Зміна розмірів СЗЗ після оновлення законодавства: PAEW збирає кейси підприємств, які не можуть завершити адміністративні процедури
Увага! Ця публікація адресована підприємствам, які після 13 лютого 2026 року зіткнулися з труднощами під час встановлення або зміни розмірів санітарно-захисних зон. Якщо ви впізнали у наведеному описі власну ситуацію, просимо дочитати матеріал до кінця та повідомити про свій кейс Асоціацію професіоналів довкілля (PAEW).
Якщо ваше підприємство після набрання чинності новою редакцією Державних санітарних правил не може завершити процедуру встановлення або зміни розмірів санітарно-захисної зони, хоча документація вже підготовлена, проведені необхідні лабораторні дослідження, виконані розрахунки, отримані висновки профільних наукових установ та виконані всі вимоги законодавства, ви, ймовірно, зіткнулися з тією самою проблемою, про яку останніми місяцями повідомляють підприємства з різних регіонів України.
До Асоціації професіоналів довкілля дедалі частіше надходять звернення від суб’єктів господарювання, які описують майже однакові обставини. Підприємства інвестували значні кошти у підготовку документації, діяли відповідно до вимог законодавства, що було чинним на момент розроблення матеріалів, однак після внесення змін до нормативної бази зіткнулися з труднощами під час завершення адміністративних процедур.
Практика останніх місяців свідчить, що проблема вже виходить далеко за межі одного підприємства чи одного регіону. Водночас сьогодні надзвичайно важливо підтвердити це реальними кейсами бізнесу, щоб сформувати консолідовану позицію професійної спільноти та ініціювати її вирішення на державному рівні.
Довідково
Питання встановлення та зміни розмірів санітарно-захисних зон регулюються Державними санітарними правилами планування та забудови територій, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 року №173. Саме Міністерство охорони здоров’я є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим затверджувати зміни до цих Правил, оскільки вони визначають обов’язкові санітарні вимоги, спрямовані на захист здоров’я населення під час планування, забудови та експлуатації територій.
Останні зміни були затверджені наказом МОЗ України від 13 січня 2026 року №40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 лютого 2026 року за №165/45559, та набрали чинності 13 лютого 2026 року. Саме після набрання чинності новою редакцією Правил професійна спільнота почала фіксувати практичні проблеми із завершенням процедур встановлення та зміни розмірів санітарно-захисних зон.
Одним із питань, яке вже стало предметом офіційного звернення PAEW до Міністерства охорони здоров’я, є технічна неузгодженість нової редакції Правил. Зокрема, затверджений чек-лист містить посилання на пункт додатка 24, хоча сам додаток не має відповідної нумерації, що створює практичні труднощі під час оформлення матеріалів та потребує офіційного роз’яснення.
Водночас особливе занепокоєння викликає те, що ця проблема вже давно відома профільному органу влади. Професійна спільнота неодноразово звертала увагу Міністерства охорони здоров’я на труднощі, які виникли після внесення змін до Державних санітарних правил, а PAEW офіційно порушила питання як щодо нормативних неузгодженостей, так і щодо необхідності забезпечення можливості завершення процедур, розпочатих відповідно до законодавства, чинного на момент підготовки документації. Проте підприємства й надалі повідомляють про аналогічні труднощі, що свідчить про відсутність практичного врегулювання ситуації.
Для багатьох підприємств встановлення або зміна санітарно-захисної зони є не формальною процедурою, а необхідною передумовою реалізації інвестиційних проєктів, модернізації виробництва, введення нових потужностей в експлуатацію або приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства. Саме тому затягування таких процедур означає не лише адміністративні труднощі, а й відтермінування інвестиційних рішень, додаткові фінансові витрати та зростання правової невизначеності для бізнесу.
Не менш важливим є ще одне питання, на яке сьогодні немає чіткої відповіді. Якими будуть юридичні наслідки для підприємств, які через нормативну невизначеність не можуть завершити процедуру встановлення або зміни санітарно-захисної зони? Якщо суб’єкт господарювання виконав усі вимоги законодавства, але адміністративна процедура залишилася незавершеною з причин, що не залежать від нього, чи повинно саме підприємство нести всі пов’язані з цим правові ризики? Саме ця невизначеність сьогодні викликає дедалі більше занепокоєння у представників бізнесу та потребує якнайшвидшого врегулювання.
Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW):
«Сьогодні найбільше питання навіть не до самого нормативного акта. Законодавство змінюється, і це природний процес. Найбільше питання полягає в тому, чому проблема, про яку професійна спільнота неодноразово повідомляла Міністерство охорони здоров’я, місяцями залишається невирішеною. У країні триває війна. Бізнес працює в надзвичайно складних умовах, сплачує податки, забезпечує робочі місця, інвестує у виробництво та прагне діяти виключно в межах закону. Саме тому держава повинна не створювати ситуації, коли законно розпочаті процедури неможливо завершити через неврегульованість окремих норм. Якщо сьогодні ця проблема не буде вирішена, завтра постане інше питання: хто нестиме юридичну відповідальність за наслідки незавершених процедур, якщо вони не були завершені не з вини підприємств? Саме тому ми звертаємося до бізнесу із проханням не мовчати. Нам необхідно показати Уряду реальний масштаб проблеми та спільно домогтися її врегулювання».
PAEW розпочинає збір кейсів підприємств
Ми переконані, що бізнес не повинен залишатися сам на сам із цією проблемою. Якщо ваше підприємство після внесення змін до Державних санітарних правил також не може завершити процедуру встановлення або зміни розмірів санітарно-захисної зони, просимо повідомити про це Асоціацію професіоналів довкілля.
Особливо важливими для нас є випадки, коли:
На основі отриманих матеріалів PAEW підготує консолідовану позицію професійної спільноти та сформує відповідне звернення до Кабінету Міністрів України, Прем’єр-міністра України та центральних органів виконавчої влади щодо необхідності якнайшвидшого врегулювання ситуації.
Якщо сьогодні мовчатиме кожне окреме підприємство, проблема й надалі залишатиметься «індивідуальним випадком». Якщо ж бізнес говоритиме одним голосом, це стане підставою для системного рішення, яке дозволить відновити передбачуваність адміністративних процедур та забезпечити можливість законної роботи підприємств.
Форма для подання кейсу
Просимо коротко описати вашу ситуацію та залишити контактні дані для зворотного зв’язку. Уся отримана інформація буде використана виключно для узагальнення практики та підготовки консолідованих пропозицій щодо врегулювання проблеми.