Низьковуглецеве сільське господарство у ЄС та світі: про механізми стимулювання зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів і уловлювання CO2
Німеччина
Незважаючи на те, що низьковуглецеве сільське господарство є пріоритетом для німецького уряду, фермери вважають, що для фінансової підтримки заходів робиться недостатньо, а екологи додають, що деякі з поширених методів мають обмежену кліматичну цінність.
Фермери визнають низьковуглецеве сільське господарство великою можливістю для кліматичної політики, а також для сільського господарства, але хоча використання природних поглиначів вуглецю в сільському і лісовому господарстві було б «абсолютно необхідним» для досягнення нульового балансу викидів, вони також вважають, що такі кліматичні заходи повинні окупатись фінансово.
Без належної винагороди заходи не будуть реалізовані в необхідному обсязі.
Закон Німеччини про захист клімату передбачає, що заходи з поглинання вуглецю в сільському та лісовому господарстві мають забезпечити сумарне поглинання 25 мільйонів тонн CO2 до 2030 року.
Тому заходи з секвестрації вуглецю будуть промуватись за допомогою різних політичних інструментів.
В рамках енергетичного та кліматичного фонду Німеччини до 2023 року виділено 75 млн євро на відновлення гумусу на орних землях, на додаток до 21 млн євро з програми негайних кліматичних заходів.
Крім того, в бюджеті передбачені значні кошти для реалізації національної Стратегії орного землеробства, яка спрямована на «посилення внеску орного землеробства у захист клімату».
| Проте для німецьких фермерів робиться недостатньо, оскільки в Німеччині, хоча й були поставлені надамбітні цілі щодо поглинання вуглецю, бракує нормативно-правової бази для сертифікації чи винагороди, і її прийняття потребує суттєвого прискорення. Узгодження єдиної науково підтвердженої бази для кількісного визначення секвестрованого вуглецю повинно стати основою для опрацювання різних механізмів винагороди. |
Наприклад, можна уявити винагороду з фонду енергетики та клімату за допомогою системи торгівлі викидами CO2, але також можна передбачити приватні системи винагороди.
Однак екологи критично ставляться до інтеграції вуглецевого землеробства у системи торгівлі викидами.
Вони вважають, що існує ризик того, що через створення сертифікатів буде стримуватись діяльність сектору зі скорочення викидів, оскільки ці викиди потім можуть бути значною мірою компенсовані.
ВИМІРЮВАННЯ ВПЛИВУ: на думку німецьких фермерів, це особливо проблематично, оскільки важко виміряти кількість вуглецю, секвестрованого в результаті конкретного заходу.
Якщо Німеччина хоче винагороджувати за фактичний вплив заходів вуглецевого землеробства, потрібна велика кількість даних і вимірювань. Надзвичайно важко зібрати ці дані так точно, як це було б необхідно, особливо від малих фермерів.
Це важлива інформація для України. Чому?
На практиці фінансова підтримка найчастіше спрямована на винагороду за запровадження конкретних заходів, а не за їх вплив=impact
Коли йдеться про те, на яких конкретних методах землеробства уряд має зосередити свої зусилля, погляди зацікавлених сторін також розходяться.
З точки зору фермера заходи повинні бути максимально інтегровані у виробництво, щоб гарантувати постачання продуктів харчування, а також запобігати витоку CO2.
До активного управління сільськогосподарськими угіддями можна віднести такі заходи щодо накопичення гумусу, як посів проміжних культур.
Але з точки зору екологічних активістів, така практика не є найефективнішою для секвестрації вуглецю.
Чому? Гумус є дуже крихким і насправді не підходить для зберігання вуглецю протягом тривалого періоду, тому що викиди вуглецю можуть вивільнятись знову після секвестрування, дуже важко виміряти, яку кількість вуглецю може фактично поглинути гумус.
Натомість повторне зволоження болотистої місцевості є заходом із «найвищим потенціалом» секвестрації вуглецю. У Німеччині великі деградовані болотяні території на північному сході та півдні країни, мають потенціал для забезпечення значного поглинання вуглецю після повторного зволоження.
