Гаряче питання: гній – це відходи чи побічні продукти тваринного походження?
Розбираємося в тонкощах сучасного законодавства разом з експертами Асоціації PAEW
У зв’язку із набуттям чинності ЗУ «Про управління відходами» (надалі – ЗУ №2320) у сільгосппідприємств продовжують виникати труднощі із застосуванням його окремих норм, зокрема щодо гною та пов’язаних з ним отриманняv дозвільних документів, сплати екологічних податків тощо.
Жару у вогонь підливали неодноразові роз’яснення з цього приводу органів Державної Податкової Служби.
Так дійсно, Національним переліком відходів, який затверджено Постановою КМУ «Про затвердження Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів» від 20 жовтня 2023 р. № 1102 виділено окрему групу відходів:
02 (відходи сільського та лісового господарства, садівництва, мисливства, рибальства та аквакультури, виробництва та переробки харчових продуктів).
В цій групі зазначено відходи:
код 02 01 06 «тваринні фекалії, урина та гній (включаючи зіпсовану солому), стоки, зібрані окремо та оброблені поза місцями утворення».
Схожа норма міститься і в ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».
Так, статтею 1 вказаного закону дано визначення, що:
гній це – будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї.
Крім того, статтею 12 вказаного закону визначено, що побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії II є:
гній, немінералізоване гуано і вміст травного тракту.
В такій ситуації дійсно можна розгубитися.
Та все ж, якщо уважно вчитатися в норми ЗУ №2320, то знайдемо правовий шлях вирішення проблеми в цій ситуації.
Чи не найголовніше, що відповідно до пункту 5 статті 2 дія ЗУ «Про управління відходами» не розповсюджується на:
А ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» регламентує, що побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною:
туша або частини туш забитих, загиблих тварин,
сировина та продукти тваринного походження:
що не призначені або визначені непридатними для споживання людиною.
Враховуючи викладене, можна прийти до декількох грунтовних висновків:
сільгосппідприємства (власники ферм ВРХ, свиноферм, птахофабрик тощо), в результаті господарської діяльності яких утворюється такий побічний продукт, який не призначений для споживання людиною, як гній, та не застосовують до нього операцій спалювання, захоронення або не використовують його для виробництва біогазу та компосту не повинні отримувати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, так як гній в цьому випадку не є відходами у розумінні ЗУ№2320.
cільгосппідприємства, які під час своєї діяльності утворюють гній, та не застосовують до нього операції спалювання, захоронення або не використовують його для виробництва біогазу та компосту, зобов’язані:
Також, якщо сільгосппідприємства, які під час своєї діяльності утворюють гній та здійснюють операції захоронення, повинні сплачувати екологічний податок.
Вказана правова позиція узгоджується із роз’ясненням Міндовкілля, викладеному в листі від 26.03.2024 №24/24-05/506-24.
Підготував Іван Паламарчук, заслужений природоохоронець України, Голова комітету охорони надр Асоціації PAEW
NEW! Вдосконалена та актуалізована програма
Курс підвищення кваліфікації «Відходи підприємства-2024: нові правила і вимоги»
КІЛЬКІСТЬ МІСЦЬ ОБМЕЖЕНА!
Про Асоціацію професіоналів довкілля PAEW
Про платформу взаємодії «ЕКОтрансформація»
Підписатись на оновлення в телеграм-каналі
Вам буде цікаво: