Search
Generic filters
Вхід в кабінет
9 Квіт 2024
Позиція PAEW

Позиція Асоціації PAEW щодо ключових невідкладних питань екобезпеки у 2024 році

Позиція Асоціації PAEW щодо ключових невідкладних питань екобезпеки у 2024 році

Позиція Асоціації PAEW щодо ключових невідкладних питань екобезпеки у 2024 році

І. Небезпечні відходи

За димовою завісою «сміттєвої реформи», яка семимильними кроками бадьоро марширує Україною, не проглядається основне питання – поводження з небезпечними відходами. 

Новий Порядок класифікації відходів, у якому утворювачі ставлять * «зірочку» біля назви відходу для позначення його небезпечності – не дуже заспокоює людей, які пам’ятають схеми уряду азарова, міністрів злочевських і ставицьких. 

У звіті Міністерства за 2023 рік відомості про поводження з небезпечними відходами відсутні, – їм це не цікаво? 

Цікаво видавати (продавати) ліцензії?

Тому у нас є питання до влади: 

1. Яка кількість небезпечних відходів на сьогодні накопичена у розрізі областей і плани міністерства щодо поводження з ними на 2024 рік? 

2. Хто на сьогодні визначає небезпечні властивості цих відходів для здоров’я людей і навколишнього природного середовища, які роблять відходи небезпечними, відповідно до додатка 3 до Закону України «Про управління відходами»? 

3. Регіональні плани управління відходами передбачають їх безпечне зберігання? Нас це цікавить з огляду на бардак з ліцензуванням у цій сфері, дивлячись на який, ми розуміємо – вони будуть ще довго «тимчасово зберігатись»?

4. ДЕІ має у планах перевірки місць «тимчасового зберігання». До прикладу – у Сумській області з 31 складу, де зберігаються  непридатні для використання ХЗЗР, 27 – у дуже поганому стані. Як і на Херсонщині.

5. ПХБ (поліхлоровані біфеніли) ПХД (поліхлоровані дифеніли) і ПХТ (поліхлоровані терфеніли) – яка кількість станом на 01.01.2024? Які плани щодо поводження з ними на 2024 рік? Перевезти під греблю Дніпрогесу і потім знову списати на ерефію?

Міністр Стрілець колись особисто їх рахував і писав наукові статті про стан справ. Цікаво почути від нього також про наявні в Україні технології їх утилізації. Або плани про їх вивезення за наші гроші на утилізацію за кордон. 

Наприклад – з Калуша до Польщі навколо Європи! Колись вже робили такі «морські круїзи» для 6 тисяч тон відходів, екологи зі стажем пам’ятають той скандал. 

І маніпуляції Мінприроди всі вже бачили про те, що «вивозять не сам гексахлорбензол, а лише протравлений ним ґрунт» – якими додали пікантності ситуації – виявляється, що заробляють ще й на збільшенні об’ємів відходів.

6. Херсонські пестициди, як не змила вода «Каховського горя» (є і такі, багато) – що з ними? Які плани на майбутнє? Та ізраїльська фірма у 2019 вже вивозила пестициди з Херсонщини? 

7. У зв’язку з недавнім ракетним ударом 8 ракетами по Дніпрогесу та ураженням опори греблі № 2, є суспільний запит на таку інформацію  – у разі руйнування частини греблі, які з небезпечних відходів потраплять у зону затоплення. Ми пам’ятаємо, що у зоні затоплення Каховської ГЕС було ну дуже багато небезпечних відходів, які завчасно не евакуювали у більш безпечні місця, знаючи напевно про небезпеку руйнування греблі і зону можливого затоплення. Зараз це планують робити? Чи знову нам слухати мантри, що греблю зруйнувати не можна? 

Це і є – ризик-орієнтований підхід, про який нам постійно говорить міністерство? Слід мінімізувати ризики на ділі!

ПРОПОЗИЦІЇ PAEW:

  1. Управління небезпечними відходами має вирішити першочергове завдання – створення у кожній (!) області мінімум 1 підприємства з поводження з небезпечними відходами з розширеною ліцензією на усі види відходів. 
  2. ДО створення таких підприємств утворювачі небезпечних відходів мають отримати мораторій на перевірки ДЕІ та продовження терміну тимчасового їх зберігання понад 1 рік до введення цих підприємств у експлуатацію.
  3. Основне завдання цих підприємств – зробити відходи нейтральними для подальшого їх використання у якості сировини.
  4. Одночасно, за підтримки міжнародних партнерів, на деокупованих територіях слід обрати промислові майданчики на деградованих в результаті воєнних дій землях для створення промислових кластерів з глибокої переробки відходів. На цих підприємствах попередньо підготовані небезпечні відходи можуть проходити через каскад технологій глибокої переробки на напівфабрикати та сировину для хімічної промисловості. Переробка 100 % відходів, включно з газами, завдяки чому підприємство не утворює викидів у атмосферне повітря та скидів у водні об’єкти («безтрубний завод»). У першу чергу вилучаються дорогоцінні та рідкоземельні метали.
  5. Отримана сировина потрапляє на хімічний кластер, де виготовляється все – від поліпропілену до метанолу, «зеленого водню» і мінеральних добрив.
  6. Розвинена таким чином інфраструктура поводження з відходами дозволить з часом переробити старі звалища ТПО і приймати відходи з інших країн.

Таким ми бачимо Зелене відновлення у сфері поводження з небезпечними відходами.

ІІ. Пожежна безпека ЧЗВ

Радіаційний захист населення у пріоритетах міністерства не відзначається,  сміттєва реформа, кліматичні зміни, реформи, реформи… сторінка порожня. 

Кабінет Міністрів України, після катастрофічної пожежі 2020 року, розпорядженням від 24 лютого 2021 р. № 244-р затвердив «Комплексний план заходів із створення (відновлення) системи пожежної безпеки на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення на 2021-2024 роки». До вторгнення був ще рік. 

Так, було окуповано, багато викрадених основних засобів, у першу чергу – пожежна техніка і пальне ДСП «Північна Пуща». Після звільнення ЧЗВ – минуло два роки. 

ЩО виконано з того плану?

  • створення автоматизованої системи раннього виявлення пожеж?
  • створення комплексної системи захисту периметра території?
  • створення протипожежних смуг та розривів, мінералізованих смуг, доріг протипожежного призначення, квартальних просік?
  • виконання робіт з розчищення згарищ, що утворились внаслідок надзвичайних ситуацій, що виникли у 2015 та 2020 роках?
  • створення резерву паливно-мастильних матеріалів з метою попередження та ліквідації масштабних лісових пожеж?

Ми знаємо, про що звітують у ДАЗВ

Ці звітування, що не відповідають дійсності, про розчищення 1410 кілометрів (!) квартальних просік та доріг протипожежного призначення (значну частина яких навіть не розміновано!) – просто небезпечно сьогодні.

Асоціація професіоналів довкілля PAEW інформує:

1. Автоматизована система виявлення пожеж, що могла визначати координати, яка передавала інформацію (в т.ч на «роскосмос»), тепловізорна система раннього виявлення пожеж (об’єкт «Дуга») можливо ушкоджена окупантами та не функціонує і потребує перевірки конфіденційності систем передачі інформації. Альтернативної системи виявлення пожеж – не існує, з 9 протипожежних спостережних щогол – працює на сьогодні функціонує лише 2 (у 2021 – було 9). 

2. Комплексна система захисту території існує лише на папері, патрулювання носить формальний характер у вигляді встановлення аншлагів і роз’яснювальної роботи. Відомча пожежна охорона – не фінансується. Невідома доля спеціалізованих протипожежних дронів, що передала ОБСЕ та трьох протипожежних дронів і 5 камер відеоспостереження, переданих Лісовою службою США (було встановлено на протипожежних вежах). Аналіз «Публічного звіту про результати діяльності ДАЗВ у 2023 році» свідчить, що Заповідник не проводив заходи з підготовки до протипожежного сезону і проводити не планує.

3. Проведено очищення під’їзних шляхів лише до 8 пожежних водойм та водозабірних майданчиків з 40 існуючих на 2021 рік. 

4. «Північна Пуща» займається звичною лісогосподарською діяльністю з метою отримання прибутку, проводячи незаконні та напівзаконні рубки, основним завданням яких є не підтримання бар’єрної функції, а вибіркове вирубування кращої деревини. Так, у 2023 році видали 810 спецдозволів на вивіз лісопродукції, лише через КДП «Чорнобиль» вивезли офіційно 27 318 м3 (двадцять сім тисяч кубів!) деревини (1 вагон – 50 м3, тобто – 550 вагонів!). (Публічний звіт Голови ДАЗВ 2023, сторінка 9).

5. Виявлено масштабні незаконні рубки деревини і вивезення її з території заповідника за межі Зони. Лише за останній місяць створеною міністерством Робочою групою виявлено незаконні масштабні рубки вікових дубів у Заповіднику, сума збитків – 59 мільйони гривень. Крім того, лише за місяць перевірок створеною Міністерством робочою групою виявлено понад 1100 незаконно зрубаних дерев, збитки складають 67 мільйонів гривень. Це лише виявлені факти крадіжок, загальні обсяги рубок орієнтовно можуть складати 70 тисяч м3 на рік. 