У жовтні 2021 року федеральні та регіональні міністри сільського господарства та навколишнього середовища Німеччини підписали спільну угоду про захист боліт і їх повторне зволоження, яка передбачає, що 5 млн т CO2-екв. мають бути секвестровані в болотах до 2030 року.
Однак багато фермерів дивляться на це більш обережно, ніж на накопичення гумусу, оскільки повторно заболочені території можуть лише обмежено використовуватися для землеробства.
Фермерським господарствам потрібні довгострокові надійні перспективи отримання прибутку, а також варіанти продовження сільськогосподарського використання ділянок.
Згідно з поточними бюджетними планами, національне міністерство сільського господарства витратить близько 330 млн євро на захист боліт між 2021 і 2025 роками.
Серед іншого, ці кошти будуть використані для сприяння заходам, які дозволять фермерам використовувати повторно заболочені території відповідно до місцевих умов.
Окрім національних заходів, Німеччина також підтримує низьковуглецеве сільське господарство через Спільну сільськогосподарську політику ЄС (Common Agricultural Policy, CAP).
У національному каталозі так званих «екосхем» – програм винагороди за сталу сільськогосподарську практику в рамках CAP – передбачена підтримка диверсифікації культур і вирощування бобових рослин, спрямованих на підвищення здатності ґрунту накопичувати вуглець.
Цілі щодо секвестрації вуглецю в сільському господарстві занадто амбітні, на думку фермерів. Проте фермери покладають великі сподівання на стратегію видалення вуглецю і цінують стратегію ЄС «Від ферми до столу» як відповідну основу для того, щоб низьковуглецеве сільське господарство стало новою бізнес-моделлю в сільському господарстві.
Франція
Французькі фермери підтримують низьковуглецеве сільське господарство, але наголошують на витратах, потрібних для переходу. Реалізуючи низьковуглецеву стратегію, уряд Франції прагне до екологізації сільського господарства шляхом розвитку секвестрації вуглецю в ґрунтах.
Французькі фермери вітають стратегію, але вимагають більшої допомоги, щоб перехід був фінансово стабільним.
Запроваджене урядом у 2019 році маркування виробників низьковуглецевої продукції дозволяє офіційно сертифікувати проєкти та зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів і уловлювання CO2.
Фермери можуть отримати такий знак, впроваджуючи різні агрономічні методи, зокрема, агроекологію або зберігаюче землеробство.
Ферми з таким маркуванням можуть отримати фінансову підтримку від компаній або місцевих органів влади, які бажають компенсувати свої викиди CO2 за допомогою так званих «вуглецевих кредитів», пов’язуючи залучення суспільства з господарською вигодою для фермерів. В рамках французького плану відновлення France Relance, прийнятого для подолання наслідків кризи COVID-19, міністерство сільського господарства також пропонує субвенції для фермерів на проведення вуглецевої діагностики.
| На цей захід виділено 10 млн євро; передбачено фінансування 90% вартості вуглецевої діагностики для фермерів, які розпочали діяльність менше п’яти років тому. Він надає фермерам персоналізований план дій, який допоможе їм декарбонізувати свої ферми. |
Нарешті, національний план дій із адаптації до зміни клімату має на меті «визначити курс для нашої сільськогосподарської та продовольчої системи, щоб колективно відповідати викликам наших кліматичних зобов’язань та обов’язків».
Одним із шести основних напрямів цього плану є «розвиток потенціалу секвестрації вуглецю сільськогосподарськими ґрунтами, лісовою та агролісомеліоративною біомасою», інакше кажучи, низьковуглецеве сільське господарство.
Відповідно до плану, сектор сільського та лісового господарства і деревообробка мають стратегічне значення для клімату, оскільки сприяють пом’якшенню наслідків зміни клімату через секвестрацію вуглецю.
Зокрема, міністерство хоче розробити заходи, які допоможуть збільшити ґрунтовий покрив і «агроекологічні інфраструктури», такі як живі огорожі, і підтримати розвиток низьковуглецевих методів шляхом маркування та діагностики вуглецю.
Механізми компенсації вуглецю можуть стати важливим додатковим важелем для мобілізації сільськогосподарського сектору в національних зусиллях пом’якшення наслідків зміни клімату.
