Гуманітарна катастрофа через вторгнення в Україну загострила увагу на соціальному аспекті (літера S). 

Воєнний стан змусив бізнеси переглянути і знайти  нові управлінські підходи (літера G), і більше того, почати ухвалювати рішення, значною мірою враховуючи етичні аспекти. 

Екологічна шкода, якої нині зазнає Україна, додатково довела, що війна є визнаною екологічною катастрофою (літера Е). 

Тому не дивно, що війна не тільки не відсунула тему ESG на задній план, а навпаки – суттєво підштовхнула до обов’язкового врахування ESG міркувань у вирішенні чи не усіх питань діяльності кожного окремого бізнесу та країни в цілому. 

На чому базується політика сталого розвитку НБУ до 2025 року

Крок 1. 

У 2021 році Національний банк України сфокусувався на принципах розвитку сталого фінансування: створив і затвердив спільно з IFC політику цього напряму, метою якої є популяризація продуктів сталого фінансування та розробка вимог для зелених облігацій. 1 липня 2021 набула чинності нова редакція закону «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», який впровадив зелені облігації як окремий підвид цінних паперів, тож на початок 2022 року країна готувала ринок зелених облігацій до запуску.

Крок 2. 

У 2022 році було ухвалено рішення переосмислити цю стратегію відповідно до:

• повномасштабного вторгнення і готовності фінансової системи впроваджувати заявлені зміни;
• нового статусу кандидату в ЄС, який теж додає Україні зобов‘язань щодо впровадження аспектів сталого фінансування.

Звісно, на початок 2022 року фокус фінансових установ був більше скерований на виживання та збереження робочих місць, але поступово діяльність у напрямі ESG було відновлення. Наприкінці 2022 року Україна вже навіть мала приклади випуску зелених облігацій. А наразі в уряді та НБУ вважають, що ці облігації можуть стати перспективним інструментом залучення коштів для повоєнного відновлення українських міст.

Крок 3. 

Протягом ІІІ кварталу 23-го року НБУ планує розробити оновлену політику з чіткими дедлайнами й оновленим обсягом робіт щодо того, як фінансовий сектор розвиватиметься з точки зору регуляторного ландшафту сталого фінансування та адаптації до ESG, розповів Микита Лазаренко, керівник програм Департаменту стратегії та розвитку.

Як будуть змінюватися правила звітності ESG у зв’язку з європейськими прагненнями України

«На рівні Європейського Союзу було прийняте нове регулювання, яке суттєво розширює:

• перелік компаній, котрі мають звітувати,
  • обсяг інформації, яку мають надавати компанії.

Варто виділити дві основних директиви:

• щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку, яка вже прийнята і вже вступила в свою дію. Її основна функція – уніфікувати підхід до розкриття нефінансової інформації;
• щодо перевірки сталого розвитку діяльності підприємства (зараз перебуває на фінальному етапі).

Ці директиви задовольняють вимоги користувачів даних, особливо фінансових організацій, як–от банки та інвестори.

З прийняттям згаданих Директив у межах Європейського Союзу до нефінансової інформації застосовується схожий підхід, як і для фінансової звітності:

1. Нефінансові звіти суттєво розширили обсяг оприлюдненої інформації.
2. Існує обов‘язкова вимога до проведення аудиту таких звітів. На початкових етапах передбачено  підтвердження звітів із рівнем обмеженої впевненості (limited assurance), але з часом його рівень буде підвищуватися, і від компаній вимагатимуть підтвердження звітів із рівнем обґрунтованої впевненості (reasonable assurance).

Крім того, це регулювання включає 12 стандартів: два із них – універсальні, а інші 10 розподілено між Environmental – Social – Governance.

Усього ж до повного переліку входить понад 1000 пунктів, за якими компанії мають розкривати інформацію.

Чи можливо дотримуватися принципів ESG під час війни і кому це потрібно

Український бізнес наразі вже демонструє на практиці роботу принципів ESG – забезпечення стійкості, сталості та адаптивності компанії у часи високої турбулентності. Цікаво, що при цьому компанії часто навіть не усвідомлюють, що їхні підходи і рішення насправді відповідають найкращим світовим практикам ESG і вони вже дотримуються принципів сталого розвитку, оскільки в нинішніх умовах це дуже очевидні кроки. Тут йдеться про гнучкість системи управління, децентралізація та швидкість ухвалення рішень, ефективне управління природними ресурсами, адаптація, підтримка та навчання співробітників, інвестиції в соціальний капітал».

Крім того, що Україна є одним з гарантів продовольчої безпеки в світі, переконана пані Марта, у аграрного сектору є чудова можливість зробити свій внесок в декарбонізацію та розвиток біоенергетики, зокрема виробництві біометану. Ці теми набирають значення і на рівні національної безпеки, що свідчить і про те, що кліматичні проблеми не відірвані від загальносуспільного контексту: вони важливі для бізнесу, значущі і для держави, і для світу.

Тож дотримання принципів ESG потрібно всім навіть зараз. 

Справа не лише в тому, що від вас цього очікують ваші інвестори та стейкхолдери, у першу чергу імплементація цих принципів допомагає вашій  компанії триматися в складних умовах.

Ще одна категорія мотивації розвивати бізнес за принципами сталості – це дослідження драйверів капіталізації компанії. І тут на перший план також виходить тематика бізнесових можливостей, пов‘язаних із пом‘якшенням впливу змін клімату та низьковуглецевим розвитком.

Джерело: mind.ua

---

Більше про «ESG як стійкі рішення для енергетичного переходу та ресурсної промисловості» – на Вебінарі, що буде проведено за ініціативи Асоціації PAEW 2 червня в онлайн-форматі.

РЕЄСТРАЦІЯ ТУТ 

В ЄС оновлено вимоги до нефінансової звітності: що врахувати українським компаніям? – на НАЦІОНАЛЬНОМУ ЩОРІЧНОМУ КОНГРЕСІ ЕНВАЙРОНМЕНТАЛІСТІВ «Екологічна безпека бізнесу-2023. Громади у відновленні довкілля»