Ліквідація загазованості чи лише імітація: який необхідно створити механізм стимулювання користувачів надр?
Місто Борислав розташоване у передгір’ї Українських Карпат (Східні Бескиди) на Львівщині. Через місто протікає річка Тисмениця з численними притоками. Рельєф розчленований, перепад висот у місті дуже значний: від 308 до 641 метра над рівнем моря. Борислав — це єдине місто у світі, яке збудоване безпосередньо на озокеритовому та нафтогазовому родовищі.
З геологічної точки зору місто Борислав знаходиться у межах Бориславо-Покутської зони Передкарпатського прогину. Крім нафти і газу у Бориславі та поблизу його околиць виявлено майже 10 джерел мінеральних вод типу «Нафтуся» тощо.
У межах міста Борислава, населення якого до повномасштабного вторгнення рашистів становило десь 38 тисяч осіб, протягом двох століть, починаючи ще з ХVIII століття, тут видобували вуглеводні. За цей час було пробурено до 2 тисяч свердловин та викопано понад 12 тисяч шурфів-колодязів, з яких видобували озокерит, а пізніше нафту.
Специфічність геолого-тектонічних умов території м. Борислава призвела до формування відповідної природно-техногенної системи та є головною причиною забруднення компонентів довкілля. Крім цього, неконтрольована, хаотична забудова міста, як за часів володіння західних імперій, так і під час радянської доби, призвела до того, що значна кількість житлових, господарських чи адміністративних будівель розташовані безпосередньо на родовищі, на якому протягом тривалого часу були облаштовані гірничі виробітки для видобування озокериту й нафти: шурфи, колодязі, свердловини, шахти. Значний негативний вплив на довкілля чинять закинуті гірничі виробітки з пошуків та видобування озокериту, які свого часу не були ліквідовані належно і наразі є потенційними джерелами виходів вуглеводнів на денну поверхню.
🆘 Проблемою загазованості м. Борислава науковці почали займатися ще з початку 70-х років ХХ століття через трагедію, яка трапилася 29 квітня 1972 р., коли в підвалі житлового двоповерхового будинку стався вибух газу, внаслідок чого будинок було зруйновано і до двох десятків мешканців цього будинку постраждали, у т. ч. дев’ятеро осіб загинуло.
За часів незалежності України такі заходи проводилися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.04.1996 р. № 474, від 05.10.1996 р. № 1246 та розпорядження Уряду від 29.11.2001 р. № 544-р, яким було затверджено державну Програму невідкладних заходів із запобігання загостренню екологічної та соціальної ситуації в м. Бориславі Львівської обл. на 2001-2005 рр.. Фінансування робіт згідно з даною програмою передбачалося з державного й обласного бюджетів та коштом ПАТ «Укрнафта». Своїх зобов’язань держава й обласна адміністрація не виконали. Роботи здійснювалися переважно коштом згаданої приватної акціонерної компанії.
Відтоді жодної державної програми не було, всі заходи з дегазації Борислава фінансувалися тільки за рахунок надрокористувача ПАТ «Укрнафта», переважна частина з яких були експлуатаційними витратами. Крім цього, товариством було укладено договір з ТОВ, представником однієї міжнародних компаній, на так званий моніторинг, згідно з яким у 2021 році було сплачено 8566,7 тис. грн, що на ту пору становило близько 320 тис. дол. США. У результаті цього «моніторингу» було встановлено, що загазованість території все-таки є, але про це стало вже відомо ще з 1970-х років! На думку автора, за ці кошти можна було реалізувати певні реальні заходи зі зниження загазованості поблизу будинку № 12, що на вулиці Чорновола, оскільки ця територія у м. Бориславі є найбільш небезпечною. Як тут не згадати слова Тараса Бульби з твору Миколи Гоголя: «Що, синку, помогли тобі твої…?». У 2000-х роках такі дослідження проводили науковці з Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України» і мали повторно провести такі дослідження у 2014-2015 рр. лише за 180 тис. грн, але чомусь товариство відмовилося укладати з ними угоду.
Згідно з архівними матеріалами, що були опрацьовані співробітниками комунального некомерційного підприємства «Центр екології, туризму та сталого розвитку», біля будинку 12 на вул. Чорновола колись була озокеритова шахта, яка належала фірмі «Вікторія» глибина її становила 130 м. На думку фахівців, саме ця шахта і була виявлена під час викопування котловану у 1963 році для будівництва житлового будинку по вул. Громова, 8 (сьогодні Чорновола, 12), і яка натепер є одним із джерел нафтогазопроявів, це так званий шурф Ш-55 (фото 1).
Фото 1. Шурф Ш-55. Нафтопрояви поблизу будинку № 12
Цю шахту у 1963 р. керівництво газолінових заводів вирішило герметизувати шляхом скидання 12-16 м3 гематиту (Fe2O3), що призвело до грифонів навколо шурфу та навіть у підвалі цього будинку з’явилися вуглеводні. З метою ліквідації нафтогазопроявів у 1981 р. було прийнято рішення пробурити дегазаційні свердловини поблизу будинку. За проєктом було пробурено 14 дегазаційних свердловин завглибшки 17 м. Але позитивного результату не було досягнуто, тому у 1982 р. прийнято рішення пробурити глибоку дегазаційну свердловину № 2000-Борислав.
У м. Бориславі різними суб’єктами господарювання протягом 1980-2020 рр. було пробурено декілька сотень не глибоких — до 10-20 м дегазаційних свердловин, через які відбувається вивітрювання метану з приповерхневих шарів. На окремих ділянках відмічено певне зниження рівня загазованості, але суттєвих змін загалом не відбулося.
Наразі ситуація із загазованістю території центральної частини міста і особливо в районі вул. Чорновола значно погіршилася, у т. ч. через припинення експлуатації спеціальної пошукової дегазаційної свердловини № 2000-Борислав (фото 2-4).