Зміна методів землеробства спричиняє фінансові витрати та середньостроковий ризик для фермерів, оскільки після внесення змін потрібно чекати кілька років, перш ніж знайти нову рівновагу та побачити позитивний результат інвестицій. У цей період необхідна фінансова допомога – у формі компенсації за екологічні послуги або підвищення споживчих цін – і сильна політична база, щоб підтримувати фермерів в процесі їх еволюції.
Щоб змінити систему сільськогосподарського виробництва, впроваджуючи більш екологічні та сталі методи, фермерам потрібно кілька років інвестувати у збитки і ризикувати, співпрацюючи з природою не завжди на свою користь. Молодим фермерам, які починають сьогодні, потрібна допомога, щоб впоратись з ризиками та інвестиціями перших років.
Сполучене Королівство
Британські фермери розробили амбітну стратегію досягнення нульового балансу викидів парникових газів (ПГ) у сільському господарстві до 2040 року.
Оскільки кожна ферма відрізняється, фермери заявили, що потрібен «великий портфель заходів і стимулів» від уряду, щоб гарантувати залучення кожної ферми.
Йдеться про заходи із підвищення ефективності використання ресурсів у сільському господарстві, збільшення зберігання вуглецю в польових умовах у рослинності та ґрунті і стимулювання виробництва відновлюваної енергії на суходолі.
За даними Національної спілки фермерів Англії та Уельсу (National Farmers’ Union of England and Wales, NFU), річний обсяг викидів ферм у Сполученому Королівстві наразі оцінюється 45,6 млн тон еквіваленту двоокису вуглецю (CO2) – приблизно одна десята від сумарного обсягу викидів ПГ у країні.
Проте на відміну від решти економіки, CO2 складає лише 10% від сумарного обсягу, близько 40% становить закис азоту (N2O) і 50% – метан (CH4).
Використовуючи унікальну здатність землеробства вилучати вуглець з атмосфери, британські фермери мають можливість не лише компенсувати власні викиди, але й брати участь у видаленні вуглецю для інших секторів. І як люди, які обробляють землю, фермери мають чудову можливість отримувати від цього користь.
Однак це надзвичайно складна сфера політики, і стабільна ціна на викиди вуглецю буде надзвичайно важливою, якщо сільськогосподарські підприємства розглядатимуть це як перспективне джерело доходу.
РОЛЬ ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У СПОЛУЧЕНОМУ КОРОЛІВСТВІ
NFU вважає, що досягнення вуглецевої нейтральності також представляє деякі «захоплюючі зміни» для сільськогосподарського сектору.
Все більше фермерів переходять на точне (прецизійне) землеробство та системи GPS, які допомагають декарбонізувати бізнес, а більші інвестиції в розвиток сільськогосподарських технологій сприятимуть кліматично оптимальному землеробству.
Однак відсутність цифрового зв’язку в сільській місцевості стримує прогрес, і фермерам потрібно зробити більше, щоб отримати максимальну віддачу від даних і точних технологій (згідно зі звітом NFU, лише 40% фермерів повідомили, що доступна їм швидкість широкосмугового зв’язку є достатньою). У будь-якому разі, до відома українських розробників, фермери ЄС також стикаються з подібною ситуацією. Європейська комісія наполягає на тому, щоб практика точного землеробства стала частиною наступної Спільної сільськогосподарської політики (Common Agricultural Policy, CAP), на 2023-2027 роки, але головним болем залишається погана інфраструктура широкосмугового зв’язку і, щоб досягти своїх цілей, держави-члени повинні скористатися новими досягненнями технологій і цифровими рішеннями – такими як точне землеробство.
Ці досягнення не тільки сприятимуть стійкості, але й призведуть до підвищення продуктивності та зниження витрат для фермерів, тим самим зменшуючи собівартість продукції.
Сполучене Королівство виглядає дуже амбітно з точки зору свого прогресу, але фермери не почуваються поінформованими про те, як вони отримають підтримку чи компенсацію, щоб здійснити перехід до низьковуглецевого або безвуглецевого сільського господарства.
