Для кого обов’язкові автоматизовані системи контролю викидів забруднюючих речовин та які показники контролюються?
У матеріалі ви отримаєте відповіді на питання:
Нагадаємо, що Законом України від 09.07.2022 № 2393-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» було розширено перелік зобов’язань суб’єктів господарювання.
Зокрема, передбачене забезпечення здійснення періодичних та/або автоматизованих інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та організованих стаціонарних джерел викидів.
З метою належного виконання суб’єктами господарювання вказаного зобов’язання, спілка професіоналів довкілля ПАЕУ зверталася до Міндовкілля щодо надання роз’яснення, яке було перенаправлено в Держекоінспекцію України.
Держекоінспекцією вказано, що на даний час питання врегульовано щодо великих спалювальних установок.
Зокрема, відповідно до п. 8.1. Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 796-р, оцінка та моніторинг викидів спалювальних установок, які включені до Національного плану скорочення викидів, мають виконуватися на основі безперервних вимірювань відповідно до вимог Директиви 2001/80/ЄС. За відсутності таких вимірювань, правила та обсяги оцінок регулюються Галузевим керівним документом України 34.02.305-2002 «Викиди забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення».
Відносно іншого виробництва та технологічного устаткування питання не врегульовано.
З метою виконання вимог даної норми Міндовкілля ініційовано проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин».
Порядок визначає механізм запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та здійснення автоматизованих інструментально — лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин від організованих стаціонарних джерел викидів (далі – Порядок).
Передбачається, що автоматизована система контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі — АСК) буде впроваджена як інформаційно-вимірювальна система, що складається із засобів вимірювань та інших пристроїв, призначена для безперервного вимірювання параметрів відхідних газів та вмісту в них забруднюючих речовин, а також для розрахунку викидів і передачі таких даних.
Запровадження АСК здійснюється з метою:
|
Перелік суб’єктів, для яких АСК обов’язкові:
| №№ | Виробництва та технологічне устаткування | Найменування забруднюючих речовини та параметри викидів | |
| 1. | Установки, які спалюють паливо із загальною номінальною споживаною тепловою потужністю 100 МВт або більше |
|
|
| Аміак (при використанні селективного некаталітичного відновлення (далі — СНКВ) або селективного каталітичного відновлення (далі — СКВ)) | |||
| Кисень | |||
| 2. | Установки спалювання відходів та установки сумісного спалювання відходів | Оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту (за умови встановлення нормативів гранично допустимих викидів) | |
| Оксид вуглецю | |||
| Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом | |||
| Водню хлорид (соляна кислота за молекулою HCL) | |||
| Фтористий водень 3 | |||
| Діоксид сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки | |||
| Аміак (при використанні СНКВ або СКВ) | |||
| Кисень | |||
| 3. | Установки, що виробляють двоокис титану |
|
|
| 4. | Обертові випалювальні печі для виробництва цементного клінкеру продуктивністю понад 500 тонн на добу або в інші печі продуктивністю понад 50 тонн на добу |
|
|
| 5. | Установки для виробництва скла, у тому числі скловолокна, плавильною продуктивністю понад 20 тонн на добу |
|
|
| 6. | Установки для випалювання та агломерації металевої руди (включаючи сульфатну руду) |
|
|
| 7. | Виробництво чавуну або сталі (первинне або переплав), у тому числі безперервний розлив, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину: | ||
| 7.1. | Установки гранулювання |
|
|
| 7.2. | Доменні печі | Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом | |
| 7.3. | Конвектори | Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом | |
| 7.4. | Електродугові печі | Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом | |
| 7.5. | Котли, які працюють на технологічному газі |
|
|
| 8. | Виробництво коксу (котли, які працюють на технологічному газі) |
|
|
| 9. | Виробництво сірчаної кислоти | Діоксид сірки | |
| 10. | Переробка нафти і газу: | ||
| 10.1. | Установки каталітичного крекінгу |
|
|
| 10.2. | Установки регенерації сірки | Діоксид сірки | |
| 10.3. | Установки, оснащенні СКВ або СНКВ | Аміак | |
| 11. | Котли-утилізатори, що експлуатуються під час виробництва целюлози з деревини або аналогічних волокнистих матеріалів |
|
|
| 12. | Технологічні печі/нагрівачі із загальною номінальною споживаною тепловою потужністю 50 МВт або більше, що експлуатуються під час виробництва органічних хімічних речовин у безперервних процесах, із загальною виробничою потужністю хімічних речовин понад 20 тис. тонн на рік |
|
|
| 13. | Установки з виробництва пірометалургійного цинку | Діоксид сірки (крім випадків, коли викиди після установки направляються на установку з виробництва сірчаної кислоти) | |
Водночас, допускається не здійснювати автоматизовані інструментально- лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин у наступних випадках:
Дозвільний орган може прийняти рішення щодо нездійснення автоматизованих інструментально-лабораторних вимірювань для оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту, на існуючих установках спалювання відходів із номінальною потужністю менше, ніж 6 тонн на годину або на існуючих установках сумісного спалювання відходів з номінальною потужністю менше, ніж 6 тонн на годину.
У разі спалювання газоподібного та/або рідкого палива з відомим вмістом сірки та не здійснюють десульфуризацію відхідних газів, автоматизовані інструментально-лабораторні вимірювання може бути замінені або періодичними вимірюваннями з мінімальною частотою один раз на 3 місяці, або розрахунками.
Суб’єкти господарювання, для яких встановлені відповідні умови та вимоги у дозволі на викиди для виробництв або технологічного обладнання, які, за оцінкою впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря, мають вплив на якість атмосферного повітря відповідної адміністративно територіальної одиниці, в місці розташування, по забруднюючим речовинам, гранично допустимі концентрації яких перевищені на межі санітарно-захисної зони та/або житлової забудови, що потрапляє у зону впливу.
