На прикладі екологічного міста SolarCity Linz українська делегація за ініціативи Асоціації професіоналів довкілля PAEW, участі Міндовкілля і топ-менеджменту Держекоінспекції сьогодні досліджувала, яких екологічних критеріїв дотримувались тут при будівництві та проектуванні міста.
Концепція еко-міста зараз розробляється на різних рівнях.
Вона використовується повністю або частково в багатьох містах, що плануються або будуються по всьому світу.
Ці міста чи райони можуть стати прикладами нового сталого міського дизайну.
Екомісто – це екологічно здорове місто. Екомісто – це місто, яке зменшує забруднення навколишнього середовища, покращує умови життя та підтримує реалізацію сталого розвитку через комплексне планування та ефективне управління землею та ресурсами для сталого покращення міської системи та впровадження заходів з покращення навколишнього середовища.
«Розвиток нових поселень дозволяв завжди інтегрувати найсучасніші технології, архітектуру, планування та дизайн. Амбітні сучасні плани намагатимуться бути екологічними. Проте готовність змінити міське планування на більш стійке і екологічне ще не сформувалась попри розуміння важливості саме зеленого відновлення в Україні. Здебільшого це обов’язок державних органів влади та приватних організацій. Австрійське місто Лінц може стати гарним прикладом, як враховувати екологічні стандарти в місті і планувати поселення, щоб не знищувати природу»,
– переконана президентка Асоціації PAEW Людмила ЦИГАНОК.
Дмитро ЗАРУБА, перший заступник Голови ДЕІ зазначає:
«Екологічна безпека – чисте повітря та безпечне, надійне водопостачання, харчування, здорове житло та робочі місця, комунальні послуги та захист від катастроф для всіх людей.»
Що вимагає розвиток екоміста?
Еко-місто можна охарактеризувати кількома основними елементами:
Ініціатива проекту для екоміста в масштабі екорайону з’явилась в 1990 р., коли Лінц, столиця Верхньої Австрії, запровадила політику низькоенергетичного соціального житла.
В той час 12 тисяч людей шукали житло в районі Лінца.
Суспільна обізнаність зростала швидко, споживання викопної енергії давало істотний внесок у парниковий ефект.
Наведені обидва факти стали вирішальними аргументами для екологічного сталого житла.
Було вирішено побудувати великий проект на низькоенергетичних лініях з мінімізованим споживанням викопного палива.
Так виникла ідея побудови «сонячного міста». Було піднято багато питань планування з цією метою: постачання енергії для будинків; сам дизайн поселення, щоб мінімізувати транспортні потреби.
Обраний район забудови на південь від Лінца біля села Піхлінг характеризувався невеликими озерами і розміщувався по плавні Траун-Дунай – одного з найбільших безперервних природніх біотопних ландшафтів Верхньої Австрії. Це вимагало ретельного планування і чутливої інтеграції майбутнього житлового комплексу в існуюче ландшафтне втручання.
Генеральний план передбачав 5000-6000 будинків разом із усією інфраструктурою, що обслуговує територію. Це концентрує розвиток у вузли вздовж трамвайного маршруту, який сполучає місцеву залізничну станцію та центр міста.
У 1993 році міська рада Лінца розвинула цю пропозицію, замовивши дослідження, щоб продемонструвати, як будинки в Піхлінгу можуть служити прикладом низькоенергетичного життя.
Наступного року міська влада Лінца разом із чотирма найважливішими некомерційними житловими асоціаціями Лінца погодилася профінансувати плануванняі будівництво 630 будинків з низьким енергоспоживанням у Піхлінгу.
Вісім некомерційних будівельних організацій приєдналися до розробки в 1995 році.
Запланована школа, дитячий садок і громадський комерційний центр стали моделями ресурсозберігаючої сонячної архітектури, з особливим забезпеченням біокліматичного дизайну для зменшення дорогого кондиціонування.
Значні зусилля були витрачені на розробку айдентики проекту та проектний маркетинг.
Будівництво було завершено у 2005 році на першій його частині площею 35 га землі з 2942 мешканцями, які проживали у 1293 квартирах.
«Сонячне місто — це модель сталого майбутнього. А точніше, це комплекс, свідомо спланований, побудований, використана модель житлового міста, яка на всіх рівнях і в усіх аспектах представляє останній рівень розвитку»
Назва SolarCity передбачає широке використання сонячної енергії відповідно до Європейської сонячної хартії в архітектурі та місті планування, встановленої у 1996 р.
Термін «сонячний» слід розуміти в ширшому розумінні:
Місто Лінц встановило критерії збереження основних ідей сонячного міста.
Низькоенергетичне будівництво (з енергетичним коефіцієнтом не більше 40 кВт/м²a) було обов’язковим, а також використання сонячних панелей для приготування гарячої води.
Через свою вартість генерація сонячної електроенергії застосовувалася лише в окремих проектах інфраструктурних будівель сонячного міста.
Трамвайна лінія довжиною близько 2,3 км з’єднує центр міста Лінц.
Більша частина водно-болотних угідь Траун-Донау охороняється законом. Це унікальний природний заповідник залишається охоронюваним і створює для мешканців міста враження повного занурення в природу.
У лісах встановлюють дерев’яні містки для прогулянок. Зв’язок природи та розвитку міст є дуже важливим і актуальним.
Лінц – ідеальний приклад для «плавного» розширення міста на відкритому повітрі.
Проте не слід забувати, що такий проект передбачає високий ступінь складності.
Розвиток проекту став попутно процесом навчання для всіх учасників: нові технології, передача знань, створення розгалуженої комунікаційної мережі були для всіх новими і незнайомими. Будуючи сонячне місто, чітко акцентовано увагу на концепції енергопостачання. Крім того теплові сонячні батареї та фотоелектричні, а також вітер і біомаса були враховані в енергетичній концепції.
Загалом «Проект SolarCity» був відзначений кількома призами. В 1998 році, ООН надала Лінцу «Найкращу практику» – нагороду зі збереження навколишнього середовища. У 1999 році SolarCity отримав «Екологічну Премію 2001» від «Фонду суспільства Земля», розташованого в Нью-Йорку.
Дизайнери та планувальники ЕcoCity перераховують наступні аспекти екологічного розвитку, які вони включили для Лінцу:
Про Екологічну оцінку проекту
Само собою зрозуміло, що не всі вказівки можуть бути дотримані в цьому проекті Еcocity. Передумови та обставини дуже відрізняються між суб’єктами оцінювання та областями проекту. Однак це вражає, що більшість критеріїв та орієнтирів, які були виявлені, були враховані в концепції розвитку та під час будівництва Лінцу.
Стандартизація екологічних критеріїв, які вже були впроваджені в менші проекти екологічних поселень, але часто ще недостатньо застосовані:
Цей список не визначає технічних інструментів для екологічного планування населених пунктів, але це набір цілісних стандартів з одночасним врахуванням екологічних аспектів.
Найважливішим є не технічний захід, як, наприклад, постачання енергії через енергію вітру чи біогаз, а це те, що саме відновлювана енергія взагалі використовується як пріоритетна.
Розробка таких сценаріїв, як співпраця різних наукових напрямків, бізнесу та місцевої влади була б корисною для подальшого розвитку концепції екоміста.
Асоціація PAEW висловлює щиру вдячність за сприяння в організації цієї поїздки Міністерству кліматичних дій, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій/BMK Австрії, Агентству з навколишнього середовища Австрії, Федеральній палаті економіки Австрії (Wirtschaftskammer Österreich)
Прес-служба Асоціації PAEW
