Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів: коли він потрібен утворювачу, а коли підприємство не є оператором з оброблення відходів?
Чи може сортування, змішування, подрібнення, пресування, зневоднення, підготовка або інші дії з відходами створювати для підприємства додаткові дозвільні зобов’язання?
Де проходить межа між тимчасовим зберіганням/накопиченням відходів до передачі та операціями, які вже можуть розглядатися як оброблення?
Як правильно визначити код і найменування відходу, а також небезпечні властивості, якщо від цього залежить подальша схема поводження з ним?
Коли для класифікації відходу достатньо наявної інформації, а коли потрібні лабораторні дослідження?
Як перевірити, чи має ваш підрядник саме ті дозвільні документи, які потрібні для операцій саме з вашими відходами?
Якщо оператор має ліцензію на управління небезпечними відходами — чи означає це автоматично, що йому можна передавати будь-які небезпечні відходи підприємства?
Які документи потрібно отримати від оператора до передачі відходів, а не вже тоді, коли виникнуть питання під час перевірки?
Як пов’язати між собою первинний облік, ІСУВ, декларацію, план управління відходами, договори та фактичний рух відходів, щоб у документах не виникало суперечностей?
Хто на підприємстві має відповідати за відходи та як розподілити відповідальність, якщо різні потоки утворюються на різних виробничих дільницях?