Search
Generic filters
0 800 330 351
Вхід в кабінет

Експлуатація об’єктів оброблення відходів: Міндовкілля встановлює правила

Нагадаємо, рамковий закон «Про управління відходами» передбачає, що експлуатація  об’єктів які використовуються для здійснення операцій з відновлення або видалення відходів повинна здійснюватися за Правилами, затвердженими Міндовкілля.

Міндовкілля оприлюднено проєкт відповідних Правил

За термінологією Закону України «Про управління відходами» об’єктом оброблення відходів є установка, інженерна споруда або інший об’єкт, що використовується для здійснення операцій з відновлення або видалення відходів.

Потенційно до таких об’єктів належать преси, сортувальні станції, сміттєперевантажувальні естакади, станції механічного оброблення (ущільнення, гранулювання, дроблення, кондиціонування відходів), компостні установки з аеробного оброблення біовідходів; вермікомпостні заводи з аеробного оброблення біовідходів; біогазові станції. Тому вказані правила зачіпають не лише переробників відходів, а й сферу аграріїв та виробників органічних добрив.

😉 Пропонуємо вам авторизуватися на платформі-сервісі «ЕКОТРАНСФОРМАЦІЯ», де  знайдете практичні та експертні поради щодо вирішення колізійних питань у сфері регулювання управління відходами

Ви вже абонент?

Тоді невідкладно заходьте в свій кабінет

УВІЙТИ В КАБІНЕТ
Ви ще не абонент?

Тоді ознайомтесь з продуктом та замовте рахунок на абонплату

ДЕТАЛЬНІШЕ

Основні положення Проєкту викладено в таблиці:

Сфера застосування

Правила поширюються на об’єкти оброблення відходів, що експлуатуються і на об’єкти оброблення відходів, що прийняті в експлуатацію після набрання чинності цими Правилами.

Вимоги цих Правил не поширюються на: 

  • об’єкти оброблення відходів, на яких здійснюються операції із спалювання та сумісного спалювання відходів, діяльність яких регулюються Правилами технічної експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів, затвердженими наказом Міндовкілля;
  • об’єкти оброблення відходів, на яких здійснюються операції із захоронення відходів, діяльність яких регулюється Правилами технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації, затвердженими наказом Міндовкілля;
  • об’єкти оброблення відходів, на яких виконуються операції з оброблення ґрунтом, у тому числі біологічний розклад рідких або мулових відходів у ґрунті тощо (D2) та оброблення ґрунту, що сприяє веденню сільського господарства чи поліпшує стан навколишнього природного середовища (R10); 
  • об’єкти оброблення відходів, на яких здійснюється внесення осадів, включаючи осад стічних вод і донні осади від днопоглиблювальних робіт, та інших відходів, що вносяться у ґрунт з метою удобрення або покращення його якості; 
  • місця зберігання небезпечних відходів на території лікувально-оздоровчих закладів;
  • гідротехнічні споруди для розміщення рідких і шламових (мулових) відходів;
  • об’єкти оброблення відходів, які використовують відходи в якості заміни сировини для виготовлення металургійної продукції; 
  • об’єкти оброблення відходів, які відновлюють власні відходи, що утворились під час ведення технологічного процесу.

Кваліфікаційні вимоги до персоналу

Особи, що приймаються на роботу, пов’язану з безпосереднім обслуговуванням, ремонтом, випробуванням і налагодженням роботи споруд, комунікацій, устаткування, обов’язково проходять медичне обстеження на відповідність стану їхнього здоров’я вимогам до даної професії, а потім періодичні огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246.

До призначення на роботу чи у разі переведення на іншу роботу (посаду) працівники оператора зобов’язані пройти:

  • спеціальну фахову підготовку;
  • інструктаж та навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15;
  • перевірку знань цих Правил, виробничих і посадових інструкцій.

Документальне забезпечення

Оператор об’єкта оброблення відходів здійснює діяльність за умови наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів.

У разі необхідності:

  • ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами; 
  • дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; 
  • ідентифікації об’єкту підвищеної небезпеки;
  • дозволу на спеціальне водокористування;
  • дозволу на використання отруйної хімічної речовини.

Експлуатація всіх споруд (обладнання) і установок здійснюється згідно з експлуатаційними інструкціями, які розробляє і затверджує оператор. В інструкціях з експлуатації повинно бути зазначено:

  • призначення та характеристика споруд (обладнання) і установок, 
  • технологічна схема з кількісними і якісними показниками процесу;
  • склад і технічні характеристики основного та допоміжного обладнання;
  • послідовність операцій пуску, зупинки і здійснення технологічних процесів;
  • порядок обслуговування споруд (обладнання) і установок в експлуатаційному режимі, а також у разі його порушень;
  • порядок технологічного контролю роботи обладнання, належні параметри та умови ефективної роботи;
  • графіки оглядів поточного і капітального ремонтів споруд (обладнання) і установок;
  • заходи щодо запобігання аварій, а також дії персоналу у разі їх виникнення і ліквідації наслідків;
  • заходи з охорони праці;
  • персональна відповідальність за виконання операцій, передбачених інструкціями з обслуговування і ремонту обладнання.

Експлуатаційні інструкції повинні переглядатися оператором у разі зміни умов і режимів експлуатації, схем, технології і устаткування, а також у разі змін в законодавстві, але не рідше одного разу за три роки.

Критерії приймання відходів на об’єкт оброблення відходів розроблюються та затверджуються оператором і визначають вимоги для приймання відходів з урахуванням технологічних процесів на об’єкті оброблення відходів та мають містити таку інформацію:

  • код і вид відходів, їх опис;
  • властивості відходів;
  • максимальна потужність об’єкта оброблення відходів (максимальний обсяг кожного виду відходів, які можуть бути оброблені);
  • залишковий обсяг відходів в місцях для зберігання відходів на об’єкті.

Облаштування території об’єкта

Доступ на об’єкт оброблення відходів має бути обмежений в’їздом через контрольно-пропускний пункт (далі – КПП) з воротами, які мають залишатися зачиненими в позаробочий час та огорожею, улаштованою по всьому периметру об’єкта оброблення відходів, крім об’єктів оброблення відходів, які розміщенні на території промислового об’єкта.

На кожному об’єкті оброблення відходів, що експлуатується, в межах КПП повинні бути встановлені: 

  • ваги, для об’єкта оброблення відходів потужністю оброблення понад 10 тон на добу – ваги зі шлагбаумом. Пропускна здатність ваг має бути не менше ніж 16 зважувань на годину;
  • вишка/оглядовий майданчик для візуального контролю відходів, що завозяться бортовими і самоскидними транспортними засобами та/або камери відеоспостереження з роздільною здатністю не менше 1080Р (2 Мп) та фокусною відстанню не менше 2,8 мм, що дають змогу візуального контролю вмісту кузова транспортного засобу; 
  • спеціальні прилади для радіометричного контролю відходів (при обробленні відповідних відходів).

Територія об’єкта оброблення відходів, під’їзна дорога у темний час доби повинні бути освітлені. У разі виникнення надзвичайних ситуацій та пов’язаних з ними робіт, додаткове освітлення забезпечується герметичними мобільними освітлювачами.

Територія об’єкта оброблення відходів має бути розділена на функціональні зони: 

  • зона приймання відходів;
  • допоміжний майданчик, на якому здійснюються попередні операції з відходами перед операціями з видалення чи відновлення відходів (зона для сортування і перевантаження);
  • основна зона, на якій здійснюється операції з оброблення відходів;
  • зона зберігання відходів;
  • обслуговуюча (адміністративно-побутова) зона.

Поділ на зони об’єктів оброблення відходів та їх розташування визначаються залежно від конкретних умов і виду діяльності та операцій з оброблення відходів з дотриманням норм пожежної безпеки та забезпеченні найкоротших комунікаційних і технологічних зв’язків.

