Search
Generic filters
Вхід в кабінет

5 принципів реформи екополітики під час війни та в умовах євроінтеграції

11 серпня, команда міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на чолі з Міністром Олексієм Соболевим провела зустріч із представниками понад 30 екологічних спілок, асоціацій та громадських організацій. Мета – почути ідеї, зауваження, застереження спільноти, визначити ключові напрямки, над якими працюватиме команда міністерства у напрямку захисту довкілля. 

Олексій Соболев, зокрема, представив учасникам зустрічі заступників Єгора Перелигіна, який буде опікуватися формуванням державної політики у сфері лісів, розвитком надрокористування та управлінням відходами, та Ігоря Зубовича, який відповідатиме за напрямок захисту природи, екоконтролю, контролю за викидами та природно-заповідний фонд. 

Повномасштабна війна кардинально змінила екологічний порядок денний України. Екологічна безпека більше не є вузькогалузевим питанням — це ключовий елемент національної безпеки, обороноздатності та економічної стійкості.
Чинна екополітика не враховує масштабних воєнних ризиків і потребує невідкладної реформи, яка інтегрує управління природними ресурсами в оборонну та відновлювальну стратегію країни, а також синхронізується з європейськими стандартами та підходами ОБСЄ.

Асоціацію професіоналів довкілля PAEW представляла президентка Людмила Циганок, яка у своєму лаконічному виступі представила 5 основних тез, викладених нижче:

      • В Україні більше немає «мирних» екологічних проблем — пошкоджені дамби, заміновані поля, зруйновані очисні споруди безпосередньо загрожують життю громад.
      • Екологічні питання досі часто розглядаються окремо від економіки та оборони.
      • Відсутня цілісна система моніторингу воєнних екологічних ризиків: немає державного дослідницького центру, національного хаба даних, оперативної інфраструктури вимірювань.
      • Нормативна база не передбачає швидкого впровадження доступних технологій для локалізації забруднень під час війни.
      • Виконання екологічних вимог ЄС не підкріплене фінансовими інструментами, як це було у державах-членах.
      • Централізована модель управління довкіллям обмежує можливості швидкої реакції на місцевому рівні.

ПРИНЦИПИ НЕОБХІДНИХ РЕФОРМ:

1) Від «охорони» до управління: екологія як зброя миру

Суть: Перехід від декларативного захисту природи до ризик-орієнтованого управління природними ресурсами як інструмента збереження миру та стабільності.
Дії:

    • Оновити Стратегію екополітики до 2030 року з урахуванням воєнних ризиків.
    • Розробити чітку дорожню карту із визначенням термінів та відповідальних.
    • Забезпечити своєчасне ухвалення НПА.

2) Наука і дані — броня екологічної безпеки

Суть: Неможливо керувати ризиками без достовірних і оперативних даних.
Дії:

    • Створити державний дослідницький центр з військової екології.
    • Запровадити національний хаб екологічних даних.
    • Розгорнути мережу сучасних моніторингових станцій, зокрема в прифронтових регіонах.

3) Діємо зараз: прості технології проти воєнних забруднень

Суть: Локалізація та стримування забруднень можлива вже сьогодні з використанням доступних рішень.
Дії:

  • Використовувати глину, гіпс, цеоліти, буферні зони, фіторемедіацію, біоремедіацію.
  • Приймати швидкі НПА для впровадження цих методів у громадах.
  • Проводити навчання місцевих фахівців.

4) Євростандарти з фінансовим підкріпленням

Суть: Виконання екологічних вимог ЄС можливе лише за наявності фінансової підтримки.
Дії:

    • Запровадити субсидії, пільгові кредити, гранти для підприємств.
    • Підтримати малий і середній бізнес у виконанні екологічних норм.
    • Прив’язати реформи до конкретних джерел фінансування та контролю.

5) Регіоналізація екополітики: сила змін на місцях

Суть: Ефективне управління довкіллям неможливе без децентралізації та залучення громад.
Дії:

    • Створити територіальні підрозділи з реальними повноваженнями та ресурсами.
    • Впровадити механізми участі громад у плануванні та моніторингу.
    • Забезпечити прозорі бюджети та звітність.
    • Запустити пілотні програми у зонах ризику.

Асоціація PAEW просить:

      1. Затвердити оновлену Стратегію екополітики до 2030 року з урахуванням воєнних ризиків.
      2. Створити міжвідомчий координаційний орган з управління воєнними екологічними ризиками.
      3. Забезпечити синхронізацію підходів із практикою ОБСЄ, де екологія інтегрована в безпекову політику.
      4. Розробити пакет законодавчих змін для швидкого впровадження технологій локалізації забруднень.
      5. Запровадити фінансові механізми для підтримки бізнесу та громад у виконанні екологічних вимог ЄС.

🔍 ЯКІ ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

      • Інтеграція екологічної безпеки в національну безпекову стратегію.
      • Зменшення ризиків екологічних катастроф під час війни та у післявоєнний період.
      • Підвищення стійкості економіки та громад до екологічних загроз.
      • Прискорення євроінтеграції через виконання стандартів ЄС із урахуванням національних інтересів.
      • Залучення міжнародної підтримки завдяки синхронізації з підходами ОБСЄ.

Прес-служба PAEW