Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Екологічні вимірювання: зміни на 2025 рік

Екологічні вимірювання — основа контролю впливу підприємств на атмосферне повітря.
У 2025 році відбулися зміни, які напряму стосуються порядку проведення інструментально-лабораторних досліджень, вибору місць відбору проб та вимог до обладнання. Для екологів, інженерів та керівників підприємств це означає одне: необхідно адаптувати підходи, щоб залишатися у правовому полі та уникати штрафів.

У цій статті ви знайдете огляд актуальних вимог, практичні поради щодо організації виробничого контролю і ключові моменти, які потрібно врахувати вже сьогодні, щоб відповідати сучасним стандартам екологічної безпеки.

Матеріал є невідʼємною частиною №1, 2025 журналу «Sustainability leaders guide» від Офісу сталих рішень

Згідно із Законом України «Про охорону атмосферного повітря» суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, та забезпечувати здійснення періодичних та/або автоматизованих інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та організованих стаціонарних джерел викидів.

Підприємства, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, повинні отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря. У розділі 5 дозволу на викиди забруднюючих речовин «Перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди» вказуються зобов’язання щодо виробничого контролю. У розділі зазначається обов’язковий перелік джерел викидів, найменування забруднюючих речовин, які викидаються через них, та періодичність контролю відповідно до виробничого процесу конкретного суб’єкта господарювання. 

Контроль у галузі охорони атмосферного повітря за досягненням і дотриманням установлених нормативів викидів забруднюючих речовин включає:

        • визначення маси викидів забруднюючих речовин за одиницю часу від даного джерела забруднення і порівняння цих показників з установленими нормативами ГДВ;
        • перевірку виконання плану заходів по досягненню нормативів ГДВ.

Зверніть увагу❗️

Обов’язковою умовою проведення виробничого контролю є підтверджена компетенція лабораторії, яка проводитиме лабораторні дослідження.

У разі коли суб’єкт господарювання не має власної інструментальної лабораторії, виробничий контроль здійснюється іншою компетентною лабораторією на договірних умовах. При виборі лабораторії треба обов’язково зважати на галузь компетенції (акредитації), тобто які саме компоненти (забруднюючі речовини) та які методики, зазначені в галузі.

Методики за якими здійснюються інструментальні вимірювання, повинні бути:

        • призначені для визначення концентрацій забруднюючих речовин в організованих викидах;
        • допущені до використання спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України або галузевими;
        • відповідати вимогам ГОСТ 8.010-99 «Державна система забезпечення єдності вимірювань. Методики виконання вимірювань. Основні положення» та РД 52.04.59. «Охорона природи. Атмосфера. Вимоги до точності контролю промислових викидів. Методичні вказівки».

Вимірювання параметрів пилогазових потоків проводиться згідно з КНД211.2.3.063-98 «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів».

Також варто пам’ятати, що засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), які застосовуються у процесі відбору проб мають завчасно проходити повірку та відповідати вимогам ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення».

Стаціонарні джерела викидів вирізняються за своєю технічною комплектацією та функціональною приналежністю, а отже, й вимоги до розташування місць відбору проб відрізняються. Розташування місць вимірювання параметрів газопилового потоку має відповідати вимогам:

        • ДСТУ 8725:2017 «Якість повітря. Викиди стаціонарних джерел. Методи визначення швидкості та об’ємної витрати газопилових потоків»;
        • ДСТУ 8726:2017 «Якість повітря. Викиди стаціонарних джерел. Методи визначення тиску та температури газопилових потоків».

Місця відбору проб на газоходах та трубах визначають на прямолінійній, по можливості вертикальній, ділянці газоходу. Переріз газоходу, де виконуються вимірювання, слід вибирати чимдалі від місць, де змінюється напрямок потоку газу або площа поперечного перерізу газоходу (відводи, коліна, шибери, люки, дросельні пристрої тощо).

Довжина прямолінійної ділянки повинна бути не менше 4–5 еквівалентних діаметрів газоходу. Відрізок прямої ділянки газоходу до місця, де виконуються вимірювання, має бути довшим за відрізок після місця виміру. Відношення довжин відрізків газоходу визначається згідно з ДСТУ 8725:2017.

Для окремо розташованих вертикальних труб висотою понад 10 м дозволяється обладнання місць відбору на висоті, що дорівнює 4–5 еквівалентним діаметрам труби.

Відбір проб та вимірювання параметрів газопилового потоку в аераційних ліхтарях виконують у центрах тарирувальних ділянок кожного ярусу: 

        • на середній лінії;
        • на рівних відстанях від верхнього та нижнього країв прорізу ліхтаря в точках, що розташовані одна від одної на відстані не більше 10 м. Вимірювання виконують анемометром.

Якщо довжина ліхтаря перевищує 50 м — дозволяється проводити вимірювання через кожні 25 м.

