Зрозуміло, що після завершення бойових дій вирощувати будь-що на зруйнованих українських ґрунтах буде неможливо протягом довгого часу.
В Європі досі існують проблеми із ґрунтами після Першої світової війни, адже швидкість відновлення ґрунту становить приблизно 0,06 мм/рік, а посівні площі в Європі в ті часи скоротилися на 22,6%.
Яке скорочення чекає Україну після завершення воєнних дій, зараз ще важко прогнозувати.
За підрахунками IFC, за останні 20 років, ще до початку повномасштабного вторгнення, українські аграрії зазнали більше 2 млрд доларів збитків через серію природних катаклізмів.
Станом на кінець 2022 р. 33% українських сільськогосподарських земель зазнали суттєвої деградації, а це на 13% більше, ніж до повномасштабного вторгнення російської армії до України. У НААН економічні збитки від деградації ґрунтів до початку війни оцінили орієнтовно в 40 млрд грн на рік. А лише за перші три місяці війни збитки українського довкілля сягнули 200 млрд грн.
Про довоєнний стан ґрунтів
Водна, вітрова та хімічна ерозія здебільшого є наслідком діяльності людини. Через деградацію орних земель, людина має освоювати нові території для підтримання рівня виробництва продукції. Під час цього порушується природнє середовище, особливою проблемою є вирубка лісів під сільське господарство. Причиною ерозії є інтенсивна обробка ґрунту, без використання захисних технологій.
Важливо!
За останнє сторіччя в світі через ерозію втрачено понад 400 млн га ріллі, в Україні 4 млн га вважається деградованими. Щороку втрати складають 0,7 % від родючого шару ґрунту. З часом це перейде від кліматичної проблеми до соціальної та продовольчої.
Поверхню землі слід розглядати як живий організм, екосистему, в якій безперервно відбувається взаємодія біоценозу, і це підтримує стійкість системи до зовнішніх факторів, зокрема стійкість до ерозії. Будь-яка обробка порушує перебіг природних процесів, знижує здатність до регенерації та призводить до деградації ґрунту.
Про стан ґрунтів сьогодення
У 2022 році українська земля перетворилася на жахливий полігон для випробування різних видів озброєння – від далекобійних гаубиць та систем залпового вогню до фосфорних бомб та крилатих ракет. За добу росія витрачає від 10 до 50 тисяч снарядів. Протягом 11 місяців росіяни випустили по Україні близько 5 тисяч ракет (вартість однієї в середньому – $3 мільйони). Війна руйнує не лише людські долі та життя.
Знищення верхнього родючого шару ґрунту, який формувався протягом століть, відбувається внаслідок вибухів ракет, артилерійських снарядів різних типів, фугасних авіабомб, безпілотників, снарядів різних типів РСЗО, «вакуумних» бомб тощо.
Це при тому, що за останні 100 років вітчизняні ґрунти втратили близько 30% гумусу. Війна прискорює цей процес. Ґрунти втрачають родючість через зміну фізичних, хімічних та фізико-хімічних властивостей.
Вибух снаряду будь-якого типу – це попадання низки токсичних сполук у ґрунт. За даними фахівців під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюються чадний газ, вуглекислий газ, водяна пара, закис азоту, діоксид азоту, формальдегід, пари ціанистої кислоти, азот, а також велика кількість токсичної органіки.
Ґрунтознавці відзначають систематичне перевищення в 6-8 разів показників ртуті, цинку та кадмію. На місцях обстрілів фіксують високий вміст міді, нікелю, свинцю, фосфору та барію.
Ці тенденції помічають ще з початку війни на Сході України у 2014 році. В місцях бойових дій в районі Слов’янська в сотні разів були перевищені гранично допустимі концентрації свинцю, наявні також стронцій та титан, які нехарактерні для ґрунтів у значних кількостях.
Токсичні сполуки можуть проникати в ґрунт разом з опадами. Наприклад, сірка – компонент значної частини боєприпасів. Змішуючись з опадами вона перетворюється в ґрунті на небезпечну сірчану кислоту. В атмосфері оксиди сірки та азоту спричиняють кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин.
Інший аспект – важкі метали.
У місцях бойових дій важкі метали подекуди перевищують фонові значення у 30 разів. Небезпеку несуть і уламки боєприпасів.
Артилерійські снаряди калібру 120 мм і 152 мм дають відповідно 1600-2350 та 2700-3500 уламків масою від 1 г. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки залізо та вуглець, а й сірку, мідь та інші компоненти. Ці речовини потрапляють до ґрунту, мігрують до ґрунтових вод і в результаті потрапляють до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей. Тобто отруєний вибухами ґрунт буде повільно вбивати нас в перспективі.
Вже 23 лютого за ініціативи Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ буде проведено III щорічний форум з агроекології «АПК-2023: війна, євроінтеграція, екологічні і кліматичні виклики, якість життя», де питанню якості і відновлення ґрунтів буде присвячено окремий блок.
Людмила ЦИГАНОК, президентка Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ наголошує:
«Якщо 22 лютого 2022 року професійна спільнота сфери агроекології активно вивчала міжнародний досвід застосування ноу-тілл, покривні культури, точне землеробство, то сьогодні провідні фахівці в Україні активно шукають варіанти відновлення постраждалих від війни ґрунтів, намагаються об’єднати можливості та експертизу науковців, освітян, аграріїв, представників агробізнесу, державних інституцій та громадських організацій, щоб виправити непоправне. Ми з ПАЕУ запрошуємо до напрацювання рішень всіх, хто займається відновленням ґрунтів та підвищенням їх родючості»
Прес-служба ПАЕУ
