Search
Generic filters
Вхід в кабінет
7 Груд 2023
Без рубрики

Аквакультура під час війни: приховані резерви

Аквакультура під час війни: приховані резерви

Рибальство є основою рибного господарства України. Починаючи з 1995 року видобування біоресурсів становило майже 400,1 тис. тонн, а станом на 2021 рік — лише 73,7 тис. тонн, а це лише 18,4 % від попереднього показника. Таким чином, за 25 років показник видобування водних біоресурсів зменшився майже вшестеро. 

Експерти зазначають, що ринок тіньового вилову водних біоресурсів щорічно зростає, втрати від незаконного видобутку становлять десь 800 млн грн щорічно. 

Як наслідок, ми щороку імпортуємо у замороженому вигляді майже 80 % риби, у 2021 році вартість імпорту сягнула понад 1 млрд дол. США, за умови, що українці споживають набагато менше рибної продукції, ніж громадяни інших країн.

Також в умовах воєнного стану одним із найважливіших завдань держави є гарантування продовольчої безпеки та стимулювання розвитку сільського господарства, зокрема тваринництва (рибництва).

Динаміка вилову рибних ресурсів, за даними Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, характеризується невтішними показниками (див. довідку).

ДОВІДКА

про обсяги вилову риби та інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах та на континентальному шельфі України станом на 01.01.2023 р.

Причини зменшення обсягів вилову на ринку полягають, зокрема, і в законодавчій площині. 

Доступ до ринку для нових учасників є обмеженим, відсутність прозорих і зрозумілих процедур отримання документів дозвільного характеру в галузі призводять до зростання корупційних ризиків і зниження зацікавленості з боку субʼєктів господарювання щодо входу на ринок.

Така негативна тенденція не сприяє належному забезпеченню продовольчої безпеки країни та потребує належного законодавчого врегулювання проблем. 

Прийнятий ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» від 21 березня 2023 року № 2989-IX, який набув чинності 28.04.2023 р., дав старт масштабній реформі рибної галузі. 

Є надія, що із прийняттям цього Закону повноцінно запрацюють електронні аукціони на право промислового вилову риби, які до цього проводилися як урядовий експеримент. 

Прозорий механізм торгів створює рівні умови економічної конкуренції та забезпечує рівний доступ до промислу для нових суб’єктів господарювання.

Також новий Закон спрощує доступ до ринку та зменшує адміністративне навантаження. 

Зокрема, оформлення та видача дозвільних документів відбуватиметься в електронній формі.

Серед новацій — створення Єдиної державної електронної системи управління рибною галуззю «Є-риба», встановлення санітарних вимог до рибоприймальних пунктів, посилення контролю за виловом риби.

Крім того, на час воєнного стану спростять продовження оренди водних об’єктів.

Новації сприятимуть відновленню рибної галузі, зростанню конкуренції та збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

Відтворення риби, інших водних живих ресурсів та виробництво харчової продукції з них є перспективною галуззю економіки, адже, за інформацією Державного агентства водних ресурсів України, станом на 01.01.2019 року, із наявних в Україні 47 450 водних об’єктів загальною площею водного дзеркала 276,29 тис. га в оренду передано тільки 17 440 водних об’єктів загальною площею 119,62 тис. га. Таким чином, лише 1/3 водних об’єктів України перебувають в оренді. 

З огляду на зазначене, ще 2/3 водних об’єктів можуть бути передані в оренду для рибогосподарських потреб, що дозволить забезпечити населення необхідною рибною продукцією та вирішити питання продовольчої безпеки. 

А чи існують приховані резерви?

Відповіді на ці запитання дає Закон України «Про аквакультуру»

Законом України «Про аквакультуру», зокрема ст. 14, визначено, що частини рибогосподарського водного об’єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. 

У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об’єкта визначаються координатами відведеної акваторії. 

Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються.

Рибогосподарський водний об’єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Методика визначення розміру плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об’єкта, рибогосподарської технологічної водойми затверджена наказом Мінагрополітики від 14.01.2014 р. № 11. 

Розмір орендної плати, розрахований за цією Методикою, встановлюється договором оренди між орендарем та орендодавцем.

Розрахунок розміру орендної плати за надану в оренду частину рибогосподарського водного об’єкта або рибогосподарську технологічну водойму здійснюється за формулою

⇓По = Фп х К1 х К2 х К3 х S,

де По — розмір плати за надану в оренду частину рибогосподарського водного об’єкта або рибогосподарську технологічну водойму (у грн за рік);

Фп — фіксована середньозважена величина орендної плати по Україні станом на 1 січня 2013 року (100 грн за 1 га площі водного дзеркала);

К1 — коефіцієнт, який враховує тип водного об’єкта (таблиця 1);

К2 — коефіцієнт, який враховує місцезнаходження водного об’єкта (таблиця 2);

К3 — коефіцієнт, який враховує якісний стан водного об’єкта (таблиця 3);

S — площа частини рибогосподарського водного об’єкта або рибогосподарської технологічної водойми, гектарів.

Здавалося б, усе просто, багато родин могли б забезпечити себе рибною продукцією, використавши для цієї мети відпрацьовані та недіючі кар’єри на території громад.

Але через небажання місцевих чиновників підставити плече своїм співгромадянам, наразі ст. 14 ЗУ «Про аквакультуру» залишається лише декларативною.

Підготував Паламарчук І.О., голова комітету охорони надр Асоціації PAEW, заслужений природоохоронець України

Про Асоціацію професіоналів довкілля PAEW

Про ініціативи Спілки

Про платформу взаємодії «ЕКОтрансформація» 

Підписатись на оновлення в телеграм-каналі