Якщо висота ліхтаря становить понад 2 м без конструкційного поділу на яруси, то умовно розподіляють проріз на рівні яруси заввишки до 2 м і далі визначають точки вимірювання параметрів газопилового потоку та відбору проб.

Вимірювання виконують з відкритих боків ліхтаря, через які надходить газопиловий потік в атмосферне повітря.

Вимірювання параметрів газопилового потоку та відбір проб у викидах вентиляторів, дефлекторів, гирл шахт виконують перед ними в газоходах на відстані, визначеній аналогічно вимогам, як і для газоходів більших довжин. Але у випадку, коли вентилятори не мають газоходів вимірювання параметрів газопилового потоку, то відбір проб виконується в потоці газу перед вентиляторами. Тоді швидкість вимірюється анемометром.

Варто пам’ятати, що після відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку вхідні отвори та люки повинні герметизуватися, щоб не було витоку газу або підсмоктування повітря та це не перешкоджало проводити наступні вимірювання та відбори проб.

При виконанні відбору тільки газоподібних забруднюючих речовин, допускається виконувати отвір діаметром 20 мм або достатнім для введення пробовідбірного зонда з електропідігрівом (30–60 мм). Отвір повинен мати патрубок, із зовнішнього боку газоходу, з виступом не більше 20 мм. Біля отворів для вимірювання параметрів газопилового потоку та відбору проб на газоході монтується пристрій (металевий пруток) для фіксації напірних трубок, зонда для відбору проб та поглинальних приладів (ГОСТ 17.2.4.06).

У випадку якщо діаметр круглого або довжина сторони прямокутного перерізу газоходу перевищує 1,8 м, тоді отвори виконують з двох протилежних сторін вимірного перерізу газоходу. Діаметр отвору має бути (60+10) мм.

Зверніть увагу❗️

У місцях для відбору проб, розташованих на газоходах з теплоізоляційним покриттям, замість звичайних точок відбору обладнують люки для відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку. Отвір люка має бути достатнім для введення напірної трубки, зонда для відбору проб. 

Як правило, площа перерізу люка більша, ніж площа перерізу вхідного отвору. Люк повинен герметизуватися так, аби при вимірюванні параметрів газопилового потоку, відборі проб та після їх проведення не було витоку газу або підсмоктування повітря. Біля люка має бути змонтований пристрій для фіксації напірних трубок, зонда для відбору проб та поглинальних приладів.

Проведення інструментальних досліджень та відбір проб супроводжується реєстрацією проб у Журналі відбору проб, який має містити:

        • дату та час виконання відбору проб;
        • характеристику джерела викиду та режим роботи джерела утворення під час відбору проб тощо;
        • номер або назву джерела викиду, номер або назву точки (місця) відбору;
        • назву забруднюючої речовини, номер проби (об’єднаної та точкової);
        • температуру газопилового потоку та температуру перед ротаметром аспіратора;
        • статичний тиск і розрідження газу перед ротаметром аспіратора;
        • об’ємну витрату газу, тривалість відбору та об’єм відібраного газу за робочих і нормальних умов;
        • результати вимірювань показників газоаналізаторами, індикаторними трубками, позначення методики вимірювання, за якою виконували відбір проби;
        • додаткові відомості, які уточнюють умови та процедуру відбору проб (температура навколишнього середовища, атмосферний тиск).

Характеристика джерела викиду, етапи технологічного процесу та параметри, що визначаються під час відбору проб, фіксуються в Акті відбору проб, який має містити:

        • назву та адресу організації та підрозділу, що виконує відбір проб;
        • назву та адресу підприємства, де виконують відбір проб; 
        • мету, дату та час відбору проб; 
        • номер або назву ДВ, номер або назву точки (місця) відбору
        • характеристику ДВ, режим роботи ДУ під час відбору проб тощо; 
        • назву ЗР, номер проби (об’єднаної та точкової);
        • посилання на НД, відповідно до яких виконують відбір проб;
        • інформацію про засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання, що використовували під час відбору проб;
        • температуру газопилового потоку та температуру перед ротаметром аспіратора;
        •  статичний тиск та розрідження газу перед ротаметром аспіратора; 
        •  об’ємну витрату газу, 
        •  інформацію про тривалість відбору та об’єм відібраної проби за робочих і нормальних умов; 
        •  результати вимірювань показників газоаналізаторами, індикаторними трубками, позначення методики вимірювань, за якою виконували відбір проби; 
        •  додаткові відомості, які уточнюють умови та процедуру відбору проб (температура навколишнього середовища, атмосферний тиск тощо). 

Обов’язково в Акті відбору проб зазначають посаду, прізвища, підписи виконавців відбору та уповноваженого представника підприємства, за присутності якого було виконано відбір проб.

Автор: Надія Соломатіна, провідний інженер-еколог хімічного підприємства, експертка Асоціації професіоналів довкілля PAEW

Оформити передплату на журнал на 2026 рік

З питань, що виникають:

            • 0 800 330 351
            • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
            • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
            • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
            • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com