Особливості приймання відходів

Утворювачі відходів або суб’єкти господарювання у сфері управління відходами (збирач, перевізник) під час передачі відходів на об’єкт оброблення відходів вперше, зобов’язані надати у письмовій  або в електронній формі інформацію про відходи:

  • перелік відходів за кодами та видами згідно з Національним переліком відходів; 
  • походження відходів та технологічні процеси, внаслідок яких вони утворюються;
  • опис фізичних властивостей, морфологічний та хімічний склад і небезпечні властивості;
  • інформацію щодо можливого радіаційного забруднення відходів;
  • речовини, з якими не дозволяється змішувати відходи;
  • розрахунковий обсяг відходів, яку очікується доставити.

Репрезентативна проба для здійснення аналізу надається оператору у разі, якщо:

  • інформація надана утворювачем щодо хімічного складу або варіювання відходів недостатня, або є сумніви щодо того, чи проаналізована проба є репрезентативною для цих відходів;
  • необхідно провести тести стосовно запланованого оброблення відходів, щоб визначити, чи буде оброблення безпечним та ефективним.

Репрезентативна проба не відбирається, якщо вся інформація відома та перевірена та якщо відходами є:

  • азбест;
  • хімічна речовина склад і небезпечні властивості якої зазначаються в паспорті безпечності, який відповідає вимогам Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції;
  • лабораторні залишки в спеціальній тарі, об’ємом менше п’яти літрів;
  • забруднений одяг, упаковка або обтиральні матеріали (ганчір’я);
  • акумуляторні батареї, освітлювальні трубки, відходи електричного та електронного обладнання (далі – ВЕЕО), транспортні засоби, що зняті з експлуатації, або їхні частини та інші одиниці обладнання;
  • відходи металу;
  • тверді відходи, що не є небезпечними, за винятком відходів, що мають дзеркальні коди або випадків, коли склад відходів невідомий і вони можуть бути віднесені як до небезпечних відходів, так і до тих відходів, що не є небезпечними, відповідно до Національного переліку відходів;
  • забруднені деревина та покрівельний матеріал;
  • відходи, утворені в результаті надзвичайної ситуації (такі відходи не використовуються поки не проведена їх характеристика).

Для водних рідких відходів, проводиться технічна оцінка (аналіз) придатності відходів для оброблення або зберігання, щоб забезпечити виконання умов, визначених у дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів та відповідність відходів можливостям об’єкту оброблення відходів, яка може включати лабораторні випробування для прогнозування ефективності оброблення.

Заходи перед прийманням на оброблення відпрацьованих олив (мастил) та нафтопродуктів включають перевірку на легкозаймистість для визначення найбільш придатної точки спалаху та забруднення поліхлорованими біфенілами (PCB) і речовинами, які у процесі нагрівання збільшують викиди летких органічних сполук в атмосферне повітря. Заходи перед прийманням, що стосуються збирання інформації, повинні застосовуватися для одноразової партії від утворювача з яким працює оператор на постійній основі, який раніше не передавав відпрацьовані оливи (мастила) та нафтопродукти або при надходженні відпрацьованих олив (мастил) та нафтопродуктів з підприємств, установ та організацій де можуть працювати з іншими хімічними речовинами та потенційними забруднювачами.

Оператор під час приймання відходів забезпечує радіаційний контроль відходів (для яких існує ризик радіоактивного забруднення)

Відходи, що доставляються на об’єкт оброблення відходів, підлягають перевірці їх на відповідність критеріям приймання відходів на об’єкт оброблення відходів шляхом використання методів випробування.

Відходи, які утворюються і доставляються регулярно підлягають здійсненню випробувань перед першою доставкою на об’єкт оброблення відходів.

Відходи, які утворюються і доставляються не регулярно підлягають здійсненню  випробувань перед кожною доставкою. 

Відходи, які утворюються регулярно, включають види відходів, які утворюються в тому самому процесі на регулярній основі за дотримання таких умов:

  • обладнання та процеси відомі;
  • матеріали, що використовуються в процесі, і сам процес чітко визначені;
  • власник відходів, надає оператору всю необхідну інформацію про процеси, внаслідок яких утворюються відходи, і обладнання та інформує про зміни в процесі.

До відходів, які регулярно утворюються, також входять відходи, утворені в подібному процесі, але на різних об’єктах.

Перевірку на відповідність для відходів, які доставляються регулярно, необхідно проводити принаймні один раз на рік.

Вимоги до зберігання відходів

Відходи зберігаються окремо залежно від їхніх характеристик та властивостей, щоб забезпечити таке зберігання та оброблення, яке є безпечнішим для навколишнього природнього середовища:

  • місця для зберігання відходів повинні бути розташовані відокремлено на території об’єкта оброблення відходів;
  • під час вибору місця для зберігання відходів повинні враховуватися вимоги безпеки під час його експлуатації, в тому числі пожежної і техногенної, та можливості виконувати роботи механізованими засобами;
  • обсяг відходів, що зберігаються, не повинен перевищувати максимальну місткість місця для зберігання відходів.
  • зливова каналізація (дренажна система) повинна забезпечувати утримання всіх стічних вод, щоб не допустити потрапляння витоків у ґрунт, поверхневі та підземні води;
  • зберігання відходів здійснюється з урахування  їх хімічних, фізичних і морфологічних  властивостей, у тому числі агрегатного стану;
  • місця для зберігання відходів повинні бути розташовані таким чином, щоб відстані транспортування відходів були мінімальні;
  • місця для зберігання відходів, які можуть змінити хімічні і фізичні властивості під дією тепла, світла, повітря, води повинні мати захист від відповідного впливу;
  • для зберігання небезпечних відходів мають бути встановлені герметичні ємності; 
  • відходи, що не є небезпечними дозволяється зберігати у відкритому вигляді (навалом, насипом, у відкритій тарі, тощо) у разі якщо:
    • концентрація забруднюючих речовин у атмосферному повітрі на висоті до двох метрів на межі санітарно-захисної зони від поверхні землі, в грунті, в ґрунтових та поверхневих водах не повинна перевищувати гранично допустимі концентрації;
    • територія зберігання повинна бути розміщена з підвітряного боку, мати покрив з непроникливого для будь-яких хімічних речовин матеріалу та бути обладнана автономним водовідводом (для об’єктів оброблення відходів, що будуються). Потрапляння поверхневого стоку з майданчика повинно бути виключено за рахунок обвалування та інших заходів. 

Зберігають відходи в умовах захисту їх від впливу атмосферних осадів і вітру.

  • здійснювати заходи для запобігання розповсюдженню відходів за межі місця зберігання відходів, а також випадкового змішування відходів, що окремо зберігаються, використовуючи призначені для цього відповідні тару, сектори чи приміщення. Всі відходи необхідно зберігати в спеціальній тарі: рідкі відходи можна зберігати в резервуарах та/або контейнерах, бочках тощо; тверді відходи – в баках, контейнерах, мішках, окремих коробках, піддонах тощо або секторах чи приміщеннях;
  • зберігання небезпечних відходів повинно здійснюватися на окремо відведеному місці. Спеціальна тара або приміщення для розміщення небезпечних відходів, повинні закриватися/замикатися.

Попереднє оброблення відходів

Сортування відходів, що надходять на об’єкт оброблення відходів, спрямоване на запобігання потраплянню небажаних матеріалів у подальший процес оброблення відходів та включає:

  • ручне відділення шляхом візуального огляду;
  • відділення чорних металів, кольорових металів або інших металевих часток; 
  • розподілення за розміром з використанням сит (сітчастих фільтрів);
  • оптичний розподіл, зокрема за допомогою систем спектроскопії в ближній інфрачервоній області;
  • розділення за допомогою рентгеноскопії;
  • розподілення за щільністю, зокрема за допомогою спрямованих потоків повітря, у спеціальних резервуарах (ваннах флотації), на вібраційних стендах, в балістичних сепараторах

Не допускається змішування відходів:

  • що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені;
  • з іншими відходами або матеріалами, що мають різні властивості; 
  • з іншими відходами або матеріалами, якщо такі дії ускладнюють операції з відновлення.