Питання – куди потрапляє радіаційно забруднена деревина? 

У нас є відповідь! Відповідно до офіційного (!) Аналітичного звіту по виданих сертифікатах про походження деревини Лісового інформаційно-аналітичного центру ДАЛРУ, 37,4 % деревини їде до Китаю, 25 % – до Румунії, решта – Німеччина, Польша, Кіпр, Латвія, Естонія, Британія, Південна Корея, Ізраїль, Філліпіни та ще багато країн Світу.

6. Але «у зв’язку із замінуванням значної території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення ДСП «Північна Пуща», протипожежні заходи виконувались обмежено» – джерело – все той же Публічний звіт Голови ДАЗВ, сторінка 10. 

Тобто, красти ліс ешелонами замінування не заважає, а забезпечити радіаційну безпеку Столичного регіону і обороноздатність північного кордону напередодні катастрофічної лісової пожежі – замінування заважає?

Якісь спеціальні міни встановлено? 

Чи у чорних лісорубів є карти мінних полів?

Закупівля пожежної техніки

ЄБРР виділив 20 млн євро на протипожежну безпеку ЧЗВ та на систему раннього виявлення. Перший тендер на 1,1 млн.євро – закупівля протипожежної техніки

Разом з тим, Державне спеціалізоване підприємство «Північна пуща» 24 листопада за результатами тендеру замовило ТОВ «Форвард авто груп» повнопривідні лісопатрульні транспортні засоби високої прохідності з пожежним обладнанням на загальну суму 3,53 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро». Фірма поставить два повнопривідних позашляховика Mitsubishi Pajero Sport по 1,77 млн грн. Характеристики Mitsubishi Pajero Sport, які придбала «Північна пуща», відповідають найдорожчій комплектації Ultimate – оздоблення салону комбінованою шкірою, систему попередження фронтального зіткнення, камери кругового огляду 360, підігрів передніх та задніх сидінь, двері багажного відсіку з електроприводом тощо.

Таким чином, на елітні джипи для патрулювання столичних ресторанів і борделів – гроші є, а на пожежну техніку – немає. 

ПРОПОЗИЦІЇ PAEW:

Нами у 2021 році розроблено Проект КОНЦЕПЦІЇ відновлення деградованих екосистем Чорнобильської зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення на період до 2070 року. Проект розроблено у тісній співпраці з НАНУ, надано до Міндовкілля (Роману Абрамовському) та ДАЗВ 

На сьогодні існує лише один сценарій шляхів відновлення деградованих радіоактивно забруднених екосистем – тотальне заповідання території. 

Однак такий сценарій не вирішує проблему пожежної безпеки лісів, накопичення обсягів горілої деревини, лісової підстилки та радіоактивно забрудненого попелу, яка щороку зростає у обсягах за рахунок нових лісових масивів, що засохли і згоріли, збільшує загрозу нових катастрофічних пожеж.

Ми пропонуємо негайно розпочати повноцінне відновлення ефективності бар’єрних функції екосистем шляхом ініціації природної сукцесії – послідовної зміни станів екосистем у напрямку до найбільш стійкого і продуктивного типу екосистем, властивого для цього ландшафту, де кожен попередній стан формує умови для розвитку наступного.

Для цього необхідно у першу чергу провести  дезактивацію екосистем шляхом ліквідації наслідків пожеж на згарищах – вилучення горілої деревини, сухостою, захаращеності, сухостійної деревини та радіоактивної лісової підстилки з послідуючою передачею їх до зони спеціального промислового використання на утилізацію. 

Оскільки близько 40 % загальної площі ЧЗВ забруднені альфа-випромінюючими 239+240Pu з дуже тривалим періодом напіврозпаду, цю територію доцільно віднести до зони спеціального промислового використання, яка, відповідно до Указу Президента України від 13.04.2016 №141/2016, довічно буде непридатною для проживання.

Після вилучення радіоактивно забрудненої деревини проводиться видалення пнів, формування мозаїчності мікроландшафту, підготовка очищеної поверхні ґрунтів для швидкого самозасіювання багаторічними травами, кущами, вербою, осикою, березою (із розрахунку 2,5 – 3 тисячі сіянців на один гектар та 200-300 саджанців на один гектар, посаджених штучно).

До 10 % площі відновлення екосистем може здійснюватися шляхом створенням лісових культур із використанням деревних порід, властивих для даного типу лісорослинних умов.

