За ст. 10 вказаного Закону РВВ встановлюється законом щодо виробників продукції, у результаті споживання/використання якої утворюються відходи:

• упаковки, 
• електричного та електронного обладнання, 
• батарей і акумуляторів, 
• транспортних засобів, знятих з експлуатації, 
• мастил (олив), 
• шин, 
• текстилю.

Проєкт Закону про упаковку та відходи упаковки, номер, дата реєстрації: № 10066 від 18 вересня 2023 року перебуває на ознайомлені в профільному комітеті.

Проєкт Закону про відходи електричного та електронного обладнання, номер, дата реєстрації: № 2350 від 30 жовтня 2019 року знятий з розгляду. Інший проєкт за даною сферою регулювання не зареєстровано.

Відповідний проєкт розміщено для ознайомлення на сайті Міндовкілля.

В частині відходів транспортних засобів, знятих з експлуатації, шин, текстилю відповідні проєкти не розроблялись.

Поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221 «Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)».

У вказаних проєктах зазначені відповідні цільові показники та фінансові інструменти. 

За вимогами ст. 10 Закону України «Про управління відходами» виробники виконують свої зобов’язання:

1. колективно — через організацію колективної розширеної відповідальності виробників;
2. індивідуально — через організацію індивідуальної розширеної відповідальності виробника.

Система РВВ включає:

• приймання та/або збирання на всій території України відходів, що утворилися внаслідок використання продукції, а також подальше управління цими відходами та фінансову відповідальність за таку діяльність. Вказані зобов’язання за перехідними положеннями Закону набирають чинності через сім років  (з 9 липня 2030 року);
• інформування утворювачів відходів від продукції, на яку поширюється розширена відповідальність виробника, про заходи, яких вони можуть вживати для запобігання утворенню відходів, про придатність відходів до повторного використання та рециклінгу, про наявні системи для приймання та роздільного збирання відходів, що утворилися внаслідок використання продукції;
• здійснення заходів для розроблення продукції та її складових (компонентів) з урахуванням мінімізації негативного впливу на здоров’я людей та навколишнє природне середовище, запобігання та зменшення обсягів утворення відходів у процесі виробництва та використання продукції, виробництва довговічної продукції, придатної для ремонту та повторного використання, а також максимального залучення у виробництво вторинної сировини.

З огляду на викладене, та набрання чинності зобов’язань виробників, питання РВВ на даний час не регламентовано.