Фото 2. Нафтогазовий грифон біля будинку № 12 поблизу креліусної свердловини № 47
Фото 3. Витоки вуглеводнів поблизу свердловини № 2000-Борислав у р. Тисменицю
Фото 4. Нафтовий ставок поблизу свердловини № 2000-Борислав
Дана свердловина була пробурена у 1982-1983 рр. Враховуючи складний рельєф та щільну забудову, єдиним місцем обрали майданчик на лівому березі р. Тисмениці, безпосередньо біля русла, гіпсометрично значно нижче житлової забудови. Через що вона не розкрила чоло Бориславської складки, а пройшла повз основну складку, і були розкриті поляницькі відклади (330-780), а свердловина увійшла у воротищенські відклади, з яких не вийшла до вибою. Гирло свердловини знаходилося поза межами ліцензійної ділянки ПАТ «Укрнафта», але вона компанією експлуатувалася до 2016 року, і частково виконувала функцію з дегазації прилеглої території. Однак її ефективність з дегазації території була мінімальною, оскільки експлуатувалася глибинним штанговим насосом з вилученням лише рідких пластових флюїдів, без підключення затрубного простору до вакуумної мережі ПАТ «Укрнафта» для видобування газу, хоча автором неодноразово надавалися такі пропозиції.
29 червня 2016 року ТОВ «НВП «Еконафтогаз» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 4777 на Північно-Бориславську площу, але з невідомих причин, за наявною в автора інформацією, жодної діяльності на ліцензійній ділянці не проводить. Свердловина № 2000-Борислав та будинок № 12 на вулиці Чорновола розташовані в межах ліцензійної ділянки цього надрокористувача. Експлуатувати названу свердловину надрокористувач не може, оскільки вона не належить ТОВ «НВП «Еконафтогаз». ПАТ «Укрнафта», якій належить ця свердловина, також не може експлуатувати її, адже вона знаходиться поза межами її ліцензійної ділянки, тому в серпні 2016 р. було припинено її експлуатацію та встановлено заглушку на шлейфі свердловини (фото 5).
☝️ Варто зазначити, що експлуатація даної свердловини не може бути рентабельною через незначні дебіти і великі експлуатаційні витрати. Так, протягом січня-вересня 2016 року середньодобовий видобуток із цієї свердловини становив: нафти 0,183–0,291 т/добу; розчиненого у нафті газу 0,074–0,261 м3/добу.
При цьому затрубний простір даної свердловини з невідомих причин не був підключений до вакуумної мережі ПАТ «Укрнафта», що значно підвищило б її ефективність з дегазації території і збільшило б у декілька разів дебіт газу.
Фото 5. Спеціальна пошуково-дегазаційна свердловина № 2000-Борислав
ПАТ «Укрнафта» експлуатує вакуумну мережу газопроводів та дві вакуумні компресорні станції. Вилучена вакуумною мережею газоповітряна суміш із приповерхневих шарів у м. Бориславі інколи містить до 8-9 % кисню, тому, на думку автора, не може вважатися видобуванням природного газу.
☝️ Як першочерговий захід пропонуємо негайно відновити експлуатацію пошукової спеціальної дегазаційної свердловини № 2000-Борислав з під’єднанням її затрубного простору до вакуумної мережі ПАТ «Укрнафта». Розглянути також можливість відновлення інших ліквідованих нафтогазових свердловин з під’єднанням їх до вакуумної мережі.
Оскільки зупинити міграцію вуглеводнів з надр неможливо, необхідно вжити заходів щодо облаштування залишеної шахти поблизу будинку № 12, що по вул. Чорновола, з метою вилучення вуглеводнів з глибини надр. Якщо цього заходу буде недостатньо, то необхідно пробурити неглибоку (150-300 м) дегазаційно-експлуатаційну свердловину поблизу цього будинку та під’єднати її до вакуумної мережі.
За відсутності державної підтримки щодо фінансування ліквідації наслідків довготривалого видобування нафти і газу та зменшення загазованості навколишнього середовища м. Борислава органи місцевого самоврядування неспроможні одноосібно вирішити дану проблему.
Також потребує вирішення питання щодо бездіяльності ТОВ «НВП «Еконафтогаз» протягом п’яти років з 2016 по 2021 рік відповідно до Угоди про умови користування надрами та Програми робіт, які були додатками до спеціального дозволу на користування надрами № 4777 на Північно-Бориславську площу (доступ до колишньої редакції Угоди в автора відсутній). Лише 29 квітня 2021 року Товариством було укладено з Держгеонадра України нову Угоду № 4777 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у т. ч. дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), у новій редакції.
Крім цього, необхідно ініціювати розроблення механізмів державного стимулювання користувачів надр щодо впровадження системи економічних та адміністративних механізмів з надання державної підтримки реалізації проєктів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу на довкілля та зменшення загазованості територій Борислава, у т. ч. звільнення їх від отримання спеціального дозволу на ділянку надр, за аналогію статті 48 Водного кодексу України (не належать до спеціального водокористування: усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення) та сплати рентних платежів за вилучені вуглеводні під час дегазації населених пунктів). І такий прецедент уже був, тож Мінекономіки поставилося з розумінням до наведеної проблеми і своїм листом підтримало нашу пропозицію.
Невжиття запропонованих заходів може призвести до повторення техногенно-екологічної катастрофи, яка сталася у 1972 р.
Автор:
Петро Дригулич, експерт з екологічної та радіаційної безпеки у нафтогазовій галузі, к. геол. н., спеціально для «Офісу сталих рішень»
Ця стаття є невідʼємною частиною цифрового журналу «Sustainability leader’s guide» №1, 2025
