Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу.
Забезпечення дотримання вимог закону і дієва протидія злочинності у сфері надрокористування неможливі без послідовних та скоординованих дій об’єднаних однією концепцію, яка повинна включати в себе співпрацю правоохоронців, уповноважених державних органів, громадських організацій, а також відповідальних надрокористувачів.
Адже незаконне користування надрами не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, призводить до зменшення надходжень до бюджету у вигляді ренти та інших обов’язкових платежів, але і створює перешкоди законній господарській діяльності у цій сфері.
Як показує досвід роботи Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора вимоги закону часто порушуються з різних мотивів, передусім корисливих, а збитки довкіллю в окремих випадках можуть перевищувати десятки та навіть сотні мільйонів гривень.
Саме тому боротьба зі злочинними проявами на цьому напрямку, та покращення взаємодії уповноважених державних органів, постійно присутня у порядку денному роботи органів прокуратури. Наприклад, одним із спільних заходів, передбачених постановою координаційної наради керівників правоохоронних органів, проведеної Генеральним прокурором за участі інших керівників органів правопорядку у січні цього року, визначено посилення скоординованої протидії кримінальним правопорушенням у сфері незаконного використання корисних копалин. Наразі її виконання триває.
Постійний обмін інформацією про порушення законодавства у сфері надрокористування також здійснюється у межах Порядку взаємодії між органами прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, уповноваженими органами державного нагляду (контролю), державними спеціалізованими установами під час виявлення та здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля, затвердженого спільним наказом Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 червня 2022 року.
Важливо!
Необхідно зауважити, що національне законодавство щодо надрокористування містить багато приписів та обмежень, і більш суворим у порівнянні з регулюванням інших видів природокористування. Це пояснюється тим, що, по-перше, корисні копалини належать до непоновлюваних природних ресурсів, геологічна швидкість утворення яких є значно меншою, ніж швидкість споживання людиною, а по-друге, їх видобуток здійснює істотний антропогенний і техногенний вплив на екосистему.
Водночас на теперішній час, навіть в умовах збройної агресії російської федерації проти нашої країни, факти порушення порядку видобування надр мають системний характер. Підтвердженням цьому є статистичні дані щодо злочинності у цій сфері за період збройної агресії.
Зокрема, за цей час зареєстровано 478 кримінальних проваджень за фактами порушення правил охорони або використання надр, незаконного видобування корисних копалин (стаття 240 Кримінального кодексу України (далі — КК України), в яких у 69 випадках особам вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів. Щодо 133 правопорушень до суду скеровано обвинувальні акти.
Найбільш поширеним кримінальним правопорушенням залишається видобування копалин без наявності спеціального дозволу на користування надрами. Такі порушення допускалися у більшості регіонів як фізичними особами, так і посадовими особами в інтересах підприємств.
Наприклад, за процесуального керівництва Червоноградської окружної прокуратури Львівської обласної прокуратури у березні поточного року повідомлено про підозру службовій особі одного з підприємств спиртової галузі, яке майже три роки, без відповідного дозволу на користування надрами, видобувало підземні прісні води, які використовувало для подальшого виготовлення алкогольної продукції. Незаконними діями підприємців заподіяно збитків охоронюваним законом державним інтересам на 9 млн грн, які відшкодовані завдяки ефективній роботі правоохоронців.
Чернівецькими прокурорами цього року направлено до суду обвинувальний акт стосовно громадянина Л., який за допомогою екскаватора та автомобільної спецтехніки, на березі річки Прут, незаконно розпочав видобувати піщано-гравійну суміш, але не встиг закінчити злочинну діяльність, оскільки був спійманий на гарячому працівниками поліції. Як пояснив злочинець він вирішив трохи підзаробити на продажу краденого гравію. Вироком суду у березні винного засуджену та зобов’язано сплатити чималий штраф.
У цьому контексті можна виокремити випадки, коли особи отримують земельні ділянки для однієї мети, наприклад, для ведення селянського господарства, проте фактично починають видобувати на них корисні копалини.
Так, Харківською окружною прокуратурою у вересні 2022 року до суду направлено обвинувальний акт відносно голови селянського фермерського господарства, який з метою одержання неправомірної вигоди — корисних копалин, без наявності необхідних дозвільних документів, орудував на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 8,6 га, де здійснив видобуток піску об’ємом понад 16 тис. м3, чим заподіяв довкіллю шкоду на суму понад 17 млн гривень. Прокурором в інтересах територіальної громади подано позовну заяву до голови селянського фермерського господарства про стягнення шкоди. Крім того, під час досудового розслідування за клопотанням прокурора на все його майно накладено арешт.
