Офіційна позиція Асоціації професіоналів довкілля PAEW щодо недопущення руйнування природних екосистем Карпат і дискредитації вітрової енергетики
Карпати не повинні стати жертвою погано спланованої енергетичної трансформації. Водночас і вітрова енергетика не повинна ставати заручницею проєктів, наслідки яких не були належно оцінені.
Асоціація професіоналів довкілля PAEW підтримує розвиток відновлюваної енергетики. Україні потрібні нові генеруючі потужності, сучасні мережі, накопичувачі та менша залежність від викопного палива. Вітрова енергетика має посісти важливе місце в цій системі.
Але «зелена» технологія не робить будь-який проєкт автоматично прийнятним. Значення мають місце, масштаб, інфраструктура, спосіб реалізації та реальна ціна для природи й громад. Якщо вітрову електростанцію розміщують у невідповідному місці, без стратегічного планування, якісних даних і чесної оцінки альтернатив, наслідки відчує не лише природа. Такий проєкт створить суспільний спротив і надовго підірве довіру до всієї галузі.
Що викликає наше занепокоєння
У публічному просторі обговорюється масштабне нарощування вітрової генерації в Карпатах. При цьому суспільство досі не бачить цілісної просторової моделі такого розвитку.
Немає публічно представленої картини, яка одночасно показувала б:
Без цих даних будь-які заяви про масштаби майбутньої генерації є передчасними.
Висока швидкість вітру сама по собі не робить територію придатною для будівництва. Так само наявність земельної ділянки не означає, що її можна розглядати як вільний майданчик для енергетичного об’єкта.
Вітрова електростанція на промисловій або вже зміненій території та будівництво на високогірному хребті мають абсолютно різний рівень екологічного ризику. Оцінювати їх однаково професійно неправильно.
Турбіна є лише частиною впливу
У дискусіях про вітрову енергетику увага часто зосереджується на самих турбінах. Для гірських територій це надто спрощений погляд.
До кожної турбіни потрібно доставити великогабаритне обладнання. Для цього будують або розширюють дороги, облаштовують монтажні майданчики, прокладають кабельні траси, споруджують підстанції та лінії електропередачі.
У горах такі роботи можуть означати втручання у схили, зміну поверхневого стоку, видалення рослинності, фрагментацію природних оселищ і незворотну зміну ландшафтів.
Карпатські екосистеми утримують і регулюють воду, накопичують вуглець, захищають ґрунти та схили, підтримують біорізноманіття, формують умови для туризму й рекреації. Це природний капітал України, а не територія без визначеної вартості.
Ми досі не маємо повної оцінки екосистемних послуг Карпат. Проте відсутність такої оцінки не робить ці послуги безкоштовними. Якщо в економічному обґрунтуванні проєкту враховано доходи від генерації, але не враховано втрату водорегулювальних функцій, біорізноманіття, ландшафтів і туристичного потенціалу, таке обґрунтування не можна вважати повним.
Окремі процедури не дадуть цілісної картини
Найбільший ризик виникає тоді, коли масштабний задум реалізується через низку формально окремих проєктів.
Кожна компанія оцінює свою ділянку. Кожна громада бачить лише свій об’єкт. Кожна процедура ОВД стосується конкретної електростанції. Але дороги, підстанції, лінії електропередачі, вирубування та фрагментація оселищ разом створюють вплив, який виходить далеко за межі одного майданчика.
Тому оцінка впливу на довкілля окремої ВЕС не може замінити стратегічного рішення щодо розвитку вітрової енергетики в Карпатах.
Спочатку держава має визначити загальну просторову рамку: де розвиток вітрової генерації доцільний, де він можливий лише за додаткових умов, а де ризики є неприйнятними. Після цього можна оцінювати конкретні проєкти.
Зворотна послідовність створює серйозну проблему. Якщо політичні заяви вже зроблені, інвестори витратили кошти, а громади отримали обіцянки майбутніх надходжень, процедура ОВД опиняється під тиском. Від неї очікують не незалежної відповіді на запитання, чи допустимий проєкт у цьому місці, а переліку умов для реалізації фактично ухваленого рішення.
