Зокрема, статті 245 і 246 Кримінального Кодексу України пропонується викласти в нових редакціях та посилити відповідальність за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу загальнонебезпечним способом, а також за незаконне вирубування, пошкодження або знищення дерев чи чагарників. Ключовими аспектами настання відповідальності за вищезазначені порушення є наявність  факту заподіяння саме істотної шкоди довкіллю або спричинення масової загибелі тварин. 

Разом з тим, даними нормами передбачається, що вирубка дерев в парках, скверах, історико-культурних заповідниках або в межах територій чи об’єктів природно-заповідного фонду, або в межах особливо захисних лісових ділянок – матиме окрему кваліфікацію. Кримінальна відповідальність наставатиме незалежно від вартості зрубаних дерев.

Водночас, варто нагадати, що ще в травні 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову  №  575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд». 

Дана постанова стосується відповідальності за порушення виключно в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, які мають відповідно до законодавства України особливий режим охорони. Прийняття даної постанови обумовлено не тільки необхідністю забезпечення посилення охорони природно-заповідного фонду, а введенням індексації нарахувань збитків. Тому даний Закон нової відповідальності не встановлює, а лише посилює існуючу.

Окрему увагу Закон зосереджує на відповідальності за вчинення зазначених порушень в умовах воєнного або надзвичайного стану. 

Варто зауважити, що факт дії воєнного або надзвичайного стану може підвищувати ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення лише за певних умов. 

Для прикладу, дія чи умови воєнного стану, порівняно з мирним часом, впливають на ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також окремих кримінальних правопорушень проти громадської безпеки. 

Ступінь суспільної небезпеки таких кримінальних правопорушень проти довкілля, як знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу загальнонебезпечним способом та незаконне вирубування, пошкодження або знищення дерев чи чагарників фактично не зміниться лише через вчинення їх в умовах воєнного стану, якщо ж такі діяння жодним чином не пов’язані з використанням умов воєнного стану, не впливають на його перебіг чи перебіг ведення воєнних дій або іншим чином безпосередньо не шкодять інтересам суспільства, держави чи особи у зв’язку із введеним воєнним станом.

Крім того, Законом пропонується доповнити Кримінальний Кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення новими статтями (2461 та 652), що встановлюють відповідальність за незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини. Отже, відповідальність будуть нести не лише ті особи, які незаконно вирубують дерева, а й ті, хто своїми діями сприяє такій діяльності. 

У зв’язку з зазначеним, частину першу статті 65 КУпАП викладено в новій редакції, де передбачено посилення відповідальності лише за незаконне вирубування дерев чи чагарників, а так само пошкодження або знищення у будь-який спосіб дерев або чагарників; пошкодження або знищення лісових культур, сіянців чи саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, або молодняка природного походження чи самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.

З урахуванням техніко-юридичних правок, Закон не лишив поза увагою і викладення в новій редакції статті 70 КУпАП. Зокрема, передбачається посилення відповідальності за самовільне здійснення побічних лісових користувань (тобто як зазначалось в попередній редакції цієї статті – сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід). Проте ключовим фактом настання відповідальності є здійснення даної діяльності на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками.

Отже, норми нового Закону щодо посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства як і раніше НЕ обмежують громадян України у використанні природних ресурсів для власних потреб у місцях, де це відповідно дозволено. 

Проте в разі здійснення такої діяльності в промислових масштабах або в межах територій та об’єктів, що мають особливий режим охорони – доведеться платити штрафи у відповідності до діючих вимог Закону.