Чому українським фермерам легше зберігати гній під відкритим небом, ніж компостувати його?
В Україні є парадокс, про який мало хто замислюється. Якщо фермер тримає гній великої рогатої худоби на купі просто у дворі — це вважається «нормальним» і не потребує жодних дозволів. Але щойно господар вирішує зробити крок до цивілізованої практики — почати компостування, тобто перетворювати відходи на цінне добриво — одразу стикається з купою бюрократії.
Згідно із законом, компостування чомусь прирівнюється до оброблення небезпечних відходів.
А це означає, що фермер повинен пройти дорогу та складну процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД), а також отримати спеціальний дозвіл на оброблення відходів. Для невеликих господарств це коштує сотні тисяч, а то й мільйони гривень. І все це тільки для того, щоб займатися екологічно правильною справою.
Як це роблять у ЄС?
У країнах Євросоюзу компостування гною та інших органічних відходів розглядається як безпечна та корисна практика, яка не потребує громіздких процедур. Там діють технічні регламенти, які визначають, як саме має бути організоване компостування: мінімальні відстані від водойм та житла, контроль за температурою у компостних купах, вимоги до зберігання. Якщо фермер дотримується цих правил — він працює легально і спокійно.
Більше того, у багатьох країнах ЄС фермерів навіть стимулюють фінансово: надають гранти на обладнання для компостування, компенсують частину витрат на модернізацію, включають компостування у програми «зелених» практик, за які аграрії отримують додаткові дотації з бюджету ЄС.
Людмила ЦИГАНОК, президентка PAEW пояснює:
«Тобто там держава каже: «Не викидай — переробляй! Це вигідно і тобі, і суспільству». В Україні ж виходить навпаки: «Хочеш робити правильно? Заплати мільйони і витрать роки на папери
Чому це проблема?
Що потрібно змінити?
Вирішення проблеми насправді просте:
Позиція Асоціації професіоналів довкілля
Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) вже звернулася до Міністра Міністру економіки, довкілля та сільського господарства України із офіційними пропозиціями змін до законодавства. Ми наголосили на необхідності виключити компостування з надмірних дозвільних процедур, запровадити національний технічний регламент і передбачити державну підтримку для фермерів.
Ми переконані: без зміни підходу держава фактично стимулюватиме забруднення, замість того щоб підтримувати екологічно безпечні практики.
Чому це важливо для кожного з нас?
Бо йдеться не лише про фермерів. Йдеться про якість нашої води, наших ґрунтів і продуктів, які ми споживаємо. Коли гній зберігається безконтрольно, у підземні води потрапляє надлишок азоту, нітрати, патогени. Коли ж він компостується — ми отримуємо безпечне й корисне добриво, яке працює на відновлення родючості землі.
Саме тому PAEW закликає міністерство змінити законодавство і зробити так, як це давно працює у ЄС: дати можливість бізнесу робити правильно і підтримати його у цьому. Бо тільки так можна одночасно захистити довкілля, зменшити викиди й зробити наш агросектор конкурентним.
Що змінює Ukraine-REACH і до чого готуватися підприємствам вже сьогодні?
Тренінг «ОВД та екологічні дозволи для агробізнесу 2025», який в червні провели в Офісі сталих рішень, — це не про чергові «довідки» і не про паперову бюрократію.
Це про здатність агропідприємства захищати свої інтереси, відповідати новим вимогам і залишатися конкурентоспроможним у мінливому середовищі.
Прес-служба PAEW
