2 Серп 2024

Еко-індустріальні парки: можливості для циркуляційної економіки

Еко-індустріальні парки: можливості для циркуляційної економіки

В Україні модель індустріальних парків унормована з 2012 року, проте з моменту прийняття Закону України «Про індустріальні парки» (надалі за текстом – Закон) економічна активність індустріальних парків залишається недостатньою.

За даними Стратегії розвитку індустріальних парків на 2023-2030 роки, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 176-р, на кінець 2022 року з 60 індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних (промислових) парків (далі – Реєстр), лише у 37 індустріальних парках обрано керуючі компанії, у дев’яти – є учасники та інші суб’єкти індустріальних парків.

При цьому спостерігається динаміка їх створення переважно у західних регіонах (рис. 1)

Рис. Карта локацій індустріальних парків

У більшості випадків значна частина індустріальних парків, включених до Реєстру, не розвивається та не отримує належної уваги з боку відповідних територіальних громад і регіонів, хоча і має інструменти для стимулювання розвитку. Зокрема:

надання повної або часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами (позиками) на облаштування та/або здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків;
надання коштів на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків та/або забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для створення та функціонування індустріальних парків;
здійснення компенсації витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж;
надання податкового та митного стимулювання відповідно до законодавства.

⇒ Одним з основних викликів, актуальних для більшості індустріальних парків, є:

пошук фінансових ресурсів для створення їх інженерно-транспортної інфраструктури та підключення або приєднання її до зовнішніх мереж,
недостатній або відсутній досвід ініціаторів створення індустріальних парків і керуючих компаній щодо реалізації таких проектів,
низька активність органів місцевого самоврядування, відсутність відповідних пріоритетів у програмах розвитку територій і регіонів,
відсутність кваліфікованої робочої сили.

Військовий стан лише посилює вказані виклики та формує нові, пов’язані з повоєнним відновленням та, одночасно, євpoпeйcькою iнтeгpaцiєю, декарбонізацією економіки (підвищенням енергоефективності, розвитком відновлюваних джерел енергії, циркулярної економіки та синхронізацією з ініціативою «Європейський зелений курс»).

Існуюча нормативна база не забезпечує можливості здійснення промислового симбіозу та не встановлює вимог щодо екологічних і соціальних аспектів у діяльність індустріальних парків.

В зв’язку з чим Мінекономіки ініційовано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індустріальні парки» щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків і запровадження моделі еко-індустріального парку»

⇒ Основні положення проекту:

Нормативне закріплення термінів «еко-індустріальний парк», «промисловий симбіоз»	еко-індустріальний парк – індустріальний парк, на території якого керуюча компанія, учасники та інші суб’єкти індустріального парку здійснюють діяльність у сфері промислового симбіозу; промисловий симбіоз в межах індустріального парку – співпраця на договірних засадах між керуючою компанією, учасниками та іншими суб’єктами індустріального парку щодо: виробництва, виконання і постачання товарів, робіт і послуг, обміну ними; оброблення відходів, утворених на одних виробництвах іншими (крім захоронення відходів); використання побічних продуктів; повторного використання води; комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (когенерації);
Розширення діяльності в межах індустріального парку	На території індустріальних парків їх учасниками: може здійснюватися діяльність у сфері переробної промисловості, переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів), альтернативної енергетики, зберігання енергії, наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, інформації і електронних комунікацій, а також промислового симбіозу в межах індустріального парку;
Встановлено статус еко-індустріального парку	Індустріальний парк, який включений до Реєстру індустріальних парків, визначається еко-індустріальним парком, якщо на його території (в межах) здійснюється діяльність у сфері еко-промислового симбіозу не менше, ніж п’ятьма учасниками та/або іншими суб’єктами індустріального парку, та якщо такий індустріальний парк відповідає критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України для моделі еко-індустріального парку.
Уточнено предмет концепції еко-індустріального парку	Ініціатор створення індустріального парку зобов’язаний розробити і затвердити концепцію індустріального парку, в якій зазначаються, крім іншого очікувані результати функціонування індустріального парку, що визначають його економічну, фінансову, соціальну та бюджетну ефективність
Передбачено більш свідомий та відповідальний підхід до керуючих компаній	Керуюча компанія, крім іншого, зобов’язана: щопівроку подавати ініціатору створення, уповноваженому державному органу та центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, звіти про функціонування індустріального парку; інформувати та надавати організаційну підтримку заінтересованих підприємств щодо можливостей діяльності у сфері промислового симбіозу; впроваджувати стандарти соціальної відповідальності; здійснювати співпрацю, в тому числі інформаційну та організаційну з ініціаторами створення, керуючими компаніями інших індустріальних парків; надавати публічний доступ до інформації про індустріальний парк у мережі Інтернет. Керуюча компанія еко-індустріального парку додатково забезпечує: впровадження та функціонування систем екологічного та енергетичного менеджменту; планування та здійснення заходів стосовно підвищення ефективності використання ресурсів і відновлення відходів, побічних продуктів, енергоефективності, зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище у виробничих та інших процесах; створення інформаційної платформи для обміну виробничими ресурсами, відходами, побічними продуктами та продукцією, в тому числі в рамках еко-промислового симбіозу; моніторинг загального споживання води та підвищення ефективності її використання, очищення стічних вод, повторного їх використання; можливість генерації та використання енергії з відновлюваних джерел для потреб індустріального парку. Реалізація відповідних заходів відображається в звіті про функціонування еко-індустріального парку.

Індустріальний парк – це модель, яка, виправдана часом і міжнародним досвідом, яка об’єднує різні підприємства спільною розвиненою інфраструктурою та виробництвом, впроваджує модель циркулярної економіки, збалансованого економічного розвитку.