Інколи порушники намагаються вдаватися до хитрощів, прикриваючи свою незаконну діяльність іншими видами робіт, у тому числі суспільно корисних.
Так, Чернівецькою обласною прокуратурою у липні 2022 року направлено до суду обвинувальний акт стосовно директора одного з національних природних парків та інших осіб, які під виглядом будівництва пожежної водойми на території парку, а також проведення руслорегулюючих робіт в межах річки Черемош, фактично здійснювали незаконне видобування піщано-гравійної сировини. Збитки, яких ділки завдали довкіллю перевищують 100 млн гривень.
За схожим фактом Спеціалізованою екологічною прокуратурою Київської обласної прокуратури у січні 2023 року закінчено досудове розслідування стосовно підприємця, який під виглядом створення штучної водойми джерела зрошення, фактично видобував пісок на території Баришівського району Київської області, чим заподіяв матеріальну шкоду державі на суму понад 10 млн грн. Більше того, обвинувачений не зміг забезпечити дотримання правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, внаслідок чого сталася трагедія, яка призвела до загибелі одного з працівників від ураження струмом.
| Досить типовою злочинною практикою є видобуток піску, гравію, та інших копалин, під виглядом днопоглиблювальних робіт, очистки русла річок, а також укріплення узбережжя, що створює додаткові загрози незворотних негативних екологічних наслідків. | 
Фото земснаряду, яким здійснювався незаконний видобуток |
Наприклад, у суді розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням службових осіб одного з товариств, які, у порушення норм екологічного законодавства, здійснювали масштабне видобування піску в околицях Києва. За процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора досудовим розслідуванням встановлено, що незаконна діяльність товариства спричинила руйнацію природного річища Десни та знищила верхній родючий шар ґрунту разом з рослинністю, несла загрозу ближнім населеним пунктам, а також могла призвести до екологічної катастрофи. Загальний розмір завданої шкоди довкіллю перевищив 340 млн гривень. Прокурором у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов на всю суму з метою відшкодування заподіяних збитків.
Фото одного зі складів незаконно видобутого піску
У вересні минулого року Хустським районним судом Закарпатської області, за принципової позиції прокурорів засуджено приватного підприємця, який за відсутності дозвільних документів при наданні послуг з розчистки русла річки Тиса незаконно видобував піщано-гравійну суміш, що спричинило 64 млн грн збитків державним інтересам. Крім того, Закарпатською обласною прокуратурою у лютому цього року до господарського суду направлено позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Хустської міської ради до винного про відшкодування заподіяної шкоди.
Окремим різновидом порушень у сфері надрокористування є продовження видобування корисних копалин після закінчення строку дії дозволу або після його зупинення.
Так, Спеціалізованою екологічною прокуратурою Вінницької обласної прокуратури, у лютому поточного року, повідомлено підозру директору комерційного товариства, який достовірно знаючи, що дію спеціального дозволу на користування надрами зупинено, уклав договір з іншим підприємством на проведення вибухових робіт. Як наслідок, товариством незаконно видобуто 47 тис. м³ граніту, чим заподіяно збитки державі у розмірі понад 139 млн гривень. Потерпілою у кримінальному провадженні визнано Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, якою пред’явлено цивільний позов до юридичної особи та до суду подано клопотання про арешт майна підприємства.
| За вчинення аналогічного кримінального правопорушення, у січні 2023 року, повідомлено про підозру директору приватного підприємства у Закарпатській області, який знаючи, що з 2015 року підприємству зупинено дію ліцензії на користування надра, протиправно, упродовж багатьох років видобував андезито-базальт з Толоконського родовища. Незаконний видобуток склав понад 100 тис. м³, а збитки перевищили 309 млн грн. Наразі на майно підприємства та підозрюваного накладено арешти. |   |
| Фото з місця незаконного видобутку |
Виявлялись випадки умисного порушення відповідальними особами меж гірничого відводу, та підроблення ними документів для здійснення незаконного видобутку.
