ГДВ, ГДС, ГДК та інші екологічні нормативи, що діють у 2023 році
Стаття розʼяснить
Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.
Зверніть увагу!
Нормативи гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин у воді, повітрі, ґрунті не є екологічними нормативами, а належать до групи так званих «гігієнічних нормативів» або «нормативів екологічної безпеки»!
Нормативи гранично допустимих викидів у навколишнє середовище забруднювальних хімічних речовин
Статтею 7 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII (далі — ЗУ № 2707-XII) передбачено, що з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок встановлюються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.
Для діючих і тих, що проєктуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:
|
На виконання цих вимог наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.06.2006 № 309 затверджено наступні нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел:
| Перелік технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин наведено нижче (не є вичерпним) |
| Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей, затверджені наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29 вересня 2009 року № 507 |
| Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин з устаткування (установок) для виготовлення скла, включаючи скловолокно з плавильною потужністю, яка перевищує 20 тонн на добу, затверджені наказом Міністерства езахисту довкілля та природних ресурсів України від 19 січня 2012 року № 18 |
| Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовині з устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди (включаючи сульфідну руду), затверджені наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 21 грудня 2012 року № 671 |
| Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин з устаткування (установки) для виробництва вапна в обертових випалювальних печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на день, або в інших печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на день, затверджені наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 1 липня 2015 року № 260 |
| Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин з устаткування (установки) для виробництва сталі (первинна та вторинна плавка), включаючи безперервний розлив, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину (кисневих конвертерів), затверджені наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 1 липня 2015 року № 262 |
| Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин з устаткування (установки) для виробництва чавуну, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину, затверджені наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 25 грудня 2015 року № 504 |
Нормативи гранично допустимих скидів у навколишнє середовище забруднювальних хімічних речовин
Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води. Порядок розробки нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1100. Також наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 5 березня 2021 року № 173 затверджено Методичні рекомендації з розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти зі зворотними водами.
Нормативи рівнів допустимого шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на природне середовище
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 300 затверджено порядок розроблення і затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря. Цей Порядок встановлює механізм розроблення і затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів, який здійснюється на стан атмосферного повітря (далі — нормативи).
Нормативи встановлюються для кожного стаціонарного джерела забруднення з урахуванням рівня, за умови додержання якого фізичний та біологічний вплив усіх стаціонарних джерел забруднення у тому чи іншому районі, враховуючи перспективи його розвитку, у визначений термін не перевищуватиме нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря. Перелік фізичних та біологічних факторів, а також критерії визначення стаціонарних джерел забруднення, для яких розробляються нормативи, встановлюються Міндовкіллям за погодженням з МОЗ.
Розроблення нормативів здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності за власні кошти.
Увага! Стаття публікується частково! Підготувала Марина Тимошенко, інженер-еколог, аудитор, голова Комітету промислової екології та інновацій Асоціації професіоналів довкілля PAEW
Повна версія – в журналі «Sustainability leaders guide» №5, 2023
| Бажаєте отримувати регулярно оновлення з розʼясненнями? Замовте абонплату на систему-сервіс для еколога підприємства «ЕКОтрансформація» , яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW
Будьте уважні – уникайте підробок! Підключення здійснює виключно команда «Офісу сталих рішень»! |