Механічне оброблення

Механічне оброблення відходів може включати такі операції, як сортування, ущільнення, гранулювання, дроблення, кондиціонування відходів із застосуванням таких процесів:

  • вилучення зайвих компонентів, що можуть перешкоджати подальшому обробленню, з використанням сепараторів;
  • оптимізація розміру частинок для подальшого оброблення відходів з використанням сит (сітчастих фільтрів) або подрібнювачів;
  • відділення матеріалів, які біологічно розкладаються, для спрямування до процесу біологічного оброблення відходів з використанням сит (сітчастих фільтрів);
  • відділення матеріалів із високою теплотворною здатністю, таких як текстиль, папір і пластик, для використання у виробництві палива;
  • відділення матеріалів, що придатні для подальшого відновлення, за допомогою повітряної сепарації;
  • гомогенізація матеріалів, призначених для біологічного оброблення;
  • подрібнення відходів металів, ВЕЕО, транспортних засобів, що зняті з експлуатації, а також їх деталей чи компонентів.

Біологічне оброблення

Біологічне оброблення відходів передбачає анаеробне оброблення з виробництвом біогазу і дігестату та/або аеробне оброблення (суха стабілізація або компостування відходів).

Об’єкти оброблення відходів компостуванням відходів повинні бути обладнані:

  • приладом для контролю температури завантаження;
  • приладом для моніторингу вологості;
  • приладом для зволоження вантажної зони;
  • обладнанням для забезпечення аеробного середовища в установці;
  • приладом для вимірювання концентрації кисню, у разі компостування відходів в залах з активною аерацією.

Об’єкти оброблення відходів вермікомпостуванням повинні мати:

  • зону для використання дощових черв’яків для забезпечення прогресу процесу вермікомпостування;
  • пристрій контролю температури;
  • обладнання для зволоження вантажної зони;
  • місця зосередження та розміщення відходів;
  • обладнання для завантаження;
  • обладнання для забезпечення аеробного середовища, у разі попереднього компостування відходів.

Моніторинг та контроль об’єкта оброблення відходів

Оператор зобов’язаний здійснювати моніторинг відповідно до програми моніторингу, яку він щорічно затверджує своїм розпорядчим документом відповідно до Порядку проведення моніторингу об’єкта оброблення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України   від 07 листопада 2023 року  № 1166.

Результати моніторингу повинні зберігатися протягом всього життєвого циклу об’єкту оброблення відходів

Заходи з охорони атмосферного повітря.

Для неорганізованих стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря оператор здійснює: 

  • вибір і використання обладнання з ефективним ущільненням (використання відповідної конструкції трубних з’єднань з мінімальною довжиною труби та кількістю фланців, клапанів; надання переваги гравітації замість використання насосів; обмеження висоти спусків матеріалу; обмеження швидкості);
  • збирання та спрямування викидів через систему випуску та/або систему всмоктування повітря поблизу джерел викидів;
  • вибір і використання антикорозі́йних матеріалів, футерування або покриття обладнання та фарбування труб інгібіторами корозії;
  • забезпечення доступу до обладнання, яке є потенційним джерелом викидів забруднюючих речовин;
  • регулярний огляд захисних засобів, таких як рейкові штори, швидкохідні двері;
  • зволожування потенційних джерел розсіяних викидів пилу (місць для зберігання відходів, зон переміщення та відкритих процесів оброблення);
  • регулярне прибирання зони оброблення відходів (зал, доріг, складських приміщень, конвеєрних стрічок, обладнання та спеціальної тари);
  • запровадження структурованого підходу до зменшення викидів органічних сполук, що ґрунтується на оцінці ризику, з урахуванням, зокрема, конструкції установки, а також кількості та природи відповідних органічних сполук.