Як і британські фермери, сільськогосподарський сектор ЄС прагне ясності щодо того, які стимули отримають фермери і як їм уникнути додаткових тягарів і витрат. Але зелені зусилля Європи в сільському господарстві все ще стикаються з серйозними перешкодами.
Іспанія
Подібно до інших країн ЄС, у своїй стратегії боротьби зі зміною клімату Іспанія, за підтримки Спільної сільськогосподарської політики (CAP), прагне зберегти вуглець у ґрунтах, призначених для ведення сільського господарства.
Однак, як і інші фермери в ЄС, іспанські виробники вимагають більше коштів, щоб компенсувати свої зусилля.
Уряд Іспанії та автономні регіони узгодили план впровадження нової CAP.
Близько 40% виділеного бюджету буде спрямовано на кліматичні та екологічні заходи.
Серед нових змін – екосхеми, допомога, пов’язана із впровадженням сталих методів, розділена між агроекологією і так званим низьковуглецевим сільським господарством, спрямованим на посилення поглинаючої здатності ґрунтів.
| Уряд запропонував стимули для виробників які впроваджують екстенсивне випасне тваринництво, сталі врожаї, сівозміну, прямий посів, зберігаюче землеробство, а також рослинний покрив і необроблювану землю для захисту біорізноманіття. |
Передбачається фінансування екосхем в розмірі 1,107 млрд.євро на рік до 2027 року, що еквівалентно 23% прямої допомоги від CAP (перший компонент), разом із ще 2% на природоохоронні витрати в рамках розвитку сільської місцевості (другий компонент).
Міністерство сільського господарства, рибальства та продовольства має намір підтримувати фермерів у переході до більш сталого сільського господарства з економічної, соціальної та екологічної точок зору.
Сільськогосподарські організації наполягають на необхідності отримання більшої підтримки через зростаючі екологічні вимоги та підкреслюють здатність сільського господарства вловлювати вуглець та запобігати його викиду в атмосферу, що пом’якшуватиме наслідки зміни клімату.
За даними іспанської асоціації фермерів (Asaja), Іспанія вирішила, що кошти CAP слугують для компенсації зусиль виробників, які не вважають пропозицію достатньо привабливою та відчувають потребу прийняти стійкі методи та вирішити такі проблеми, як ерозія ґрунтів або пожежі.
Європейська комісія просуває свою стратегію «Від ферми до столу», яка спрямована на скорочення використання хімічних пестицидів на 50% і добрив на 20% до 2030 року. Крім того, передбачається поширити органічне землеробство на 25% сільськогосподарських угідь.
План включає також Ініціативу щодо вуглецевого землеробства і нормативну базу для сертифікації видалення вуглецю.
В Іспанії є 10% екологічно чистих сільськогосподарських угідь і органічні фермери наполягають на зміні моделі, яка також сприятиме розвитку сільської економіки, поєднуючи створення робочих місць та економічні вигоди із захистом довкілля, боротьбою зі зміною клімату та покращенням благополуччя тварин.
Тим часом фітосанітарна галузь виступає за збільшення інвестицій у точне землеробство з новими технологіями, інноваціями та відповідним законодавством. Управління ґрунтами на Піренейському півострові можна значно покращити за допомогою таких методів, як сівозміна, які не ставлять під загрозу економічне виживання ферм.
Польща
Впровадження методів вуглецевого землеробствоможе допомогти польським фермерам впоратися з постійною засухою, оскільки підвищити врожайність і діяльність, яка служить більш сталим способам використання ґрунту та збільшенню кількості присутнього в ньому вуглецю, щоб зробити ґрунт більш родючим і збільшити його продуктивну цінність.
Такий ґрунт стає більш стійким до засухи, що в умовах Польщі, з нестабільною погодою та постійно засушливим літом протягом останніх десяти років, може принести фермерам вищі врожаї. Проте зараз у Польщі немає інструментів для ширшої підтримки вуглецевого землеробства.