Здійснення (за необхідності) заходів з регулювання  процесів відновлення лісових та водно-болотних екосистем (штучне порушення дернини, повторне підсіювання чи підсаджування деревних видів, обробка засобами від хвороб та шкідників, додаткове зволоження  тощо).

Переведення у 5 річному віці мішаного осиково-березово-вербового лісу з домішкою сосни у категорію природніх лісів. 

Завершення на 10-й рік формування на відновлювальних територіях адаптованої до змін клімату екосистеми змішаних і широколистяних лісів, стійкої до пожеж, хвороб і шкідників.

Значною мірою дезактивована земельна ділянка, з власним мікрокліматом, повноцінно відновленим змішаним лісом, через 8-10 років передається до складу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. 

Такий підхід забезпечить гарантоване відновлення біорізноманіття на території заповідника.

Відновлені водно-болотні екосистеми і торфовища, з достатнім рівнем зволоження, підвищують та стабілізують рівень пожежної безпеки, незалежно від сезонів року та кліматичних факторів, забезпечують депонування вуглецю.

Створення промислового кластеру у зоні спеціального використання дозволить переробити радіоактивно забруднену деревину у метанол, «зелений водень», поліпропілен та інші хімічні продукти, залучити інвестиції у відновлення та розвиток регіону.

(Дивитись детальніше)

ІІІ. Зелені реформи Плану для Програми ЄС Ukraine Facility передбачають розділ відновлення і збереження природних ресурсів дивно трансформовані міністерством у невідкладні заходи з відстеження походження деревини, покликані запобігти незаконним рубкам у лісах ДП «Ліси України». Безумовно важливий напрям, вічна тема, за розвитком якої можна спостерігати безкінечно. Однак, як засіб боротьби із знелісненням і деградацією лісів ці контролюючі заходи можуть бути як допоміжні. 

Для заявлених кліматичних цілей України такі реформи будуть слабкою допомогою. Та й цілі кліматичної політики – торгівлі квотами на викиди парникових газів, ринкові механізми ціноутворення на вуглець – говорять про спрямовано більше на отримання певних преференцій, ніж на адаптацію вже невідворотних змін.

На сьогодні лісовідновлення – функція від радянського ще відношення до лісу, як до джерела матеріальних, в основному деревинних ресурсів, не відповідає навіть викликам сьогодення. 

Так, Держлісагенцією у 2023 році відтворено лісів на площі 35,2 тис. га, з яких створено нових лісів на площі усього 5,9 тис. га. Сприяння природному поновленню на землях, які раніше не були вкриті лісовою рослинністю, проведено на площі 17,6 га!. Це – не лісовідновлення, це імітація.

ПРОПОЗИЦІЇ PAEW:

Потребує докорінного перегляду Лісова політика України. 

Головна ціль лісової політики має бути відтворення Лісів, а не створення нових лісових плантацій. Відновлення природних, самостійних, повноцінних лісових екосистем, адаптованих до змін клімату, різноманітних, стійких, з багатим переліком екосистем них послуг. Тільки там, де вони історично були і зараз можуть самостійно існувати! Ці ліси ніхто вже НІКОЛИ не буде рубати, згодом вони стануть старовіковими. Основна мета такого лісовідновлення вже визначена у ст.1 Лісового Кодексу України: «виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції». При нагоді, пропонуємо доповнити частину другу статті 1 Лісового Кодексу України словами «адаптації до змін клімату». 

На існуючих плантаційних насадженнях, створених з метою вирощування упродовж 70 років «ділової деревини високої якості» для потреб народного господарства, ДП “Ліси України” може завершити реалізацію совкового підходу до ведення лісового господарства. Вірю – вони швидко це зроблять і таки завершать епоху “Лісового господарства”. У майбутньому України “лісове господарство” не потрібне, ми не бачимо себе сировинним придатком постачання на ринки Світу дешевої деревини. Власні потреби на початку забезпечить плантаційне господарство паралельно з поступовою заміною деревини іншими матеріалами. Роль лісників – допомогти на початку сприянням природному поновленню, далі – виключно охорона периметру Лісу від пожеж і браконьєрів. Ніяких рубок! Взагалі! Це – наше бачення майбутніх Лісів України. Воно суттєво відрізняється від інших, але на наше переконання – саме такі Ліси можуть суттєво допомогти нам адаптуватись до змін клімату.

Довідково:

Загалом протягом 2023 року виявлено 4,4 тис. випадків незаконних рубок обсягом 28,5 тис. м3. Сума заподіяної шкоди склала 579,8 млн. грн., сплачено добровільно та стягнуто судами лише 14,4 млн. грн. або 2,5% від заподіяної шкоди. Такий показник говорить сам за себе. 