Для організованих стаціонарних джерел викидів оператор використовує такі методи:

  • адсорбція (для ртуті, летких органічних сполук, сірководню, пахучих сполук); 
  • очищення в біофільтрі (для аміаку, сірководню, летких органічних сполук, пахучих сполук);
  • конденсація та кріогенна конденсація, термічне окиснення (для летких органічних сполук);
  • очищення в вологому лужному скрубері (для пилу, летких органічних сполук, сполук газоподібних кислот);
  • очищення в вологому кислотному скрубері (для газоподібних лужних сполук);
  • очищення в фільтрі, циклоні, електростатичному пиловловлювачі (для пилу).

Для запобігання або зменшення утворення стічних вод і скорочення використання води оператор використовує: 

  • плани економії води (блок-схеми і баланси потоків води);
  • раціональне використання води для змивання (хімічне сухе очищення замість змивання зі шлангу, використання механізму управління спуском води в усьому мийному обладнанні);
  • рециркуляцію та сегрегацію потоків води;
  • непроникні поверхні на місцях для зберігання та оброблення відходів залежно від ризиків забруднення ґрунту та/або води;
  • криті приміщення для зберігання та оброблення відходів, що дозволить звести до мінімуму кількість забруднених стічних вод, утворених в результаті контакту з дощовою водою;
  • належну дренажну інфраструктуру;
  • контроль вмісту вологи у відходах з метою зменшення утворення інфільтрату.

З метою запобігання та/або зменшення рівня запаху оператор здійснює:

  • оптимізацію часу перебування відходів із потенційно неприємним запахом на майданчиках приймання, зберігання та оброблення відходів (трубах, тарі), у разі необхідності розраховуються сезонні пікові обсяги відходів;
  • використання хімічних речовин для усунення або зменшення утворення пахучих сполук (окиснення або осадження сірководню);
  • оптимізацію аеробного оброблення, шляхом контролю вмісту кисню та періодичного технічного обслуговування задіяного обладнання. У разі аеробного оброблення рідких відходів на водній основі оптимізація також може включати використання кисню та/або видалення поверхневого шару речовин у резервуарах;
  • накриття або огородження майданчиків для приймання, зберігання та оброблення відходів із неприємним запахом, а також уловлювання відхідних газів із неприємним запахом для подальшого оброблення;
  • очищення обладнання та виробничої зони доступними способами в кінці кожного виробничого циклу.

З метою запобігання та/або зменшення рівня запаху з відкритої системи компостування відходів оператор запроваджує такі заходи:

  • негайне та ефективне оброблення доставлених відходів із високим потенціалом утворення запаху (відходи харчових продуктів та від зелених насаджень);
  • змішування з добре подрібненими та структурованими відходами від зелених насаджень для забезпечення відповідного співвідношення C до N та пористості;
  • регулярне перевертання штабелів за умови сприятливого напрямку вітру відносно сусідніх районів, які потенційно можуть зазнати впливу;
  • утримання об’єкта в чистоті (регулярне прибирання поверхонь, обладнання та всіх маршрутів транспортування).

Пропонуємо вам авторизуватися на платформі-сервісі «ЕКОТРАНСФОРМАЦІЯ», де  знайдете практичні та експертні поради щодо вирішення колізійних питань у сфері регулювання управління відходами 

Ви вже абонент?

Тоді невідкладно заходьте в свій кабінет

УВІЙТИ В КАБІНЕТ
Ви ще не абонент?

Тоді ознайомтесь з продуктом та замовте рахунок на абонплату

ДЕТАЛЬНІШЕ

Якщо виникли технічні питання щодо доступу, звертайтеся:

  • Вікторія, головний редактор платформи-сервісу «Екотрансформація»
    (099) 119-40-21 або v.kovalenko@ukraine-oss.com

Замовити доступ можна, звернувшись безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів:

  • 0 800 330 351

або

ДЕТАЛЬНІШЕ

Теги:

законодавство
відходи
юридична практика
цифровий журнал

Підписатися на розсилку

Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.

Дякуємо!

Заявку отримано, наш менеджер зв’яжеться з Вами.

Закрити

Авторизація