На думку організації «Європейські вуглецеві фермери» (European Carbon Farmers, ECF) (організація, яка просуває методи вуглецевого землеробства у Польщі та розробляє механізми плати за сільськогосподарський вуглець), відновлювальне (регенеративне) сільське господарство є набагато ширшим поняттям, ніж органічне землеробство.
Правильне використання методів відновлювального землеробства і, зокрема, розуміння того, як працюють природні цикли, включно з циклом вуглецю, означає, що в якийсь момент система стає органічною, тобто не використовує штучні методи виробництва.
ECF вважає, що далеко не всі фермери усвідомлюють, що їхня ферма є частиною цілої екосистеми. Найкращим прикладом є те, що польське сільське господарство все ще значною мірою покладається на [механічний] обробіток ґрунту, що дуже негативно впливає на кругообіг вуглецю.
ЧИ МОЖЕ РОЗВИВАТИСЬ низьковуглецеве сільське господарство У ПОЛЬЩІ?
У Польщі підтримка низьковуглецевого сільського господарства зростатиме, оскільки, серед іншого, 40% бюджету нової Спільної сільськогосподарської політики (CAP) має бути виділено на прокліматичні заходи.
У довгостроковій перспективі фермери отримають вигоду від покращення якості ґрунту, підвищення продуктивності та більшої стійкості. Впровадження методів вуглецевого землеробства може означати потребу в нових інвестиціях, і додаткові витрати фермерів компенсуватимуться в рамках CAP.
Проте фермери не отримують винагороди залежно від кількості накопиченого вуглецю.
Зараз у Європі запущені пілотні програми, метою яких є винагорода фермерам за тонни секвестрованого в ґрунті вуглецю, і незабаром фермери отримають додаткову винагороду за методи відновлювального (регенеративного) сільського господарство.
Але слід підкреслити, що необхідним кроком для впровадження вуглецевого землеробства в ЄС і Польщі буде створення правової бази для сертифікації сталого видалення вуглецю з природних екосистем.
Проєкт польського стратегічного плану в рамках CAP передбачає екосхеми, типові для вуглецевого землеробства, як-от спрощені системи землеробства, диверсифікація структури посівів і дотримання планів внесення добрив.
Польща може використати передбачені CAP можливості для підтримки проекологічних та прокліматичних заходів, особливо в рамках другого рівня, у сільській місцевості. Ці кошти підтримують органічне землеробство та агроекологічні програми, які сприяють поглинанню CO2 з повітря та зберіганню його в ґрунті, хоча зазвичай їх не називають вуглецевим землеробством. Наостанок слід зауважити, що, незважаючи на те, що Польща має найбільший в ЄС бюджет на розвиток сільських територій, вона не повністю використовує можливості, надані САП, виділяючи менше коштів на органічне землеробство та амбітні агроекологічні програми та витрачаючи великі суми на інші цілі.
Австралія
Австралійська ініціатива щодо вуглецевого землеробства (Australian Carbon Farming Initiative, CFI) – це добровільна схема компенсації вуглецевих викидів.
CFI є невід’ємним компонентом Фонду скорочення викидів (Emissions Reduction Fund, ERF) і дозволяє землекористувачам заробляти вуглецеві кредити, змінюючи використування земель або методи обробітку для зберігання вуглецю чи скорочення викидів парникових газів.
До Положення про вуглецеві кредити 2011 року (Ініціатива щодо вуглецевого землеробства) нещодавно були внесені зміни з метою зменшення регуляторного тягаря для участі в ERF лісового сектору, одночасно визнаючи необхідність гарантувати, що проєкти ERF не створюють сукупного ризику негативного впливу на доступність води.
Зміни до Положення 3.37 допускають до участі в ERF проєкти, що стосуються плантацій лісових насаджень Фонду скорочення викидів (ERF) і сільськогосподарських лісництв у районах з більшою кількістю опадів, якщо вони розташовані в регіоні, де посадка дерев навряд чи матиме істотний негативний вплив на доступність води.
Регуляторний тягар для цих проєктів буде зменшено, оскільки землекористувачам не потрібно буде подавати заявки, використовуючи інші положення нормативних актів. Затверджені такі регіональні лісогосподарські центри та території для подальшого створення насаджень, є:
На додаток до існуючих регіональних лісогосподарських центрів і територій, визначених урядом Австралії, розглядаються додаткові лісогосподарські центри.
