Процеси глобалізації та суспільних трансформацій підвищили пріоритетність збереження довкілля, а отже, потребують від України вжиття термінових заходів. 

Протягом тривалого часу економічний розвиток держави супроводжувався:

1. незбалансованою експлуатацією природних ресурсів; 
2. низькою пріоритетністю питань захисту довкілля, що унеможливлювало досягнення збалансованого (сталого) розвитку. 

Основну загрозу біологічному різноманіттю становлять діяльність людини та знищення природного середовища існування флори і фауни. 

Спостерігається:

1. катастрофічне зменшення площі територій водно-болотних угідь;
2. степових екосистем; 
3. природних лісів,

 яке відбувається внаслідок розорювання земель, вирубування лісів з подальшою зміною цільового призначення земель, осушення або обводнення територій, промислового, житлового та дачного будівництва тощо. Поширення неаборигенних видів у природних екосистемах викликає значний дисбаланс у біоценозах.

Згідно із Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» лісистість становить 15,9 % території України. 

Ліси на території держави розміщені нерівномірно, від 3,7 % у Запорізькій до 51,4 % у Закарпатській областях. Оптимальним, за європейськими рекомендаціями, є покажчик лісистості 20 %, для досягнення якого необхідно створити більше двох мільйонів гектарів нових лісів. Водночас створення нових лісів не повинне здійснюватися шляхом заліснення унікальних степових ділянок. 

Цим же Законом визначено ряд індикаторів реалізації державної екологічної політики, зокрема лісистість території країни повинна складати в 2025 році 16,5 %, а в 2035 році — 17,5 % в порівнянні з нинішніми 15,9 %.

Питома вага площі сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ) у загальній території країни повинна складати в 2025 році 14,8 %, а в 2030 — 15,8 % в порівнянні з нинішніми 13 %.

Також в Україні за різними оцінками розташовано 300-500 000 гектарів самосійних лісів, які знаходяться на землях сільськогосподарського призначення і активно повертаються в сільськогосподарське виробництво. Іншою проблемою є збільшення розорюваності пасовищ та сіножатей, що призводить до деградації біорізноманіття.

У межах реалізації земельної реформи та земельної децентралізації нинішня ситуація створює ризики невиконання поставлених індикаторів щодо збільшення лісистості та збільшення площі сіножатей та пасовищ, деградації біорізноманіття. 

Виникла нагальна потреба на законодавчому рівні врегулювати низку питань:

• визначення механізму збереження самосійних лісів з подальшим веденням лісового господарства на цих територіях;
• встановлення заборони на розорювання пасовищ і сіножатей на період до 01.01.2025 року;
• проведення інвентаризації відмінних від ріллі ділянок, які були передані з державною в комунальну власність з метою виявлення природоохоронних ділянок та вжиття заходів для їх збереження;
• спрощення процедури ведення лісового господарства для постійних лісокористувачів та власників лісів на площі менше 100 га;
• надання Кабінету Міністрів України права погоджувати зміну цільового призначення лісів на землях всіх категорій, права надавати в постійне користування ліси державної форми власності для ведення лісового господарства;
• введення заборони на використання інвазійних видів дерев при лісорозведенні;
• спрощення процедури лісорозведення;
• спрощення процедури переведення в землі лісогосподарського призначення земель приватної власності при наявності бажання власника;
• підтвердження права власності на ліси для державних та комунальних лісогосподарських підприємств на основі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування;
• запровадження механізму викупу державою земельних ділянок для збереження територій природно-заповідного фонду та ведення лісового господарства.

Вирішити вказані проблеми має Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» від 20 червня 2022 року № 2321.

А який же новий порядок вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства?

Знайти відповіді на ці та інші запитання допоможуть: Лісовий кодекс України; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» від 20 червня 2022 року № 2321;  Порядок вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок або встановлення сервітуту з метою їх використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства, та переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель, який затверджено Постановою КМУ від 4 лютого 2023 р. № 105 (далі — Порядок № 105).

Важливо!!! Порядок № 105 регулює права та порядок дій надрокористувачів, що отримали земельні ділянки в користування шляхом:

– встановлення сервітутів без зміни цільового призначення землі чи 

– шляхом вилучення земельних ділянок державної або комунальної власності для цілей видобування корисних копалин.

Унормовано:

 1.вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі прийняття рішення про зміну цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства.

2. визначено правила вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини в разі встановлення на земельні лісові ділянки земельного сервітуту з метою використання зазначених ділянок у цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства, без зміни їх цільового призначення.

Серед підстав для звернення до постійного лісокористувача або власника лісів щодо вирубування дерев і чагарників є:

• наявність інформації про рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу у власність або надання в користування земельних лісових ділянок у разі зміни цільового призначення, в яких передбачено вирубування дерев і чагарників;
• установленого сервітуту на земельні лісові ділянки без зміни цільового призначення земельних лісових ділянок;
• висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності.

Протягом 10 календарних днів постійний лісокористувач або власник лісів за результатами розгляду звернення видає спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів для вирубування дерев і чагарників на земельних лісових ділянках.

• Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

Втрати лісогосподарського виробництва включають втрати, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Встановлення чітких правил для рубок лісів та чагарників на лісогосподарських землях при зміні їх призначення чи встановлення сервітутів — це ще один крок назустріч суб’єктам господарювання, які мають на меті провадити діяльність, пов’язану з користуванням надрами. 

Алгоритм дій надрокористувача щодо отримання дозвільних документів стає більш зрозумілим і передбачуваним. 

За консультацією із порушених питань можете звертатися до експертів членської Асоціації професіоналів довкілля PAEW

• 0 800 330 351
• +38(063) 849-38-06
• liudmyla.paeu@gmail.com