Зі статті можна дізнатись:

1. Які нормативно-правові засади надрокористування регулюють вже зараз?
2. Які основні вимоги в галузі охорони надр?
3. На що важливо звернути увагу у спеціальному дозволі на користування надрами? 

Які нормативно-правові засади надрокористування регулюють вже зараз?

Зарахування надр до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснює Кабінет Міністрів України за поданням центрального органа виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Постанова № 827 від 12.12.1994

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12 грудня 1994 року № 827 затверджено:

• перелік корисних копалин загальнодержавного значення;
• перелік корисних копалин місцевого значення.

Надра надають у користування для: геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислового розроблення родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва й експлуатації підземних споруд, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин, зокрема споруд для підземного зберігання нафти, газу й інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровлювальне значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровлювальні заклади тощо); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Геологічне вивчення

Геологічне вивчення надр здійснюють для одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення й оцінювання корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та інших умов розроблення родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин.

Під час геологічного вивчення надр потрібно забезпечувати:

• раціональне й ефективне проведення робіт, пов’язаних із геологічним вивченням надр;
• екологічно безпечний для життя і здоров’я людей стан навколишнього природного середовища;
• повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розроблення розвіданих родовищ, будівництва й експлуатації підземних споруд, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин;
• достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічне оцінювання родовищ корисних копалин;
• ведення робіт методами та способами, які б унеможливлювали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;
• розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я населення;
• збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані під час розроблення родовищ та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;
• збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані в процесі подальшого вивчення надр, розвідки та розроблення родовищ корисних копалин, а також під час користування надрами для цілей, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин.

Роботи й дослідження, пов’язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку для узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.

Видобування корисних копалин

Для запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин встановлюють квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.

Під час видобування корисних копалин треба забезпечувати:

• застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення понаднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин;
• здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації;
• облік стану та руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності;
• недопущення псування розроблюваних і сусідніх із ними родовищ корисних копалин у результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервують;
• складування, зберігання й облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовують;
• раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва;
• безпечне для людей, майна та навколишнього природного середовища ведення робіт.

Після вироблення запасів корисних копалин, а також у разі, коли за техніко-економічними розрахунками й іншими обґрунтуваннями подальше розроблення родовищ чи його частин є недоцільною або неможливою, гірничодобувні об’єкти або ділянки цих об’єктів підлягають ліквідації чи консервації.

Важливо!

У разі повної або часткової ліквідації чи консервації гірничодобувного об’єкта гірничі виробки та свердловини мають бути приведені у стан, який гарантує безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища, а в разі консервації — гарантує також і збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на весь період консервації.

У разі ліквідації гірничодобувних об’єктів має бути вирішено також питання про можливе використання гірничих виробок і свердловин для інших цілей суспільного виробництва.

У разі ліквідації і консервації гірничодобувних об’єктів чи їх ділянок технічну, геологічну та маркшейдерську документацію заповнюють на момент завершення гірничих робіт і передають у встановленому порядку на зберігання.

Зверніть увагу!

На гірничодобувних об’єктах, суміжних з об’єктами, що ліквідують чи консервують, мають бути…

---

Увага! Матеріал публікується частково і є невід’ємною частиною Журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» №3, 2023 (посилання на зміст випуску ТУТ) (будь-яке копіювання і поширення можливе лише за умови вказування першоджерела з гіперактивним посиланням).

Автор: Лідія Ничик, практик з 15-річним досвідом у сфері надрокористування

Щоб замовити випуск чи матеріали, зверніться в редакцію! Контакти ТУТ