального ведення бізнесу.
Для великих і потенційно ризикових проєктів оцінювання ризиків для прав людини та механізмів їх попередження має проводитися до ухвалення ключових інвестиційних рішень. Корпоративні механізми розгляду скарг повинні відповідати єдиному мінімальному стандарту, бути доступними не лише працівникам, а й підрядникам, місцевим жителям та іншим особам, на яких впливає діяльність компанії.
Людина має розуміти, куди звернутися, отримати підтвердження реєстрації скарги, знати строк її розгляду, отримати аргументовану відповідь та мати можливість оскаржити рішення. Звернення до внутрішнього механізму компанії не повинно обмежувати право звернутися до органу контролю, Уповноваженого, незалежного позасудового механізму або суду.
Ще одним важливим елементом має стати доступ до незалежної експертизи. Не можна вимагати від людини довести складний екологічний або медичний причинно-наслідковий зв’язок, якщо вона не має доступу до лабораторії, фахівців, юриста та коштів на проведення досліджень.
Національний план дій також повинен змінити підхід до оцінювання результативності взаємодії бізнесу з громадами. Вимірювати потрібно не кількість проведених консультацій, створених політик або опрацьованих звернень, а конкретний результат: скільки рішень було змінено, які ризики усунено, який негативний вплив припинено, скільки скарг завершилися реальним відновленням права та які системні зміни запроваджено, щоб проблема не повторилася.
Леся Багінська, голова комітету з екологічного права PAEW наголошує, що з правової точки зору відповідальне інвестування означає перехід від реагування на вже заподіяну шкоду до її попередження. Українське законодавство вже гарантує право на безпечне довкілля, доступ до екологічної інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та судовий захист, а європейські правила корпоративної належної обачності посилюють превентивний підхід – виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків для прав людини і довкілля ще до прийняття ключових інвестиційних рішень. Для України важливо, щоб ця модель стала не додатковою формальністю для бізнесу, а дієвим механізмом одночасного захисту прав людей, громад і довкілля та зниження правових ризиків для самих інвестицій.
Ми не можемо дозволити собі відбудовувати країну за старими правилами, коли спочатку будуємо, потім конфліктуємо, роками судимося, а вже після цього намагаємося зрозуміти, що пішло не так. Нам потрібна інша логіка: спочатку оцінити ризики, почути людей, перевірити альтернативи, прийняти обґрунтоване рішення і лише потім інвестувати, зазначила Людмила Циганок.
Позиція президентки PAEW у цій дискусії має особливе значення, оскільки Людмила Циганок увійшла до складу Міжвідомчої робочої групи при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, яка працює над імплементацією європейських правил належної обачності для бізнесу.
Робоча група готує пропозиції щодо законодавчого та нормативного врегулювання механізмів, за якими компанії повинні будуть виявляти, оцінювати, попереджати та мінімізувати негативний вплив своєї діяльності й ділових відносин на права людини та довкілля.
Участь PAEW у цій роботі покликана забезпечити належне представлення екологічної складової корпоративної належної обачності, практичного досвіду підприємств і професійної екологічної спільноти. Для Асоціації принципово важливо, щоб майбутні правила не перетворилися на ще один формальний пакет документів, а стали реальною системою попередження ризиків, раннього залучення громад, незалежної перевірки впливів та відновлення порушених прав.
Для України відповідальне ставлення до прав людини, громад і довкілля має стати частиною інвестиційної безпеки. Якісною є не та інвестиція, яка просто швидко зайшла в країну, а та, яка через десять років продовжує працювати, створювати робочі місця, приносити економічний результат і не залишає після себе невирішеного конфлікту з людьми, громадою чи довкіллям.
Саме таку якість інвестицій Україна має закласти в основу відповідального відновлення.
Прес-служба PAEW