Це підриває довіру і до екологічних процедур, і до самої вітрової енергетики.
Що говорить законодавство
Україна є стороною Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Конвенцію ратифіковано Законом України від 7 квітня 2004 року № 1672-IV.
Україна також ратифікувала Протокол про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття до Карпатської конвенції. Це зроблено Законом України від 4 вересня 2009 року № 1621-VI.
Ці документи вимагають враховувати збереження біологічного та ландшафтного різноманіття у просторовому плануванні, розвитку інфраструктури та інших секторальних рішеннях, здатних впливати на Карпатський регіон.
Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» поширюється на документи державного планування у сфері енергетики, містобудування та землеустрою, якщо їх реалізація може мати значні наслідки для довкілля або створює основу для діяльності, яка підлягає ОВД.
Отже, масштабний розвиток вітрової енергетики в Карпатах має спиратися на відповідний документ державного планування. У ньому повинні бути визначені територіальні пріоритети, обмеження та виправдані альтернативи. Цей документ має пройти стратегічну екологічну оцінку.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» прямо відносить до сфери ОВД вітрові парки та вітрові електростанції, що мають дві і більше турбіни або установки заввишки 50 метрів і більше.
Закон вимагає оцінювати прямі, опосередковані, побічні, кумулятивні, короткострокові та довгострокові впливи. Тому розглядати кожен об’єкт ізольовано від інших запланованих проєктів недостатньо.
Європейський підхід не передбачає будівництва будь-де
Директива ЄС 2023/2413, відома як RED III, прискорює розвиток відновлюваної енергетики. Але прискорення починається з якісного просторового планування, а не зі спрощеного вибору ділянок.
Під час визначення територій прискореного розвитку ВДЕ RED III пропонує надавати пріоритет дахам і фасадам будівель, транспортній інфраструктурі, промисловим майданчикам, шахтам, місцям розміщення відходів та деградованим землям.
Території Natura 2000, ділянки, визначені національними системами охорони природи, основні міграційні шляхи птахів та інші екологічно чутливі території мають виключатися. Для цього використовуються карти екологічної чутливості та просторові дані.
Плани визначення територій прискореного розвитку проходять екологічну оцінку та громадське обговорення.
RED III поки не є актом, який безпосередньо застосовується в Україні. Однак це важливий орієнтир для наближення українського законодавства до права ЄС. У 2024 році Рада міністрів Енергетичного Співтовариства рекомендувала Договірним сторонам наближати свої системи планування та дозвільні процедури до оновленої директиви.
Тому посилатися на європейський зелений перехід, обґрунтовуючи будівництво без попереднього картування екологічних ризиків, некоректно. Європейський підхід передбачає спочатку визначити придатні території, а вже потім прискорювати процедури для проєктів у цих межах.
Що пропонує PAEW
Асоціація професіоналів довкілля PAEW закликає не закріплювати конкретні території Карпат за масштабними проєктами вітрової генерації, доки держава не сформує цілісну просторову модель розвитку ВДЕ.
Для цього потрібно:
Наша принципова позиція
Захист Карпат не суперечить розвитку вітрової енергетики.
Навпаки, відповідальне розміщення об’єктів, якісні дані, професійна оцінка впливів і прозорі рішення захищають галузь від конфліктів, судових спорів та втрати суспільної довіри.
Ми підтримуємо вітрову енергетику, яка зміцнює енергосистему України і не створює неприйнятної ціни для природи та громад.
До завершення просторового планування, стратегічної екологічної оцінки та картування екологічної чутливості вважаємо передчасним визначати природні території Карпат як майданчики для масштабного промислового розвитку вітрової генерації.
Погано спланований проєкт може завдати подвійної шкоди: пошкодити цінні природні екосистеми та перетворити локальний конфлікт на суспільне несприйняття вітрової енергетики загалом.
Цього не можна допустити.