Місця відбору проб визначається та обладнується відповідно до КНД 211.2.3.063-98 «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів». Зокрема,
Загальна площа робочої площадки повинна бути не менше 2 м2. Площадка має бути захищена від впливу атмосферних і шкідливих виробничих факторів (опадів, температури, прямих сонячних променів, тощо).
Рухомі частини технологічного обладнання не повинні заважати оператору. Площадка повинна мати огорожу та з усіх боків захищатися бортовими листами, висотою не нижче ніж 1 м.
На площадці обладнують місця для встановлення необхідних приладів та пристроїв для їх надійного закріплення. Саму площадку обладнують стаціонарним або переносним освітленням та електричними розетками для живлення приладів. Рівень освітлення повинен бути достатнім для зчитування позначок шкали приладів, забезпечення безпечного пересування по площадці.
Рівень шуму на площадці не повинен перевищувати 80 дБА, а при генеруванні звуку вентиляторами, димососами або насосами — 75 дБА. Рівні вібрації не повинні перевищувати встановлені нормативи, при рівнях звукового тиску в октавних полосах частот 16, 31,5 та 63 Гц — не більше 92 дБА. Якщо будівельна конструкція площадки не дозволяє забезпечити нормований рівень вібрації, то необхідно встановлювати спеціальні амортизатори та демпфери.
Для забезпечення оперативного зв’язку з аварійними та технологічними службами підприємства на площадці, при необхідності, встановлюють переносні або ж стаціонарні засоби зв’язку.
Вхідні отвори для відбору проб та вимірювань параметрів газопилового потоку (далі за текстом — отвори) виконують на газоходах у визначених місцях. Якщо діаметр круглого або довжина сторони прямокутного перерізу газоходу перевищує 1,8 м, тоді отвори виконують з двох протилежних сторін вимірного перерізу газоходу. Діаметр отвору повинен дорівнювати (60+10) мм.
При виконанні відбору тільки газоподібних ЗР, допускається виконувати отвір діаметром 20 мм або достатнім для вводу пробовідбірного зонда з електрообігрівом (30-60 мм). Отвір з зовнішнього боку газоходу обладнують патрубком з виступом не більше 20 мм. Після відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку, отвір повинен бути герметизований так, щоб це не перешкоджало проводити наступні вимірювання та відбір проб. Біля отворів для вимірювання параметрів газопилового потоку та відбору проб на газоході монтується пристрій (металевий пруток) для фіксації напірних трубок, зонда для відбору проб та поглинальних приладів.
У місцях для відбору проб, розташованих на газоходах з теплоізоляційним покриттям, обладнують люки для відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку (далі за текстом — люк).
Вхідний отвір люка повинен бути достатнім для введення напірної трубки, зонда для відбору проб. Як правило, площа перерізу люка більша, ніж площа перерізу вхідного отвору. Люк герметизується так, щоб при вимірюванні параметрів газопилового потоку, відборі проб та після їх проведення, не було витоку газу або підсосу повітря. Біля люка повинен бути змонтований пристрій для фіксації напірних трубок, зонда для відбору проб та поглинальних приладів.
Розташування вхідного отвору стаціонарно закріпленого в газоході зонда повинно забезпечувати відбір представницької проби. Правильне розташування вхідного отвору повинно підтверджуватися попередніми результатами вимірювань швидкості газу та концентрації ЗР по точках лінійного перерізу газоходу. Результати, що підтверджують забезпечення відбору представницької проби у визначеній точці відбору, повинні знаходитись на підприємстві.
При монтажі зонда слід передбачити можливість очищення його внутрішньої поверхні від відкладень пилу, смолистих речовин, тощо. Для приєднання поглинальних приладів газовідбірний стаціонарний зонд зовні газоходу оснащується штуцером.
Вимоги до відбору, аналізу та референтних методів вимірювання
За проєктом Порядку відбір зразків, аналіз відповідних забруднюючих речовин та вимірювання параметрів процесів, а також забезпечення якості АСК та референтних методів вимірювання для калібрування та сертифікації зазначених систем повинні здійснюватися відповідно до державних стандартів України, що встановлюють вимоги до процесів та параметрів роботи АСК, перелік яких веде Міндовкілля на своєму офіційному сайті.
Засоби вимірювальної техніки
Автоматизовані інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин проводяться з використанням засобів вимірювальної техніки, внесених до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки та повірених відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльності».
Передача даних
Суб’єкти господарювання забезпечують передачу даних автоматизованих інструментально-лабораторних вимірювань до Міндовкілля, відповідно до технічних вимог та специфікацій передачі даних до програмно-технічних засобів Міндовкілля.
З метою з’ясування технічних вимог та специфікацій програмно-технічних засобів Міндовкілля, ПАЕУ сформовано запит.
Строки встановлення АСК
Строки встановлення АСК та забезпечення передачі даних вимірів складає не більше п’яти років з моменту набрання чинності цієї постанови для суб’єктів господарювання, які використовують затверджений перелік виробництв або технологічного устаткування, для яких передбачено обов’язкові АСК та встановлюється Міндовкілля у дозволі на викиди.
Матеріал підготовлено експертами комітету PAEW з екологічного права та законотворчості і є невід’ємною частиною журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» №1, 2023
Подивитись повний зміст випуску
Більше про всі поточні та перспективні зміни природоохоронного законодавства та ін. гострі прикладні питання – на НАЦІОНАЛЬНОМУ ЩОРІЧНОМУ КОНГРЕСІ ЕНВАЙРОНМЕНТАЛІСТІВ «Екологічна безпека бізнесу-2023. Громади у відновленні довкілля»
