Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Енергетична стратегія Польщі як приклад на шляху до декарбонізації енергетики

Енергетична стратегія Польщі як приклад на шляху до декарбонізації енергетики

2 лютого 2021 року Рада Міністрів Польщі прийняла Енергетичну політику Польщі до 2040 року (PEP2040). У документі представлено послідовний і відповідальний шлях здійснення енергетичної трансформації Польщі. Енергетична політика Польщі до 2040 року враховує зміни в енергетичному балансі, а також необхідність забезпечення: енергетичної безпеки, справедливої ​​трансформації, відновлення після пандемії COVID, стабільного ринку праці, сталого розвитку економіки та посилення її конкурентоспроможності з оптимальним використанням власних енергетичних ресурсів країни. На що звернути увагу при впровадженні подібних технологій? Розглянули в матеріалі.

2 лютого 2021 року Рада Міністрів Польщі прийняла Енергетичну політику Польщі до 2040 року (PEP2040). У документі представлено послідовний і відповідальний шлях здійснення енергетичної трансформації Польщі.

Енергетична політика Польщі до 2040 року враховує зміни в енергетичному балансі, а також необхідність забезпечення: енергетичної безпеки, справедливої ​​трансформації, відновлення після пандемії COVID, стабільного ринку праці, сталого розвитку економіки та посилення її конкурентоспроможності з оптимальним використанням власних енергетичних ресурсів країни.

РЕР2040 узгоджується з Національним енергетичним і кліматичним планом Польщі на 2021-2030 роки (NECP, поданий до ЄК у грудні 2019 року), однак він також містить нові цілі, зокрема щодо обмеження використання вугілля в житловому секторі та спрямований на покращення якості повітря.

Реалізація політики та заходів, включених до РЕР2040 та польського NECP, переведе Польщу на шлях скорочення викидів у довгостроковій перспективі та дозволить досягти кліматичної нейтральності відповідно до національних можливостей.

Енергетичний перехід базуватиметься на 3 принципах:

  1. Справедливий перехід.
  2. Енергетична система з нульовими викидами.
  3. Забезпечення якості повітря.

Справедливий перехід — означає надання нових можливостей розвитку для регіонів і громад, які найбільше постраждали від переходу на енергетику з низьким рівнем викидів, одночасно створюючи нові робочі місця та створюючи нові галузі промисловості, які беруть участь у переході до енергетичного сектора. Діяльність, пов’язана з переходом вугільних регіонів, буде підтримана коштами в розмірі близько 60 мільярдів злотих. Окрім регіонального підходу, передбачається, що перехід залучатиме індивідуальних споживачів енергії, які, з одного боку, будуть захищені від підвищення цін на енергоносії, а з іншого — заохочені до активної участі в енергетичному ринку. Це забезпечить справедливий перехід енергоресурсів і можливість участі всіх — навіть невеликих домогосподарств.

Перехід використовуватиме національні конкурентні переваги, створить нові можливості для розвитку та започаткує широкі модернізаційні зміни, що дозволить створити до 300 тисяч нових робочих місць у високопотенційних галузях, зокрема пов’язаних з ВДЕ, атомною енергетикою, електромобільністю, мережевою інфраструктурою, цифровізацією, теплопостачанням. модернізація будівель тощо.

Енергетична система з нульовими викидами — це довгостроковий напрямок, у якому рухається енергетичний перехід. Декарбонізація енергетичного сектору стане можливою завдяки запровадженню ядерної та офшорної вітрової енергії, збільшенню ролі розподіленої та цивільної генерації електроенергії, а також через залучення промислової енергетики, одночасно забезпечуючи енергетичну безпеку через перехідне використання енергетичних технологій, заснованих на газоподібному паливі.

Хороша якість повітря — ця мета є однією з найпомітніших ознак відмови від викопного палива; завдяки інвестиціям у перехід сектору централізованого теплопостачання (системне та індивідуальне), електрифікацію транспорту та просування пасивних будинків та будинків з нульовими викидами з використанням місцевих джерел енергії, якість повітря помітно покращиться, що вплине на стан довкілля; Ключовим результатом переходу, який помітить кожен громадянин, буде забезпечення чистого повітря в Польщі.