Вдумайтесь – навіть тих, кого спіймали на гарячому, склали протоколи, довели справу до суду – лише 2,5 % покарано. 97,5 % задокументованих крадіжок нашого з вами спільного майна залишились безкарними.

Міське озеленення

Міське середовище потребує першочергових заходів адаптації до змін клімату. У планах міністерства це питання взагалі відсутнє. 

Щорічні акції з масової висадки дерев носять хаотичний характер та жодним чином не узгоджені з потребами міста у поліпшенні мікроклімату та адаптації до змін клімату. Існують «плани озеленення», за якими зеленбуди закопують у землю дерева. Потрібно докорінно змінити існуючу радянську парадигму «благоустрою населених пунктів», основним акцентом якої є створення декоративних та шумопоглинаючих насаджень, місць відпочинку. 

Хороші сенси, але на сьогодні цього вже недостатньо. Роль деревних насаджень сьогодні значно важливіша – допомогти врятувати життя і зберегти здоров’я людей. Це стосується і захисту від наслідків обстрілів також – оборонна функція зелених насаджень підлягає оцінці і осмисленню. Таку функцію можуть ефективно виконувати лише спеціально створені захисні насадження.

На нашу думку має бути для кожного населеного пункту розроблено Кліматичний план створення захисних насаджень, основна функція яких – пом’якшення екстремальних температурних коливань, викликаних зміною клімату. Захисні насадження виконують роль кліматичних рефугіумів (прихистків) і мають бути створені у кожному куточку міста, усі пішохідні доріжки, місця масового скупчення людей, зони очікування громадського транспорту потрібно повністю озеленити. 

Рекультивацію та озеленення потрібно провести на раніше заасфальтованих і забетонованих земельних ділянках, залишивши тверде покриття лише там, де воно реально потрібне зараз. Усі інші ділянки землі мають бути залужені і засаджені захисними насадженнями. Крім кліматоформуючої функції такі земельні ділянки переводять поверхневий стік у підземний, запобігаючи затопленню вулиць під час зливових дощів. Скрізь, де це можливо, асфальт потрібно замінити на бруківку з системою дренажу.

IV. Інституційна спроможність зеленого відновлення

Зважаючи на тотальну кадрову кризу в сфері екологічної безпеки на всіх рівнях в 2022-24 рр, і як наслідок відсутність інституційних ресурсів для реалізації реформ, Україна невідкладно потребує зміни підходів до освітніх програм та нзакріплення обов’язкової посади спеціаліста з охорони довкілля на законодавчому рівні.

Асоціація професіоналів довкілля PAEW проводить навесні 2024 року всеукраїнське дослідження, яке яскраво демонструє:

  • досвід, знання та професійні навички в природоохоронній сфері потребують всі ланки управління різних галузей економіки
  • практично всі працедавці (бізнес, органи влади) мають кадрову кризу і стикаються з проблемними питаннями при заповненні вакансій
  • практичні аспекти освітніх програм не задовольняють потреби студентів.

ПРОПОЗИЦІЇ PAEW:

З метою впровадження екосистемного підходу в галузеве виробництво та удосконалення системи інтегрованого екологічного управління, інтеграції екологічної політики до інших політик, обов’язкове врахування екологічної складової під час розроблення та затвердження документів планування та у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, у поєднанні з поліпшенням екологічних характеристик продукції, пропонуємо Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо створення служби з охорони довкілля».

Проєктом пропонується створення служби з охорони довкілля у складі суб’єктів господарювання, які належать до середнього та великого підприємництва та здійснюють плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля та виконання функції служби охорони довкілля в порядку сумісництва особами, які мають освіту за екологічним напрямком або залучення  сторонніх спеціалістів   на   договірних   засадах,   які   здійснюють господарську діяльність у сфері природничих і технічних наук у складі суб’єкта господарювання,  який належить до малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва.

Вказані зміни дадуть змогу:

  • підвищити екологічну обґрунтованість і ефективність діяльності суб’єктів господарювання, поліпшити екологічні характеристики продукції, встановити відповідність об’єктів екологічного аудиту вимогам природоохоронного законодавства та удосконалити систему екологічного управління суб’єктами господарювання, які здійснюють плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля;
  • запровадити безперервну екологічну освіту;
  • забезпечити перехід до системи запобігання правопорушенням і моніторингу стану довкілля, побудову дієвої системи управління охороною довкілля на підприємствах з урахуванням найкращих практик організації функціонування аналогічних інституцій у країнах – членах Європейського Союзу.

Вам буде цікаво: