Фахівці довкілля PAEW закликають до проведення Комітетських слухань по питанню Каховського водосховища
Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) розуміючи гостроту питання, багатогранність викликів, що постали перед Україною, пропонує провести комітетські слухання стосовно визначення державної екологічної політики щодо ситуації, що склалася після руйнування дамби колишнього Каховського водосховища.
У результаті здійснення російськими окупантами терористичного акту виникла надзвичайна ситуація, що за Класифікатором надзвичайних ситуацій класифікується як “Надзвичайна внаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориву та катастрофічним затопленням (11110)”.
Окремо існує надзвичайна ситуація з кодом 40000 воєнного характеру, яка має застосовуватися до всіх аварій, зумовлених війною.
Відповідно до статті 65 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, може бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації. За сукупними негативними наслідками для довкілля, ця територія має бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Пунктом 19) статті 92 Конституції України, встановлено, що правовий режим зон надзвичайної екологічної ситуації визначається виключно законами України.
Відповідно до Закону України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”, для забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що сталися в зоні надзвичайної екологічної ситуації, проводяться спеціальні спостереження за станом навколишнього природного середовища з метою короткострокового і довгострокового прогнозування негативних змін навколишнього природного середовища в зоні надзвичайної екологічної ситуації, а також на прилеглих до неї територіях.
| Рішення про оголошення зоною надзвичайної екологічної ситуації території, що постраждала внаслідок наймасштабнішої екологічної катастрофи після аварії на ЧАЕС, не прийнято. |
Однак, вже 18 липня 2023 року, без широкого обговорення із громадськістю і науковцями у сфері охорони довкілля, Уряд прийняв поспішне і необґрунтоване рішення – погодив пропозицію приватного товариства «Укргідроенерго» щодо реалізації так званого «експериментального проекту будівництво тимчасових гребель верхнього і нижнього б’єфа Каховського гідровузла».
Координуватиме реалізацію експериментального проекту Міністерство економіки, учасниками проекту визначено також Міненерго, Міндовкілля, Мінінфраструктури, Держводагентство, Генеральний штаб Збройних Сил, ДСНС, НКРЕКП, НЕК «Укренерго», Херсонську обласну військову адміністрацію, службу відновлення та розвитку інфраструктури в областях, проектні та будівельні організації.
| Таким чином, пропонується розпочати реалізацію масштабного проекту без оцінки впливу на довкілля, без врахування екологічних ризиків, незважаючи на продовження у зоні реалізації проекту бойових дій. |
Така поспішність у прийнятті рішення, у стилі радянської партійної номенклатури, на нашу думку, може бути зумовлена лише бажанням випередити процес, що стрімко розвивається у часі і просторі.
Так, наприклад, за результатами польових досліджень однієї з провідних установ Європи з вивчення біорізноманіття – Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, одразу після сходження водних мас на оголеному дні розпочався стрімкий розвиток природних екосистем, їх відновлення. На сьогодні вже сформовано піонерні типи рослинності – вербові екосистеми, що свідчить про формування шляхом сукцесійного розвитку одного з корінних типів екосистем Великого Лугу Запорізького – класичних заплавних вербово-тополевих лісів (G. Woodland, forest and other wooded land) – біотопу 4-ї резолюції Бернської конвенції, що охороняються у всій Європі.
Верболози займають вже 40-50% площі ложа дна водосховища, при цьому найвища рослина із заміряних була понад три метри. Разом з тим, на прибережних річкових смугах формуються водно-болотні біотопи – угруповання з рогозу, осоки та очерету.
Ця територія, на якій формуються особливі природні оселища, вже віднесена до Смарагдової мережі Європи, охороняється законом.
Формування Смарагдової мережі в Україні також є одним із завдань, визначених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС (с. 13 додатку ХХХ до Угоди).
«Стратегією біорізноманіття ЄС до 2030 року: Повернення природи в наше життя» визначено конкретні зобов’язання та дії, які мають бути виконані на території ЄС до 2030 року.
Серед найважливіших цілей ЄС – 30% суходолу повинні стати заповідними територіями, 10% сільгоспугідь мають бути виведені з обробітку й відновлені до природних екосистем, 25 000 км річок планується відновити до стану вільноплинних.
У липні 2023 року Європарламент ухвалив закон «Про відновлення природи», що передбачає повернення до 2030 року 20% площі європейських держав з ландшафтів, які вже не є природними, у природні.
Формування вільноплинної течії Дніпра і природної заплави у майбутньому дозволить значно розширити площу Смарагдової мережі та природно-заповідного фонду без шкоди для економіки.
| Таким чином, відмовившись від реалізації поспішного експерименту з відновлення греблі, Україна вже виконає частину вкрай важливих норм, необхідних для вступу до ЄС, декларуватиме вірність європейським принципам, поділятиме європейські цінності. |
В своєму офіційному зверненні до Голови ВРУ, до голови екологічного Комітету ВРУ та ряду народних депутатів, президентка Асоціації PAEW Людмила ЦИГАНОК наголошує:
Беручи до уваги вищезазначене, відмічаючи, що охорона, збереження, використання та відновлення (відтворення) природних ресурсів, у тому числі – водних ресурсів, тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів, віднесено до предмету відання Комітету, з метою обговорення ситуації у сфері державної політики на території ложа дна колишнього Каховського водосховища, з’ясування ефективності реалізації прийнятих Урядом рішень щодо відновлення Каховського водосховища, отримання всебічної інформації про сучасний стан екосистем, їх детального вивчення та обговорення, а також залучення широких кіл громадськості до участі у визначенні політики держави щодо відновлення цієї частини України, пропонуємо:
1. Провести комітетські слухання стосовно визначення державної екологічної політики щодо ситуації, що склалася після руйнування дамби колишнього Каховського водосховища.
2. Запросити на слухання Першого віце-прем’єр-міністра України, міністрів Міненерго, Міндовкілля, Мінінфраструктури, керівників Держводагентства, НЕК “Укренерго” та дати роз’яснення щодо планованого для реалізації проекту та його впливу на довкілля.
3. Запропонувати НАНУ
4. Кабінету Міністрів України, на основі проведених досліджень, розробити “Концепцію відновлення деградованих екосистем ложа дна колишнього Каховського водосховища на період до 2070 року” та “Національний План дій з відновлення деградованих екосистем ложа дна колишнього Каховського водосховища на період до 2024-2030 роки”.
Прийняття цих основних рішень дозволить законодавчо закріпити статус перспективних для відновлення природних/близьких до природних екосистем, як ядра унікальної у світовому значення Лабораторії Природи, майбутнього біосферного заповідника. З метою узгодження інтересів заінтересованих сторін, у майбутньому, шляхом функціонального зонування території заповідника, можливо буде визначити не придатні для відновлення, повністю деградовані території, що можливі для господарського використання, будівництва, зеленого туризму, відгінного скотарства, бортництва і т.д.