Спеціалізованою екологічною прокуратурою Кіровоградської обласної прокуратури у лютому 2023 року направлено до суду обвинувальний акт стосовно виконавчого директора товариства, який поза межами гірничого відводу та наданого підприємству дозволу, шляхом підроблення листа-заявки про проведення масового вибуху та наказу директора товариства на проведення цих робіт, незаконно видобув 17,5 тис. м³ чарнокіту, чим завдав довкіллю шкоду у сумі понад 74 млн гривень. У межах кримінального провадження заявлено позов про відшкодування збитків на суму завданих збитків, а також накладено арешт на нерухоме майно вартістю понад 4 млн гривень.
Зверніть увагу!
Крім того, на теперішній час Україна посідає друге місце у світі за запасами бурштину та вирізняється помітно низькою вартістю даного виду дорогоцінного каміння у порівнянні з іншими країнами. Як наслідок, існує попит на бурштин, видобутий на території України, що провокує збільшення обсягів його незаконного видобування. При цьому зазначена незаконна діяльність набула таких масштабів, що у грудні 2019 року Кримінальний кодекс України доповнено окремою статтею 240¹, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне видобування бурштину, а так само збут, придбання, зберігання, передачу, пересилання, перевезення, переробку бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.
Погодимося з висновками, зазначеними авторами у пояснювальній записці до законопроєкту, що спосіб видобування бурштину, який використовують зловмисники, призвів до фактичного знищення сотень гектарів родючого шару ґрунту та лісів, порушення каналів малих річок та системи ґрунтових вод. Ці наслідки є катастрофічними, а для їх подолання потрібні і великий проміжок часу і додаткові видатки з Державного бюджету України.
Загалом у 2022 та січні-лютому 2023 років зареєстровано 209 кримінальних правопорушень за статтею 240¹ КК України, в яких у 69 випадках особам вручено повідомлення про підозру вчинення кримінального правопорушення. Щодо 104 кримінальних правопорушень кримінальні провадження направлено до суду.
Мають місце як протиправний видобуток «сонячного каміння», так і інша незаконна діяльність, за яку передбачена кримінальна відповідальність.
Наприклад, Коростенською окружною прокуратурою Житомирської області 11.01.2023 направлено до суду обвинувальний акт стосовно 5 обвинувачених, які у листопаді минулого року, перебуваючи у лісі, за допомогою помпи та приладдя до неї, здійснювали незаконний видобуток бурштину.
Прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Київської обласної прокуратури у липні минулого року скеровано до суду обвинувальний акт стосовно К., який у 2021 році незаконно, шляхом підробки митної декларації, намагався перевезти через ДПМА «Бориспіль» до Китайської Народної Республіки бурштин масою понад 265 кг, вартістю 1,8 млн гривень.
За процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури у вересні 2022 року до суду направлено обвинувальний акт стосовно В., який незаконно перевозив бурштин вагою 308,95 кг вартістю понад 1,9 млн гривень.
Таким чином, навіть в умовах повномасштабної війни, коли сили правоохоронців згуртовані проти загарбників, знаходяться громадяни, які намагаються скористатися ситуацією та отримати незаконну наживу за рахунок національних багатств.
Органами прокуратури і надалі продовжуватиметься системна робота щодо викриття фактів незаконного надрокористування, захисту інтересів суспільства і держави на даному напрямку.
Однак, важливою є співпраця та координація спільних зусиль не лише правоохоронних органів та уповноважених органів державного контролю, але і взаємодія з проактивним екологічним осередком, громадськими організаціями, які опікуються довкіллям, а також пересічними небайдужими громадянами, оскільки лише завдяки злагодженій роботі можна досягти реального результату.
Підготовлено експертами Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора
Матеріал є невід’ємною частиною журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» №4, 2023
Передплатити журнал на 2023 рік
Маєте питання? Зверніться:
Наприклад, у суді розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням службових осіб одного з товариств, які, у порушення норм екологічного законодавства, здійснювали масштабне видобування піску в околицях Києва. За процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора досудовим розслідуванням встановлено, що незаконна діяльність товариства спричинила руйнацію природного річища Десни та знищила верхній родючий шар ґрунту разом з рослинністю, несла загрозу ближнім населеним пунктам, а також могла призвести до екологічної катастрофи. Загальний розмір завданої шкоди довкіллю перевищив 340 млн гривень. Прокурором у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов на всю суму з метою відшкодування заподіяних збитків.