29 березня 2022 року Рада міністрів внесла зміни до оновлення «Енергетичної політики Польщі до 2040 року». (PEP2040) — Зміцнення безпеки та енергетичної незалежності, подані міністром клімату та навколишнього середовища.

Оновлена ​​енергетична політика Польщі враховуватиме четвертий принцип — енергетичний суверенітет, особливим елементом якого є забезпечення швидкої незалежності національної економіки від імпорту викопного палива з Російської Федерації. Припущення передбачають збільшення технологічної диверсифікації та розширення потужностей на основі внутрішніх джерел, включаючи подальший розвиток відновлюваних джерел енергії та послідовне впровадження атомної енергетики та підвищення енергоефективності, а також подальшу диверсифікацію постачання та надання альтернатив сирій нафті та природному газу. Вжиті дії будуть зосереджені на розробці нових технологій з низьким рівнем викидів та їх інтеграції в систему. Пріоритетними залишаються заходи щодо посилення розвитку електромереж та накопичення енергії, водночас в умовах невизначеності на ринку природного газу використання вугільних установок може періодично збільшуватися.

Польща також докладатиме зусиль для переговорів щодо реформування механізмів кліматичної політики Європейського Союзу (ЄС), щоб можна було здійснити амбітну трансформацію з низьким рівнем викидів, сприяючи досягненню цілей ЄС, беручи до уваги тимчасове підвищення використання потужностей традиційної генерації.

У процесі декарбонізації енергетичної системи Польщі планується використання можливостей, які виникають з різноманітних джерел, включаючи відновлювану енергію, атомну енергію та перехідну роль природного газу.

До 2040 року велика кількість вугільних потужностей буде виведена з енергосистеми. Відновлювані джерела енергії відіграють ключову роль у модернізації енергетичної системи.

Очікується, що загальна встановлена ​​потужність установок виробництва електроенергії з ВДЕ становитиме приблизно 23-25 ​​ГВт у 2030 році, що призведе до подвоєння встановленої потужності ВДЕ порівняно з 2020 роком. Також перспективними є величезні можливості в розвитку офшорної вітрової енергетики. Встановлена ​​потужність польських проєктів може досягти 5,9 ГВт у 2030 р. і приблизно 11 ГВт у 2040 р. Умовою збільшення частки відновлюваних джерел енергії є гарантування гнучкої резервної потужності, розвиток мережевої інфраструктури та зберігання енергії.

Враховуючи стратегічний напрямок будівництва приблизно 6-9 ГВт на АЕС, джерела з нульовими викидами становитимуть половину встановленої потужності у 2040 році.

Крім того, енергетична трансформація призведе до реконструкції польського опалювального сектору за рахунок використання відновлюваних джерел енергії, джерел газу, високоефективної когенерації, а в індивідуальному опаленні — відмови від використання вугілля до 2040 року.

Глибоке скорочення викидів парникових газів і забруднюючих речовин також стане можливим на транспорті завдяки розвитку електромобільності, мобільності на водню та громадського транспорту з нульовими викидами.

Міжнародна ситуація, пов’язана з агресією Росії проти України, впливає на багато аспектів енергетичної політики та передбачає необхідність зміни підходу до забезпечення енергетичної безпеки в бік більшої диверсифікації та незалежності. З цієї причини 29 березня 2022 року Рада міністрів ухвалила принципи оновлення «Енергетичної політики Польщі до 2040 року» (PEP2040), які спрямовані на посилення енергетичної безпеки та незалежності в контексті нової ситуації.

Однією зі змін до PEP2040 є впровадження атомної енергетики. Атомна енергетика, що базується переважно на великих атомних реакторах (понад 1000 МВт) з низькою чутливістю до тимчасових перебоїв у постачанні палива та забезпечення постачання стабільної та екологічно чистої енергії буде здійснюватися послідовно. Глобальні стандарти з обмеження щодо атомної та радіаційної безпеки забезпечують безпечну експлуатацію атомних електростанцій і дозволяють ліквідувати потенційні загрози в надзвичайних ситуаціях.

Роботи, пов’язані з будівництвом першої польської атомної електростанції, та комплексна реалізація Польської ядерно-енергетичної програми супроводжуються паралельними зусиллями, спрямованими на перспективне впровадження малих модульних реакторів (ММР). Використовуючи цю технологію виробництва технологічного тепла, є змога запропонувати альтернативу звичайним установкам для промисловості та теплопостачання. В електроенергетиці такі розподільні блоки — це не заміна системних великих атомних блоків, а додаткова складова диверсифікації структури виробництва електроенергії та посилення енергетичної безпеки на місцевому рівні.

Відповідно до PEP 2040 планується, що у 2033 році буде введено впроваджено атомну енергетику у Польщі (загалом буде побудовано 6 атомних енергоблоків загальною потужністю 6-9 ГВт), що зміцнить енергосистему та зменшить викиди від сектору. Також з метою скорочення викидів забруднюючих речовин в енергетичному секторі, будуть поступово виведені з експлуатації низькоефективні генеруючі установки та замінені на більш ефективні установки (включаючи когенераційні установки). Частка атомних електростанцій у загальному обсязі виробництва електроенергії складатиме 16 %, а морських вітрових електростанцій — 19 %. З огляду на це, у 2040 році буде побудована майже нова низьковуглецева або безвуглецева енергосистема.

Зверніть увагу!

У 2033 році буде введено в експлуатацію перший атомний енергоблок потужністю 1-1,6 ГВт, наступні блоки будуть запускатися кожні 2-3 роки — вся атомна енергетична програма передбачає будівництво 6 енергоблоків до 2043 року. АЕС забезпечують стабільне виробництво електроенергії з нульовими викидами забруднюючих речовин у повітря. Водночас є можливість диверсифікувати структуру генерації енергії за розумну вартість. Технології, які зараз використовуються (3-го та 3-го+ покоління), а також суворі світові стандарти атомної безпеки забезпечують високі стандарти безпеки експлуатації АЕС та зберігання відходів. Значна частина ядерної програми може бути реалізована за участю польських підприємств.

Впровадження атомної енергетики потребує ранніх законодавчих змін, що сприятимуть реалізації програми, а також завершення роботи над моделлю фінансування. Після досліджень буде обрано остаточне місце розташування першого та наступних енергоблоків АЕС та введено в експлуатацію нове сховище низько- та середньоактивних радіоактивних відходів. Також буде вжито заходів для забезпечення відповідних людських ресурсів як для будівництва станції та її належної експлуатації, так і для ядерного нагляду.

Існує також потенціал використання високотемпературних реакторів (ВТР), які, не будучи альтернативою великомасштабним легководним атомним енергоблокам, можуть використовуватися в майбутньому переважно як джерело технологічного тепла для промисловості.

Важливо!Впровадження PEP2040 призведе до значного зниження викидів електроенергії та тепла, а також викидів забруднювачів повітря, тобто NOx, SOx та пилу — усі показники будуть нижчими на 61–91 % у 2040 році порівняно з 2005 роком, а також у 2020-2040 роках вони скоротяться приблизно вдвічі.
Згідно з аналізами на сьогоднішній день, Польща не володіє промисловими обсягами урану зі звичайних родовищ. Паливо для енергоблоків польських АЕС надходитиме з імпорту. Напрямок походження залежить від вибору техніки, при цьому важливо, що її можна придбати в різних країнах зі стабільною політичною ситуацією. У наступні роки може бути досліджено потенціал нетрадиційних родовищ урану (наприклад, у золі, відходах видобутку міді) для енергетичних цілей.

Зараз у Польщі немає атомних електростанцій. Програму ядерної енергетики, яка була реалізована у 1980-х роках (будівництво атомних електростанцій Żarnowiec та Warta), було скасовано постановою Ради міністрів 1990 року. Однак у поточній ситуації впровадження ядерної енергетики повністю відповідає з трьома елементами мети державної енергетичної політики. Атомні блоки, як надійні джерела енергії, що працюють в базі енергосистеми, позитивно впливають на стабільність виробництва енергії з нульовими викидами забруднюючих речовин в атмосферу. Водночас можна диверсифікувати структуру генерації енергії за розумну вартість — високі капітальні витрати компенсуються низькими змінними витратами генерації в довгостроковій перспективі.

У довгостроковій перспективі може виникнути можливість використання малих ядерних реакторів у централізованому теплопостачанні та промисловості.

Згідно з даними Програми розвитку атомної енергетики Польщі, 57 % населення країни підтримують будівництво атомної електростанції. Ще більша підтримка реалізації проєкту у мешканців муніципалітетів потенційних місць для першої атомної електростанції, де 71 % респондентів за реалізацію проєкту.У Додатку 6 Програми розвитку атомної енергетики зазначені Висновки стратегічної оцінки, зокрема, пріоритетною метою і позитивним екологічним ефектом від реалізації Програма PNP має бути мінімізацією негативних впливів, пов’язаних з функціонування енергетичного сектору, зокрема шляхом зменшення соціальних витрат, пов’язаних виробництва енергії, а також зменшення викидів парникових газів.Рис. 1. Проєкт будівництва та експлуатації Першої атомної електростанції в Польщі потужністю до 3750 МВт, на території гмін: Хочево або Гнєвіно і Крокова

Для розгляду було подано Резюме ключових результатів оцінки впливу, проведеної для варіантів майданчика та субваріантів за фазами та етапами реалізації запланованого проєкту. Будівництво атомної електростанції як стратегічного елемента енергосистеми Польщі, дає можливість вирішити 2 важливі проблеми:

  • Економічні (зменшення ціни на електроенергію та гарантована безпека постачання).
  • Екологічні (Зменшення викидів вуглекислого газу).

Процедура погодження проєкту:

  • 5 серпня 2015 року Інвестор, як суб’єкт, відповідальний за будівництво та експлуатацію електростанції, призначений Радою міністрів, подав заяву про видачу рішення про екологічні умови для запланованого проєкту будівництва та експлуатаціїатомної електростанції потужністю до 3750 МВт, на території гмін: Хочево, або Гнєвіно і Крокова.
  • 22 вересня 2015 року Генеральний директор з охорони навколишнього середовища(GDOŚ), як компетентний орган, згідно з процедурами, виніс рішення про необхідність проведення провадження щодо транскордонного впливу проєкту на довкілля.
  • 2 грудня 2015 року рішення було надіслано до наступних країн:Німеччина, Чехія, Нідерланди, Угорщина, Словаччина, Україна, Білорусь, Литва, Росія, Латвія, Естонія, Фінляндія, Швеція, Данія та Австрія. Крім того, інформацію про провадження процедури було надіслано всім країнам у радіусі 1000 км від потенційного майданчика електростанцій.
  • 25 травня 2016 року, GDOŚ видав Рішення, в якому визначено очікування щодо обсягу звіту з оцінки впливу на довкілля.

Березень 2022 року — подання звіту з ОВД для продовження процедури транскордонної оцінки впливу на довкілля для отримання рішення про проведення планової діяльності.Рис. 2. Ризики від планованої діяльності


Розглянуто 40 різних сценаріїв ризику та декілька з них запропоновано до розгляду

  • Ризик важкої промислової аварії. Незалежно від підваріанта, проєкт належить до категорії підприємств з підвищеним ризиком важкої промислової аварії відповідно до класифікації Закону про захист навколишнього середовища від 27 квітня 2001 року.
  • Ризик серйозної атомної аварії. Імовірність важкої аварії, пов’язаної з деградацією активної зони реактора, включаючи її розплавлення. Покоління III/III+ АЕС рідше одного разу на мільйон років ймовірність серйозної аварії становить менше одного разу на 10 мільйонів років. Іншими словами, подія такого типу може статися в одному з 166 667 реакторів відповідного типу (PWR), які працюють протягом передбачуваних 60 років кожен. Наразі є приблизно 440 чинних реакторів цього типу у світі.
  • Імовірність початкової події, що призведе до аварії без розплаву активної зони, становить приблизно 7,8 x 10-7на реактор/рік, при цьому ймовірність аварії з розплавленням активної зони становить 1,7 x 10-7 на реактор/рік.
  • Ризик стихійного лиха. Тектонічні зони в районах обох території планованої діяльності відсутні, і немає ризиків, пов’язаних з паводками річок. Геологічні небезпеки, такі як фільтраційні деформації, ерозія та явища акумуляції, слабкі несучі ґрунти, зсуви та карстові явища будуть враховані на етапі проєктування АЕС, щоб переконатися, що вони не матимуть загроза атомному об’єкту.  Вплив екстремальних погодних умов явища також будуть прийняті до уваги.
  • Ризик аварії на будівництві. Об’єкти АЕС проєктуються з використанням високого коефіцієнта безпеки. Вони характеризуються високою якістю виготовлення та режимом контролю під час експлуатації, запобігаючи їх пошкодженню, виходу з ладу, а отже від будівельних катастроф; таким чином об’єкти покоління III/III+ є стійкими до надзвичайних небезпек або зовнішніх подій.
  • Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Заходи щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій будуть на всіх етапах реалізації проєкту. Ці контрзаходи покликані поширюватися на випадки виникнення промислової аварії та аварії в ядерному контексті. Ці заходи, які мають бути здійснені, включають, серед іншого, відповідні процедури і забезпечення їх належного дотримання, організація будівельного майданчика, відповідне оформлення реактора, його системи безпеки та споруди АЕС (зокрема: реакторні та турбінні будівлі, а також будівлі та допоміжні об’єкти, важливі для ядерної та радіологічної безпеки захист).

 

Вибір місця для розміщення об’єкта

Екологічні дослідження та обстеження місця проведення проводились протягом 4 років (в залежності від району обстеження), а для вибраних елементів, включаючи метеорологію, сейсмологію, гідрології (як внутрішньої, так і морської) дослідження продовжуються відповідно до вимог Положення про розміщення як елемент аналізу безпеки щодо зовнішніх небезпек для цілей підготовки Звіту про оцінку місця (The Site Evaluation Report). Звіт про оцінку місця є ще одним елементом адміністративної процедури, що веде до видачі дозволу на будівництво.У територіальному розрізі охоплення обстежень відбувалось поєднанням двох законодавчих режимів, а саме:

  • Закон про ОВНС— просторове охоплення, що відповідає потенційному діапазону значущих впливів для цілей підготовки Звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання на його основі рішення про стан навколишнього середовища.
  • Впровадження заходів відповідно до Закону про атомну енергіювід 29 серпня 2000 року (Закон про атомне право), Положення про розміщення — просторове охоплення, що відповідає ареалу, який обмежений кордонами регіону або області. Визначення регіону (30 км) і області (5 км), визначення діапазону середовищ дослідження та обстеження місць передбачено вищезазначеним Регламентом.

Найбільшу площу огляду прийнято за опитувань, пов’язаних з оцінкою території з урахуванням сейсмічних і тектонічних умов. Опитування проводилися відповідно до рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії на території до 300 км від розглянутого варіанта розміщення, тобто в макрорегіоні.
Автор: Марія Лопушанська, голова комітету ОВД та СЕО Асоціації професіоналів довкілля PAEW, членкиня комітету промислової екології та інновацій, Еколог року-2021, сертифікована виконавиця звітів з ОВД, проєктант

Цей матеріал є невідʼємною частиною журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» №6, 2023 Повний зміст випуску тут

 

НОВИЙ ПОСІБНИК «Екологічна документація у зразках та формах»Лише актуальні шаблони документації на 2023 та 2024 рік!

ПЕРЕГЛЯНУТИ ПОВНИЙ ЗМІСТ ВИПУСКУ МОЖНА ТУТ