Безумовно, посилення санкцій є важливим інструментом стримування порушень, особливо щодо незаконного водокористування, руйнування русел, недотримання режимів водоохоронних зон та фальсифікації звітності, однак аналіз сучасного стану водних ресурсів України, критичного зношення інфраструктури, масштабних втрат води, деградації заплав, боліт, малих річок, аграрного навантаження, промислового забруднення та військових ризиків свідчить: каральна модель не вирішує корінних причин водної кризи.

Проблеми водокористування в Україні мають системний характер і потребують не лише контролю та санкцій, а комплексної державної політики, що поєднує: модернізацію інфраструктури, інтегроване управління водними ресурсами, відновлення природних екосистем, цифровий моніторинг.

Таким чином, законопроєкт може стати лише частиною рішення, але самостійно не здатен забезпечити водну безпеку держави та фактично не виконує основної функції щодо раціонального та ефективного використання вод. Без системної модернізації, природного відновлення та управлінської реформи навіть найвищі штрафи не зупинять деградацію водних ресурсів України.