Департамент промисловості, науки, енергетики та скорочення викидів несе головну відповідальність за правила водокористування та за визначення прийнятних видів діяльності відповідно до CFI.
Департамент сільського господарства, водних ресурсів та навколишнього середовища (Department of Agriculture, Water and the Environment, DAWE) відповідно до національної водної політики, відповідає за консультування у випадках, коли плантації можуть мати суттєві несприятливі наслідки для водних ресурсів згідно з CFI.
На DAWE покладені дві функції стосовно водної політики: забезпечення дотримання вимог Національної водної ініціативи (National Water Initiative, NWI) і, відповідно до зміненого Положення 3.37, надання консультацій щодо можливого суттєвого негативного впливу проєктів на доступність води.
DAWE проводить оцінку ризику, щоб визначити, чи може посадка дерев мати суттєвий негативний вплив на наявність води.
Виконуючи таку оцінку DAWE:
Управління перехопленням води відрізняється залежно від штату та території, і в кожному з яких є механізми управління, планування та регулювання лісового господарства і комерційних плантацій.
Пропозиції щодо проєктів у регіонах, які не входять до зазначених лісогосподарських центрів, все ще можуть брати участь у CFI, звертаючись до Положення 2011 року про вуглецеві кредити (Ініціатива щодо вуглецевого землеробства ) для отримання додаткової інформації про критерії прийнятності.
США
Для вирішення проблеми зміни клімату США потребують комплексного національного підходу. Добре продумана федеральна політика може скоротити викиди та посилити стійкість, водночас стимулюючи економічне зростання. За відсутності сильного федерального лідерства багато штатів ухвалюють власні кліматичні цілі та політику. Вони служать лабораторіями, демонструючи ефективність та надаючи інформацію для опрацювання національної політики. Все більше юрисдикцій приймають орієнтовану на ринок кліматичну політику. Встановлюючи ціну на вуглець, така політика стимулює впровадження інновацій, щоб підприємства могли скорочувати викиди з найменшими можливими витратами.
На відміну від командно-адміністративних правил, вуглецеве ціноутворення є ринковим механізмом, який створює фінансові стимули для скорочення викидів парникових газів (ПГ).
| 12 штатів, у яких проживає понад чверть населення США і на які припадає третина ВВП країни, мають активні програми вуглецеве ціноутворення і успішно скорочують викиди. |
Це Каліфорнія і одинадцять північно-східних штатів — Коннектикут, Делавер, Мен, Меріленд, Массачусетс, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Род-Айленд, Вермонт і Вірджинія створили Регіональну ініціативу щодо парникового газу (Regional Greenhouse Gas Initiative, RGGI).
Регіональна ініціатива щодо парникового газу є першою обов’язковою програмою обмеження-таторгівлі у США, яка спрямована на обмеження викидів двоокису вуглецю в енергетичному секторі.
Каліфорнійська програма була першою міжсекторною програмою обмеження-та-торгівлі у Північній Америці.
Массачусетс також запровадив нормативні положення щодо додаткової програми обмеження-таторгівлі в енергетичному секторі, яка працює паралельно з RGGI, але її дія продовжена до 2050 року.
У штаті Вашингтон нещодавно було прийнято нове законодавство про обмеження-та-інвестування, яке набуде чинності з 2023 року.
У порівнянні з командно-адміністративними правилами вуглецеве ціноутворення є ринковим механізмом, який створює фінансові стимули для скорочення викидів парникових газів (ПГ).
Приклад:
Американський вуглецевий реєстр (American Carbon Registry, ACR)
ACR є першою незалежною добровільною компенсаційною програмою у світі, яка розгалузилась на кредитування скорочень викидів як для добровільних ринків, так і для ринків відповідності (наприклад, CORSIA).
Програма діє для проєктів, що базуються переважно в США
Автор: Fortunato COSTANTINO
Вас може зацікавити Семінар «Система торгівлі викидами. Моніторинг, звітність верифікація парникових газів», 01 лютого 2024 року, онлайн
