Перейти до вмісту

На що звернути увагу в дозволі на викиди забруднюючих речовин?

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» строк дії дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, — сім років, об’єкт якого належить до другої групи, — десять років, об’єкт якого належить до третьої групи, — необмежений

Візьмемо до прикладу нафтогазові підприємства.

Термін буріння нафтогазових свердловин становить переважно три–шість місяців, інколи до одного року, що є непорівнянним з терміном дії дозволу для об’єктів другої групи.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин видається суб’єктам господарювання на окремі об’єкти, установки тощо. 

Листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 8 листопада 2007 року № 12052/11/10-07 було надано роз’яснення щодо необхідності отримання окремих дозволів на джерела, розташовані на відстані один від одного більше 500 м, виходячи з вимог таких документів:

  • Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та фізосіб — підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006 року № 108 (втрата чинності, наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 27 червня 2023 року № 448);
  • Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» (втрата чинності, постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 року № 1030).

Зверніть увагу!

Однак у чинному Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку відсутнє поняття потенційно небезпечних об’єктів та, відповідно, відстані між ними в 500 м.

Крім того, у листі визначено, що виключно відокремлені підрозділи (а не джерела викидів), які знаходяться на відстані понад 500 метрів від основної території підприємства, вважаються окремими об’єктами, і визначення координат проводиться для кожного об’єкта. 

Тому виникає питання, як бути підприємствам газорозподільних систем, оскільки вони володіють сотнями чи навіть тисячами таких стаціонарних джерел, як газорегуляторні пункти в блоковому контейнері, газорегуляторні пункти, домові комбіновані регулятори тиску, шафові газорегуляторні пункти, з мізерними викидами, і розташовані один від одного на значно більшій відстані ніж 500 м?

Увага! Стаття публікується частково! 

Повна версія – в цифровому журналі «Sustainability leaders guide» №2, 2024, який розміщено на платформі «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW

Ви вже абонент?

Тоді невідкладно заходьте в свій кабінет

Ви ще не абонент?

Тоді ознайомтесь з продуктом та замовте рахунок на абонплату

Замовити доступ можна, звернувшись безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351 або 

Будьте уважні – уникайте підробок!

Підключення здійснює виключно команда «Офісу сталих рішень»!



Триває реєстрація!

Онлайн-семінар «ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ НА ВИКИДИ: ПРАКТИЧНИЙ ПІДХІД У 2024 РОЦІ» буде проведено 19 квітня 2024 року, онлайн з 10:00 до 14:00

Banner close