Так, описана операція є збиранням відходів.

Сам по собі факт перевезення кількох невеликих партій відходів від різних суб’єктів господарювання в межах одного рейсу із дозавантаженням транспортного засобу не свідчить автоматично про здійснення операції зі збирання відходів.

Ключовим критерієм є не кількість відправників чи маршрут перевезення, а характер операції, яку фактично виконує суб’єкт господарювання.

Якщо перевізник здійснює лише транспортування відходів від місця їх передачі кожним утворювачем без створення місця накопичення, сортування, перевантаження чи консолідації відходів на власному об’єкті, а дозавантаження транспортного засобу відбувається виключно шляхом послідовного приймання відходів за маршрутом для повного використання вантажопідйомності автомобіля, така діяльність може розглядатися як оптимізація логістики перевезення.

Такий підхід дозволяє:

• • • • забезпечити раціональне використання транспортних засобів;
      • зменшити кількість рейсів;
      • скоротити витрати пального;
      • мінімізувати викиди парникових газів та інших забруднюючих речовин від автотранспорту.

Водночас якщо суб’єкт господарювання приймає відходи від різних утворювачів з метою їх накопичення, консолідації, тимчасового зберігання або подальшого формування партій для передачі на оброблення чи видалення, така діяльність вже має ознаки операції зі збирання відходів і повинна здійснюватися з дотриманням вимог законодавства щодо відповідної операції.

Отже, перевезення кількох партій відходів від різних суб’єктів господарювання в межах одного маршруту із дозавантаженням транспортного засобу, яке здійснюється виключно з логістичною метою без прийняття відходів на власний майданчик для їх накопичення чи консолідації, саме по собі не може розцінюватися як операція зі збирання відходів. У кожному випадку правова оцінка повинна здійснюватися з урахуванням фактичного змісту господарської діяльності, умов договорів та технології поводження з відходами.